Основи мікроекономіки
U2
U3
Qx
а) криву Енгеля;б) криву “дохід-споживання”;
в) криву “ціна-споживання”;г) парадокс Гіффена.
4. Споживач визнає товар неякісним коли:
а) споживання цього товару не залежить від доходу;
б) споживання цього товару зменшується по мірі зростання доходу;
в) споживання цього товару збільшується по мірі зростання доходу;
г) споживання цього товару не залежить ні від доходу, ні від ціни.
Що показує наведений графік:
І
а)
крива Енгеля
на нормальні
товари;
б)
крива Енгеля
на неякісні
товари;
в) крива Енгеля на предмети розкоші;
г) крива Енгеля на предмети першоїості.
Q
Якщо споживання неякісних товарів має тенденцію зростати по мірі збільшення доходу, то це:
а) закон Енгеля; б) парадокс Гіффена;
в) ефект заміщення; г) ефект доходу.
Якщо для товару А величина попиту зростає разом з ціною, то товар А є:
а) товаром Гіффена; б) малоцінним товаром;
в) звичайним товаром; г) вірно п. а і б.
Якщо ціна товару збільшується, ефект заміщення означає:
а) зниження споживання даного товару і збільшення інших товарів;
б) зниження споживання тільки даного товару;
в) зниження споживання даного товару і інших товарів;
г) зниження споживання даного товару і ніяких змін в споживання інших товарів.
Який із наступних товарів покаже найбільший ефект доходу:
а) алкогольні напої; б) холодильники;
в) бензин; г) житло.
Який із наступних товарів покаже найменший ефект доходу:
а) сіль; б) м’ясо;
в) картопля; г) полуниця.
Ефект доходу означає, що:
а) підвищення грошових доходів дає змогу споживачеві купувати меншу кількість нормальних товарів;
б) коли ціна товару зменшується, це дозволяє споживачеві купувати більше цього товару, оскільки він дешевший за інші товари;
в) споживачі обиратимуть різні комбінації різних продуктів доки граничні корисності останніх придбаних одиниць кожного товару не зрівняється;
г) коли ціна товару знижується, споживач може купити більше цього товару за даною ціною реального грошового доходу.
Коли ціна нормального товару А знижується, то:
а) ефект доходу та заміщення дозволяють споживачеві придбати більше;
б) ефект доходу та заміщення дозволяють споживачеві придбати менше;
в) ефект доходу дозволяє купувати менше, а ефект заміщення – більше;
г) ефект доходу дозволяє купувати більше, а ефект заміщення – менше.
Тема 4. Ринковий попит та його еластичність
До цього часу мова йшла про індивідуальний попит та про попит на конкретний продукт індивіда. Однак на ринку всі ці індивідуальні попити об’єднуються в ринковий попит. Завдання цієї теми – з’ясувати, як відбувається його формування, та визначити способи вимірювання сили, з якою ті чи інші фактори впливають на кількість товарів, що споживач готовий придбати.
4.1 Криві ринкового попиту
Ринковий попит формується як сумарний попит усіх споживачів. У залежності від споживацьких вподобань та доходів їх бажання і можливості придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися. В табл.4.1 наведено умовні дані про індивідуальний попит трьох споживачів на товар Х. Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів, що відповідають певному рівню цін. Інакше кажучи, це кількості товару, які усі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами.
Таблиця 4.1.
Формування ринкового попиту
| Ціна товару Х | Попит споживача 1d1 | Попит споживача 2 d2 | Попит споживача 3 d 3 |
Ринковий попит D |
| Р1 = 15 | - | - | 10 | 10 |
| Р2 = 10 | - | 10 | 20 | 30 |
| Р3 = 5 | 10 | 20 | 30 | 60 |
| Р4 = 2 | 25 | 50 | 60 | 135 |
Як видно з табл.4.1, при ціні Р1 тільки споживач 3 буде проявляти інтерес до придбання товару Х, тому ринковий попит співпадатиме з індивідуальним попитом споживача 3. При зниженні ціни до рівня Р2 ринковий попит будуть формувати уже два споживачі, а при ціні Р3 та Р4 – усі три споживачі.
Крива ринкового попиту показує загальний обсяг попиту усіх споживачів при будь-якій ціні (рис.4.1). Вона виникає шляхом складання індивідуальних попитів. Оскільки криві індивідуальних попитів мають від’ємний нахил, то і крива ринкового попиту теж буде мати відповідний нахил.
Ринковий попит, з одного боку, залежить від усіх тих факторів, що впливають на індивідуальний попит, а з іншого – від самої кількості носіїв цього попиту, тобто від кількості споживачів (рис.4.2).
Р


Р1

Р2
Р3
Р4
d1
d2
d3
D
Qx
Рис.4.1. Ринковий попит
На величину попиту, тобто на пересування точки по незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, від яких залежить кількість товару, що споживачі готові придбати, належать до нецінових. Їх дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту), чи вліво (зменшення попиту).




Х
![]()
![]()





Рис.4.2. Фактори ринкового попиту
До нецінових факторів ринкового попиту відносяться:
зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами;
зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи товари-комплементи;
кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару;
цінові очікування покупців;
доходи споживачів.
У реальному житті жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему, але розуміння механізму дії кожного з них дає ключ до розуміння багатьох подій реального економічного життя.
4.2 Цінова еластичність попиту та її використання
До цього часу мова йшла лише про спрямованість впливу того чи іншого фактору на попит. Але практичне використання отриманих знань вимагає й уміння виміряти силу, з якою певний фактор впливає на обсяг бажаних закупок споживача. Ця проблема вирішується за допомогою оцінки еластичності попиту.
Як відомо, на величину попиту впливає ціна. Еластичність попиту по ціні – це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар вздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару при умові, що всі інші фактори, що впливають на попит, залишаються незмінними:
(4.1)
Еластичність тісно пов’язана з показниками нахилу кривої попиту. Але якщо остання дає співвідношення між зменшенням чи збільшенням обсягу закуплених товарів у натуральних показниках в залежності від зміни цін на 1 долар, гривню чи марку, то еластичність демонструє більш універсальну залежність – відсоткову зміну.
Оскільки крива попиту має від’ємний нахил, то еластичність попиту по ціні змінюється від нуля до мінус нескінченності. Для практичного використання еластичність попиту по ціні беруть, як правило, по модулю: |Ed|. Чим більше значення цього показника, тим більша цінова еластичність. Якщо:
0<|Ed|<1 – попит нееластичний;
|Ed|
= 1 – попит з
одиничною
еластичністю;
1 <|Ed|< -Ґ – попит еластичний.
Еластичність попиту по ціні залежить від цілого ряду факторів, зокрема:
- наявність товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них. Прикладом можуть служити автомобілі одного класу чи різні види прохолодних напоїв. Навпаки, якщо на ринку немає товару, що міг би послужити добрим замінником існуючого, то зміна цін на нього майже не викликає відповідних коливань обсягів продаж. Це, скажімо, може бути інсулін для хворих на цукровий діабет;
- час пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж в довгостроковому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час;
- доля споживацького бюджету, що витрачається на продукт. Тут залежність зворотна: чим більша доля, тим менша еластичність, і навпаки.
Розрахунки еластичності попиту по ціні мають досить широке практичне використання як для прогнозування споживацьких витрат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати, скільки грошей споживач готовий витратити на придбання даного товару при різному рівні ціни на нього, адже витрати споживача є ні чим іншим, як валовим доходом продавця:
Загальні витрати покупця = PQ = валовий дохід продавця.
На рис. 4.3 показані виграш продавця від збільшення ціни на товар, та його програш від викликаного цим ростом ціни зменшення обсягу продаж. Якщо площа фігури P1P2N2V (виграш від зростання цін) більша ніж площа фігури Q2Q1N1V (програш від зменшення обсягу продаж), то загальні доходи продавця зростуть. Якщо ж більша площа останньої фігури, то при зростанні ціни загальні доходи продавця зменшаться. Той чи інший результат залежатиме від еластичності попиту по ціні: при |Ed|>1 – продавець програє; при Ed<1 – продавець виграє.
P
Виграш
продавця

P2 N2
![]()
P1
V
N1
Програш
продавця
![]()
![]()