Xreferat.com » Рефераты по экологии » Дистанційний екологічний моніторинг

Дистанційний екологічний моніторинг

width="25" height="19" align="BOTTOM" border="0" />Дистанційний екологічний моніторинг

В нфрачервонй област спектру проходження ЕМВ обмежене вкнами прозорост атмосфери (Дистанційний екологічний моніторингмкм; 1,2 мкмДистанційний екологічний моніторингмкм; 1,5 мкмДистанційний екологічний моніторингмкм; 2,0 мкмДистанційний екологічний моніторингмкм). Таким чином, проходження оптичного випромнювання повз атмосферу характеризуться процесами його поглинання та розсювання атмосферними молекулами й аерозолями. Пд час проходження через атмосферу оптичне випромнювання зазна ослаблення, що визначаться за законом Бера:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.1)

де Дистанційний екологічний моніторинг- коефцнт пропускання;

Дистанційний екологічний моніторинг- коефцнт послаблення;

Дистанційний екологічний моніторинг- довжина оптичного шляху.

Величина коефцнта послаблення Дистанційний екологічний моніторинг залежить вд процесв поглинання молекул Дистанційний екологічний моніторинг, розсювання молекул Дистанційний екологічний моніторинг, поглинання аерозолв Дистанційний екологічний моніторинг, та розсювання аерозолв Дистанційний екологічний моніторинг, присутнх в атмосфер:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.2)


де ндекси “М”  “А” вдповдають молекулам та аерозолям вдповдно.

Поширення теплового випромнювання ¶Ч област спектру. Пропускання атмосфери в ¶Ч област спектру (3...20 мкм) наведено на рис. 3.14.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 3.14. Пропускання атмосфери в ¶Ч област спектру


Поширення надвисокочастотного (НВЧ) випромнювання. Використання НВЧ област да можливсть спостергати за земною поверхнею через хмари та опади. Спектр пропускання НВЧ випромнювання в област 3...300 ГГц наведено на рис. 3.15. Спостереження у вкнах прозорост (до 40 ГГц та в нтервал 80...100 ГГц) дають змогу оцнювати опади за допомогою штучних супутникв Земл.

3.8 Системи дистанцйного зондування Земл


Збирання, опис та аналз нформац щодо об’ктв навколишнього середовища на вдстан називаться дистанцйним зондуванням. Методи й технка дистанцйного зондування Aрунтуються на рестрац поглинено, вдбито або випромнено енерг, що нада специфчних характерних ознак основним компонентам босфери. Розглянемо основн типи систем дистанцйного зондування.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 3.15. Спектр пропускання НВЧ випромнювання в област 3...300 ГГц: а – чиста стандартна атмосфера; б – хмари товщиною 0,5 км; в – шаруват хмари товщиною 2 км


3.8.1 Рестраця Дистанційний екологічний моніторинг-випромнювання

Метод Aрунтуться на вимрюванн короткохвильового Дистанційний екологічний моніторингмДистанційний екологічний моніторингДистанційний екологічний моніторинг- випромнювання присутнх у земнй кор або снговому покрив радоактивних елементв – природних радозотопв Дистанційний екологічний моніторингУ звичайному Aрунт майже 90 % Дистанційний екологічний моніторинг- випромнювання утворються в 20 – сантиметровому поверхневому шар.


3.8.2 Фотографчн системи

В основ технки повтряно фотограф покладено створення на фотоплвц зображень земно поверхн з ава носв та супутникв. Зазвичай використовують чорно-бл панхроматичн, чорно-бл ¶Ч, кольоров та кольоров ¶Ч плвки. Фотографчн системи здатн створювати зображення об’ктв навколишнього середовища з високим рвнем роздлення; застосування технологй багато спектрально фотограф да змогу отримати додаткову специфчну нформацю, на яку меншою мрою впливають температура й вологсть довклля. Фотографчн системи, що встановлюються на лтаках, здатн забезпечити знмки з висоти понад 20 км; розмри площ, яка фотографуться, можуть сягати 30Х50 км2.


3.8.3 Вдеографчн системи

Застосування вдеокамер да змогу створювати та записувати зображення у видимй, близькй та середнй ¶Ч областях спектру. Перевага вдеосистем - невисока вартсть, створення та накопичення послдовних зображень будь-якого процесу. Недолк – вдносно невисоке просторове розрзнення.


3.8.4 Багатоспектральн сканери

Принцип д таких систем поляга у рестрац спектрального вдбиття об’ктами навколишнього середовища на певних спектральних длянках видимого та ¶Ч спектру Дистанційний екологічний моніторингмкмДистанційний екологічний моніторингЦ длянки можуть бути або широкими (близько 0,2 мкм), або вузькими (менше 0,01 мкм). Прилади багато спектрального сканування, що встановлюються на супутниках, дають змогу одержати нформацю з роздльною здатнстю близько 10 м, скануючи при цьому територ розмром 60...185 км. Принцип дистанцйного зондування за допомогою багато спектрального сканера пояснються на рис. 3.16. Перевага багатоспектральних сканерв у здатност використовувати вузьк спектральн длянки й отримувати нформацю у цифровй форм.


3.8.5 Теплов сенсори

Як вдомо з курсу фзики, вс матерали здатн посилати ¶Ч випромнювання, що зумовлене молекулярним коливанням. Це теплове ¶Ч випромнювання реструться за допомогою технки, схожо на багато спектральне сканування, але у дапазон 8...14 мкм.

Характер зображення при цьому залежить вд температури об’кта та його здатност до випромнювання. Теплов сенсори, як встановлен на аваносях, що зондують об’кти на невеликих висотах, забезпечують високу розрзняючу здатнсть (до 1 м), тод як на супутниках теплов сенсори роздляють простори розмрами 700...900 м. Сучасн прилади теплового зондування здатн реструвати рзницю температур близько 0,4 К. Неолки: 1) вплив метеорологчних умов на результати вимрювань; 2) зондуванню Aрунту пддаться лише шар товщиною 2...4 см.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 3.16. Принцип дистанцйного зондування за допомогою багатоспектрального сканера


3.8.6 Надвисокочастотн локатори

Цей вид технки дистанцйного зондування передбача використання електромагнтних хвиль в област 0,1...2 м (що вдповда частотам вд 100 МГц до 50 000 МГц). Надвисокочастотн (НВЧ) локаторн системи можуть бути активними (коли об’кт дослдження опромнються з подальшою рестрацю вдбитого випромнювання)  пасивн (коли реструться природне випромнювання об’кта). Принцип д дистанцйного зондування Земл (ДЗЗ) за допомогою локаторв поляга у випромнюванн  делектричних властивостей, що значною мрою залежать вд вмсту вологи й температури Aрунту, нервностей земно поверхн, рвня снгового покриву, типу рослинних покривв,  впливають на вдбивальн та випромнювальн параметри, що вимрюються. НВЧ-локаця нада змогу вивчати положення, рух та природу вддалених об’ктв. Основн типи локаторв, що застосовуються при ДЗЗ:

локатори зображення (вимрюють розсяне випромнювання, висотомри, НВЧ-радометри);

локатор з синтетичною апертурою – ЛСА.

Завдяки високй проникност НВЧ-випромнювання повз хмари та листя, подбн локатори здатн створювати зображення земно поверхн у дрбних деталях (рис. 3.17).


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 3.17. Формування зображення за допомогою локатора


Об’кти земно поверхн опромнюються локаторними мпульсами, що вдбиваються, реструються  перетворюються у зображення. Амплтуда вдбитого мпульсу залежить вд конкретного об’кта спостереження. Альтернативним локатору зображення  ЛСА. Принцип д такого локатора наведено на рис. 3.18, де представлене взамне положення лтака з локатором та об’кта спостереження. У точц 1 об’кт знаходиться поза даграмою опромнювання локатора; у точках 2 й 3 об’кт потрапля до ц област; у точц 4 вн знову зника з зони спостереження локатора. Тобто об’кт з’являться у систем рестрац локатора лише протягом певного промжку часу; пд час цього промжку вдбитий сигнал заноситься у пам’ять бортового комп’ютера. Вс таким чином записан сигнали дають змогу реконструювати повну картину усх об’ктв, що опромнюються локатором з досить вузькою апертурою (звдси й термн – “синтетична апертура”). Слд зауважити, що сигнали локатора, як надсилаються у процес руху лтака, набувають зсуву до високих частот, тод як сигнали, що посилаються назад, набувають зсуву до низьких частот завдяки ефекту Допплера. Рестраця та аналз подбних зсувв нада можливост точно визначити просторове положення наземних об’ктв. Технка локаторв з синтетичною апертурою досить складна й дорога, але  можливост зумовлюють най поширене  застосування. Перевага – висока розрзнювальна здатнсть. Недолк – стотн впливи рослинного покриву та нервност Aрунту на сигнал, що реструться.


3.9 Лазерн системи


ДЗЗ на основ лазерв поляга в опромнюванн об’ктв навколишнього середовища та рестрац вдбитого вд об’кту або розсяного вд нього лазерного випромнювання. Прилад для дистанцйного зондування компонентв босфери називають Л¶ДАРом (вд англйсько фрази Light Detection And Ranging). Коротко познайомимося з основними типами лдарв.


3.9.1 Лдар на основ рестрац зворотного розсювання

Рвняння лдара. Зворотне розсювання описуться наступним рвнянням:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.3)

де Дистанційний екологічний моніторинг- миттва потужнсть, яка реструться приймачем у момент часу Дистанційний екологічний моніторинг;

Дистанційний екологічний моніторинг- потужнсть, що пропускаться об’ктом у момент часу Дистанційний екологічний моніторинг

Дистанційний екологічний моніторинг- швидксть свтла;

Дистанційний екологічний моніторинг- тривалсть мпульсу;

Дистанційний екологічний моніторинг- коефцнт об’много розсювання атмосфери;

Дистанційний екологічний моніторинг- дальнсть;

Дистанційний екологічний моніторинг- ефективна площа приймача;

Дистанційний екологічний моніторинг- коефцнт об’мно нстинкц атмосфери.

Рестраця рвня послаблення оптичного випромнювання лдара за його взамод з молекулами атмосфери або аерозолями да змогу оцнити х концентрацю.

Джерелом випромнювання у лдар  лазер, що генеру свтлов мпульси. Якщо лазерний мпульс поширються в атмосфер до будь-якого об’кта, то час Дистанційний екологічний моніторингпроходження мпульсом вдстан Дистанційний екологічний моніторингдо об’кта  назад до приймача дорвню:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.4)


де Дистанційний екологічний моніторинг- швидксть свтла.

Рестраця моменту сприйняття мпульсу приймачем да змогу оцнити вдстань до об’кта.

Крм того, лазерний мпульс ма певну тривалсть Дистанційний екологічний моніторинг. Якщо припустити, що переднй фронт мпульсу досяга об’кта на вдстан Дистанційний екологічний моніторингто заднй фронт мпульсу в цей час буде на вдстан Дистанційний екологічний моніторинг Спввдношення мж Дистанційний екологічний моніторингДистанційний екологічний моніторингчасом Дистанційний екологічний моніторингта часом Дистанційний екологічний моніторинг рестрац мпульсу мають вигляд:

Дистанційний екологічний моніторинг (3.5)


Звдси розмр Дистанційний екологічний моніторингоб’кта визначаться за виразом:

Дистанційний екологічний моніторинг (3.6)


Коефцнт об’мно нстинкц Дистанційний екологічний моніторингатмосфери – частка падаючо енерг, на яку вона зменшуться при проходженн одиниц довжини атмосфери. Одиниця вимрювання Дистанційний екологічний моніторинг - Дистанційний екологічний моніторинг Поглинання лазерного променя молекулярним газом (забрудненням) можна оцнити так:


Дистанційний екологічний моніторинг 3.7)


де Дистанційний екологічний моніторинг- коефцнт поглинання, що випромнються в (млн.-1*см)-1;

Дистанційний екологічний моніторинг- число Лошмдта (2,69*1019 см-3) – густина молекул газу в атмосфер за нормальних умов;

Дистанційний екологічний моніторинг- перерз поглинання (см2).

У реальних ситуацях (на рвн моря при 0 0С) коефцнт об’мно нстенкц дорвню:


Дистанційний екологічний моніторингсм-3Дистанційний екологічний моніторинг(млн.*см)-1. (3.8)


Коефцнт об’много розсювання Дистанційний екологічний моніторингатмосфери визначаться як частка падаючо енерг, що розсються в одиничному тлесному кут в обертальному напрямку на одиниц атмосферно довжини. Одиниця вимрювання Дистанційний екологічний моніторинг - м-1*ср-1.

Пружне розсювання оптичного випромнювання можна представити двома основними типами – розсюванням Релея  розсюванням М:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.9)


де Дистанційний екологічний моніторинг- коефцнт розсювання Релея;

Дистанційний екологічний моніторинг- коефцнт розсювання М.

Коефцнт розсювання Релея визначають за виразом:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.10)


де Дистанційний екологічний моніторинг- довжина хвил, нм.

Приклад 3.1

Розрахувати коефцнт розсювання Релея пд час проходження в атмосфер випромнювання рубнового лазера, довжина хвил якого дорвню 694,3 нм.

Розв’язок

Пдставимо числов дан у рвняння (3.10):


Дистанційний екологічний моніторинг


Контрольне завдання Ж 3.1

Визначити потужнсть лазерного випромнювання, яка реструться фотоприймачем лдара на основ рубнового лазера з такими параметрами: Дистанційний екологічний моніторингнм, Дистанційний екологічний моніторингВт, Дистанційний екологічний моніторингмкс, Дистанційний екологічний моніторингм2, Дистанційний екологічний моніторингкм, Дистанційний екологічний моніторингкм-1.

Коефцнт розсювання М можна знайти за допомогою рвняння:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.11)

де Дистанційний екологічний моніторинг для видимост Дистанційний екологічний моніторинг км та Дистанційний екологічний моніторинг для середньо видимост, якщо Дистанційний екологічний моніторингвимирються в м-1, Дистанційний екологічний моніторинг- в м, Дистанційний екологічний моніторинг- в нм.

Приклад 3.2

Визначити коефцнт розсювання М випромнювання рубнового лазера з довжиною хвил 694,3 нм, якщо видимсть становить 10 000 м.

Розв’язок. Знаходимо показник ступеня Дистанційний екологічний моніторинг:


Дистанційний екологічний моніторинг


Пдставимо числов дан у рвняння (3.11):


Дистанційний екологічний моніторингм-1.


Контрольне завдання Ж 3.2

Визначити коефцнт розсювання М випромнювання лазера з довжиною хвил 300б1 нм, якщо видимсть становить 5 км.

Вдповдь: 1,43 км-1.

Коефцнт об’много зворотного розсювання характеризу частку випромнювання, яке псля розсювання пряму по трактор лазерного променя. Зворотне розсювання також ма дв компоненти – Релея та М.

Коефцнт об’много зворотного розсювання Релея визначаться за виразом:


Дистанційний екологічний моніторинг (м-1ср-1). (3.12)


Коефцнт об’много зворотного розсювання М визначаться за виразом:

Дистанційний екологічний моніторинг (м-1ср-1). (3.13)


Повний коефцнт об’много зворотного розсювання визначаться як сума обох коефцнтв:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.14)


Приклад 3.4

Знайти повний коефцнт зворотного розсювання випромнювання рубнового лазера (694,3 нм) на вдстан 2 км.

Розв’язок

Коефцнт розсювання Релея визначимо на пдстав рвняння (3.10):


Дистанційний екологічний моніторинг


Коефцнт розсювання М визначимо за допомогою рвняння (3.11):


Дистанційний екологічний моніторинг

Дистанційний екологічний моніторингм-1.


Визначимо коефцнти зворотного розсювання Релея й М:


Дистанційний екологічний моніторингм-1ср-1;

Дистанційний екологічний моніторингм-1ср-1.

Звдси повний коефцнт зворотного розсювання дорвню:


Дистанційний екологічний моніторинг


Приклад 3.5

Визначити потужнсть лазерного випромнювання, яка реструться фотоприймачем лдара на основ рубнового лазера з такими параметрами: Дистанційний екологічний моніторингнм, Дистанційний екологічний моніторингВт, Дистанційний екологічний моніторингмкс, Дистанційний екологічний моніторингм2, Дистанційний екологічний моніторингкм, Дистанційний екологічний моніторингкм-1.

Розв’язок. Вважаючи середовище, що аналзуться, однордним, можна припустити, що:


Дистанційний екологічний моніторинг


Пдставлямо числов значення в останнй вираз:


Дистанційний екологічний моніторинг Розраховумо тлесний кут:


Дистанційний екологічний моніторингср.


Знаходимо параметр Дистанційний екологічний моніторинг


Дистанційний екологічний моніторинг


Визначамо коефцнт об’много розсювання:

Дистанційний екологічний моніторинг


Обчислюмо коефцнт об’много зворотного розсювання:


Дистанційний екологічний моніторингкм-1ср-1.


Звдки


Дистанційний екологічний моніторинг


Контрольне завдання Ж 3.3

Визначити потужнсть випромнювання лазера на фарбниках, що застосовуються для дистанцйного зондування туману (Дистанційний екологічний моніторинг=0,5 км-1), якщо Дистанційний екологічний моніторингним, Дистанційний екологічний моніторингВт, Дистанційний екологічний моніторингмкс, Дистанційний екологічний моніторингсм2, Дистанційний екологічний моніторингкм.

Вдповдь: 3*10-11 Вт.


3.9.2 Лдар на основ рестрац диференцйного поглинання

Метод Aрунтуться на реалзац стотно залежност коефцнта об’мно екстинкц вд довжини свтлост хвил. В основу роботи диференцйного лдара покладено принцип опромнювання об’кта, що контролються, свтлом з рзними довжинами хвиль. Випромнювання з одню довжиною хвилДистанційний екологічний моніторинг, що збгаться з лню поглинання об’кта (газу чи забруднення), поглинаться об’ктом, тод як випромнювання з ншою довжиною хвил Дистанційний екологічний моніторинг, далекою вд лн поглинання, набува пружного розсювання (рис. 3.18). Критерм оцнки забруднення атмосфери  вдношення сигналв, що реструються на обох довжинах хвиль. Лдар такого типу отримав в англомовнй лтератур назву DIAL (Differential Absorption Lidar) або DAS (Differential Absorption and Scattering).


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 3.18. Принцип д лдара на основ рестрац диференцйного поглинання


Мнмальна концентраця газу чи забруднювача, що вимрються методом рестрац диференцйного поглинання, визначаться за виразом:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.15)


де Дистанційний екологічний моніторинг- перерз диференцйного поглинання, а величина Дистанційний екологічний моніторингописуться рвнянням:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.16)


Для практичних обчислень залежно вд того, в яких одиницях вимрються концентраця Дистанційний екологічний моніторингвикористовуються наступн вирази:


Дистанційний екологічний моніторинг (3.17)

Дистанційний екологічний моніторинг (3.18)

Дистанційний екологічний моніторинг (3.19)


В останньому вираз Дистанційний екологічний моніторингназивають коефцнтом диференцйного поглинання Дистанційний екологічний моніторингякий можна

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: