Рішення рівнянь й нерівностей з модулем
Рішення
рівнянь із
використанням
тотожності
![]()
Приклад Вирішити рівняння
![]()
Рішення. Двічі
застосовуючи
тотожність
,
одержимо рівняння
![]()
рішенням
якого є інтервал
.
Відповідь.
.
Приклад Вирішити рівняння
![]()
Рішення.
![]()
Відповідь.
.
Застосування теореми про знаки при рішенні рівнянь
Сформулюємо теорему, зручну при рішенні нерівностей, щодо добутків або приватних різниць модулів:
Теорема Знак різниці модулів двох виражень збігається зі знаком різниці квадратів цих виражень.
Приклад Вирішити нерівність
![]()
Рішення. Скористаємося теоремою:
![]()
Використовуючи формулу різниці квадратів, розкладемо чисельник і знаменник на множники й вирішимо отриману раціональну нерівність.

Відповідь.
![]()
Рішення рівнянь переходом до наслідку
Всі рівняння з модулями можуть бути вирішені в такий спосіб: розглянемо весь набір рівнянь, що може вийде при розкритті модулів, але не будемо виписувати відповідні проміжки. Вирішуючи кожне з отриманих рівнянь, одержимо наслідки вихідного рівняння. Залишається тільки перевірити чи не придбали ми сторонніх корінь прямої їхньою підстановкою у вихідне рівняння.
Приклад Вирішимо рівняння
![]()
Рішення. Послідовно переходячи до наслідків, одержуємо:




Неважко переконається, що знайдені числа не є коріннями вихідного рівняння.
Відповідь. ні рішення.
У випадку вкладених знаків модуля теж можна розглянути весь набір яких, що виходять при розкритті модуля рівнянь серед рішень, утримуються рішення вихідного рівняння, а потім відібрати із всіх отриманих рішень підходящі хоча б за допомогою перевірки.
Приклад Вирішите рівняння
![]()
Рішення. Всіх корінь вихідного рівняння втримуються серед корінь двох рівнянь

які можна переписати у вигляді

Аналогічно, кожне із цих рівнянь розпадається на два:

що приводить до чотирьох рівнянь:

Звідси одержуємо
4 рішення:
,
,
,
серед яких
утримуються
коріння вихідного
рівняння. 1-й
корінь, мабуть,
задовольняє
рівнянню. Це
перевіряється
легко. 2-й і 3-й не
походять, тому
що права частина
вихідного
рівняння при
цих значеннях
негативна. 4-й
корінь теж є
зайвим, тому
що цей корінь
повинен задовольняти
рівнянню (*), а
при цьому значенні
його права
частина негативна.
Відповідь. 3.
Рішення рівнянь методом інтервалів
Застосування методу інтервалів засновано на наступної
Теорема Функція, безперервна на проміжку, зберігає на цьому проміжку свій знак.
Це означає, що нулі функції й границі проміжків її безперервності розділяють область визначення функції на ділянки, де вона зберігає постійний знак. Застосування методу пояснимо на прикладі.
Приклад Вирішимо нерівність
![]()
Нехай
.
Областю визначення
даної функції
є
.
Вирішуючи
рівняння (див.
), одержимо, що
функція
не звертається
в нуль ні при
якому значенні
змінної. Це
означає, що на
всій області
визначення
функція є
знакопостійної.
Обчислюючи,
наприклад,
,
одержуємо, що
функція приймає
тільки позитивні
значення.
Відповідь.
.
Метод інтервалів дозволяє вирішувати більше складні рівняння й нерівності з модулями, але в цьому випадку він має трохи інше призначення. Суть складається в наступному. Знаходимо корінь всіх підмодульних виражень і розбиваємо числову вісь на проміжки цих виражень. Це дозволяє, послідовно перебираючи ці проміжки, одночасно позбуватися від всіх модулів і вирішувати звичайне рівняння або нерівність (перевіряючи при цьому, що знайдена відповідь входить у даний проміжок).
Рішення рівнянь домноження на позитивний множник
Приклад Вирішити нерівність
![]()
Рішення. ''Пастка'' полягає в тім, що в задачі є кілька модулів, розкривати які -і значить одержати, громіздке рішення.
Помножимо дріб на деяке вираження, що приймає лише позитивні значення й таке, щоб спростити вихідна нерівність:
![]()
![]()
![]()
Відповідь.
.
Типові тестові задачі, що містять змінну під знаком модуля
Приклад Знайти корінь рівняння
.
Рішення. Тому
що
,
те з рівняння
треба, що
,
.
Тоді вихідне
рівняння прийме
вид:
,
.
Корінь цього
рівняння
,
.
Корінь
,
тому він не є
рішенням, а
.
Відповідь.
.
Приклад
Знайти добуток
корінь рівняння
.
Рішення.
Позначимо
,
.
Тоді вихідне
рівняння прийме
вид:
.
Корінь цього
рівняння
,
.
Тому що
,
те
.
Звідси
,
.
Добуток корінь
дорівнює
.
Відповідь.
.
Приклад
Знайти різницю
між найбільшими
й найменшими
коріннями
рівняння
.
Рішення.
Позначимо
,
.
Тоді вихідне
рівняння прийме
вид:
.
Вирішимо його.
Корінь цього
рівняння
,
.
Тому що
,
те значення
не підходить.
Тому
.
Різниця між
найбільшим
і найменшим
коренями рівняння
дорівнює
.
Відповідь.
.
Приклад
Знайти суму
корінь рівняння
.
Рішення. Використовуємо правило:
.
Вихідне рівняння запишемо у вигляді сукупності рівнянь:
У такий спосіб
сума корінь
вихідного
рівняння дорівнює
.
Інший шлях.
Оскільки обидві
частини рівняння
ненегативні,
зведемо рівняння
у квадрат. Одержимо:
,
.
Тому що дискримінант
рівняння позитивний,
то по теоремі
Виета сума
корінь дорівнює
![]()
Відповідь.
.
Приклад
Скільки цілих
корінь на відрізку
має рівняння
![]()
Рішення.
Розглянемо
квадратний
тричлен
.
Тому що
,
те
,
тому вихідне
рівняння запишеться
як
![]()
![]()
Останнє
рівняння еквівалентно
нерівності
,
рішення якого
.
Таким чином,
рівняння має
6 корінь на відрізку
:
,
,
,
,
,
.
Відповідь. 6.
Приклад Яке найбільше кінцеве число корінь може мати рівняння
![]()
де
,
,...,
,
,
,
...,
--- різні числа?
Рішення.
Покладемо
й перепишемо
вихідне рівняння
у вигляді
.
Нехай
--- всі числа із
множини
,
упорядковані
по зростанню.
На кожному з
101 проміжку
,
,...,
,
,
функція
лінійна. Помітимо,
що на першому
й останньому
із цих проміжків
і
відповідно,
при цьому
,
тому що кількість
корінь звичайно.
Підемо по числовій осі ліворуч праворуч.
Спочатку
кутовий коефіцієнт
функції
дорівнює 0. Щораз,
коли ми проходимо
одну із крапок
,
він за рахунок
зміни знака
при розкритті
відповідного
модуля змінюється
на
.
Таким чином, він завжди дорівнює парному цілому числу й не може поміняти знак, не звернувшись перед цим в 0.
Виходить,
кутові коефіцієнти
на будь-яких
двох сусідніх
проміжках або
обоє ненегативні,
або обоє непозитивні,
тобто функція
на об'єднанні
цих проміжків
або неубутна,
або незростаюча.
Стало бути,
якщо число її
корінь звичайно,
те на кожному
з 50 проміжків
,...,