Дистанційний екологічний моніторинг
В нфрачервонй
област спектру
проходження
ЕМВ обмежене
вкнами прозорост
атмосфери
(
мкм;
1,2 мкм
мкм;
1,5 мкм
мкм;
2,0 мкм
мкм).
Таким чином,
проходження
оптичного
випромнювання
повз атмосферу
характеризуться
процесами його
поглинання
та розсювання
атмосферними
молекулами
й аерозолями.
Пд час проходження
через атмосферу
оптичне випромнювання
зазна ослаблення,
що визначаться
за законом
Бера:
(3.1)
де
-
коефцнт
пропускання;
-
коефцнт
послаблення;
-
довжина оптичного
шляху.
Величина
коефцнта
послаблення
залежить вд
процесв поглинання
молекул
,
розсювання
молекул
,
поглинання
аерозолв
,
та розсювання
аерозолв
,
присутнх в
атмосфер:
(3.2)
де ндекси “М” “А” вдповдають молекулам та аерозолям вдповдно.
Поширення теплового випромнювання ¶Ч област спектру. Пропускання атмосфери в ¶Ч област спектру (3...20 мкм) наведено на рис. 3.14.

Рис. 3.14. Пропускання атмосфери в ¶Ч област спектру
Поширення надвисокочастотного (НВЧ) випромнювання. Використання НВЧ област да можливсть спостергати за земною поверхнею через хмари та опади. Спектр пропускання НВЧ випромнювання в област 3...300 ГГц наведено на рис. 3.15. Спостереження у вкнах прозорост (до 40 ГГц та в нтервал 80...100 ГГц) дають змогу оцнювати опади за допомогою штучних супутникв Земл.
3.8 Системи дистанцйного зондування Земл
Збирання, опис та аналз нформац щодо об’ктв навколишнього середовища на вдстан називаться дистанцйним зондуванням. Методи й технка дистанцйного зондування Aрунтуються на рестрац поглинено, вдбито або випромнено енерг, що нада специфчних характерних ознак основним компонентам босфери. Розглянемо основн типи систем дистанцйного зондування.

Рис. 3.15. Спектр пропускання НВЧ випромнювання в област 3...300 ГГц: а – чиста стандартна атмосфера; б – хмари товщиною 0,5 км; в – шаруват хмари товщиною 2 км
3.8.1 Рестраця
-випромнювання
Метод
Aрунтуться
на вимрюванн
короткохвильового
м![]()
-
випромнювання
присутнх у
земнй кор
або снговому
покрив радоактивних
елементв –
природних
радозотопв
У
звичайному
Aрунт майже
90 %
-
випромнювання
утворються
в 20 – сантиметровому
поверхневому
шар.
3.8.2 Фотографчн системи
В основ технки повтряно фотограф покладено створення на фотоплвц зображень земно поверхн з ава носв та супутникв. Зазвичай використовують чорно-бл панхроматичн, чорно-бл ¶Ч, кольоров та кольоров ¶Ч плвки. Фотографчн системи здатн створювати зображення об’ктв навколишнього середовища з високим рвнем роздлення; застосування технологй багато спектрально фотограф да змогу отримати додаткову специфчну нформацю, на яку меншою мрою впливають температура й вологсть довклля. Фотографчн системи, що встановлюються на лтаках, здатн забезпечити знмки з висоти понад 20 км; розмри площ, яка фотографуться, можуть сягати 30Х50 км2.
3.8.3 Вдеографчн системи
Застосування вдеокамер да змогу створювати та записувати зображення у видимй, близькй та середнй ¶Ч областях спектру. Перевага вдеосистем - невисока вартсть, створення та накопичення послдовних зображень будь-якого процесу. Недолк – вдносно невисоке просторове розрзнення.
3.8.4 Багатоспектральн сканери
Принцип
д таких систем
поляга у рестрац
спектрального
вдбиття об’ктами
навколишнього
середовища
на певних
спектральних
длянках видимого
та ¶Ч спектру
мкм
Ц
длянки можуть
бути або широкими
(близько 0,2 мкм),
або вузькими
(менше 0,01 мкм).
Прилади багато
спектрального
сканування,
що встановлюються
на супутниках,
дають змогу
одержати нформацю
з роздльною
здатнстю
близько 10 м,
скануючи при
цьому територ
розмром 60...185 км.
Принцип дистанцйного
зондування
за допомогою
багато спектрального
сканера пояснються
на рис. 3.16. Перевага
багатоспектральних
сканерв у
здатност
використовувати
вузьк спектральн
длянки й отримувати
нформацю
у цифровй
форм.
3.8.5 Теплов сенсори
Як вдомо з курсу фзики, вс матерали здатн посилати ¶Ч випромнювання, що зумовлене молекулярним коливанням. Це теплове ¶Ч випромнювання реструться за допомогою технки, схожо на багато спектральне сканування, але у дапазон 8...14 мкм.
Характер зображення при цьому залежить вд температури об’кта та його здатност до випромнювання. Теплов сенсори, як встановлен на аваносях, що зондують об’кти на невеликих висотах, забезпечують високу розрзняючу здатнсть (до 1 м), тод як на супутниках теплов сенсори роздляють простори розмрами 700...900 м. Сучасн прилади теплового зондування здатн реструвати рзницю температур близько 0,4 К. Неолки: 1) вплив метеорологчних умов на результати вимрювань; 2) зондуванню Aрунту пддаться лише шар товщиною 2...4 см.

Рис. 3.16. Принцип дистанцйного зондування за допомогою багатоспектрального сканера
3.8.6 Надвисокочастотн локатори
Цей вид технки дистанцйного зондування передбача використання електромагнтних хвиль в област 0,1...2 м (що вдповда частотам вд 100 МГц до 50 000 МГц). Надвисокочастотн (НВЧ) локаторн системи можуть бути активними (коли об’кт дослдження опромнються з подальшою рестрацю вдбитого випромнювання) пасивн (коли реструться природне випромнювання об’кта). Принцип д дистанцйного зондування Земл (ДЗЗ) за допомогою локаторв поляга у випромнюванн делектричних властивостей, що значною мрою залежать вд вмсту вологи й температури Aрунту, нервностей земно поверхн, рвня снгового покриву, типу рослинних покривв, впливають на вдбивальн та випромнювальн параметри, що вимрюються. НВЧ-локаця нада змогу вивчати положення, рух та природу вддалених об’ктв. Основн типи локаторв, що застосовуються при ДЗЗ:
локатори зображення (вимрюють розсяне випромнювання, висотомри, НВЧ-радометри);
локатор з синтетичною апертурою – ЛСА.
Завдяки високй проникност НВЧ-випромнювання повз хмари та листя, подбн локатори здатн створювати зображення земно поверхн у дрбних деталях (рис. 3.17).

Рис. 3.17. Формування зображення за допомогою локатора
Об’кти земно поверхн опромнюються локаторними мпульсами, що вдбиваються, реструються перетворюються у зображення. Амплтуда вдбитого мпульсу залежить вд конкретного об’кта спостереження. Альтернативним локатору зображення ЛСА. Принцип д такого локатора наведено на рис. 3.18, де представлене взамне положення лтака з локатором та об’кта спостереження. У точц 1 об’кт знаходиться поза даграмою опромнювання локатора; у точках 2 й 3 об’кт потрапля до ц област; у точц 4 вн знову зника з зони спостереження локатора. Тобто об’кт з’являться у систем рестрац локатора лише протягом певного промжку часу; пд час цього промжку вдбитий сигнал заноситься у пам’ять бортового комп’ютера. Вс таким чином записан сигнали дають змогу реконструювати повну картину усх об’ктв, що опромнюються локатором з досить вузькою апертурою (звдси й термн – “синтетична апертура”). Слд зауважити, що сигнали локатора, як надсилаються у процес руху лтака, набувають зсуву до високих частот, тод як сигнали, що посилаються назад, набувають зсуву до низьких частот завдяки ефекту Допплера. Рестраця та аналз подбних зсувв нада можливост точно визначити просторове положення наземних об’ктв. Технка локаторв з синтетичною апертурою досить складна й дорога, але можливост зумовлюють най поширене застосування. Перевага – висока розрзнювальна здатнсть. Недолк – стотн впливи рослинного покриву та нервност Aрунту на сигнал, що реструться.
3.9 Лазерн системи
ДЗЗ на основ лазерв поляга в опромнюванн об’ктв навколишнього середовища та рестрац вдбитого вд об’кту або розсяного вд нього лазерного випромнювання. Прилад для дистанцйного зондування компонентв босфери називають Л¶ДАРом (вд англйсько фрази Light Detection And Ranging). Коротко познайомимося з основними типами лдарв.
3.9.1 Лдар на основ рестрац зворотного розсювання
Рвняння лдара. Зворотне розсювання описуться наступним рвнянням:
(3.3)
де
-
миттва потужнсть,
яка реструться
приймачем у
момент часу
;
-
потужнсть,
що пропускаться
об’ктом у
момент часу
![]()
-
швидксть
свтла;
-
тривалсть
мпульсу;
-
коефцнт
об’много
розсювання
атмосфери;
-
дальнсть;
-
ефективна площа
приймача;
-
коефцнт
об’мно
нстинкц
атмосфери.
Рестраця рвня послаблення оптичного випромнювання лдара за його взамод з молекулами атмосфери або аерозолями да змогу оцнити х концентрацю.
Джерелом
випромнювання
у лдар лазер,
що генеру
свтлов мпульси.
Якщо лазерний
мпульс поширються
в атмосфер
до будь-якого
об’кта, то час
проходження
мпульсом
вдстан
до
об’кта назад
до приймача
дорвню:
(3.4)
де
-
швидксть
свтла.
Рестраця моменту сприйняття мпульсу приймачем да змогу оцнити вдстань до об’кта.
Крм того,
лазерний мпульс
ма певну тривалсть
.
Якщо припустити,
що переднй
фронт мпульсу
досяга об’кта
на вдстан
то
заднй фронт
мпульсу в цей
час буде на
вдстан
Спввдношення
мж
![]()
часом
та
часом
рестрац
мпульсу мають
вигляд:
(3.5)
Звдси
розмр
об’кта
визначаться
за виразом:
(3.6)
Коефцнт
об’мно нстинкц
атмосфери
– частка падаючо
енерг, на яку
вона зменшуться
при проходженн
одиниц довжини
атмосфери.
Одиниця вимрювання
-
Поглинання
лазерного
променя молекулярним
газом (забрудненням)
можна оцнити
так:
3.7)
де
-
коефцнт
поглинання,
що випромнються
в (млн.-1*см)-1;
-
число Лошмдта
(2,69*1019 см-3)
– густина молекул
газу в атмосфер
за нормальних
умов;
-
перерз поглинання
(см2).
У реальних ситуацях (на рвн моря при 0 0С) коефцнт об’мно нстенкц дорвню:
см-3
(млн.*см)-1.
(3.8)
Коефцнт
об’много
розсювання
атмосфери
визначаться
як частка падаючо
енерг, що
розсються
в одиничному
тлесному кут
в обертальному
напрямку на
одиниц атмосферно
довжини. Одиниця
вимрювання
- м-1*ср-1.
Пружне розсювання оптичного випромнювання можна представити двома основними типами – розсюванням Релея розсюванням М:
(3.9)
де
-
коефцнт
розсювання
Релея;
-
коефцнт
розсювання
М.
Коефцнт розсювання Релея визначають за виразом:
(3.10)
де
-
довжина хвил,
нм.
Приклад 3.1
Розрахувати коефцнт розсювання Релея пд час проходження в атмосфер випромнювання рубнового лазера, довжина хвил якого дорвню 694,3 нм.
Розв’язок
Пдставимо числов дан у рвняння (3.10):
![]()
Контрольне завдання Ж 3.1
Визначити
потужнсть
лазерного
випромнювання,
яка реструться
фотоприймачем
лдара на основ
рубнового
лазера з такими
параметрами:
нм,
Вт,
мкс,
м2,
км,
км-1.
Коефцнт розсювання М можна знайти за допомогою рвняння:
(3.11)
де
для видимост
км та
для середньо
видимост, якщо
вимирються
в м-1,
-
в м,
-
в нм.
Приклад 3.2
Визначити коефцнт розсювання М випромнювання рубнового лазера з довжиною хвил 694,3 нм, якщо видимсть становить 10 000 м.
Розв’язок.
Знаходимо
показник ступеня
:
![]()
Пдставимо числов дан у рвняння (3.11):
м-1.
Контрольне завдання Ж 3.2
Визначити коефцнт розсювання М випромнювання лазера з довжиною хвил 300б1 нм, якщо видимсть становить 5 км.
Вдповдь: 1,43 км-1.
Коефцнт об’много зворотного розсювання характеризу частку випромнювання, яке псля розсювання пряму по трактор лазерного променя. Зворотне розсювання також ма дв компоненти – Релея та М.
Коефцнт об’много зворотного розсювання Релея визначаться за виразом:
(м-1ср-1).
(3.12)
Коефцнт об’много зворотного розсювання М визначаться за виразом:
(м-1ср-1).
(3.13)
Повний коефцнт об’много зворотного розсювання визначаться як сума обох коефцнтв:
(3.14)
Приклад 3.4
Знайти повний коефцнт зворотного розсювання випромнювання рубнового лазера (694,3 нм) на вдстан 2 км.
Розв’язок
Коефцнт розсювання Релея визначимо на пдстав рвняння (3.10):

Коефцнт розсювання М визначимо за допомогою рвняння (3.11):
![]()
м-1.
Визначимо коефцнти зворотного розсювання Релея й М:
м-1ср-1;
м-1ср-1.
Звдси повний коефцнт зворотного розсювання дорвню:
Приклад 3.5
Визначити
потужнсть
лазерного
випромнювання,
яка реструться
фотоприймачем
лдара на основ
рубнового
лазера з такими
параметрами:
нм,
Вт,
мкс,
м2,
км,
км-1.
Розв’язок. Вважаючи середовище, що аналзуться, однордним, можна припустити, що:

Пдставлямо числов значення в останнй вираз:
Розраховумо
тлесний кут:
ср.
Знаходимо
параметр
![]()
![]()
Визначамо коефцнт об’много розсювання:

Обчислюмо коефцнт об’много зворотного розсювання:
км-1ср-1.
Звдки

Контрольне завдання Ж 3.3
Визначити
потужнсть
випромнювання
лазера на фарбниках,
що застосовуються
для дистанцйного
зондування
туману (
=0,5
км-1),
якщо
ним,
Вт,
мкс,
см2,
км.
Вдповдь: 3*10-11 Вт.
3.9.2 Лдар на основ рестрац диференцйного поглинання
Метод
Aрунтуться
на реалзац
стотно залежност
коефцнта
об’мно екстинкц
вд довжини
свтлост
хвил. В основу
роботи диференцйного
лдара покладено
принцип опромнювання
об’кта, що
контролються,
свтлом з
рзними довжинами
хвиль. Випромнювання
з одню довжиною
хвил
,
що збгаться
з лню поглинання
об’кта (газу
чи забруднення),
поглинаться
об’ктом, тод
як випромнювання
з ншою довжиною
хвил
,
далекою вд
лн поглинання,
набува пружного
розсювання
(рис. 3.18). Критерм
оцнки забруднення
атмосфери
вдношення
сигналв, що
реструються
на обох довжинах
хвиль. Лдар
такого типу
отримав в англомовнй
лтератур
назву DIAL
(Differential
Absorption Lidar)
або DAS (Differential
Absorption and
Scattering).

Рис. 3.18. Принцип д лдара на основ рестрац диференцйного поглинання
Мнмальна концентраця газу чи забруднювача, що вимрються методом рестрац диференцйного поглинання, визначаться за виразом:
(3.15)
де
-
перерз диференцйного
поглинання,
а величина
описуться
рвнянням:
(3.16)
Для практичних
обчислень
залежно вд
того, в яких
одиницях вимрються
концентраця
використовуються
наступн вирази:
(3.17)
(3.18)
(3.19)
В останньому
вираз
називають
коефцнтом
диференцйного
поглинання
який
можна