Xreferat.com » Рефераты по экологии » Дистанційний екологічний моніторинг

Дистанційний екологічний моніторинг

забезпечу одержання зображень мсцевост при самих рзних напрямках освтлення, а це дозволя покращати нтерпретацю знмкв за рахунок використання струкурозонального аналзу знмкв та бльшост нших статистичних  автоматизованих методв дешифрування.

За умови однаково середньо швидкост переробки нформац, для зйомки з прямо геоснхронно орбти вдповдають менш пков навантаження.

Можливсть зйомки полюсв Земл та примикаючи до них длянок, що не забезпечуються з сонячно-синхронних орбт.

Можливсть здйснення 14 - кратно зйомки в рзн нтервали часу доби.

Недолки:

Неможливсть здйснення суцльно надрно зйомки мсцевост.

Деяк збльшення часток длянок, що завжди реструються при нахиленнях оптично ос, наближених до Дистанційний екологічний моніторинг

Повльнше збльшення вдсотка перекриття вртуальних смуг огляду з вддаленням вд екватору.

Неможливсть формування системи менш нж з 4 супутникв.


2.3 Вплив хмарност. ґдина багатоцльова система


2.3.1 Специфка космчно зйомки високого розрзнення

Космчна зйомка високого розрзнення необхдна не лише з метою монторингу, але й з метою ршення бльшост задач дистанцйного зондування Земл.

Особливост тако зйомки

Вузька смуга огляду, що на порядок та бльше вдрзняться вд смуг огляду датчикв малого та середнього розрзнення.

Придатнсть результатв включення в серйн, масов пошуки екологчно, геологчно, сльськогосподарсько та ншо направленост.

Необхднсть здйснення зйомки лише в ясну погоду, при задовльнй прозорост атмосфери.

Необхднсть в бльшост випадкв, здйснення зйомки в суворо визначений сезон.

Жорстк вимоги до надйност та свочасност зйомки.

Отже космчн знмки високого розрзнення необхдн, якщо забезпечено хн надйне одержання  вони здйснен в необхдний сезон та ясну погоду.


2.3.2 Ймоврна оцнка впливу хмарност

Нехай буде називатись номнальним перодом зйомки n найменший нтервал часу в (добах) помж двома рестрацями длянки, що досягаться для конкретно знмально системи без урахування впливу погодних умов. Для систем, що розрахован лише на надрну зйомку, n спвпада з перодом глобального огляду. Наприклад, для супутника Landsat-4 n= 16 дб.

Реальний перод зйомки може стотно вдрзнятись вд номнального. Реальний перод зйомки фксовано длянки залежить вд n та вд погодних умов на длянц в заданий сезон його зйомки. Для наближено оцнки ймоврност зйомки необхдна апрорна оцнка погодних умов.

Нехай спочатку необхдно визначити ймоврнсть P зйомки длянки в фксовану добу, у випадку, коли природоресурсний супутник типу Landsat пролта в цей день над вдповдною длянкою. Час надрно зйомки длянки сонячно-синхронно орбти наперед невдомий, а зйомка можлива, якщо в цей час погода на всй длянц ясна, але необхдно, щоб прозорсть атмосфери була придатною, а хмар не було б  поблизу границь длянки, бо накше яксть зображення зменшуться, а коефцнти спектрально яскравост об'ктв виявляються перекрученими.

Крм того, апрорна оцнка P можлива лише за результатами багаторчних даних метеопоств, або ж метеореологчних супутникв.

Для переходу до зйомки протягом сезону тривалстю m дб будемо вважати значення апрорно ймоврност зйомки для кожно доби сезону незалежними та позначимо через Дистанційний екологічний моніторинг  середн значення.

Оцнка впливу хмарност при космчнй зйомц з метою дослдження природних ресурсв Земл або монторинг складаються з ршення деклькох основних задач.

Задач, що вдносяться до одноразово зйомки мало длянки, що реструться в межах одн смуги огляду:

а) визначити ймоврнстьДистанційний екологічний моніторингздйснення зйомки протягом сезону тривалстю m дб системою з nom перодом n дб;

б) здйснити попереднй розрахунок значення n, необхдне для зйомки в заданий нтервал m з заданою ймоврнстю Дистанційний екологічний моніторинг.

Тж сам задач для длянки, що реструються лише в межах j смуг огляду (j≥2).

Тж сам задач для длянки, що реструються ί разв (ί≥2), до того ж кожного разу протягом нтервалу в m дб (припускаться, що нтервали не перескаються).

Задача 1а. Задача зводиться до схеми випробувань Бернулл, в якй число випробувань може приймати одне двох значень з ймоврнстю, що залежить вд цло та дробно частини вдношення Дистанційний екологічний моніторинг. Ршення задач одержують за рахунок використання формули повно ймоврност (Формула Байеса):


Дистанційний екологічний моніторинг


В оберненй задач 1б формула, що одержана для визначення Дистанційний екологічний моніторинг, використовуться як рвняння, з якого  визначають вдношення Дистанційний екологічний моніторинг.

Таблиця 2.1

Ймоврнсть Дистанційний екологічний моніторинг здйснення зйомок длянки в залежност вд дяльност сезону m, nom пероду системи n та апрорних метеоумов (p)

Одноразова зйомка (=1)
р 5/6 1/2 1/6

Дистанційний екологічний моніторингmn

7 15 30 90 7 15 30 90 7 15 30 90
j=1
1 1,0 1,0 1,0 1,0 0,9 1,0 1,0 1,0 0,72 0,94 1,0 1,0
2 1,0 1,0 1,0 1,0 0,91 0,99 1,0 1,0 0,74 0,74 0,94 1,0
5 0,89 1,0 1,0 1,0 0,6 0,88 0,98 1,0 0,22 0,42 0,66 0,96
16 0,36 0,78 0,96 1,0 0,22 0,47 0,72 0,98 0,07 0,16 0,29 0,64
j=2
1 1,0 1,0 1,0 1,0 0,94 1,0 1,0 1,0 0,33 0,74 0,97 1,0
2 0,96 1,0 1,0 1,0 0,59 0,95 1,0 1,0 0,1 0,36 0,74 1,0
5 0,28 0,93 1,0 1,0 0,1 0,5 0,89 1,0 0,01 0,07 0,26 0,83
16 0 0 1,0 1,0 0
0,22 0,86 0 0 0,02 0,24
j=4
1 0,98 1,0 1,0 1,0 0,5 0,98 1,0 1,0 0,02 0,23 0,76 1,0
2 0,24 0,99 1,0 1,0 0,03 0,57 0,98 1,0 0 0,02 0,23 0,96
5 0 0 0,94 1,0 0 0 0,34 1,0 0 0 0,01 0,35
16 0 0 0 0,89 0 0 0 0,29 0 0 0 0,01
Багаторазова зйомка(ί=2; 5; j=1)
ί=2
1 1,0 1,0 1,0 1,0 0,98 1,0 1,0 1,0 0,52 0,88 1,0 1,0
2 1,0 1,0 1,0 1,0 0,83 0,98 1,0 1,0 0,53 0,55 0,88 1,0
5 0,79 1,0 1,0 1,0 0,36 0,72 0,96 1,0 0,05 0,18 0,44 0,92
16 0,13 0,61 0,92 1,0 0,05 0,22 0,52 0,96 0 0,03 0,08 0,41
ί=5
1 1,0 1,0 1,0 1,0 0,95 1,0 1,0 1,0 0,19 0,73 1,0 1,0
2 1,0 1,0 1,0 1,0 0,62 0,95 1,0 1,0 0,03 0,22 0,72 1,0
5 0,56 1,0 1,0 1,0 0,08 0,52 0,9 1,0 0 0,01 0,13 0,82
16 0,01 0,29 0,81 1,0 0 0,02 0,19 0,9 0 0 0 0,11

Аналогчно, хоч  дещо складнше, розв'язують  другу задачу. Псля цього третя задача не виклика ускладнень, бо ймоврнсть здйснення ί-кратно зйомки дорвню, за нших рвних умов, кореню ί-го ступеню з ймоврност одноразово зйомки.

2.3.3 Результати розрахункв ймоврност зйомки

В табл. 2.1 наведен результати ймоврност здйснення зйомок P в залежност вд тривалост сезону, можливостей та необхдного числа повторних рестрацй, а в табл. 2.2 - вдношення Дистанційний екологічний моніторинг при рзних Дистанційний екологічний моніторинг,Дистанційний екологічний моніторинг, j та ί, що дозволяють визначити nom перод системи n – необхдний для рестрац певно длянки в заданий сезон.


Таблиця 2.2

Значення m/n в залежност вд ί,j,p та задано ймоврност Дистанційний екологічний моніторинг здйснення зйомок

j ί

Дистанційний екологічний моніторинг

P=5/6 P=2/3 P=1/2 P=1/3 P=1/6
1 1 0,9 1,5 2,2 3,4 5,7 13


0,95 1,8 2,8 4,5 7,4 16


0,99 2,8 4,3 6,7 11 25

2 0,9 1,8 2,8 4,4 7,6 16


0,95 2,1 3,5 5,4 9,1 20


0,99 3,0 4,9 7,7 13 26

5 0,9 2,3 3,7 5,7 10 21


0,95 2,8 4,3 6,7 11 25


0,99 3,7 5,8 8,0 15 26
2 1 0,9 5,7 7,9 11 18 38


0,95 6,3 8,8 13 21 44

2 0,9 6,2 8,8 13 21 44


0,95 6,8 9,8 14 29 49

¶з таблиць слду, що снуюч природо-ресурсн системи не забезпечують не лише потреби монторингу, але  багатьох звичайних задач вивчення природних ресурсв, як зовсм, на перший погляд, не потребують частого виконання зйомки.

Ще грше дться при необхдност вдзняти скажмо, трапецю масштабом 1:200 000 з розрзненням на мсцевост порядку 10 м.

Висновки: Природоресурсн системи типу “Landsat” та сучасн варанти КА для великомасштабно космчно фотозйомки не забезпечують надйного ршення бльшост задач дослдження природних ресурсв Земл, тим бльше монторингу.

Ця ненадйнсть особливо виявляться сильною для кран з великою територю, значна частина яко розташована у високих широтах (Рося).

Ненадйнсть систем типу “Landsat” зроста , можливо, буде зростати  дал, бо з розвитком дистанцйних методв вимоги до обрання сезону зйомки стають жорсткшими. Зйомка ма здйснюватись протягом того ж мсяця або, навть, тижня, коли дешифрован прикмети об'ктв, що вивчаються, проявляються найкраще, а з табл. 2.1 видно, що при цьому ймоврнсть рестрац длянки може рзко зменшитись. Так, наприклад, при ί=1, j=2, p=1/6 ймоврнсть.


2.4 Досвд використання укрансько-росйського КА “Океан-О” для виршення задач землекористування, природоохорони та рацонального використання природних ресурсв


2.4.1 Космчний апарат “Океан-О”

Космчний апарат (КА) “Океан-О” (табл.2.3, рис.2.1) призначений для оперативного одержання нформац про Землю в оптичному, нфрачервоному та мкрохвильовому дапазонах спектра, а також для збору  передач нформац з наземних платформ.

Робота вимрювально апаратури здйснювалась на замовлення користувачв та за програмою наукових експериментв, розроблених провдними науково-дослдними органзацями академй наук  космчних агентств Украни та Росйсько Федерац.


Таблиця 2.3

Основн технчн характеристики КА “Океан-О”

Маса КА, кг 6150
Маса корисного навантаження, кг 1520
Похибка орнтац, кут. хв. 10
Кутова швидксть стаблзац, град/с 0,0015

Потужнсть системи електропостачання:

в сеанс, Вт

середньодобова, Вт


3500

1700

Висота сонячно-синхронно орбти, км 668
Нахил орбти, град 98
Циклчнсть повторення пд супутниково траси, доба 4-16
Термн активного снування, рк до 3
Замовники:

Нацональне космчне агентство Украни

Росйське космчне агентство

Розробник: ДКБ “Пвденне” мен М.К. Янгеля
Виробник: ВО “Пвденний машинобудвний завод”
Ракета-носй: “Зент-2”
Мсце запуску: Байконур
Дата запуску: 17 липня 1999 року

Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 2.1. Укрансько-росйський КА “Океан-О”


2.4.2 Призначення КА “Океан-О”

оперативне отримання  передача користувачам даних дистанцйного зондування для дослдження природних ресурсв Земл та Свтового океану;

виршення господарських завдань природокористування;

екологчний монторинг;

попередження та контроль надзвичайних ситуацй.

2.4.3 Вимрювальна апаратура КА “Океан-О”


Таблиця 2.4

Вимрювальна апаратура

Довжина хвил, спектральний дапазон

Просторове розрзнення

Смуга огляду

РЛС БО: радолокацйна станця бокового огляду (2 комплекти – РЛС БО (П) з правостороннм оглядом  РЛС БО (Л) з лвостороннм оглядом 3,0 см 2,5х1,3 км* 455 км
МСУ-М: багатоканальний скануючий пристрй малого розрзнення (2 комплекти – основний  резервний)

0,5-0,6 мкм

0,6-0,7 мкм

0,7-0,8 мкм

0,8-1,1 мкм

2,5х1,3 км8 1975 км
МСУ-СК: багатоканальний скануючий пристрй середнього розрзнення (2 комплекти – МСУ-СК1 з переднм оглядом  МСУ-СК2 з заднм оглядом)

0,53-0,59 мкм

0,59-0,72 мкм

0,72-0,81 мкм

0,81-1,00 мкм

10,05-12,6 мкм

245х157 м*

245х157 м*

245х157 м*

245х157 м*

820х157 м*

620 км
МСУ-В: багатоканальний скануючий пристрй високого розрзнення

0,48-0,52 мкм

0,54-0,61 мкм

0,63-0,73 мкм

0,78-0,92 мкм

0,92-0,99 мкм

1,47-1,62 мкм

2,06-2,38 мкм

10,6-12,0 мкм

50 м

50 м

50 м

50 м

50 м

100 м

300 м

250 м

195 км
“Дельта-2Д”: багатоканальний скануючий мкрохвильовий радометр

0,8 см**

1,35 см**

2,25 см**

4,3 см**

17х22 км*

28х37 км*

49х65 км*

91х120 км*

1130 км
Р-225: трасовий НВЧ-радометр 2,25 см 130 км
Р-600: трасовий НВЧ-радометр 6,0 см 135 км
“Трасер-О”: поляризацйний спектрорадометр

411-809 нм

(31 пдканал**)

135 км

2.4.4 Характерн особливост роботи КА “Океан-О”

Вимрювальна апаратура КА да змогу здйснювати комплексн синхронн дослдження у видимому, нфрачервоному  мкрохвильовому дапазонах, а також синхронно вимрювати параметри довклля з використанням апаратури збору даних з наземних платформ (рис. 2.2).


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 2.2. Геометря смуг огляду вимрювально апаратури при передач нформац через радолню КА “Океан-О”


Дв РЛС БО з правостороннм  лвостороннм оглядом дають змогу здйснювати повне охоплення земно поверхн радолокацйною зйомкою.

¶нформаця РЛС БО  МСУ-М через радолню 137 ГГц може оперативно передаватися користувачам (понад 1000 приймальних станцй у свт) (рис.2.3).


2.4.5 ¶нформацйн системи КА “Океан-О”


Радотелевзйний комплекс (РТВК-М)

Тип Аналоговий
Частота несучо, ГГц 137,4
Смуга частот, кГц 2,4
Мстксть пристрою що запам’ятову, хв.: 5

Бортова нформацйна система унфкована (Б¶СУ-П)

Тип Цифровий
Частота несучо, ГГц 8,2
Швидксть безпосередньо передач нформац, Мбт/с 61,44 або 15,36
Швидксть запису нформац, Мбт/с 15,36 або 0,96

Мстксть пристрою що запам’ятову, хв.:

для потоку 15,36 Мбт/с

для потоку 0,96 Мбт/с


6

100


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 2.3. Схема передач нформац з РЛС БО та МСУ-М КА “Океан-О” через радолню 137 ГГц


2.4.6 Схема органзац наземного сегменту

Схема органзац наземного сегменту обмну, обробки та розповсюдження нформац з КА “Океан-О” наведена на рис. 2.4.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 2.4. Схема органзац наземного сегменту


2.5.Землекористування, природоохоронн та природоресурсн задач


2.5.1 Роль космчно нформац у виршенн задач землекористування та природоохорони

Для Украни характерн значна густота населення  досить висока концентраця промислового та сльськогосподарського виробництва. Тому потрбно здйснювати оперативний контроль екологчного стану екосистем, навантаження на як в деяких регонах перевищу екологчно допустим меж. Це ускладнються  негативним впливом на природу наслдкв авар на Чорнобильськй АЕС, а також загрозою проникнення токсикантв з системи вода – порода в пдземн води, як забезпечують водопостачання 2/3 населених пунктв крани.

Для виршення актуальних завдань рацонального природокористування необхдно створити сучасн засоби для отримання оперативно нформац про стан геосистем Украни.

Найбльш ефективними методами оперативного контролю геоекологчного стану  аерокосмчн методи зондування Земл в рзних спектральних дапазонах. Сучасний рвень розвитку засобв дистанцйного зондування Земл (ДЗЗ) дозволя отримати дан про параметри суш та води з необхдними просторовими елементами розрзнення  перодичнстю поновлення нформац. Досвд експлуатац природоресурсних ШСЗ показав перспективнсть та ефективнсть застосування методв ДЗЗ. Тому, згдно з Державною космчною програмою Украни здйснено запуск укранського супутника “Сч-1” (1995 р.) та укрансько-росйського апарата “Океан-О” (1999 р.).

Як свдчить практика, найкращ результати досягаються за умови комплексного, синхронного проведення космчних  наземних дослджень, коли результати наземних вимрювань екстраполюються на картосхеми, одержан на основ космчних знмкв.

2.5.2 Дослдження урбанзованих та техногенно змнених територй з небезпечними геологчними процесами

Геоекологчне дешифрування матералв сучасних багатозональних космчних зйомок та х нтерпретаця з геолого-картографчними даними на урбанзован територ з небезпечними геологчними процесами дозволяють оцнити  прогнозувати розвиток цих процесв.

На вмщеному геозображенн (рис. 2.5)(знмок в ближньому ¶Ч-дапазон, 4 канал МСУ-В, КА “Океан-О” вд 10.11.99 р.) представлен результати дешифрування сучасних геологчних процесв: зсувв та пдтоплення територй.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 2.5. Схематична класифкаця ландшафтв Кивсько област (знмок А - з КА “Океан-О” та Б – з КА “Landsat”)


Зсуви чтко дешифруються. Вони поширен на правобережж Кива. Видляються дв зони зсувв – Приднпровська та Центральна (долина р. Либдь та  яружно-балкова мережа). На даний перод нараховуться близько сотн зсувв, бльшсть з яких стаблзована повнстю або частково. ґ ряд потенцйно небезпечних длянок з частково дючими зсувами або такими, що можуть активзуватися при обводненн верхнх горизонтв. Основн форми зсувв – ниркоподбн, зсуви-потоки, осипи пскв.

Картування глибин рвнв Aрунтових вод (Н) та визначення зон пдтоплення здйснювалось за ландшафтно-ндикацйною методикою, що базуться на встановленн зв’язку мж видимими на багатозональних знмках компонентами ландшафту (рельф, Aрунти, поверхнев води, рослиннсть). Крм того, у межах територ з проектним покриттям (СV) 30-35 % Н визначалась з використанням щльност фототону знмка ближнього ¶Ч-дапазону (Р) згдно з отриманою емпричною залежнстю:


Дистанційний екологічний моніторинг


де Дистанційний екологічний моніторингДистанційний екологічний моніторинг- коефцнти, що залежать вд типу Aрунту та СV, визначаються на тест-длянках за даними наземних визначень Н.

Як показали дослдження, на територ мсько агломерац поширене явище пдтоплення Aрунтв. Пдтоплення житлових  промислових будвель, транспортно мереж становить значну небезпеку для ряду длянок Кива. Пдтоплена майже вся заплава Днпра, Либд, Нивок та нших рчок, особливо внаслдок впливу пдпору Канвського водосховища  техногенних факторв. У деяких районах лвобережжя мста пдтоплення набуло загрозливого характеру.

Постйно дючий монторинг на баз космчних зйомок для дослдження небезпечних геологчних процесв на територях мських агломерацй сприятиме виршенню нагальних проблем геоекологчного стану урбанзованих територй, що динамчно розвиваються.


2.5.3 Вивчення геодинамчних зон

Важливе значення в геоекологчних дослдженнях за матералами космчних зйомок належить виявленню геодинамчних зон, як ототожнюються з розривними формами прояву сучасного тектогенезу в осадочному чохл. Вони дешифруються за космчними знмками у вигляд лнйно органзованих елементв ландшафтв, виражених на поверхн Земл, - зон лнеаментв (рис. 2.6).

Дистанційний екологічний моніторинг

Рис.2.6. Длянки з потенцйно небезпечними геологчними процесами в межах територ м. Кива та його околиць 10.11.1999 р.


На картосхем представлен геодинамчн зони, становище яких уточнено за результатами дешифрування матералв багатозональних космчних зйомок з КА “Океан-О”. Це зони вдносно нестабльност та пдвищено мграц речовин. Окрем з них успадкували розломи фундаменту. До геологчних зон належить активзаця розвитку певних геологчних процесв – зсувв, площинно та лнйно ероз, суфоз, значних змн рвня Aрунтових вод. Особливо активного розвитку так процеси набувають на площинах геодинамчних вузлв (рис. 2.7).


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 2.7. Геодинамчн зони в межах територ м. Кив та його околиць


2.5.4 Визначення техногенних змн сучасних ландшафтв

Нкопольський промисловий район зазна значних техногенних змн вд грничодобувного, промислового та селтебного комплексв, транспортних та комункацйних мереж, мелоративних робт. Геологчне середовище зазна незворотних змн, як потребують постйного нагляду, контролю та передбачення. Структура зображення та рисунок ландшафтв, отриман у кожному конкретному дапазон, сприяють картографуванн територ за ландшафтними особливостями та окремими природними та техногенними компонентами.

Розрзнювальна здатнсть зображення з КА “Океан-О” у дапазон 0,63-0,69 мкм дозволя збльшувати його до масштабу картографування 1:100000. Цей дапазон найдоцльнше використовувати для вивчення длянок техногенного порушення поверхн, лтологчних вдмнностей поверхневого покриву та Aрунтв. В ньому чтко дешифруються кар’ри з видобутку марганцевих руд. До того ж, у даному канал фксуються не тльки дюч, а й засипан кар’ри  рекультивован земл. Цей дапазон дозволя також виявляти територ з пдвищеним рвнем Aрунтових вод, що проявляються на зображенн вдмнностями спектральних характеристик (рис. 2.8).


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 2.8. Нкопольський промисловий марганцево добувний район


Порвняння рзночасових  рзних за джерелами отримання (носями та апаратами) знмкв можливе псля х приведення до диного масштабу, корекц  трансформац та використання в близьких за характеристиками дапазонах спектру. На приклад Орджонкдзенсько марганцево-добувно длянки виконано порвняльний аналз двох рзночасових знмкв з нтервалом у 4 роки та зафксовано змни, що вдбулися в розвитку порушеност геологчного середовища марганцевими кар’рами в час  простор. На зображенн чтко фксуються рекультивован длянки вдпрацьованих кар’рв та перезволожен длянки з пдвищеним рвнем Aрунтових вод. Наведено карту техногенезу (техногенних утворень) ц длянки, яку складено при порвнянн знмкв з КА “Landsat-TM” вд 10.06.96 р. У дапазон 0,63-0,69 мкм (рис. А) та з КА “Океан-О”, МСУ-В вд 21.08.2000 р. У дапазон 0,63-0,73 мкм (рис. Б). Карта вдобража техногенно порушен ландшафтн комплекси, тобто техногенн ландшафти, як зазнали значних змн за короткий промжок часу. Загальна площа кар’рв, зайнята вдкритими розробками та вдвалами, майже не змнилась, але х просторове розташування зазнало суттвих змн. Лише 60 % площ кар’рв спвпало з показниками 1996 року, тод як на 40 % кар’рв проведено засипку  часткову рекультивацю ландшафтних комплексв. За цей час збльшились  площ пдтоплення внаслдок природного  техногенного впливу (рис. 2.9).


2.5.5 Визначення фтосантарного стану та пожежонебезпечност лсв на приклад Зони вдчуження ЧАЕС

Як вдомо, рослиннсть, що зазна негативного впливу шкдникв або несприятливих природних умов, за своми оптичними властивостями вдрзняться вд здорово рослинност. За даними наземних дослджень, у зон вдчуження соснов лси пошкоджен гуснню соснового шовкопряда та коренево губки. Осику вража осиковий трутовик, березу – березова губка.

Лси, пошкоджен сосновим шовкопрядом, займають велик площ у центральнй частин Зони вдчуження. ¶нтенсивнсть пошкодження змнються з часом: як правило, шовкопряд розвиваться в одних  тих же районах протягом багатьох рокв. ґдиний метод боротьби з гуснню соснового шовкопряда – авацйна обробка лсв. Площ лсв, пошкоджен шовкопрядом, легко визначаються за х взуальним обстеженням.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 2.9. Карта техногенних змн Нкопольського промислового марганцеводобувного району: 1- ландшафтно-територальн комплекси: а – селтебн; б – промислов; 2 – шквальн комплекси: а – природно-техногенного походження б - техногенного походження (шламонакопичувач, вдстйники); 3 – техногенно-порушен ландшафтн  лтологчн комплекси зайнят кар’рами, станом на 1996 р.; 4 – техногенно порушен ландшафтн  лтологчн комплекси зайнят кар’рами станом на 2000 р.; 5 – рекультивован ландшафтно-техногенн комплекси: а – станом на 1996 р.; б – що рекультивувалися за перод 1996-2000 рр.; 6 – ландшафтн комплекси з пдвищеним рвнем Aрунтових вод: а – станом на 1996 р.; б – за перод 1996-2000 рр.


Як свдчать наземн обстеження, значн площ соснових лсв пошкоджен кореневою губкою, що взуально фксуться лише на кнцевй стад захворювання, коли дерева гинуть  в лс з’являються поляни. Це значно ускладню визначення площ уражених лсв, особливо на початковй стад. На вдмну вд пошкодження сосни сосновим шовкопрядом, нтенсивнсть пошкодження кореневою губкою не змнються в час. Дан про вплив на дерева та розповсюдження осикового трутовика  березово губки дуже обмежен, що вплинуло на х видлення за спектральними яскравостями.

Несприятливий вплив на стан соснових  листяних лсв спричинений змною гдрологчного режиму в Зон: псля авар припинено роботу дренажно системи, внаслдок чого пдвищився рвень Aрунтових вод, заболочуються окрем територ. Взуально фксувати цей процес дуже складно, необхдн монторингов дослдження, як зараз не проводяться.

Для визначення фтосантарного стану лсв територ що дослджуться (рис. 2.10) з використанням матералв дистанцйних зйомок було пдбрано 48 характерних тестових длянок для кал бровки матералв дистанцйних зйомок, нформаця про як стала базою наземно апрорно нформац.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис. 2.10. Схема фтосантарного стану лсових масивв правобережжя р. Прип’ять в межах зони вдчуження ЧАЕС (багатозональний знмок з КА “Spot-4”, 14.07.98 р.): Дистанційний екологічний моніторинг - соснов лси найбльш пошкоджен; Дистанційний екологічний моніторинг - середнього ступеню пошкодженост; Дистанційний екологічний моніторинг - послаблен дю негативних факторв


Аналз оптичних властивостей соснових лсв, одержаних за багатозональним космчним знмком з КА “Spot-4”, дозволив виявити вплив вищезгаданих негативних факторв на змни нтенсивност спектральних яскравостей рослинност. Найбльш чтко виявився вплив соснового шовкопряда, що знайшло вдображення у пдвищенн спектральних яскравостей в зеленй, червонй  середнй ¶Ч зонах спектру та зменшенн у ближнй ¶Ч зон. За ступенем вдмнност спектральних яскравостей здоров та пошкоджен сосновим шовкопрядом лси були розподлен на дв групи – слабо пошкоджен та пошкоджен.

Вплив коренево губки на оптичн властивост соснових лсв пдбраний до впливу соснового шовкопряду, але менш чтко виражений. Виявилось, що оптичн властивост сосни, ушкоджено кореневою губкою,  сосни, слабо пошкоджено сосновим шовкопрядом, дуже близьк.

Вплив пдтоплення на оптичн властивост сосни менш нтенсивний, нж вплив пошкодження сосни сосновим шовкопрядом або кореневою губкою. Крм того, вн визначаться за характером змн спектральних яскравостей у рзних каналах видимого спектру.

Отже, проведен дослдженн свдчать про те, що хвороби та несприятлив умови снування соснових лсв позначаються на х оптичних властивостях, як можна зафксувати за даними багатозонально космчно зйомки.

Аналз спектральних яскравостей рослин дозволив визначити лси, пошкоджен гуснню соснового шовкопряду та кореневою губкою.

Уражен кореневою губкою соснов лси невелик за площею. Простежуться тсний просторовий зв’язок найбльших за площею длянок, пошкоджених кореневою губкою, з длянками початкового ушкодження сосновим шовкопрядом. Враховуючи характер розвитку цих захворювань, можна припустити, що сосновий шовкопряд пошкоджу передусм лси, послаблен кореневою губкою.

Соснов лси, пошкоджен гуснню соснового шовкопряда, займають деклька порвняно великих вдокремлених длянок, переважно в центр Зони.

Схема фтосантарного стану лсв, складена з використанням значень спектральних яскравостей  вегетацйних ндексв, пдтверджу, що соснов лси широко розповсюджен на цй територ. Видляються площ, як майже повнстю пошкоджен сосновим шовкопрядом. За спектральними характеристиками визначено площ лсв, бльш-менш нтенсивно ушкоджених гуснню соснового шовкопряду. Проведена у польових умовах переврка пдтвердила надйнсть одержаних результатв дослджень, та передан для використання у виробничих умовах.


2.5.6. Картування длянок пдвищено природно пожежобезпечност

Лсов пожеж, зокрема у зон вдчуження ЧАЕС, ускладнюють екологчну й радологчну обстановку, спричиняючи повторне забруднення територ повтряним перенесенням продуктв згоряння. Тому найактуальнше завдання – свочасне х попередження, проведення застережних протипожежних  спецальних еколого-лсвничих довготривалих заходв для пдвищення природно стйкост деревостанв, впорядкування лсокультурних площ.

Для оцнки пожежобезпечност рослинного покриву територ зони вдчуження ЧАЕС використано запропонований в Центральному агентств з космчного дистанцйного зондування (ЦАКЗД) НАН Украни методичний прийом, який врахову вегетацйн ндекси та значення спектральних яскравостей у середньому ¶Ч канал знмка з КА “Spot-4”, що вдповдають ступеню зволоженост поверхн Земл. На рисунку позначено три ступен природно небезпеки виникнення пожеж (рис. 2.11). Найбльш небезпечними  соснов лси, як нтенсивно пошкоджен сосновим шовкопрядом  перетворилися в суцльний сухостй. Значно меншу небезпеку становлять листян лси, оскльки вони розповсюджен на бльш зволожених та заболочених длянках. ¶нш територ вднесено до промжного ступеню природно пожежобезпечност.


Дистанційний екологічний моніторинг

Рис.2.11. Схема природно пожежобезпечност центрально частини зони вдчуження ЧАЕС (багатозональний знмок з КА “Spot-4”, 14.07.98 р.). Ступен пожежобезпечност у вдповдност до стану рослинност на момент зйомки: соснов лси - Дистанційний екологічний моніторинг - висока; Дистанційний екологічний моніторинг - середня; Дистанційний екологічний моніторинг - порвняно низька; листян лси - Дистанційний екологічний моніторинг - низька; перелоги, луки, згарники - Дистанційний екологічний моніторинг - висока; Дистанційний екологічний моніторинг - середня; Дистанційний екологічний моніторинг - вода; Дистанційний екологічний моніторинг - псок та вдкрит пщан Aрунти


Схема природно пожежобезпечност використовувалась у практичнй робот ДСВКЛП “Чорнобильлс”, а також для проведення застережних протипожежних заходв, упорядкування лсокультурних площ у 1999 роц.


2.5.7 Вивчення рослинност

Це завдання виршувалось на матералах дослджень Зони вдчуження ЧАЕС, рослиннсть яко

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: