Xreferat.com » Рефераты по экологии » Дистанційний екологічний моніторинг

Дистанційний екологічний моніторинг

всебчно вивчена наземними та дистанцйними методами. ¶нш райони Украни не охоплен таким повним набором дистанцйних  наземних даних.

На територю Зони вдчуження зроблено лише один знмок високо розрзнювально здатност сканером МСУ-В з КА “Океан-О” (рис. 2.12). Але його виконано не в оптимальн для вивчення рослинност термни: восени, 03.10.99 р., коли значна частина листя опала, а у хвойних деревах послаблен процеси обмну в голках. Порвняно з лтнм перодом, восени на оптичн властивост рослинност ма значний вплив вдбиття (поглинання) випромнювання стовбурами та глками дерев.

Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 2.12. Схема класифкац рослинност схдно частини зони вдчуження ЧАЕС за типами рослинних угруповань (багатозональн знмки з КА “Spot-4”, 03.10.99 р.): 1 – лси з перевагою сосни; 2 – соснов лси, пошкоджен сосновим шовкопрядом; 3 – розрджен змшан листян лси та площ, що заростають вербою; 4 - змшан листян лси з перевагою берези; 5 - залсення територй переважно молодою березою; 6 – змшан листян лси з перевагою вльхи; 7 – акаця; 8 – луги та заплавн луки; 9 – перелоги; 10 – зварники; 11 – вдкрит пщан Aрунти з рдкою трав’янисто-чагарниковою рослиннстю; 12 – вода; 13 – техногенн об’кти; 14 – хмари; 15 – тн вд хмар


З метою оцнки можливостей знмкв з КА “Океан-О” для вивчення рослинност було проведено класифкацю з вивченням зображень знмка (рис.2.12) вд 03.10.99 р. · проведено за методом максимально врогдност – як найбльш нформативного, з використанням програмного продукту ERDAS Imagine. Об’кти дослдження включали вс основн рзновиди рослинного покриву, як були вибран на пдстав матералв лсовпорядкувальних робт та вдносно рвномрно розповсюджен на дослджуванй територ. Крм рзновидв рослинност врахован елементи ландшафту, як займають досить значну площу, - це водна поверхня, населен пункти, проммайданчик ЧАЕС та пщан дамби.

Встановлено, що в межах дослджувано територ вдокремлюються вс основн елементи ландшафту. Це соснов лси, пошкоджен сосновим шовкопрядом, лси з перевагою вльхи або берези. ¶нш види листяних лсв видлити не вдалося. Помтно вдокремлюються перелоги, добре видно х длянки, що заростають сосною та листяними породами дерев. Вдносно добре вдокремлюються зварники у лсах. За даними дослджень, у межах зварникв вдбуваться нтенсивний процес заростання. Практично не видлились т види рослинност, як займають невелик вдокремлен длянки. Це деревостани з перевагою дуба та осики, посадки акац, сади тощо. Серед не пов’язаних з рослиннстю елементв ландшафту найчткше вдокремлюються природн й техногенн об’кти. Вдкрита водна поверхня також добре вдрзняться, але мсцями вдокремлюються невелик хибн водн поверхн. Не вдокремились населен пункти  техоб’кти.

За даними наземно переврки, достоврнсть наведено класифкац задовльна.

Спвставлення результатв класифкац ландшафтв за даними знмкв з КА “Океан-О” з результатами аналогчно класифкац ландшафтв за багатозональним знмком високо розрзнювально здатност з КА “Spot”, зробленого 14.07.98 р. У чотирьох зонах спектру, показало, що на обох знмках чтко вдокремлюються основн види рослинност, природн та техногенн елементи ландшафту, просторове розрзнення яких дентичне.

Однак значно менша розрзнювальна здатнсть знмка з КА “Океан-О”, неоптимальний час проведення зйомки та менша кльксть спектральних каналв обумовили те, що за даним знмком вдокремилось менше класв ландшафту, нж за знмком з КА “Spot”.

На рис. 2.12 наведено класифкацю рослинност зони вдчуження, складену за результатами обробки двох знмкв, але меж мж ними встановити важко, що свдчить про близьксть отриманих результатв.

¶¶¶. ЕКОЛОГ¶Я КОСМОСУ


Проникнення людини в космос – природний  логчний крок (рис. 3.1). Необхднсть в цьому обумовлена двома основними причинами: отримання нових пдходв  можливостей наукового дослдження  пзнання свту; пошук нових джерел для задоволення енергетичних потреб всього людства на планет Земля, а отже,  виршення одн з глобальних екологчних проблем ресурсозбергання та природокористування.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 3.1. Робота людини в навколоземному космчному простор


Перш за все, космчна технка вдкрива можливост по-новому поставити вивчення нашо планети,  в тому числ виршити екологчн проблеми. Вже перш ШСЗ дозволяли з великою точнстю визначити форму Земл, що при використанн наземних засобв потребувало би багаторчно прац. Вимрювання, як були проведен за допомогою супутникв, космчних зондв, спрямованих до Мсяцю, Венери, Марсу  нших планет Сонячно системи, нби розсунули меж контактв Земл з свтовим простором.

Космчн дослдження нерозривно пов'язан з енергетикою Земл. Сучасна енергетики орнтована на використання, головним чином, не поновлюваних органчних палив (нафта, газ, вуглля), спалювання яких да бльше 80 % ус використовувано енерг.

Виршення проблем енергетики Земл пов'язують з створенням так звано “тривимрно” енергетики, сенс яко поляга у винос до космосу перетворювачв сонячно енерг з наступною передачею енерг на Землю.

Конкретн приклади створення “тривимрно” енергетично нфраструктури визначають роботу у деклькох напрямках: створення космчних електростанцй для енергозабезпечення Земл  забезпечення транспортних операцй в навколоземному космчному простор (рис. 3.2); освтлення районв Земл за допомогою орбтальних станцй, таких як “Мир”, яка за допомогою пристров вдбиття освтила частину поверхн Земл на пвдн Рос (подбний експеримент проводився  в Укран (див. рис. 3.3); створення космчних лнй передач енерг на велику вдстань; управлння тепловим  свтловими режимами районв Земл.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 3.2. Створення космчно електростанц для енергозабезпечення Земл


Сучасний свт неможливо уявити без космонавтики; достатньо зауважити, що супутники забезпечують точнсть роботи систем всього свту, а космчн системи забезпечують функцонування супутникового телебачення, прогнозують погоду, здйснюють космчний монторинг Земл.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 3.3. Експеримент з освтлення районв Земл за допомогою орбтально станц “Мир” (Рося)


Супутники раннього виявлення ядерних вибухв та нших техногенних катастроф забезпечують нформацю наземн служби спостереження практично в реальному масштаб часу. Але одночасно нтенсивне освоння космчного простору в мирних (позитивних) цлях використовуться також вйськово-промисловому комплекс (ВПК).


3.1 Ракетно-космчн комплекси


Ракетно-космчний комплекс (РКК) – це сукупнсть функцонально пов'язаних космчних апаратв (КА)  наземних технчних засобв, призначених для самостйного виршення поставлених задач у космос (рис. 3.4).

Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 3.4. Технологчн експерименти на орбт Земл


Ракетно-космчний комплекс включа ракету-носй, космчний апарат, технчний комплекс, стартовий комплекс, засоби вимрювального комплексу космодрому  наземний комплекс керування космчним апаратом.

Космодром – це комплекс соцально пдготовлених земельних територй з спорудами  обладнанням, як забезпечують зборку, пдготовку до пуску  пуск ракетно-космчно системи, вимрювання трактор  польоту, видачу команд, а також приймання  обробку телеметрично нформац, яка надходить з ракетно-космчно системи. До складу космодрому також входять земельн та водян длянки для падння вдпрацьованих ступенв ракет-носв  для посадки космчних об'ктв, як повертаються.

В тепершнй час бльш як 10 кран свту мають сво програми освоння космосу. З них так крани спроможн виводити до космосу за допомогою свох носв: Рося, США, Франця, КНР, Великобританя, ¶ндя.

За свою структурою ракетно-космчн системи частше за все представляють собою багатоступеневий комплекс, який включа до свого складу деклька ракетних блокв  корисне навантаження, яким може бути космчний корабель, космчна станця, штучний супутник планети, рзного роду космчн апарати, включаючи  апарати вйськового призначення.


Таблиця 3.1

Класифкаця ракет-носв

Клас РН

Стартова маса, т

Корисне навантаження, т

Легк до 100 до 5
Середн до 300 5...20
Важк до 1000 20...100
Надважк Понад 1000 Понад 100

Таблиця 3.2

Загальна характеристика ракет-носв

Тип Стартова маса, т/маса палива, т Корисне навантаження, т Кльксть ступенв
Протон 600/500 20 3(4)
Енергя 2400/1806 100 2
Титан-СЛВ-5 630/548 20 2+2 приск.
Спейс-Шатл 2000/1806 100 2

Основною функцю ракети-нося (РН)  надання першо космчно швидкост (7,9 км/с) корисному навантаженню.

Визначають чотири класи РН. У табл. 3.1 - 3.2 наведен прийнята класифкаця РН та загальн дан з стартово маси  корисного навантаження РН, як пд час старту здйснюють найбльш потужний вплив на вс шари атмосфери.


3.2 Фактори техногенного впливу космчного польоту на довклля


В залежност вд цл, поставлено перед космчним апаратом, його можливо скеровувати в рзн райони космчного простору. Аналз цих районв довв, що експлуатаця РКТ пов'язана з впливом на природне середовище в масштабах як екосфери Земл (лтосфера, атмосфера, гдросфера), так  Сонячно системи.

Експлуатаця ракетно-космчних комплексв ставить ряд екологчних проблем, найважливш з яких :

шкдливий вплив продуктв згорання ракетних палив на атмосферу Земл;

проблеми знищення озонового шару Земл  електронного компонента атмосфери;

забруднення космчного простору фрагментами ракетно-космчно технки;

необхднсть вдчуження значних земельних територй пд райони падння окремих складових ракет-носв по трасам х пускв.

Техногенн фактори, як впливають на навколишн середовище при експлуатац РКТ, суттво вдрзняються за параметрами факторв вд бльш розповсюджених видв антропогенних факторв впливу на навколишн середовище. До таких факторв вдносяться:

принциповий характер можливого фзичного механзму впливу на оточуюче середовище;

масштаби можливого впливу (локальн або глобальн);

середовище, на яке здйсню вплив РКТ (суша, вода, атмосфера);

характер впливу (за термном часу).

Можливсть глобального впливу РКТ на природне середовище обумовлються, по-перше, тим, що тракторя руху РН при виведенн КА проходить крзь вс шари атмосфери над територями регонв, значно вддалених вд мсця старту, по-друге, тим, що КА  останн ступен ракет, як виведен на орбту при гальмуванн у верхнх шарах атмосфери, при неповному х згорянн в атмосфер представляють загрозу для великих територй на поверхн Земл, а т з них, як можуть тривалий час снувати в навколоземному простор, забруднюють його псля припинення х активного снування  являють собою загрозу для тих КА, як будуть виводитись в космчний простр.

До глобальних факторв екологчного впливу можна вднести:

викиди продуктв згоряння в атмосферу (в тому числ токсичн) при робот РН на активнй длянц;

згоряння в атмосфер вдпрацьованих ступенв РН та КА;

забруднення навколоземного простору фрагментами вдпрацьованих пристров (КА, останн ступен РН, окрем елементи конструкц);

падння в непередбачених длянках територ з вдпрацьованих елементв конструкцй як РН, так  КА в аварйних ситуацях.

До локальних факторв впливу можна вднести:

проливання токсичних компонентв палива при його транспортуванн до мсця заправки  при самй заправц;

штатне падння вдпрацьованих ступенв РН;

розповсюдження звукового тиску  ударн хвил при рус РН;

викиди продуктв згоряння при стендовому вдпрацюванн двигунв.


3.3 Вплив ракетно-космчно технки на озоновий шар Земл


Озон руйнуться в результат впливу водяно пари, який мститься в значнй клькост в продуктах згоряння, а також оксидв азоту  кисню повтря пд дю високих температур в факелах ракетних двигунв,  при польот практично будь-якого РН в озоновому шар утворються озонове вкно. Модель руйнування озонового шару при одиночному пуску РН "Енергя” можна уявити у такий спосб. У слд ракети даметром деклька сот метрв озон руйнуться повнстю на усх висотах практично миттво. Пд впливом макротурбулентно дифуз речовини, що викидаються, перемшуються в радус багатьох клометрв за деклька годин. Вмст озону в цьому стовп на висотах 16...24 км зменшуться на 15...20 % через 2 години, а потм озон поступово вдтворються. Хмара викидв в атмосфер псля одного тижня досяга розмрв деклька сот клометрв. Максимальне руйнування озону в хмар вдбуваться на висотах 24...30 км приблизно через 24 доби псля проходження РН. Одночасно в тропосфер  оносфер вдбуваться вдтворення озону. З урахуванням комплексного позитивного ефекту загальний вмст озону у район пуску РН “Енергя” (в межах вертикального стовпа даметром 550 км) знижуться через 24 доби на 1,7 %, або у масовому вдношенн на 27 тис. т. В табл. 3.3-3.4 наведен дан руйнування озонового шару.


Таблиця 3.3

Даметр зони руйнування озону при реакц з СО на рзних висотах

Ракета-носй Висота, км

20 30 40 50
Арон-4 0,9 1,0 2,6 9,2
Протон 1,2 1,4 3,5/2,7 9,7
Атлас 1,5 1,7 4,3 15,3
Титан 4,6 5,4 13,5/1,7 6,0
Спейс-Шаттл 3,6 4,3 10,7 0
Енергя 3,2 3,8 9,5 0
Дельта 2,9/1,8 1,3 3,2/0,8 2,8
Скаут 1,2/0,9 1,0 2,5/1,2 4,3

Таблиця3.4

Розмр (Г) зони локального руйнування озону в результат фотодисоцац Дистанційний екологічний моніторинг для рзних РН  час (t)  досягнення

Ракета-носй Висота, км

40 50

Г, км t, год Г, км t, год
Енергя 5,6 2,5 34,0 9,0
Арон-4 1,3 0,8 10,0 3,7
Атлас 0,77 0,5 5,0 2,4
Протон 0,24 0,22 1,8 1,0
Дельта 0,19 0,17 1,5 0,83

3.4 Вплив пускв ракетоносв на оносферу


При польот в оносфер основний продукт згоряння важких РН, що працюють на киснево-водневому палив, - вода. Враховуючи вдсутнсть води на великих висотах, сам факт  появи в оносфер 

фактором забруднення природного середовища, що становить потенцйну небезпеку порушення природно рвноваги.

На висотах 70...90 км, де найбльш низька температура, молекули води швидко перетворюються у кришталики льоду. На ще бльших висотах в оносфер спостергаться взамодя водяного пару з оносферною плазмою. В результат утворюються зони з пониженою щльнстю електронв, як змнюють характер розповсюдження радохвиль рзних частот, що призводить до порушення зв'язку тощо. Спостергаться також аномальне свтння.

Часто ефекти, пов'язан з впливом пускв РН на оносферу, називають оносферними "дрками¤. Вперше утворення оносферних дрок було зафксовано у 1973 роц при виведенн на навколоземну орбту американсько станц Scylab, за допомогою РН ”Сатурн-5”, двигуни яко працювали включно до висот 300 – 500 км. На цих висотах онзаця оносфери максимальна.

В мст проходження РН концентраця електронв зменшилась бльш нж у 2 рази, а площа дрки досягла 1 млн. км кв.

Питання, пов'язан з зниженням антропогенного впливу на оносферу, знаходяться на стад дослдження утворення оносферних “дрок¤. Жодних методв зниження техногенного впливу поки що не розроблено.


3.5 Космчне смття


Кожний запуск КА в космчний простр супроводжуться утворенням на орбтах деклькох десяткв елементв конструкц, що вддляються вд супутникв  ракет-носв. За роки космчно ери на навколоземних орбтах було зарестровано бльш нж 20 тис космчних об'ктв штучного походження розмром близько 10 см. Служба нагляду за космосом США на початок 1992 року вела стеження за 7200 об'ктами штучного походження (ОШП). З них тльки 5 %  функцонуючими ШСЗ, 23 % вдпрацьован ШСЗ, 10 % вдпрацьован ступен РН. Решта 63 % фрагментарн залишки РКС. В числ 7200 об'ктв 58 супутникв (дючих  непрацездатних) мають на борту в енергетичних установках радоактивн речовини масою бльш нж одна тонна.

Екстраполяця за допомогою математичних моделей показу, що число фрагментв розмром 40 мм становить понад 18 тис.

Крм того, накопичилося 50...70 тис. часток розмром 1...2 см. Кльксть ще дрбнших частинок оцнються десятками мльйонв.

Основна небезпека космчного смття пов'язана з космчними швидкостями зткнення орбтальних фрагментв з КА. Наприклад, частинка даметром 0,5 мм може пробити космчний скафандр. Найбльша х концентраця в дапазон висот 300...1600 км.

В найближчий час видалення фрагментв космчного смття уявляться проблематичним  потребу економчних витрат  подальшо роботи в цьому напрямку.


3.6 Дистанцйний агро монторинг


3.6.1 Мета сучасно системи агромонторингу

Сучасна система монторингу сльськогосподарських об'ктв ма остаточну мету - визначення стану посвв сльськогосподарських культур (для прийняття ршень щодо управлння продукцйними процесами), прогнозу х урожайност та визначення угдь  Aрунтв.


3.6.2 Недолки снуючо системи збору нформац

Методи оцнки продуктивност й модел прогнозування врожайност, розроблен в УкрДНДПТ¶ "Агроресурси", базуються на наземнй агрометеорологчнй та агробологчнй нформацях, як збирають у певн фази вегетац рослин. Надходження тако нформац забезпечу мережа агро-метеостанцй Держкомгдромету, системи пунктв сигналзац та прогнозу поширення шкдникв, хвороб  бур'янв, системи карантину, сортовипробувань, станцй захисту рослин. Монторинг Aрунтв складаться з перодичних обстежень Aрунтового покриву та угдь  оновлення на х основ карт Aрунтв та землекористування. Ц роботи виконують в ¶нститут Укрземпроект та його обласних флях.

Таким чином, снуюча система збору нформац  досить громздкою. Вона не завжди забезпечу оперативнсть отримання нформац (наприклад, характеристик стану Aрунтв). У виробничому режим можливе одержання результатв спостережень лише в окремих точках на невеликй клькост длянок метеостанцй, станцй захисту рослин та н. Тобто, наявна мережа наземних спостережень не може забезпечити адекватною нформацю для завдань прогнозування на великих площах рзних територально-адмнстративних рвнв. Це вносить значну похибку при прогнозуванн за рахунок вирвнювання просторових неоднордностей у розподленн параметрв.

При використанн дистанцйних методв нформацйна база для оцнки продуктивност та прогнозу врожайност може бути значно розширена. Про це свдчить сучасний досвд США (експеримент LАК¶Е, програма LАМР та н.), Франц (АСТ¶ОN IV), Великй Британ.


3.6.3 Принципов можливост дистанцйних методв агромонторингу

Для виршення згаданих завдань найважливш так принципов можливост дистанцйних методв:

проведення регулярного оперативного контролю за станом об'ктв;

одержання просторово визначених характеристик посвв  Aрунтв з рзною просторово-часовою роздльною здатнстю;

одночаснсть прямого вимру важливих агрофзичних параметрв;

одержання послдовного ряду зйомок для виявлення сезонних та довгострокових змн;

визначення змн, необхдних для програм регулювання при оновленн нформац про стан мсцевост;

порвняно невисок витрати на монторинг;

включення зйомок у систему сучасного монторингу;

одержання значень таких параметрв посвв, наземн вимри яких у виробничих умовах, як правило, не проводять через велику трудомстксть контактних методв (наприклад, фтомаси).

Сучасний стан розвитку дистанцйних дослджень да змогу встановлювати певний перелк показникв, необхдних для моделювання прогнозу врожайност в рзн фази вегетац.

Рацональне поднання даних, одержаних дистанцйними засобами спостереження, враховуючи х можливост,  даних наземних метеорологчних та агробологчних спостережень дасть змогу пдвищити рвень нформацйного забезпечення прогнозування стану та врожайност сльськогосподарських культур.

Виршення зазначено проблеми забезпечуться проведенням науково-дослдних та дослдно-конструкторських робт УкрДНДПТ¶ "Агроресурси" щодо створення та поетапного введення в експлуатацю галузево нформацйно системи комплексно обробки аерокосмчно та наземно нформац (Г¶СКОАН¶).


3.6.4 Функцональне призначення галузево системи комплексно обробки аерокосмчно та наземно нформац (Г¶СКОАН¶)

Передбачаться, що функцональним призначенням тако системи ма стати систематичне дистанцйне спостереження за станом сльськогосподарських культур, рослинност, угдь та Aрунтв у процес господарсько дяльност з метою поступово оцнки (контролю), прогнозу та видач рекомендацй щодо управлння  забезпечення користувачв на всх рархчних рвнях управлння оперативною, середньостроковою та довгостроковою нформацю.

Об'ктом дослджень тако системи ма бути система агроландшафтв та х складових  характеристик (табл.2.1).


Таблиця 2.1

Об’кти дослджень Г¶СКОАН¶

Об’кти дослджень, х складов та характеристики Регональний рвень Локальний та детальний рвень
1 2 3
Посви сльськогосподарських культур:

види культурно рослинност; + +
ступнь розвитку рослин; - +
загальний стан посвв.

Стан посвв диференцйовано:

а) фтомаса - бометричн показники; + +
Б) зрдженсть; - +
в) засмченсть; - +
г) патологчн змни; + +
д) ураження шкдниками. вплив на посви погодних умов, стихйних лих, аварй (оперативна оцнка); + +
Стан природно рослинност. + +
@рунтовий покрив:

Aрунтов вдмни; + +
фзико-хмчн характеристики; + +
лнйна ерозя; + +
втрова ерозя; + +
поверхневий змив; + +
зони пдтоплення, перезволоження та вторинного засолення  т.д. + +
Земельно-кадастров дан:

а) структура сльськогосподарських угдь + +
б) характеристика використання земель + +
в) площинн характеристики об'ктв + +

3.6.5 Основн завдання системи дистанцйного агромонторингу

Основн завдання системи дистанцйного агромонторингу можна подлити на дв групи.

Перша:

контроль та оцнка стану сльськогосподарських культур по фазах вегетац рослин;

визначення осередкв заселення посвв шкдниками, ураженсть хворобами, забур'яненсть;

прогнозування врожайност, визначення строкв достигання сльськогосподарських культур;

контроль за ходом сльськогосподарських робт.

Друга :

картографування та нвентаризаця сльськогосподарських угдь  Aрунтв;

монторинг земель, що перебувають у кризовому стан (визначення земель, що  у кризовому стан);

втрова  водна ероз;

визначення стану використання мелорованих земель;

фксаця забруднень та негативних явищ, що виникають при застосуванн нерацональних гдротехнчних  хмчних мелорацй та н.


3.6.6 Призначення отримано нформац

Поступове розширення можливостей дистанцйного зондування визначення рзномантних характеристик об'ктв агроландшафту (табл. 2.1) сприятиме одержанню необхдно нформац, яку можна буде використовувати за такими призначеннями:

розробка планв  заходв щодо оперативного та довгострокового догляду за посвами сльськогосподарських культур;

прогнозування продуктивност посвв та встановлення валових зборв сльськогосподарських культур;

встановлення рвня потреб у хмчних засобах захисту рослин, добривах по регонах держави;

планування стратег ринку сльськогосподарсько продукц та  цноутворення;

встановлення економчних збиткв вд стихйних метеорологчних явищ  техногенних факторв;

корекця планв землекористування;

бонтування земель;

монторинг земель;

коригування карт Aрунтв;

розробка державних планв та заходв щодо охорони земель;

планування заходв з хмчно, лсово та водно мелорац;

встановлення ступеня негативного впливу техногенних процесв на навколишн середовище в зонах великих мст та промислових пдпримств.


3.6.7 Вимоги до функцонування системи монторингу

Завдання системи дистанцйного агромонторингу щодо одержання нформац, специфка продукцйних процесв у сльськогосподарськй галуз визначають вимоги до функцонування системи монторингу.

До цих вимог вдносять:

оперативне одержання об'ктивно нформац про стан сльськогосподарських об'ктв для прийняття ршень на державному та регональному рвнях;

оперативне одержання як комплексно дистанцйно нформац про сльськогосподарськ об'кти, так  окремих х характеристик;

необхдна перодичнсть, повнота та яксть одержувано нформац;

гнучксть застосування рзномантних космчних та авацйних носв  рзномантних дистанцйних методв.


3.6.8 Спльн риси розроблених систем дистанцйного агромонторингу

Аналз експериментв з обстеження сльськогосподарських об'ктв, проведених у США в 70—80 рр. (LАК¶Е, С¶ТАRS), Франц (АСТ¶ON IV) показав, що спльним для всх розроблених систем дистанцйного монторингу :

застосування вибркового методу збору даних по мереж полгонв, еталонних длянок, сегментв для здйснення дентифкац  монторингу стану посвв основних сльськогосподарських культур;

урахування впливу фзико-географчних (Aрунти, агроклматичн умови) та господарських умов (агротехнка, свозмна, розмр полв, структура посвних площ, богарн та зрошуван земл) при визначенн мереж полгонв  зон х обслуговування, що да змогу з високою достоврнстю екстраполювати сигнатури на всю зону обслуговування;

застосування мультитемпоральних даних дистанцйного зондування для дентифкац сльськогосподарських культур та х стану;

забезпечення процесу автоматизованого дешифрування опорною наземною тематичною нформацю (тренувальн дан);

автоматизована обробка дистанцйних даних.


3.6.9 Структура системи дистанцйного агромонторингу

За функцональним призначенням у систем видляють дв пдсистеми — пдсистему збору даних  пдсистему тематично обробки.

Пдсистема збору даних. Пдсистема збору даних забезпечу проведення дистанцйних зйомок та наземних спостережень на полгонах  отримання апрорно нформац (дан про фзичн властивост дослджуваних об'ктв, х стану на момент зйомок та н.).

Пдсистема тематично обробки. В пдсистем тематично обробки дан зйомок та апрорна нформаця обробляються засобами автоматизованого дешифрування  через пдсистему виводу передаються користувачу.

Умови функцонування системи аерокосмчного нформацйного забезпечення. Таким чином, система аерокосмчного нформацйного забезпечення, передусм, ма бути максимально централзованою стосовно системи збору даних. Це стосуться, насамперед, технчних засобв дистанцйного зондування та схеми розмщення полгонв. Датчики повинн забезпечувати проведення багатоспектральних зйомок у широкому дапазон випромнювання з високою геометричною й енергетичною роздльною здатнстю, а полгони (АКП)  тестов длянки (ТД) мають бути репрезентативними для вивчення комплексу об'ктв чи явищ. Це вдкрива можливост для нформацйного забезпечення ширшого кола користувачв без значного пдвищення витрат.


3.6.10 Схема розташування  функцонуванняАКП  ТД

У зв'язку з неоднорднстю в простор природних умов  ресурсв  пов'язаним з ними характером господарсько дяльност, необхдною умовою функцонування системи  розробка рацонально схеми АКП  ТД, яка забезпечить оперативнсть, повноту  репрезентативнсть отримувано нформац та незначн витрати на проведення дистанцйних зйомок.

Рацональна мережа АКП  ТД. Розробку рацонально мереж забезпечу спецалзоване районування територ, в основу якого покладено снуючу схему природно-сльськогосподарського районування.

Визначення зон репрезентативност. При визначенн зон репрезентативност враховуються ландшафтн, агрогрунтов, агроклматичн, геоморфологчн умови, аналзуться структура фотофону космчних зображень територ. Агроклматична зональнсть  провдною при районуванн в координатах часу.

Визначення мсця розташування АКП  ТД. При визначенн мсця розташування АКП  ТД керуються наступними основними вимогами:

представництво в межах територ обслуговування;

вивченсть регону;

наявнсть науково-дослдно та нформативно бази окремих служб (агрометеостанцй, ДДСС, держсортодльниць, станцй захисту рослин), транспортно нфраструктури ;

доступност району.

Форма площ АКП та його розмри. Форма площ полгона та його розмри визнаються вдповдно до статистичних вимог, враховуючи структуру посвних площ, геометричн розмри  нарзку полв та фактор часу для оперативного проведення аерозйомки й аеровзуальних спостережень.


3.6.11 АКП  ТД на територ Украни

Таким чином, на територ Украни визначено 20 зон обслуговування, в межах яких сльськогосподарськ об'кти мають певною мрою стал характеристики, та 28 полгонв  тестових длянок (рис. 3.13).

Диференцаця на полгони  тестов длянки пов'язана з тими функцями як вони виконують. Функця полгонв подвйна, як територй збору тематичних та дистанцйних даних для нформацйного забезпечення вдповдних установ  територй проведення науково-дослдних та дослдно-методичних робт щодо розробки методв дистанцйного зондування стосовно певних природних умов. Тестов длянки - це територя для збору нформац про стан агроресурсв.

На основ районування певних сльськогосподарських культур на територ Украни розроблено призначення аерокосмчних полгонв для збору оперативно нформац про стан агроресурсв  визначено меж обслуговування АКП за адмнстративними ознаками.

При виконанн синхронних дистанцйних дослджень на полгонах  тестових длянках потрбна нформаця для планування та органзац робт. У зв'язку з цим на кожен АКП складають паспорт.

Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 3.13. Мережа аерокосмчних полгонв для аерокосмчного монторингу


3.6.12 Паспорт АКП та його структура

Паспорт полгона включа геодезичн та географчн координати, аеро- й космовивченсть територ, фзико-географчний та агроклматичний опис, характеристику Aрунтового покриву, мережу наземних спостережень, пдбрку тематичних  топографчних карт, матерали дистанцйних зйомок, спектральн характеристики об'ктв, строки проведення дистанцйних дослджень для виршення рзномантних завдань з урахуванням природних умов. Така нформаця щодо полгона да змогу розробляти методи  технолог дагностики сльськогосподарських об'ктв.


3.7 Вплив атмосфери на електромагнтне випромнювання


Електромагнтне випромнювання (ЕМВ) пд час проходження крзь атмосферу зазна поглинання та розсювання. Крм того, теплове випромнювання й розсювання з нших напрямкв роблять свй внесок у випромнювання, що реструться. Отже, вплив атмосфери на ЕМВ, що несе нформацю про об’кт навколишнього середовища, ма бути обмеженим.

Поширення Дистанційний екологічний моніторинг-випромнювання. На нтенсивнсть Дистанційний екологічний моніторинг-випромнювання, що надходить через атмосферу на систему рестрац, вплива вологсть Aрунту. Збльшення вологост зумовлю послаблення цього випромнювання. Збльшення вологост зумовлю послаблення цього випромнювання.

Поширення випромнювання видимо та близько нфрачервоно (¶Ч) областей спектру. У видимому дапазон основним фактором послаблення оптичного випромнювання  молекули та аерозол атмосфери.

Основними молекулами атмосфери, здатними поглинати оптичне випромнювання,  водяна пара, СО2, О, О2, СО, СН4 та оксиди азоту. Особливо багат на лн поглинання асиметричн молекули, так як Н2О, О. Молекули лнйн за свою структурою (СО2, NО2, NО, СО, О2, N2) мають меншу кльксть лнй на спектральний нтервал, хоча спектри цих молекул можуть бути складними (як, наприклад, у молекули метану). Поглинання вдбуваться за переходв мж коливальними та обертальними рвнями. Крм того, молекули основних компонентв атмосфери - О2, N2 – внаслдок сво симетрично структури позбавлен електричного дипольного моменту й не беруть участ у процес поглинання.

За вдсутност опадв атмосфера мстить диспергован тверд та рдк частинки (льоду, пилу, ароматичних та органчних речовин, бологчних матералв), що мають розмри вд клькох молекул до 40 мкм. Так колодн системи, в яких газ (у даному випадку – повтря) мстить диспергован частинки, називають аерозолями.

Пд час взамод оптичного випромнювання з середовищем, внутршня структура якого неоднордна, ма мсце розсювання випромнювання. Цей процес супроводжуться поширенням частини випромнювання у напрямку, що вдрзняться вд напрямку поширення випромнювання, що вдрзняться вд напрямку поширення випромнювання, яке пада. Характер розсювання оптичного випромнювання залежить вд спввдношення помж розмрами частинок середовища, як розсюються, та довжиною свтлово хвил Дистанційний екологічний моніторинг. Звичайно в атмосфер середньо прозорост розсювання на аерозолях домну, якщо довжина оптичного випромнювання перевищу 0,5 мкм.

Розсювання Релея виника за змщення зв’язаних електронв пд впливом електричного поля, що пада на молекулу. Це поле сприя утворенню диполя, який коливаться  посила ґМВ тако ж частоти. Розсювання Релея характеризуться тим, що нтенсивнсть розсяного випромнювання змнються залежно вд четвертого ступеню довжини свтлово хвил. Саме такою залежнстю можна пояснити природний блакитний колр неба, який отримуться за вдбивання сонячного свтла вд частинок пилу вд частинок пилу й водяно пари, присутнх в атмосфер. У видимй област спектру  стотна залежнсть нтенсивност розсяного випромнювання вд довжини хвил; розсювання Релея вдбуваться при Дистанційний екологічний моніторинг В област Дистанційний екологічний моніторингмкм цим типом розсювання можна знехтувати.

Розсювання М вдбуваться на частинках великих розмрв Дистанційний екологічний моніторинг супроводжуться виникненням нтерференц свтла, що призводить до появи нтерференцйно картини та стотно змни даграми кутового розподлу розсяного свтла.

Розсювання Дебая вдповда промжному випадку мж двома попереднми типами розсювання – Релея  Дистанційний екологічний моніторинг

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: