Дистанційний екологічний моніторинг
(3.20)
де
см-3*атм-1
– густина молекул
в атмосфер
на рвн моря
при температур
0 0С, або:
(3.21)
Приклад 3.6
Визначити
мнмальну
концентрацю
молекул
,
якщо
а
м.
Коефцнт
диференцйного
поглинання
становить
см-1*атм-1.
Розв’язок
Пдставимо числов дан у вираз (3.19):

Контрольне завдання Ж 3.4
Визначити
коефцнт
диференцйного
поглинання
(см-1*атм-1)
озоном випромнювання
з довжиною
хвил 0,29 мкм, якщо
![]()
км
млн.-1*атм-1.
Вдповдь: 12,5 см-1*атм-1.
3.9.3 Допплервський лдар
Суть ефекту
Допплера
поляга в тому,
що при опромнюванн
об’кта, який
рухаться з
швидкстю
,
свтлом певно
довжини хвил
вдбуваться
розсювання
свтла, причому
частота (довжина
хвил) розсяного
свтла залежить
вд швидкост
руху об’кта.
Допплервський
зсув
частоти свтла
залежить вд
кута розсювання
свтла об’ктом,
швидкост руху
об’кта та вд
кута
мж напрямком
швидкост й
напрямком
поширення
свтла.
Допплервський
зсув
частоти
свтла визначають
за виразом:
(3.22)
Приклад 3.7
Визначити
швидксть руху
частинок аерозолю
пд впливом
втру таких
параметрв
допплервського
розсювання:
Гц,
Гц,
,
![]()
Розв’язок
Використовуючи формулу (3.22), отримумо:

Контрольне завдання Ж 3.5
Визначити
величину
допплервського
зсуву, що реструться
при опромнюванн
краплин дощу,
для таких параметрв:
нм,
,
,
м*с-1.
Вдповдь: 9,4*106 Гц.
3.9.4 Лдар на основ рестрац флуоресценц
Багато компонентв атмосфери демонструють здатнсть флуоресцювати. Методи флуоресцентного лазерного зондування надто чутлив через мал тиски атмосфери, при яких вдсутн зткнення молекул, що гасять флуоресценцю.
3.9.5 Лдар на основ рестрац комбнацйного розсювання
Якщо розсювання свтла речовиною супроводжуться помтною змною частоти свтла, що розсються, то його називають комбнацйним (або романвським). Цей тип розсювання оптичного випромнювання мстить втрату або одержання кванта коливально енерг молекулою. Йдеться про непружне свтлове розсювання, коли фотон, що пада, ма енергю значно бльшу, нж енергя, яку коливальний квант втрача за збудження молекули; залишок енерг розсються як фотон з зменшеною частотою. Перевагою методу те, що спектральн комбнацйн зсуви специфчн для кожно молекули; нтенсивнсть кожно лн пропорцйна концентрац кожного компонента; вузьк спектральн лн та комбнацйн зсуви обмежують вплив прямого та розсяного випромнювання; метод характеризуться просторовим часовим розподленням. Недолк: малий поперечник розсювання, що потребу використання потужних лазерв та складних колмацйних систем.
3.9.6 Застосування дистанцйного зондування
Рестраця
випромнювання
да можливсть
за допомогою
оцнки рвня
його послаблення
визначати
вологсть
Aрунту, наявнсть
або кльксть
снгу на поверхн.
Недолк:
обмежене
просторове
роздлення
та можливсть
вимрювань
лише на невеликих
висотах польоту
аванося.
Фотографчн та вдеографчн системи застосовують для визначення типв структури Aрунтв, аналзу стану рослинних покривв, спостереження за дренажними системами, оцнки характеру морських поверхонь. Завдяки використанню фотографчних систем можна отримати нформацю щодо просторового розподлу седиментв, характеру ерозйних процесв, викиду забруднень та стчних вод з труб.
Багатоспектральн сканери використовують для аналзу земно поверхн, рослинних покривв, картограф, визначення вологост Aрунту, оцнок рослинно бомаси, снгових покривв, непрохдних просторв, кольору океану.
Теплов сенсори знаходять застосування при визначенн рвня теплового забруднення водойм, оцнок розмрв, температури рослинних покривв та впливу на них зовншнх факторв, вологост Aрунту, теплових аномалй, температури та стану поверхн водойм, морських течй, льодових та снгових масивв, вулканчно дяльност, дренажних структур, термчних ндустральних викидв. Широкого застосування набула технка дистанцйного зондування теплового ¶Ч випромнювання для аналзу ландшафтних екологчних процесв – вимрювання випаровування, еватранспрац та вологост Aрунту, вивчення характеристик теплового балансу та теплових потокв, оцнки теплообмну мж лсовими масивами.
Надвисокочастотн (НВЧ) локатори дають можливсть вимрювати характеристики Aрунтв (нервнсть, структуру, вологсть), рослинних покривв та опадв, оцнювати водн ресурси, стан морсько поверхн, прогнозувати наближення цунам, визначати типи та розмри льодових масивв, аналзувати характер упаковки снгу. Прикладами застосування РЛС технки дистанцйне спостереження за блискавкою (рис. 3.19) та дистанцйний контроль за повенями (рис. 3.20).
Лазерн системи використовують для дистанцйного зондування атмосфери, зокрема визначення висоти хмар, дослдження структури й властивостей хмар, вимрювання параметрв втру, вимрювання вологост й температури повтря, оцнки опадв. Лазерн системи, встановлен на борту аванося чи супутника, здатн проводити топографчн вимрювання на земнй поверхн, оцнювати рослинн покриви, водян потоки, ерозйн процеси.
Лазерний диференцйний лдар застосовують для дослдження розподлу забруднень над промисловими пдпримствами, визначення озону.
Допплервський лдар використовують для вимрювання параметрв втру та опадв.

Рис. 3.19. Дистанцйне спостереження за блискавкою за допомогою радолокатора

Рис. 3.20. Дистанцйне спостереження за повенями за допомогою радолокатора
Лдар на основ комбнацйного розсювання може бути застосований для визначення наявност та кльксно оцнки атмосферних молекул (Н2О, SO2, CO2, CO, NO, C2H4 та н.). Слд також вдзначити можливсть дослдження об’ктв, що знаходяться у рдкому стан або мстять у соб воду; за допомогою методв спектроскоп комбнацйного розсювання вимрювати температури поверхн водойм.
IV. ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
4.1 Питання з роздлу ¶
Що вивча науковий напрямок “космоекологя”?
Дайте визначення поняттю “монторинг” та наведть його рархчн рвн.
Чому провдна роль в реалзац аерокосмчного монторингу ма належати знмкам, що виконуються в оптичному дапазон спектру?
Якими можуть бути науково-дослдн КА за призначенням?
Як науково-дослдн КА вдносять до плотованих?
Як науково-дослдн КА вдносять до автоматичних?
Як класифкують супутники зв’язку за принципом роботи?
Наведть види пасивних штучних супутникв зв’язку.
Визначте основн напрямки створення орбтальних супутникових систем зв’язку.
Для чого призначен метеосупутники?
Для чого здйснюють нефаналз хмарност?
Як системи з використанням супутникв використовують для глобального прогнозування та регонального аналзу?
Зобразть та прокоментуйте роботу блок-схеми централзовано системи метеоспостережень з використанням ШСЗ.
Зобразть, прокоментуйте та порвняйте з централзованою роботу блок-схеми автономно системи метеоспостережень з використанням ШСЗ.
Як вдшукати в першому наближенн швидксть прецес висхдного вузла орбти?
Яким може бути кут нахилу сонясно-синхронно орбти?
Як орбти найбльш придатн для фксування швидкоплинних атмосферних явищ (вихорових шквалв, грозових областей тощо)?
Як можна оцнити зону фективного зв’язку зз ШСЗ?
Наведть формулу для визначення частоти проходження ШСЗ повз зону ефективного зв’язку.
Як способи визначення мсцеположення об’кта ви знате?
Зобразть та прокоментуйте схему побудови навгацйно системи з використанням ШСЗ.
Для чого призначен геодезичн ШСЗ?
Пояснть призначення високоточних фототеодолтних установок.
У яких системах використовуються радолокацйн вимрювання дальност?
Як орбти найоптимальншими для геодезичних ШСЗ?
Назвть област використання КА для розвдки земних ресурсв.
Як орбти найоптимальншими для природоресурсних супутникв?
Проаналзуйте схему еволюц КА для дослдження природних ресурсв Земл.
У чому полягають особливост будови КА для мжпланетних польотв?
Порвняйте умови життя на Земл Мсяц.
4.2 Питання з роздлу ¶¶
Назвть основн типи космчно зйомки поверхн Земл.
Для чого використовують великомасштабн космчн знмки?
Перелчть недолки космчно фотозйомки.
Як здйснються космчна сканерна зйомка?
Назвть складов системи для космчно сканерно зйомки.
У чому поляга мета використання високооператвно сканерно зйомки високого розрзнення?
Як визначити при надрнй зйомц смугу огляду оптичних датчикв високого розрзнення?
Порвняйте системи “Спот” “Терс”.
У чому полягають переваги електронного сканування?
Назвть режими роботи площинних камер HRV.
Наведть переваги та недолки системи, що базуться на прямй геосинхроннй орбт, у порвнянн з системою монторингу, що Aрунтуться на сонячно-синхронних орбтах.
У чому поляга специфка космчно зйомки високого розрзнення?
Наведть особливост космчно зйомки високого розрзнення.
Що називають номнальним перодом зйомки?
Як здйснються ймоврна оцнка впливу хмарност на яксть космчно фотозйомки?
Як задач притаманн для одноразово космчно зйомки мало длянки мсцевост?
У чому поляга призначення КА “Океан-О”?
У чому поляга роль космчно нформац для виршення завдань землекористування та природо охорони?
Що да екологам геоекологчне дешифрування матералв сучасних багатозональних космчних зйомок та х нтерпретаця з геолого-картографчними даними на урбанзован територ?
Як за допомогою космчних фотознмкв визначаться картування глибин рвнв Aрунтових вод та зон пдтоплення?
Яке значення для еколог ма вивчення геодинамчних зон?
Що таке лнеаменти?
Як за допомогою космчних знмкв визначають техногенн змни сучасних ландшафтв?
Прокоментуйте визначення фтосантарного стану та пожежонебезпечност лсв на приклад Зони вдчуження ЧАЕС.
Що да фахвцям-екологам картування длянок пдвищено природно пожежобезпечност?
Яке значення ма дистанцйно-космчний монторинг земно поверхн для вивчення рослинност?
4.3 Питання з роздлу ¶¶¶
Назвть основн напрямки розвитку енергетично нфраструктури у космос?
Сформулюйте основн завдання космчно еколог.
Що означа поняття “ракетно-космчний комплекс”?
Наведть основну класифкацю та характеристики ракет-носв.
Перелчть фактори техногенного впливу космчних польотв на довклля.
Проаналзуйте вплив ракетно-космчно технки на озоновий шар Земл.
Як впливають пуски ракет-носв на оносферу Земл?
Що означа поняття “космчне смття”?
Зформулюйте снуюч недолки збору нформац з агромонторингу.
У чому поляга функцональне призначення галузево системи комплексно обробки аерокосмчно та наземно нформац (Г¶СКОАН¶)?
Перелчть об’кти дослджень Г¶СКОАН¶.
Зформулюйте вимоги до функцонування системи монторингу.
Що необхдною умовою функцонування АКП ТД?
Що мстить паспорт АКП?
СКОРОЧЕННЯ
АКП – аерокосмчний полгон.
АМС – автоматична мжпланетна станця.
Б¶СУ – бортова нформацйна система унфкована.
ВПК – вйськово-промисловий комплекс.
ДЗЗ – дистанцйне зондування Земл.
¶Ч – нфрачервоний.
КА – космчн апарати.
КК – космчний корабель.
КСЗ – космчна сканерна зйомка.
НАНУ – Нацональна Академя Наук Украни.
НТ – навгацйна точка.
ОБС – орбтальна база-станця.
ОК –орбтальний корабель.
ОЛ – орбтальна лабораторя.
ОПС – орбтальна плотована станця.
ОС – орбтальна станця.
ОШП – об’кти штучного походження.
ПЗЗ –прилад з зарядовим зв’язком.
РКК- ракетно-космчний комплекс.
РЛС – радолокацйна станця.
РН – ракета-носй.
РТВК- радотелевзйний комплекс.
ТД – тестова длянка.
УФ – ультрафолетовий.
ЦАКЗД – центральне агентство з дистанцйного зондування.
ШСЗ – штучний супутник Земл.
ШСС – штучний супутник Сонця.
Л¶ТЕРАТУРА
Багмет А.П., Войцицький А.П. Вйськова екологя: Навчальний посбник. Житомир: ДАУ, 2004. – 155 с.
Обробка результатв вимрювань параметрв навколишнього середовища: методичний посбник / А.П. Войцицький, А.П. Багмет, М.В. Зосимович, В.О.Знченко. Житомир: ДАУ, 2004. – 87 с.
Варваров Н.А. Популярная космонавтика.– М.: Машиностроение, 1981. – 128 с.
Войцицький А.П. Методи вимрювання параметрв навколишнього середовища: Методичний посбник. – Житомир: ДАУ, 2003. – 58 с.
Грихилес В.А., Орлов П.П., Попов Л.Б. Солнечная энергия и космические полеты. – М.: Наука, 1984. – 216 с.
Гришин Ю.И. Искусственные космические экосистемы. – М.: Знание, 1989. – 64 с., ил. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Космонавтика, астрономия», Ж 7.
Евич А.Ф. Индустрия в космосе. – М.: Московский рабочий, 1978. – 224 с.
Зосимович М.В. Аналз використання Росйський штучних супутникв Земл для розв’язання задач монторингу навколишнього природного середовища// Матерали V мсько мжунверситетсько науково конференц викладачв, студентв молодих вчених, 14-15 Травня 2002 р. Житомр: Ж¶Т¶, с.75-76.
Зосимович М.В. Концепця виведення радоактивних вдходв АЕС в далекий космос.// Науковий збрник Житомирсько фл МАУП. Додаток Ж 1 до журналу «Персонал».– Житомир: Вид-во «Волинь», 1999, с. 114-115.
Зосимович М.В. ОбAрунтування параметрв космчно системи монторингу Земл./ Матерали IV Мжнародно науково-практично конференц “Сучасн технолог в аерокосмчному комплекс”, 7-9 вересня 1999 р., Житомирський нженерно-технологчний нститут. – Житомир: Ж¶Т¶, с.170-173.
Зосимович М.В., Борисюк Б.В., Левчук С.В., Загороднй Ю.В. Розробка проекту утилзац радоактивних вдходв в далекий космос (Частина 1). Державна рестраця Ж 0100U004196. – Житомир, ДААУ, 2000.- 40 с.
Зосимович М.В., Войцицький А.П. Аналз характеристик авацйно технки як засобу екологчного монторингу навколишнього природного середовища в Укран// Всеукранська конференця молодих вчених (студентв, аспрантв, викладачв) “Борзноманття як ключовий елемент збалансованого розвитку: регональний аспект”, присвячена 90-рччю МДУ, 30-31 жовтня 2003 р., Миколав, ¶нститут еколог (Пвденна фля).
Зосимович М.В., Костянюк О.В., Шелудченко ¶.A., Войцицький А.П. Розробка проекту утилзац радоактивних вдходв в далекий космос. (Частина 2): Еколого-технологчний аналз використання схеми ядерно газотурбнно енергетично установки. Державна рестраця Ж 0100U004196. – Житомир, ДААУ, 2001.- 51 с.
Зосимович М.В., Троянський О.¶. Методичн рекомендац щодо пдготовки та оформлення курсового проекту з курсу ,,Моделювання та прогнозування стану довклля”. Житомир: Лабораторя моделювання та аеросистемних дослджень ДАУ, 2004. – 24 с.
Зосимович М.В., Шелудченко Б.А., Войцицький А.П. Еколого-економчне обAрунтування проекту утилзац радоактивних вдходв в далекий космос при мжнароднй спвпрац.// Всник Сумського державного аграрного унверситету. Суми: вид-во “Козацький вал”, Т. 1, 2001. с. 75-80.
Зосимович М.В., Якименко В.С. Розрахункове дослдження СТРкРУ як засобу утилзац апарата з РАВ на висок орбти.// Матерали ¶¶¶ Мжнародно науково-практично конференц “Динамка наукових дослджень, 2004”. Том 64. Технчн науки. Днпропетровськ: Наука освта, 2004.- с.12-14.
Зосимович М.В., Якименко В.С., Прохоров К.С., Флоненко ¶.Л. Розробка проекту утилзац радоактивних вдходв в далекий космос. (Частина 3): Розрахункове дослдження СТРкРУ як засобу утилзац апарату з РАВ з низько опорно орбти на бльш висок. Державна рестраця Ж 0100U004196. – Житомир, ДААУ, 2004.- 22 с.
Зосимович Н. Использование сельскохозяйственной авиации в Украине для решения задач экологического мониторинга и рационального использования природных ресурсов // Авиация общего назначения, Ж 4, 2004 г., с. 12-16. Харьков: АОН.
Зосимович Н.В. Использование Российских ИСЗ для решения задач экологического мониторинга земной поверхности.// IV Международная научная конференция молодых ученых. «Человек и космос»: Сборник тезисов. – Днепропетровск: НЦАОМУ, 2002, с. 323.
Зосимович Н.В. Определение характеристик и разработка математической модели параметров транспортных возмущений КА экологического мониторинга Земли.// Матерали ¶
Мжнародно науково-практично конференц “Науковий потенцал свту 2004”, 1-15 листопада 2004 р. Том 61. Технчн науки. Днпропетровськ: Наука освта, 2004.- с.68-72.
Зосимович Н.В. Оценка эффективности системы аварийной защиты разгонного блока с ядерной энергоустановкой. // Людина космос. Збрник наукових праць. – К.: ¶ВЦ Держкомстату Украни, 2003. – с. 169-175.
Зосимович Н.В., Козлов A.A., Бек M.А. Предварительная экономическая оценка решения задачи удаления радиоактивных отходов в космос// Науковий збрник Житомирсько фл МАУП. Додаток Ж 1 до журналу «Персонал».– Житомир: Вид-во «Волинь», 1999.-C. 107-110.
Зосимович Н.В., Шелудченко Н.Б. Микроспутник экологического назначения.// Всеукраинская научно-практическая конференция «Микроспутники – перспектива и реальность», 23-25 июня 2004 г., Национальный центр управления и испытания космических аппаратов, Евпатория, Украина.
Инженерный справочник по космической технике. Изд. 2-е перераб. и доп. Под ред А.В. Солодова. М.: Воениздат, 1977. 430 с., ил.
Кац Я.Г., Рябухин А.Г. Космическая геология. – М.: Просвещение, 1984. – 80 с.
Космос-Укран. Атлас тематично дешифрованих знмкв територ Украни з укрансько-росйського космчного апарата “Океан-О” та нших космчних апаратв./ Пд редакцю В.¶Ф. Лялька О.Д. Федоровського. – К.: НКАУ, 2001.-106 с.
Котляр О.Л. Комплексування даних дистанцйного зондування в НВЧ- оптичному дапазонах при визначенн вологост Aрунтв рвня Aрунтових вод. / Нов методи в аерокосмчному землезнавств. – К.: ЦАКДЗ НАНУ, 1999. – с. 96-105.
Левантовский В.И. Механика космического полета в элементарном изложении, 3- е изд., перераб . и дополн. – М.: Наука, 1980. – 512 с.
Лялько В.И., Сахацкий А.И., Ходоровский А.Я. Интеркалибровка разновременных многозональных космических снимков для экологического мониторинга (на примере исследований зоны влияния аварии на ЧАЭС). // Космчна наука технологя. – К.: НАНУ, том 3, Ж3/4, 1997, с. 54-58.
Лялько В.И., Сахацкий А.И., Ходоровский А.Я. Экологический мониторинг окружающей среды по многозональным космическим сниткам // Космчна наука технологя. – К.: НАНУ, 1999, т. 5, Ж4.-с.1-3.
Лялько В.¶. Сучасний стан космчного землезнавства перспективи його розвитку. Нов методи в космчному землезнавств. Методичний посбник по тематичнй нтерпретац матералв аерокосмчних зйомок. – К.: ЦАКДЗ ¶ГН НАНУ. – 1999.-с.6-18.
Лялько В.¶., Сахацький А.¶., Ходоровський А.Я., агато О.Т. Застосування Г¶С-технологй для вивчення еколог лсних масивв за багатозональними космчними знмками (на приклад зони вдчуження ЧАЕС). Матерали Г¶С-форуму-99. К.: Г¶С-Асоцаця Украни. Кив 9-11 листопада 1999. – 263 с.
Новиков Л.С. и др. Экологические аспекты космонавтики. / Л.С. Новиков, Н.Н. Петров, Ю.А. Романовский. – М.: Знание, 1986. – 64 с., ил. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Космонавтика, астрономия», Ж 5.
Подшивалов С.А., Иванов Э.А., Муратов Л.И. Энергетические установки космических аппаратов. – М.: Энергоатомиздат, 1981. – 200 с.
Посудн Ю.¶. Методи вимрювання параметрв навколишнього середовища. – К.: Свт, 2003. – 285 с.
Пустовойтенко В.В., Малиновский В.В. Некоторые особенности обработки информации спутниковой радиолокационной станции
Системн дослдження та моделювання в землеробств. // Зб. Наук. Праць. – К.: Нива, 1998. – 409 с.
Тимнат И. Ракетные двигатели на химическом топливе: Пер. с англ. – М.Мир, 1990. – 294 с., ил.
Федоровский А.Д., Суханов К.Ю., Якимчук В.Г. К вопросу оценки космических снимков для дешифрирования природных ландшафтов. // Космчна наука технологя. – К.: НАНУ, 1999, т.5, Ж1. – с.24-31.
Шевченко А.О., Луцкн В.¶., агато сп О.В. Технологя та технчне забезпечення аерокосмчних методв дагностики сльськогосподарських об´ктв.// Тез. Доп. Та вист. Наук.-практ. Конф. “¶нженерн проблеми сльськогосподарського виробництва Украни”.-К.:А¶Н,УААН Украни, 1994. – с. 231-232.
Шульц С.С. мл. Земля из космоса. – Л.: Недра, 1984.- 114 с.
Эрике К. Будущее космической индустрии. – М.: Машиностроение, 1979. – 200 с.
Lyalko V.I., Sakhatsky A.I., Marek K.H., Oppitz S. Application of the GIS “Trias” for remote ecological monitoring within the disaster zone of Chernobyl. Workshop on Pollution Monitoring and GIS. Brandys and Labem, Gzech Republic, 1995.
Zosimovitch N. Space Monitoring of a Terrestrial Surface// Всник Державно агроекологчно академ Украни. Спецальний випуск, жовтень, 2000, Вид-во ДААУ, с. 319-320.