Дистанційний екологічний моніторинг
Для оптичних кутомрних вимрювань мсця положення ШСЗ супутники устатковуються бортовими мпульсними джерелами свтла (оптичними маяками) або використовуються для вдбиття сигналв оптичних квантових генераторв наземних станцй. З метою забезпечення високо точност кутомрних вимрювань (±1-2") на наземних пунктах використовуються спецальн високоточн фототеодолтн установки з наступною обробкою компаратором отриманих фотографчних зображень ШСЗ на фон зрок. Висока точнсть забезпечуться також фксацю часу вимрювань, який
задаться бортовим еталоном. Сигнали диного часу передаються по радолням орбтальних вимрювань.
В радотехнчних далекомрних системах використовуються радолокацйн вимрювання дальност з деклькох сполучених пунктв, для чого на борту геодезичного ШСЗ встановлються до чотирьох приймачв та передавачв (згдно клькост сполучених пунктв), як працюють на рзних частотах. Як при кутомрних методах, моменти вимрювань фксуються в час за сигналами бортового еталону часу.
Орбти геодезичних ШСЗ мають бути наближеними до кругових на висот 1000-1400 км (ШСЗ з оптичним маяком) або кругов на висот близько 1000 км (ШСЗ з радотехнчною апаратурою для далекомрних вимрювань).
1.6 Супутники для вивчення земних ресурсв
Основн област використання КА для розвдки земних ресурсв - це збр рзномантних океанографчних даних, монторинг сльськогосподарських культур та лсових масивв, геологчна розвдка, вимрювання товщини снгового покриву та спостереження за пересуванням льодовикв, оцнка земельних длянок в нтересах землекористування, оцнка якост води, теплове топографчне картування мсцевост, збр даних для прогнозування стихйного лиха (наприклад, землетрусв, повеней, лсових пожеж, див. табл. 1.2-1.3, рис. 1.9-1.11).
Таблиця 1.2
Основн технчн характеристики КА "Фрам"
|
Розрзнення на мсцевост з висоти 200км, ум. од.: на чорно-блй плвц на спектрозональнй плвц |
20...ЗО ЗО...50 |
| Ширина смуги фотографування з висоти 200 км, км | 180 |
| Площа фотографування з висоти 200км, км2 | 17 млн |
|
Робоч орбти: мнмальна висота, км максимальна висота, км |
210...229 255...275 |
| Дапазон широт монторингу | 82 пвд.ш. ...82зах.ш. |
| Запас характеристично швидкост, м/с | 42 |
| Час снування, дб | до 13 |
| Маса КА, кг | до 6100 |
| Тип ракети-нося | "Союз" |
В основу використання КА для вивчення земних ресурсв покладена наступна фзична властивсть: будь-яка речовина поглина, випромню, розсю або вдбива (повнстю або частково) електромагнтну енергю характеризуться властивою й сигнатурою, яка пов'язана з довжиною хвил та молекулярною будовою речовини. Дякуючи цьому можливе дистанцйне вимрювання за допомогою широкого класу приладв, як можуть визначити (вдшукати та зареструвати) сигнатуру речовини без безпосереднього контакту з ним.

Рис.1.9. Загальний вигляд КА "Фрам" (Рося): 1 - комплексна рушйна установка; 2 - спускний апарат; 3 – вдск приладв; 4 - жалюз системи терморегулювання; 5 - антени командно-програмно-тракторно радолн; 6 - порохова гальмвна рушйна установка; 7 - кульовий балон з азотом системи виконавчих органв; 8 - чуттв елементи системи керування рухом; 9 - фотокомплекс для багатозонально зйомки земно поверхн; 10 - унфкована система вддлення
Найбльш ефективними для польотв КА з метою вивчення земних ресурсв вважаються сонячно-синхронн кругов орбти на висотах 500-900 км.
До складу наземного комплексу входять: станця супроводження, пункти збору нформац (яка передаться безпосередньо або ретранслються через супутники зв'язку), центр управлння та центр обробки нформац. Обробка даних включа декодування, нормалзацю, трансформування, прив'язку до мсцевост, вилучення нформац, ндексацю, архвацю та збереження.
Таблиця 13
Основн технчн характеристики КА "Ресурс-Ф2"
|
Розрзнення на мсцевост з висоти 200км, ум. од.: на чорно-блй плвц на спектрозональнй плвц |
9...12 15...18 |
| Ширина смуги фотографування з висоти 250 км, км | 150 |
| Площа фотографування з висоти 250 км, км2 | 20,7 млн |
|
Фотометрична точнсть знмкв, %: абсолютна |
15 |
| вдносна мж каналами | 5 |
| Число спектральних дапазонв | 4 Х 6 |
|
Робоч орбти: висота кругово орбти |
210...450 |
|
Висота елптично орбти, км: мнмальна |
170...250 |
| максимальна | 250...400 |
| Дапазон широт монторингу | 82пвд.ш....82зах.ш. |
| Нахил площини орбти, град | 62,8... 82,6 |
| Час снування, дб | до 30 |
| Маса КА, кг | до 6450 |
| Тип ракети-нося | "Союз" |

Рис. 1.10. Загальний вигляд КА "Ресурс-Ф2" (Рося): 1 - комплексна рушйна установка; 2 - пдвсний вдск; З – спускний апарат: 4 - приладний вдск; 5 - жалюз системи терморегулювання; 6 - антени командно-програмно-тракторно радолн; 7 - порохова гальмвна рушйна установка; 8 - кульовий балон з азотом системи виконавчих органв; 9 - чуттв елементи системи керування рухом; 10 - бленда зоряного апарата; 11 -чотирьох канальна апаратура для багатозонально зйомки земно поверхн; 12 - сонячна батарея

Рис.1.11. Схема еволюц КА монторингу для дослдження природних ресурсв Земл: а - КА з фотоапаратурою без зламу оптично ос; б - КА, як устаткован довго фокусною апаратурою з зламом оптично ос; в - низькоорбтальний КА монторингу з аеродинамчними компенсаторами 1 та теплозахисним екраном 2, тепловою блендою 3; г - КА, у якого корпус СА 4 виготовлений як корпус фотоапарата; д - КА з капсулами 5 для оперативно доставки фотоплвки на Землю; - КА з капсульним автоматом 6; ж - оптико-електронний КА монторингу; з - комплексний КА монторингу
1.7 Космчн апарати для мжпланетних польотв
Конструкця мжпланетних КА вдрзняться рядом особливостей, як пов'язан з тривалою дю факторв космчного простору. Це враховуться пдбором спецальних матералв, герметизацю окремих вузлв, використанням спецальних покривв, максимально стйких по вдношенню до метеорно ероз, спецального антимеоритного захисту (на КК).
Орбтальн та мжпланетн станц складаються з наступних основних частин: вдску приладв, блоку бакв рушйно установки (РУ), коректую чого двигуна з вузлами автоматики, сонячн батаре, антенно-фдерного обладнання, радаторв системи терморегулювання.
Для автоматичних мжпланетних станцй (АМС) серй "Зонд", "Марс", "Венера" (рис.1.12-1.13) характерн наступн режими роботи: тривала орнтаця робочих поверхонь сонячних батарей на Сонце, точна орнтаця вдносно небесних орнтирв перед корекцю трактор, орнтаця параболчно антени на Землю для встановлення нформативного зв'язку, стаблзаця пд час роботи коректуючо РУ.

Рис.1.12. СА "Марс-6" (праворуч - розрз): 1 - двигун вдведення СА; 2 - двигун введення в дю витяжного парашута; 3 - антени зв'язку з станцю на орбт; 4 - парашутний контейнер; 5 - антена радовисотомра; 6 - аеродинамчний гальмвний конус; 7 - прилади та апаратура системи автоматичного управлння; 8 - основний парашут; 9 - автоматична марсанська станця

Рис.1.13. Загальний вигляд АМС "Венера-9" ("Венера-10") до вдокремлення шароподбного СА вд орбтального апарату

Рис.1.14.Спускний апарат станц “Венера-9” (“Венера-10”): 1 - спральна антена; 2 - аеродинамчний гальмвний пристрй; 3 - корпус з контейнером приладв; 4 - еластичний посадочний пристрй; 5 - прожектори (не знадобились)

Рис.1.15. Ракета “Мсяць-Земля” (“Луна-16”)
Пд час проектування системи управлння для мжпланетних КА необхдно враховувати деяк особливост мжпланетного перельоту. До них вдносяться:
• точнсть наведення КА на цль в момент виходу з трактор пасивного польоту;

Рис. 1.16. Астронавт Е. Олдрин на Мсяц
• наявнсть перехдно орбти та проходження через рзн област космчного простору, внаслдок чого елементи орбти отримують збурення змнюються;
• необхднсть корекц на длянц пасивного польоту через велик мжпланетн вдстан, неминучих похибок пд час виведення КА на орбту та уточнення астрономчних сталих;
• необхднсть використання на КА спецальних (нфрачервоних або радарних) систем наведення для корекц та управлння на промжнй та кнцевй длянках трактор польоту, а також використання бортового комп'ютера для попереднх обчислень параметрв трактор КА;
• наявнсть системи життзабезпечення (рис.1.16);
• необхднсть пристосовувати мжпланетн трактор до умов радозв'язку в момент зближення з об'ктом дослдження (планетою, астеродом, кометою тощо), ускладнення системи космчного зв'язку через необхднсть пдтримки зв'язку з КК пд час висадки космчно експедиц на Мсяць (рис.1.17) та нш небесн тла, коли КК лишаться на планетоцентричнй орбт;
• зазначений термн перебування на небесних об'ктах (вн не може бути доцльним), бо старт в бк Земл доступний лише при сприятливому положенн Земл та об'кта вдносно Сонця.

Рис. 1.17. Дж. ¶рвн бля КК ”Аполлон-15” на поверхн Мсяця
Особливост навгац мжпланетних КА полягають:
• в значнй протяжност каналв передач сигналв, що потребу великих потужностей передавачв, високо чутливост приймачв, приймання просторово та частотно селекц в зв'язку з цим пдвищення значення природних навгацйних точок з необмеженими запасами енерг (Сонце, зор);
• в пдсиленн автономного характеру роботи КА, що визнача спрямовансть до використання методв самовизначення;
• у зростанн значущост оператора та його квалфкац в зв'язку з пдвищенням рол автономних навгацйних визначень;
• в обмеженост енергоресурсу (тому тракторю польоту обирають з умов мнмуму витрат енерг та найкращого використання гравтацйного поля Сонця планет);
• у необхдност проведення вимрювань на мжпланетних трасах на всй трактор з максимально можливою точнстю (при цьому особливо вдповдальн вимрювання перед включенням РУ для корекц трактор або для виконання тривалого маневру. Мжпланетний полт вдрзняться вд навколопланетного також можливим складом змнних параметрв. Не використовуються вимрювання висоти, рзниц вдстаней до двох поверхонь навгацйних точок (НТ) або швидкост вимрювання тако рзниц вдстаней. Вимрювати на борту вдстан та радальн швидкост вдносно планетних НТ неможливо, у цьому раз приймально-вимрювальна частина апаратури ускладнються в порвнянн з бортовими засобами навколоземних КК.
¶¶. АЕРОКОСМ¶ЧНИЙ МОН¶ТОРИНГ ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГ¶ЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1 Космчна зйомка поверхн Земл
2.1.1 Основн типи зйомки
Будь-яка зйомка – це рестраця яскравост поверхн Земл в певному дапазон спектра електромагнтних хвиль, до того ж в дапазон, для якого атмосфера досить прозора.
Гама- та рентгенвськ промен не вдбиваються слабо випромнюються поверхнею Земл: ультрафолетове (УФ) свтло та бльшсть спектру довжин хвиль нфрачервоного (¶Ч) випромнювання атмосфера Земл практично не пропуска; радохвил, за виключенням найкоротших, не утворюють направленого випромнювання. Внаслдок цього можлив лише наступн варанти зйомок Земл з космосу:
Рестраця сонячного свтла, вдбитого вд поверхн Земл в видимй област спектру (0,5...0,7 мкм) та в “вкнах прозорост” атмосфери ближнього ¶Ч-дапазону (0,7...3 мкм). Космчн знмки у дапазонах цих частот у подальшому будемо називати зйомками в оптичному дапазон спектра.
Зйомка власного ¶Ч-теплового та радотеплового випромнювання Земл, головним чином ¶Ч-теплова зйомка в зон довжин хвиль 9...12 мкм та радотеплова зйомка в мкрохвильовому дапазон радохвиль, що включа млметров та сантиметров хвил.
Активн методи дистанцйного зондування, тобто рестраця сигналв, вдбитих вд поверхн Земл та тих, що генеруються штучним джерелом направленого випромнювання, яке розташоване на борту КА. Це або лазерна, або радотеплова зйомка.
Практично лазерна зйомка, й лише з лтакв, а не з КА, тльки почина розвиватись. Що до радолокацйно зйомки, то в класичному варант вона ма суттве обмеження: рестраця здйснються в дапазон, довжини хвиль на деклька порядкв бльш в порвнянн з видимим свтлом, тому просторове розрзнення радолокацйних знмкв вдносно досить низьке. Ц ускладнення вдалося подолати за рахунок створення так званих радолокацйних станцй (РЛС) з синтезованою апертурою. Основна перевага зйомки за допомогою РЛС з синтезованою апертурою – можливсть здйснення в будь-який час доби та незалежно вд наявност хмарност.
2.1.2 Космчна фотозйомка
Основний вид космчних зйомок - це фотографування поверхн Земл за допомогою спецалзованих народногосподарських супутникв сер “Космос”, “Фотон”, “Фрам” (Рося), “Сч”, “Океан-0” (Украна) з середньою висотою ≈250 км. Вони устаткован деклькома фотокамерами з рзними фокусними вдстанями та здйснюють космчну фотозйомку в рзних масштабах.
Великомасштабн знмки мають високу фотографчну яксть та витримують, без стотного зменшення рзкост, збльшення до мрил 1:100 000...1:25 000 з смугою огляду на поверхн Земл 100...300 км. Розрзнення на мсцевост досяга 5 м.
Кожний з супутникв функцону приблизно 2 тижн, псля чого вдзнята плвка повертаться на Землю для фотохмчно обробки та репродуцювання.
Фотозйомка з борту плотованих ОС поступаться космчнй зйомц з КА “Космос”. Це пов’язано з тим, що ОС за умов радацйно безпеки виводять на орбти з нахилом 51...520 до земного екватору. Космчна фотозйомка з борту ОС проводиться у мрилах порядку 1:3000 000 та менших.
Недолки космчно фотозйомки
Основна мета аерокосмчного монторингу еколого-геологчного середовища – оперативне вироблення оптимально реакц на стан та змни (а вд замовлення на космчну фотозйомку до передач знмкв замовнику проходить клька мсяцв).
В снуючих варантах космчна фотозйомка недостатньо оперативна не лише для монторингу, але для цлей дистанцйного зондування внаслдок обмежено клькост запускв вдповдних супутникв та короткостроковост д кожного з них. Знмки деяких длянок не можливо одержати навть протягом деклькох рокв.
Повторн космчн фотознмки певних длянок, якщо можлив, то в рзних умовах освтлення та в рзн пори року, внаслдок чого, порвняння хнх результатв ускладнено.
Космчна фотозйомка можлива лише в фотографчному дапазон спектру (довжин хвиль λ=0,5...0,9 мкм).
Внаслдок зауваженого провдн космчн держави орнтуються насамперед не на космчну фотозйомку, а на космчну сканерну зйомку, яка дозволя подолати наведен недолки.
2.1.3 Космчна сканерна зйомка
Космчна сканерна зйомка (КСЗ) здйснються за допомогою супутникв, що не повертаються, кожний з яких функцону протягом деклькох рокв та переда зарестровану нформацю на Землю по радоканалам. З метою успшного здйснення КСЗ необхдне створення цло системи монторингу. До тако системи входять:
природо ресурсн ШСЗ,
наземний командно-вимрювальний комплекс,
канали зв’язку,
центри приймання та обробки нформац,
пдсистема збору замовлень, каталогзац та розсилання знмкв користувачам,
геостацонарн ШСЗ (нод), що приймають нформацю вд природо ресурсних ШСЗ та направляють на Землю.
Природоресурсна система здйсню перодичний глобальний огляд поверхн Земл, а використання даних ма мжнародний характер.
КСЗ можлива при сонячному освтленн, тобто лише вдень.
При нахиленн
орбти
=00
вона ма назву
екваторальна,
а при
=900
– полярна.
При
<900,
коли супутник
запускають
в пвнчно-схдному
напрямку (або
пвденно-схдному)
– називають
орбту прямою,
а при
>900
– оберненою.
Запуск супутника
на обернену
орбту енергетично
невигдний,
так як обертання
Земл в цьому
випадку зменшу
вихдну орбтальну
швидксть,
однак для
довготривалих
природоресурсних
супутникв
цей виграш
перекриваться
можливстю
завжди пролтати
зйомочний
маршрут в денн
часи, до того
ж в одн й т ж
сам.
2.2 Космчн системи монторингу
2.2.1 Високооперативна зйомка високого розрзнення
Для багатьох цлей комплексного монторингу, тобто для контролю за повенями, утворенням та сходженням лавин селевих потокв, виверженнями вулканв, землетрусами, аварйним забрудненням морв та внутршнх вод, зростанням та захворюванням посвв тощо, та для прийняття оптимальних ршень, пов’язаних з подбними явищами, необхдна високооперативна зйомка, аж до щодобово, до того ж з високим розрзненням порядку 10...20 М.
Доцльний перехд вд природоресурсних систем до багатоцльових систем дистанцйного зондування та монторингу поверхн Земл, як б забезпечували як глобальний огляд, так зйомку окремих длянок мсцевост в необхдний момент та з необхдною частотою, аж до щодобово або ще вище. В такому випадку длянками, що реструються, можуть бути:
мсто, що постраждало вд землетрусу або ншого стихйного лиха;
дючий вулкан;
лсова пожежа;
нафтов плями в мор;
динамка велико будвл, гребл або кар’ру (особливо пд час виникнення аварйних ситуацй) тощо.
Характерний розмр подбних “гарячих длянок” – деклька десяткв клометрв, а рестраця х часто необхдна лише протягом деклькох дб активного розвитку процесу.
При надрнй
зйомц смуга
огляду оптичних
датчикв високого
розрзнення
дорвню добутку
даметра елемента
на число
елементв в
строчц
до того ж для
кращих з снуючих
датчикв М=6
000...10 000. Отже, при
забезпечуться
смуга огляду
не ширше
.
В таких умовах
вдмова вд
глобально
зйомки дозволя
зменшити швидксть
обробки нформац,
але не призводить
до збльшення
оперативност
задано вибрково
зйомки, через
що можна реструвати
лише т длянки,
що знаходяться
в межах вузьких
смуг огляду
з вдповдних
виткв орбти.
Отже, системи
монторингу
мають базуватися
на можливост
зйомки з нахилом,
коли рестраця
заданих длянок,
що розташован
на рзнй вдстан
вд траси,
досягаться
нахилом ос
датчика на
рзн кути
поперек траси.
Дякуючи цьому,
один супутник
може знмати
будь-як длянки
через добу, а
два супутники
– цлодобово.
В подальшому пд системами монторингу будемо розумти космчн системи, що призначен для часто, аж до щодобово зйомки численних заданих длянок земно поверхн розмрами 60...200 км, до того ж, супутники обладнан камерами з розрзненням порядку 10...20 м, як допускають як вертикальну сканерну зйомку так космчну сканерну зйомку з нахилом.
2.2.2 Система “Спот” та проект ,,Терс”
ШСЗ “Спот-1"
був запущений
в лютому 1986 р. на
майже кругову
сонячно-синхронну
зомаршрутну
орбту з нахилом
та
середньою
висотою 832 км,
що вдповда
числу обертв
супутника
N=145/26
навколо
Земл на добу.
Кожний
супутник обладнано
двома апаратами
високого розрзнення
HRV, що сканують
дентично.
¶нформаця
реструться
в цифровй
форм з швидкстю
30 Мбт/с вд кожно
камери. Частина
запам'ятовуться
для скидання
пд час польоту
в зон радо
видимост
центрв приймання,
створених в
Рос, Укран,
Франц, Швец,
Австрал та
Канад. Решта
нформац
скидаться
в реальному
час рестрац
може прийматись
на ндивдуальних
або колективних
пунктах приймання.
Камера апарату HRV оптичною системою, телеоб'ктив яко ма фокусну вдстань f=100 см, дючий отвр 32 см та кут зору 2β=4,13о. Сканування мсцевост електронне, засноване на використанн приладв з зарядовим зв'язком (ПЗЗ). Воно дозволя вдмовитись вд скануючого дзеркала, неминучого в оптико-механчному скануючому апарат та вд затвору, необхдного в фотокамер, тобто вд механчного перемщення частин датчика, а також вдповдного двигуна.
Переваги електронного сканування
Вдсутн вбрац датчика (як погршують яксть зображення та перешкоджають рестрац строк з високою частотою).
Елементи строки реструються не послдовно, а одночасно, що знма енергетичне обмеження та дозволя зменшити миттве поле зору за умови збереження високого вдношення сигналу до шуму.
У фокальнй площин камери HRV встановлена лнйка (рядок) ПЗЗ довжиною 78 мм, яка складаться з М=6 000 комрок (елементв) розмром 13 мкм кожна.
Передбачено 2 режими роботи HRV:
Панхроматичне знмання в зон λ=0,51...0,73мкм при елемент розрзнення d=10 см з 64 градацями яркост (6 бт на точку).
Багатозональна зйомка в зонах λ=0,50...0,59 мкм, 0,61...0,68 мкм та 0,79...0,89 мкм при d=20 м та 256 градацй (8 бт на точку).
В обох випадках швидксть переробки нформац для одного скануючого апарата 25 Мбт/с, а з урахуванням службових даних та необхдно надмрност – 30 Мбт/с.
Пд час
точно орнтац
супутника
реальн оптичн
ос камер розташован
горизонтально,
поперек маршруту
зйомки, а перед
кожними з них
встановлено
дзеркало, що
повертаться,
змню напрямок
центрального
променя взування
на вертикальне
дзеркало, або
яке вдхилене
поперек траси
руху супутника.
Вдхилення
змнються
дискретно,
через 0,6° та
забезпечу
зйомку з нахилом
оптично ос
вд ±27° до вертикал
над супутниково
точки. При цьому,
через сферичнсть
Земл кут вимрються
вд нахилу
оптично ос
до вертикал
длянки мсцевост,
що реструться
в центр, вн
досяга 30,9°.
При максимальному нахиленн оптично ос розмр длянки зйомки поперек траси зроста з 60 до 80 мкм, а елемент розрзнення вд d=10 або 20 м вдповдно до d=13 або 27 м. Камери можуть працювати як спльно, так при незалежних одне вд одного нахилень хнх дзеркал.
При вертикальнй (надрнй) зйомц обома скануючими апаратами супутник “Спот” забезпечу глобальний огляд Земл 369 маршрутами за 26 дб. Система “Спот” призначена, насамперед для глобально зйомки високого розрзнення та для стереофотографчного вимрювання рельфу по стереопар, вдзнятою з двох рзних виткв. Однак цю систему можна розглядати як перший варант монторингу.
Перехд вд звичайних природоресурсних систем до системи монторингу здйснються за рахунок суттвого ускладнення пдсистеми зв'язку з користувачами.
Прототипом
системи монторингу,
засновано
на нших принципах,
нж Spot (“Спот”),
слд вважати
проект Ters (“Терс”)
(Tropisch Erdressourse Satellite), який був
запропонований
спльно Ндерландами
та ¶ндонезю.
Проект призначений
для зйомки
заданих длянок
ландшафтв,
як розташован
в широтному
пояс
,
деклька разв
протягом доби.
Для супутника
“Терс” обрано
екваторальну
(
)
кругову орбту
з Н=1680
км, що вдповда
N=12,0.
При цьому
супутник рухаться
вздовж екватора
на схд вдносно
Земл, що обертаться,
здйснються
за добу рвно
на один оберт
менше, тобто
вдносно мсцевост
N´=11,0.
Вдповдно
супутник пролта
над дентичними
точками екватору
через кожн
![]()
Оптична
всь скануючого
приладу супутника
,,Терс” вдхиляться
дзеркалом, що
повертаться
поперек траси
на заданий кут
-33,5º≤α≤+33,5°,
що вдповда
куту
≤44,3º
та вртуальнй
смуз огляду
2470 км. Це забезпечу
можливсть
зйомки мсцевост
до широти φ=±11,2
º з кожного
витка орбти.
Система “Терс”
добре використову
можливсть
багатократного
збльшення
оперативност
за рахунок
вдмови не лише
вд глобально
зйомки, але
вд глобального
покриття Земл
вртуальними
смугами огляду.
На жаль, використання
ц де для
нших широтних
поясв да
грш результати.
2.2.3 Формування системи монторингу на баз сонячно-снхронних орбт
Аналз показу, що коли зйомка необхдна не частше одного разу на добу, то систему монторингу, як природо ресурсну систему, доцльно формувати на баз сонячно-синхронних орбт.
Вртуальну
смугу огляду
можна збльшити,
задаючи максимальний
кут нахилу ос
камери
та бльшу висоту
кругово орбти.
Однак скануючи
апарати оптичного
дапазону мають
певн обмеження.
¶з збльшенням
кута
зроста
вдповдний
йому кут нахилу
променя взування
до мсцево
вертикал
длянки зйомки
,
що призводить
до погршення
якост зображення,
його передаточних
характеристик
та радометрично
точност внаслдок
посилення
впливу повтряно
димки. Розрахунки
показують, що
системи для
щодобово
зйомки з
≤45°
можна зформувати
з двох сонячно-синхронних
супутникв
лише при Η≥800...850
км. При цьому
траса другого
супутника
проходить точно
по середин
нтервалу помж
трасами послдовних
виткв орбти
першого.
Доцльно формувати систему з двох дентичних супутникв, що знаходяться на колокругових сонячно-синхронних орбтах з Η=830...850км, траси яких розташован у вдповдност до об’кту монторингу, а камери працювати з вдхиленням оптичних осей поперек траси на кути до 40º. Така система забезпечу зйомку довльно розташованих длянок (за умови вдсутност хмарност над цими длянками).
Для прийняття ршення рестрацю т або ншо з заданих длянок в реальному час зйомки доцльно мати на борту спецальний прилад для рестрац хмарност. ·м може бути скануючий апарат середнього розрзнення, з оптичною вссю, яка вдхилена на кут 45-50º попереду подовж траси, що рестру розподлення хмарност в межах ус вртуально смуги огляду апарата високого розрзнення. Такий скануючий апарат надасть нформацю про можливсть рестрац длянки приблизно за 1,5 хв. До моменту зйомки ц длянки, що достатня для автоматичного корегування програми зйомки за допомогою бортового комп'ютера.
Формування системи високого розрзнення для зйомки з нтервалом у деклька годин
Для високо
оперативно
зйомки з числом
супутникв
k≥4, оптимальну
орбту можна
обрати незалежно
вд сонячного
освтлення.
Спосб обрання
таких орбт
призводить
до дино орбти
з параметрами:
ί
=86, N=14,0, H=880
км. Ця орбта
дйсно забезпечу
зйомку з нахилом
довльно
длянки мсцевост
датчиком високого
розрзнення
через кожн
24/k протягом усього
свтлового
часу доби. Розрахунки
показують, що
при H=800
км вртуальна
смуга огляду
в 1430 км перекриваться
вузько кутовим
датчиком при
≤44°,
що допустимо.
Переваги системи, що базуться на прямй геосинхроннй орбт, в порвнянн з системою монторингу, що Aрунтуться на сонячно-синхронних орбтах:
Система, що сформована з k супутникв тривалого функцонування, забезпечу зйомку довльно розташованих заданих длянок через кожн 24/k години протягом усього свтлового часу доби. В той час як з сонячно-синхронних орбт 4 супутники забезпечують зйомку не частше, нж 2 рази на добу.
Зйомка з прямо геосинхронно орбти