Дослідження лінійно впорядкованого простору ординальних чисел
Аналогічно
доводиться,
що
.
Однак,
нерівності
<
і
<
не можуть бути
виконані одночасно,
тому що в цьому
випадку ми мали
б
D,
так що
було б типом
відрізка множини
D і не могло б
бути типом
усього D.
Таким чином, є лише наступні можливості:
1)
=
,
=
і, виходить,
=
;
2)
=
,
=
і, виходить,
<
;
3)
<
,
=
і, виходить,
<
.
:
Теорема 4.3. Будь-яка множина А, що складається з ординальних чисел, цілком упорядковано.
Доказ.
Лінійна
впорядкованість
множини А треба
з теореми 4.2.
Залишається
довести, що
будь-яка непуста
множина A’
А має найменший
елемент.
Візьмемо
який-небудь
елемент а'
A’. Якщо а' – найменший
із чисел
х
А’, те все доведено.
Якщо ж ні, то
перетинання
W (a’)
A’ непорожньо
й, будучи підмножиною
цілком упорядкованої
множини W (a’),
містить перший
елемент а. Ординальне
число а і є найменшим
елементом в
A’. :
Визначення
2.8. Нехай є дві
впорядкованих
множини А и В,
що не мають
загальних
елементів.
Розглянемо
множину А
В, що складається
із всіх елементів
а
А и b
B. Перетворимо
множину А
В у впорядкована
множина А+В,
увівши в нього
порядок у такий
спосіб: якщо
а<a’ в A або b<b’ в
В, те ті ж відносини
зберігаються
в А+В; якщо ж а
А, b
В, те покладемо
a<b в А+В. Упорядковане
в такий спосіб
множина А+У
називається
порядковою
сумою впорядкованих
множин А и В.
Якщо
і
є порядкові
типи множин
А и В, то порядковий
тип множини
А+У називається
сумою
+
порядкових
типів
і
.
Теорема
4.4. Нехай
- яке-небудь
ординальне
число. Тоді
+1
є ординальне
число, що безпосередньо
випливає за
.
Доказ.
Нехай
А – яке-небудь
цілком упорядкована
множина типу
.
По визначенню
додавання
порядкових
типів множина
А’ типу
+1
одержимо, якщо
приєднаємо
до А новий елемент
а', що випливає
за всіма елементами
а
А. Тоді A = A’a’, тобто
<
+1.
Усяке
ординальне
число
’<
+1
є типом деякого
відрізка Аx’
множини A’. Але
якщо х = а', те Аx’
= A’a’ = A і
’
=
;
якщо ж x = a < a’, те
Ax’ = Aa і
’
<
.
:
Теорема
4.5. Нехай А и В –
цілком упорядковані
множини. Нехай
і
- їхні порядкові
типи. Якщо А
В, то
.
Доказ.
Будемо
доводити методом
від противного
й припустимо,
що
<
.
Тоді множина
В ізоморфно
відрізку своєї
підмножини
А, а це суперечить
пропозиції
1.3. ■
Теорема
4.6. Сума будь-яких
ординальних
чисел х
(даних у будь-якому
порядку) є ординальне
число
,
не менше, чим
кожне з даних
що складаються
х
.
Доказ.
Нехай
дане деяке
ординальне
число
й кожному
<
поставлене
у відповідність
ординальне
число х
. Нехай
- сума по типі
всіх ординальних
чисел х
; позначимо її
через
=
.
Якщо
Х
- яка-небудь
множина, упорядкована
по типі х
, то сума цілком
упорядкованого
(по типі W (
)) множини множин
Х
є цілком упорядковану
множину Х, типом
якого є
.
Тому що множина
Х містить як
своя підмножина
кожне із множин
Х
, то на підставі
теореми 4.5 для
будь-якого х
маємо х
.:
Теорема 4.7. Для будь-якої множини ординальних чисел можна побудувати ординальне число, більше кожного із чисел цієї множини.
Доказ.
Нехай
є множина ординальних
чисел Х. На підставі
теореми 4.6 сума
всіх елементів
х
множини Х є
ординальне
число, більше,
ніж кожне з
даних х
§5.
ПРОСТІР ОРДИНАЛЬНИХ
ЧИСЕЛ W (
1) І ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ
Потужністю
ординального
числа називається
потужність
відповідні
йому цілком
упорядкованої
множини. Так,
числа 1, 2, 3, … є
кінцевими
ординальними
числами,
- рахункове
ординальне
число, тому що
є порядковим
типом множини
N.
Позначимо
1
– перше незліченне
ординальне
число. Розглянемо
W(
1) – множина всіх
ординальних
чисел, менших
1.
По теоремі 4.1
множина W(
1) є цілком упорядкованим
і має тип
1,
тобто |W(
1)| =
1
– перша незліченна
потужність.
Визначення 2.9. Ординальне число називається граничним, якщо воно не має попереднього.
Пропозиція
5.1.
1
– граничне
ординальне
число.
Доказ.
Якщо
1,
то
- розрахункове
або звичайно.
Тоді таким буде
й число
.
Отже,
1.
Таким чином,
ніяке число
1
не є попередньої
1.
:
Пропозиція
5.2. Серед чисел
множини W(
1) нескінченно
багато граничних
ординальних
чисел.
Доказ.
Нехай
1,
тоді
- звичайно або
розрахункове.
Тоді
- розрахункове,
отже,
1,
тому
1).■
W(