Основи мікроекономіки
РyQy
І
a
Qx
Рис.3.1. Лінія розширеного бюджетного обмеження
Нахил цієї лінії буде постійним (оскільки вона пряма) і дорівнюватиме тангенсу кута a:
tg a = I/Qx = Px . (3.2)
Можна також побудувати криву байдужості для споживача з урахуванням нових допущень (рис.3.2). Звертаємо увагу на те, що у цьому випадку цінність всіх інших товарів для споживача набуває грошового виразу.
![]()
Якщо припустити, що гранична корисність грошей для споживача залишається незмінною, то гранична норма заміщення у кожній точці кривої байдужості буде дорівнювати граничній корисності товару Х, вираженій у грошовій формі (MUx). Тому нахил кривої байдужості співпаде з нахилом лінії бюджетних обмежень у тій точці, де гранична корисність товару Х, виражена у грошах, співпаде з ціною товару Х. Інакше кажучи, рівновага споживача досягається за умови рівності цінності товару для нього та витрат на його придбання:
MUx = Px. (3.3)
При менших обсягах закупок гранична корисність товару буду більша, ніж ціна, що створюватиме зацікавленість збільшити кількість товару Х. Якщо закупки виявляться більшими ніж рівноважний обсяг, ціна товару перевищить його корисність. А це підштовхуватиме споживача до зменшення закупок. Рівновага наступить тоді, коли гранична корисність, як максимальна сума грошей, від якої споживач хотів би відмовитися заради отримання додаткової одиниці товару, зрівняється з його ціною.
Рішення споживача про придбання товару Х у певних обсягах залежить не тільки від його вподобань та переваг, але й від рівня доходу. Якщо на графіку, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу, провести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо криву “дохід-споживання” (рис.3.3). Ця крива показує, як кількість товару Х, що споживається за певний час, буде змінюватися в залежності від зміни доходу і тільки доходу.
PyQy
I1
I2
I3 U1
U2
U3
Qx
Рис.3.3. Крива “дохід-споживання”
Характер кривої “дохід-споживання” буде залежать від оцінки товару споживачем. Нормальні товари – це такі товари, котрі людина споживає у більшій кількості при зростанні його доходу. Неякісні товари – це такі товари, споживання яких зменшується за умови росту доходу споживача. Слід зазначити, що належність товару до групи нормальних чи неякісних залежить не стільки від його якихось специфічних властивостей, скільки від сприйняття цього товару споживачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший буде оцінювати як неякісний товар.
Крім того, оцінка товару змінюється і у залежності від доходів споживача. Так, при певному рівні доходу поїздка до іншого міста на власному автомобілі буде сприйматися як нормальний товар, і кількість таких поїздок збільшуватиметься із збільшенням доходів споживача. Однак, коли доходи зростуть до певного рівня, споживач сприйматиме кількагодинну поїздку як неякісну, віддаватиме перевагу перельоту літаком, а тому поїздка на власному автомобілі перетвориться у неякісний товар.
Таким чином, для нормальних товарів крива “дохід-споживання” матиме зростаючий характер, для неякісних – спадаючий.
Разом з тим, є група товарів, яку неможна віднести ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача. До цієї групи належать порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутів. Мало ймовірно, що хтось при зростанні доходу збільшить чи зменшить споживання, наприклад, солі. Тому крива “дохід-споживання” для цієї групи товарів буде мати вигляд вертикальної прямої лінії (рис. 3.4).
![]()
PyQy PyQy PyQy
Qx Qx Qx
а) нормальний товар б) неякісний товар в) нейтральний товар
Рис.3.4 Криві “дохід-споживання” для різних категорій товарів
Від кривої “дохід-споживання” легко перейти до так званих кривих Енгеля. Ернст Енгель (1821-1896 рр.) – англійський економіст, який займався вивченням того, як в Х1Х ст. характер споживання товарів та послуг змінювався в залежності від доходу сім’ї. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит (рис.3.5).
![]()
I
Qx
Рис. 3.5. Крива Енгеля
Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер з затуханням, тобто певний приріст доходу викликає менший приріст споживання товару Х. Це, перш за все пояснюється дією закону спадаючої граничної корисності. Однак для певної групи товарів крива Енгеля може зростати з прискорення. До цієї групи відносяться предмети розкоші, споживання яких зростає скоріше, ніж зростає дохід споживача. Ці залежності були помічені Енгелем і сформульовані у вигляді законів, що ввійшли в економічну теорію як закони Енгеля:
1. При незмінних цінах на всі блага доля сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення при зростанні доходів сім’ї.
2. Споживання освітніх, юридичних, медичних послуг та послуг, пов’язаних з відпочинком, має тенденцію зростати скоріше, ніж зростають доходи.
І хоча ці закономірності були виявлені більше 100 років тому, в їх справедливості легко переконатися спостерігаючи наше сьогодення.
3.2 Криві “ціна-споживання” та виведення кривих попиту
Досліджуючи криві “дохід-споживання” та криві Енгеля, ми виходили з припущення, що змінюється лише дохід, а всі інші фактори попиту залишаються незмінними. Якщо змінити вихідні посилання, зафіксувати як незмінний дохід, а ввести в модель як економічну змінну ціни, то можна побудувати криву “ціна-споживання”.
Зниження цін на товар Х приведе до повороту кривої бюджетних обмежень до нової точки її перетину з віссю Х, більш віддаленої від початку координат. Якщо дохід і ціни на інші товари залишаються незмінним, то точка перетину з віссю У залишиться попередньою.
Qy
I
F1 F2 F3 Qx
Рис.3.6. Крива “ціна-споживання”
Крива “ціна-споживання” показує, як змінюється обсяг закупок товару Х (точки F1, F2, F3 на рис.3.6) при переході до іншого рівня цін на цей товар при незмінності всіх інших факторів попиту.
Від кривої “ціна-споживання” можна перейти до кривої індивідуального попиту. Тангенс кута нахилу ліній бюджетних обмежень відповідає ціні товару Х. Легко помітить, що зменшення куту нахилу (зниження цін та товар Х) супроводжується збільшенням обсягів закупок цього товару. Залежність між ціною на товар (Рx) та розміром його бажаних закупок для споживача відображає крива попиту (рис.3.7).
Попит (demand) – це ті кількості продукту, які споживач готовий та в змозі придбати за тими чи іншими цінами на протязі певного періоду. Крива попиту та крива “ціна-споживання” – це два різних способи описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього (за умови, що інші фактори не діють).
![]()
Рx
d
Qx
Рис.3.7. Крива індивідуального попиту
Оскільки залежність між цінами товару та величиною попиту на нього досить стійка, то можна говорити про закон попиту, який проголошує, що з ростом цін на товар розмір попиту на нього зменшується, а зниження цін супроводжується зростанням кількості товару, яку бажає придбати споживач.
3.3 Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гиффена
Якщо ціна товару Х змінюється, то можливості споживача придбати різні набори товарів теж змінюються. З одного боку, зниження цін на товар Х робить його привабливішим для споживача, оскільки він стає дешевшим відносно товарів-субститутів. З іншого ж боку, вивільнення коштів від здешевлення покупки товару Х дозволяє споживачу розширити своє споживання й інших товарів. Таким чином росте реальний дохід споживача, хоча його номінальний дохід залишається попереднім.
Реакція споживача на такий ріст реального доходу буде залежати значною мірою від його ставлення до споживчий якостей товару. Щоб моделювати поведінку споживача, слід розмежовувати дію двох ефектів, яка спостерігається при зміні цін на один з товарів.
Ефект доходу – це тільки ті зміни в споживанні, що викликані зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Як було з’ясовано раніше, зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо з ростом доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних зменшується.
Ефект заміщення – це тільки ті зміни в споживанні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари. Цей ефект спрацьовує однаково як стосовно нормальних, так і неякісних товарів. В узагальненому вигляді дія ефектів доходу та заміщення дана в табл.3.1.
Таблиця 3.1.
Дія ефектів доходу та заміщення
| Ефект | Нормальний товар | Неякісний товар |
|
Ефект доходу: ціна зменшується - ціна зростає |
споживання зростає споживання зменшується |
Споживання зменшується Споживання зростає |
|
Ефект заміщення: ціна зростає - ціна зменшується |
споживання зменшується споживання зростає |
Споживання Зменшується Споживання зростає |
Ці два ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання буде виступати рівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Як бачимо з таблиці, стосовно нормальних товарів обидва ефекти діють в одному напрямку. В цьому випадку прогнозувати зміни споживання в залежності від змін ціни на товар дещо простіше. Інша картина складається при аналізі впливу зміни ціни на споживання неякісних товарів: спрямованість впливу ефектів доходу та заміщення протилежна. В залежності від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання будуть мати однакову або протилежну спрямованість.
Якщо ефект заміщення має більший вплив, то з ростом ціни споживання товару Х зменшується, а при її зниженні – зростає. Однак може складатися ситуація, коли переважає ефект доходу. Тоді при зростанні ціни зростає і споживання, а зменшення ціни викликає такі ж за спрямованістю зміни споживання.
Остання ситуація зустрічається досить нечасто. Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення отримав назву Гіффенового товару, а зростання споживання цього товару з ростом цін на нього – парадокса Гіффена.
Роберт Гіффен (1837-1910 рр.) – англійський вчений, який виявив, що незаможні робітники в Англії збільшують споживання дешевих неякісних продуктів харчування (зокрема житнього хліба) при їх подорожчанні. Таку ж ситуацію можна спостерігати і при аналізі структури споживання малозабезпечених верств населення України під час економічної кризи 90-х років.
Товар Гіффена повинен одночасно відповідати таким вимогам:
бути неякісним товар в уявленні споживача;
займати значну долю його витрат.
Парадокс Гіффена на перший погляд здається виключенням з закону попиту. Але при детальнішому дослідженні, як ми з’ясували, якраз взаємодія ефектів заміщення та доходу спричиняє такий розвиток подій.
Існує ще кілька прикладів вдаваних виключень з закону попиту, коли з ростом цін спостерігається збільшення закупок того чи іншого товару. Так, деякі споживачі можуть ототожнювати зростання цін з підвищенням якості продукції і реагувати збільшенням його закупок. В умовах нестабільності економічної ситуації ріст цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка. Тому для отримання виграшу споживачі будуть намагатися придбати більше продукту по сьогоднішніх цінах, поки вони ще не так зросли. Однак усі ці дії споживача можна легко пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
Крива “дохід-споживання” Крива “ціна-споживання”
Нормальні товари Ефект зміни доходу
Неякісні товари Ефект субституції
Крива Енгеля Товар Гіффена
Закони Енгеля Парадокс Гіффена
Вправи
Вправа 1. Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний йому термін або поняття серед запропонованих.
Крива, що показує залежність зміни величини споживання товару від змін доходу споживача.
Товар, попит на який зменшується при зростанні доходу і зростає при його скороченні.
Лінія, що поєднує всі точки рівноваги споживача у відповідності із зростанням його доходів.
Товари, попит на які зростає по мірі зростання доходу.
Лінія, що з’єднує послідовно всі точки рівноваги споживача при зміні ціни товару, що входить в споживчий набір.
Вплив, який зміна ціни одного із товарів, що входять до споживчого набору, здійснює на структуру споживання цих товарів.
Неякісний товар, який займає в бюджеті споживача значне місце і має висхідну криву попиту.
Вплив, який зміна ціни одного із товарів, що входять до споживчого набору, здійснює на реальний дохід споживача.
Товари, попит на які різко збільшується при зростанні доходу.
При зростанні цін на неякісні товари має місце зростання попиту на них.
Терміни та поняття
а) ефект доходу; б) неякісний товар;
в) парадокс Гіффена; г) ефект заміщення;
д) лінія “дохід-споживання”; е) товар Гіффена;
є) особливі або цінні товари; ж) нормальні товари;
з) лінія “ціна-споживання”; и) крива Енгеля.
Вправа 2. Знайдіть єдину вірну відповідь
1. Крива “дохід-споживання” показує:
а) залежність споживання товарів від доходу;
б) залежність споживання товарів від цін;
в) комбінації товарів, що приносять споживачу повний ступень задоволення;
г) всі точки рівноваги споживача у відповідності із зростанням його доходу.
При даних цінах доля сімейного бюджету на продукти харчування має тенденцію до:
а) збільшення по мірі зростання доходу;
б) зменшення по мірі зростання доходу;
в) збільшення по мірі зменшення доходу;
г) зменшення по мірі зменшення доходу.
3.Що показано на графіку:
Qy1

I1


I2