Xreferat.com » Рефераты по экономике » Основи мікроекономіки

Основи мікроекономіки

Р

Основи мікроекономіки

Основи мікроекономіки

Основи мікроекономіки

Основи мікроекономіки

Основи мікроекономіки Р1


Основи мікроекономіки D

Q

Рис.4.7. Загальний виграш споживачів


Концепцію виграшу споживачів можна застосовувати для оцінки податкового тягаря, який лягає на плечі споживачів в результаті, скажімо, підвищення податку на додану вартість. Прийняття такого рішення державою призведе до зростання цін проти попереднього періоду, втраті частини виграшу споживача та збільшенню надходжень до державного бюджету. Однак приріст останніх буде меншим, ніж втрата виграшу споживачами. Це добре видно на рис.4.8.

При підвищенні податку на DТ ціни зростуть до Р2 , що приведе до зменшення обсягу продаж та втрати виграшу споживачів. Вона буде відповідати площі фігури Р1Р2ЕМ. При цьому доходи бюджету зростуть на величину, що відповідає площі прямокутника Р1Р2ЕС. Таким чином, втрачений споживачами виграш, але не отриманий державою у вигляді додаткових надходжень в бюджет, дорівнює площі фігури СЕМ. Він і складатиме додатковий податковий тягар. Аналогічно можна визначити додатковий виграш споживачів при розширенні державних субсидій.


Основи мікроекономіки

Основи мікроекономікиОснови мікроекономіки Р

Основи мікроекономіки

Основи мікроекономіки

Основи мікроекономіки

Основи мікроекономіки

Основи мікроекономіки Р1


Основи мікроекономіки D

Q

Рис.4.8. Податковий тягар


На завершення розгляду теорії поведінки споживача слід звернути увагу на те, що практичне використання моделі вимагає кількісної оцінки функції споживання та еластичності попиту в кожний момент часу для конкретних споживачів. Найпоширенішими методами такої оцінки є ринкові експерименти, опитування споживачів для з’ясування їх намірів, статистичні моделі.

Ринкові експерименти та опитування споживачів використовуються фірмами для отримання інформації про те, як реагує обсяг попиту на зміни цін та інших факторів. Недолік останнього методу в тому, що дійсні результати можуть не співпадати з відповідями на питання. Є труднощі в отриманні представницької вибірки. В протилежному випадку результати будуть малозначущі.


Основні терміни та поняття


Крива ринкового попиту Перехресна еластичність попиту

Еластичність попиту по цінах Виграш споживача

Еластичність попиту по доходах


Вправи


Вправа 1. Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний йому термін або поняття серед запропонованих.

Відношення процентної зміни величини попиту на товар і процентної зміни ціни…

Різниця між граничною корисністю кожної додаткової одиниці товару, вираженої в грошах і ціною товару є…

Відношення процентної зміни величини попиту на даний товар до процентної зміни ціни іншого товару…

Попит, для якого коефіцієнт цінової еластичності більше за одиницю, є…

Попит, величина якого залишається незмінною при зміні ціни

Відношення процентної зміни величини попиту на даний товар до процентної зміни доходу споживача є…

Попит, для якого коефіцієнт цінової еластичності дорівнює одиниці є…

Попит, для якого коефіцієнт цінової еластичності менше одиниці є…

Загальний обсяг попиту всіх споживачів на даному ринку при всіх рівнях цін є…

Випадок, при якому зміна величини попиту проходить при незмінній ціні товару…


Терміни і поняття


а) абсолютно нееластичний попит;

б) крива ринкового попиту;

в) еластичний попит;

г) коефіцієнт цінової еластичності попиту;

д) коефіцієнт перехресної еластичності попиту;

є) коефіцієнт еластичності попиту по доходу;

ж) виграш покупця;

з) нееластичний попит;

і) абсолютно еластичний попит;

к) попит одиничної еластичності.

Вправа 2. Знайдіть єдину правильну відповідь.

Які з наведених факторів впливають на зміну величини попиту на продукт В ?

а) зміна ціни товару-замінника;

б) зростання доходів споживача;

в) зміна ціни товару В;

г) зміна смаків споживача.

Якщо ціна товару зростає, то крива попиту на товар-змінник:

а) зміщується ліворуч;

б) знижується;

в) зміщується праворуч;

г) лишається незмінною.

Які з наведених факторів спричиняють зміщення кривої попиту на товар А ліворуч:

а) зростання населення;

б) зростання грошових доходів;

в) зниження ціни товару-субституту В;

г) зростання ціни товару-субституту В.

Якщо еластичність попиту на товар становить 2,5 і ціна знижується від 2 грн. До 1,8 грн., то:

а) осяг попиту підвищився на 2,5 відсотка;

б) обсяг попиту знизився на 2,5 відсотка;

в) обсяг попиту підвищився на 25 відсотків;

г) нічого з наведеного не вірно.

Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує;

а) реакцію покупця на зміну ціни;

б) ступінь зміщення кривої попиту внаслідок зміни доходів;

в) нахил кривої попиту;

г) як бізнесмени можуть повертати свої фіксовані витрати.

Ціна товару Х знизилась з 100 до 90 грн., завдяки чому обсяг попиту виріс з 50 до 90 шт. Ми можемо зробити висновок, що попит на товар Х:

а) знизився;

б) має одиничну еластичність;

в) нееластичний;

г) еластичний.

Попит на товар можна назвати нееластичним, якщо:

а) споживачі не реагують на зміну ціни товару;

б) коефіцієнт еластичності більший за одиницю;

в) зниження ціни супроводжується зниженням обсягу попиту;

г) зниження ціни супроводжується підвищенням обсягу попиту.

На цінову еластичність попиту впливає:

а) наявність товару-субституту;

б) час пристосування до цінових змін;

в) ціни на інші товари;

г) доля споживацького бюджету, що витрачається на даний товар.

Які параметри коефіцієнту еластичності по доходу характеризують неякісний товар:

а) 0; в) 0;

б) 1; г) 1.

Одиничну еластичність попиту характеризує коефіцієнт цінової еластичності:

а) в) 0;

б) г) вірної відповіді немає.

Базова формула для обчислення коефіцієнта цінової еластичності попиту це відношення:

а) абсолютного зниження обсягу попиту на абсолютне підвищення ціни;

б) відносної зміни обсягу попиту на відносну зміну ціни;

в) абсолютного зниження ціни на абсолютне підвищення обсягу попиту;

г) відносної зміни ціни на відносну зміну обсягу попиту.

Який з поданих далі виразів не характеризує еластичний попит:

а) відносна зміна обсягу попиту більша за відносну зміну ціни;

б) покупці відносно чутливі до зміни ціни;

в) загальна виручка знижується, якщо ціна зростає;

г) коефіцієнт еластичності менший від одиниці.

Якщо попит на товар А нееластичний, то 3-х відсоткове підвищення ціни товару А приведе до таких наслідків:

а) зниження обсягу попиту на товар А більш, ніж на 3 відсотки;

б) зниження обсягу попиту на товар А менш, ніж на 3 відсотки;

в) підвищення обсягу попиту на товар А більш, ніж на 3 відсотки;

г) підвищення обсягу попиту на товар А менш, ніж на 3 відсотки.

Абсолютно еластичний попит описується лінією:

а) направленою вгору і праворуч;

б) розміщеною паралельно вертикальній осі;

в) розміщеною паралельно горизонтальній осі;

г) яка не може бути показана у двох вимірах.

На який з товарів перехресна еластичність попиту дорівнює нулю:

а) товари-субституту;

б) товари, що не мають замінників;

в) доповнюючі товари;

г) товари розкоші.

Вкажіть область зміни коефіцієнта еластичності попиту за доходами для предметів розкоші:

а) 0; в) 1;

б) 1; г) 0.

Еластичність попиту за доходами залежить від:

а) ціни;

б) смаків споживачів;

в) рівня грошового доходу;

г) пропонування деякого товару.

18. Вкажіть на зображеному графіку область надлишкового тягара:

а) А;

б) Б;

в) В;

г) Г.

19.Якщо зменшення ціни на 10 відсотків приведе до підвищення величини попиту на 16 відсотків, то такий попит:

а) нееластичний;

б) одиничної еластичності;

в) еластичний;

г) абсолютно еластичний.

20. Якщо, незважаючи на зміну ціни товару, загальна виручка не зміниться, коефіцієнт цінової еластичності:

а) більше 1;

б) менше 1;

в) рівний 0;

г) рівний 1.

21. Якщо довільна кількість товару продається по однаковій ціні, то попит на цей товар є:

а) абсолютно нееластичний;

б) абсолютно еластичний;

в) нееластичний;

г) попитом одиничної еластичності.

22. Якщо попит на сільськогосподарську продукцію нееластичний, то при високому врожаї доходи фермерів:

а) зростуть, так як збільшиться обсяг проданої продукції;

б) скоротяться, так як відносне зниження цін буде більшим, ніж відносне збільшення обсягу продаж;

в) зростуть, так як відбудеться зростання цін на продукцію, викликане збільшенням попиту;

г) залишаться незмінними, так як відносне збільшення обсягу продаж буде дорівнювати відносному зниженню цін.

Вправа 3. Визначте, яке з положень вірне, а яке помилкове.

Чим більша питома вага продукту в структурі витрат споживача, тим менший еластичний попит на цей товар.

Ринковий попит показує обсяг попиту окремого споживача.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходами більше нуля відповідає неякісним товарам.

Одним з факторів, що впливають на цінову еластичність попиту є наявність комплементарних товарів.

Еластичність попиту за ціною є величиною від’ємною.

Надлишковий податковий тягар викликає втрату у надлишку споживачів.

Більш еластичний попит матиме споживач, який не може розпочати свій ранок без чашечки кави.

Поява інших копіювальних машин збільшує еластичність попиту на машини “Ксерокс”.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходами більше одиниці відповідає нормальним товарам.

Товари-субститути характеризуються прямою залежністю між ціною на один із них і попитом на інший.

Якщо при зміні ціни на 1 відсоток величина попиту змінюється на 10 відсотків, то попит у цьому випадку є нееластичним.

Якщо при скороченні ціни на товар з 20 грн. до 10 грн., обсяг продаж не змінюється, то попит на цей товар є абсолютно нееластичним.

Чим менше субститутів має товар, тим більше еластичним є попит на нього.

Попит на предмети розкоші більш еластичний, ніж попит на товари першої необхідності.

Якщо разом із зростанням ціни товару зменшується виручка, то попит на даний товар є еластичним.

позитивне значення коефіцієнту перехресної еластичності двох товарів означає, що ці товари є взаємозамінниками.

Цінова еластичність на протязі всієї кривої попиту не змінюється.

Попит на вугілля більш еластичний, ніж на паливо.

Якщо доходи споживачів збільшуються, то споживання хліба зростає.

Цінова еластичність попиту залежить від попиту на інші товари.

Еластичність попиту за доходами на шуби з натурального хутра висока.


Розділ 2. Теорія поведінки виробника


Тема 5. Теорія виробництва


Контрагентом споживача (покупця) на ринку виступає продавець. Оскільки в сучасному суспільстві абсолютна більшість товарів є результатом виробничої діяльності, то за продавцем обов’язково стоїть виробник. Використовуючи обмежені ресурси (працю, капітал, землю та підприємницькі здібності), він організує виробництво певного обсягу продукції та постачає її на ринок. Чим же керується виробник при виборі товару для виробництва, визначенні обсягу його поставки на ринок, які фактори можуть вплинути на кількість запропонованих товарів, як досягається рівновага виробника? Для відповіді на ці важливі для економічної теорії та господарської практики питання необхідно розпочати аналіз із з’ясування суті самого процесу виробництва.


5.1 Виробництво та виробнича функція


Виробництво – це процес використання праці та обладнання (капіталу) разом з природними ресурсами та матеріалами для створення необхідних продуктів та надання послуг. Виробничі послуги праці, капіталу, землі та підприємницьких здібностей називаються факторами виробництва.

Разом з тим, виробництво можна охарактеризувати і як певну систему відносин між людьми. Вони можуть носити організаційно-економічний характер (бригадир – робітник, директор підприємства – начальник цеху, робітник – робітник тощо) або ж соціально-економічний (власник – невласник, акціонер – акціонер, кредитор – позичальник тощо). Наглядно виробництво як поєднання продуктивної системи та системи відносин подано на рис.5.1.

Соціально-економічні відносини у виробництві визначаються, перш за все, пануючими відносинами власності. Їх вивченню присвячені спеціальні розділи курсу політичної економії (основ економічної теорії). Тому в мікроекономіці соціально-економічні відносини предметом вивчення не виступають. Вона вивчає, головним чином, виробництво як продуктивну систему, здатну постачати на ринок певну кількість товару, витративши при цьому деякі кошти та споживши певні обсяги ресурсів.

Здатність виробництва продукувати товари при відповідних затратах факторів виробництва визначається перед усім технологією, що використовується у ньому (зазначимо, що якраз під впливом технології, перш за все, формуються організаційно-виробничі відносини). Технологія – це практичне застосування знань про способи виробництва продуктів та послуг. Вона матеріалізується у:

нових зразках обладнання;

нових методах виробництва;

новій організації праці;

підвищенні загальноосвітнього та професійного рівня підготовки працівників.


Основи мікроекономікиОснови мікроекономікиОснови мікроекономікиОснови мікроекономікиОснови мікроекономікиОснови мікроекономікиОснови мікроекономікиОснови мікроекономікиОснови мікроекономікиОснови мікроекономіки


Основи мікроекономікиОснови мікроекономіки


Рис. 5.1. Виробництво як продуктивна система та система відносин


У реальному житті технологія постійно удосконалюється, що призводить до змін у виробничому процесі. Однак для спрощення моделі поведінки виробника на цьому етапі нашого аналізу припустимо, що технологічні зміни не відбуваються. Це припущення не змінить мотивів поведінки виробника, однак спростить процес пізнання.

Якщо технологія залишається незмінною, то буде обгрунтованим припустити, що існує стійка залежність між певною кількістю ресурсів, що використовуються у виробничому процесі, та тим максимальним обсягом товару, який може бути вироблений за даних умов. Таку залежність демонструє виробнича функція. Виробнича функція – це відношення між будь-яким набором факторів виробництва та максимально можливим обсягом продукції, виробленим за допомогою цього набору факторів:

Q =f (L, K, M), де (5.1)


Q – обсяг виробництва; L – праця; К- капітал; М – матеріали.

При незмінній технології виробнича функція має ряд властивостей, що визначають співвідношення між обсягами випуску продукції та кількістю використовуваних ресурсів:

Існує межа для збільшення обсягів виробництва, яке може бути досягнуте зростанням затрат одного ресурсу при інших незмінних умовах: якщо, наприклад, К,М – const, а зростає тільки L, то DQ ®0.

Існує певна взаємна доповнюваність факторів виробництва, тобто ефективне функціонування кожного з них вимагає наявності певної кількості іншого. Разом з тим є можливість без скорочення обсягів виробництва замінити деяку кількість одного фактору на певну кількість іншого. Однак така заміна має свої межі.

Зміни у використанні факторів виробництва більш еластичні в довготерміновому періоді, ніж в короткотерміновому.

Короткотерміновий період – це період виробництва, на протязі якого деякі фактори виробництва не можуть бути змінені (найчастіше капітал). Довготерміновий період – це період, на протязі якого виробник має достатньо часу для зміни усіх факторів виробництва.

Якщо дещо спростити виробничу функцію, аналізуючи залежність обсягів виробництва лише від кількості праці та капіталу, то можна скласти виробничу сітку – таблицю, що описує виробничу функцію для певного максимального обсягу випуску, який може бути здійсненим при кожній комбінації факторів виробництва (табл.5.1).


Таблиця 5.1

Виробнича сітка

Робочий час (людино-годин)

100 машино-

годин капіталу

200 машино-

годин капіталу

300 машино-

годин капіталу

400 машино-

годин капіталу

100 20 шт. 30 шт. 35 шт 38 шт.
200 30 шт. 85 шт. 150 шт. 210 шт.
300 55 шт. 150 шт. 210 шт. 270 шт.
400 65 шт. 180 шт. 250 шт. 315 шт.

Легко помітити, що однакові обсяги продукції можуть бути отримані при різних співвідношеннях факторів виробництва: 150 шт. при К=300; L=200 та при К=200; L=300; 210 шт. при К=400; L=200 та при К=300; L=300 тощо. Існує можливість графічно зобразити всі ті комбінації факторів виробництва, що дають однаковий виробничий результат. Отримана таким чином крива має назву ізокванти (рис. 5.2) .


Основи мікроекономікиОснови мікроекономіки Години роботи

машин (К)


Основи мікроекономікиОснови мікроекономіки К1 М ·М1


Основи мікроекономікиОснови мікроекономіки К2 N Q=200


Основи мікроекономіки

L1 L2 Години праці (L)


Рис.5.2. Ізокванта


Ізокванта – це крива, що відображає усі різні варіанти комбінацій ресурсів, які можуть бути використані для виробництва заданого обсягу продукції. За своїм визначенням ізокванти схожі з кривими байдужості. Так же, як криві байдужості відображають альтернативні варіанти споживацького вибору, що забезпечують певний рівень корисності, ізокванти відображають альтернативні варіанти комбінацій затрат ресурсів для виробництва певного обсягу продукції.

Ізокванта показує, що співвідношення факторів, які відповідають координатам точок М та N, забезпечать обсяг виробництва 200 шт. Однак при комбінації М1 обсяг виробництва буде перевищувати заданий. Через цю точку, як і через будь-яку іншу, можна провести свою ізокванту. У цьому випадку ми отримаємо карту ізоквант (рис.5.3).


Основи мікроекономікиК

Основи мікроекономіки

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: