Вивчення диференціального числення функцій однієї та багатьох змінних в умовах модульно-рейтингової системи
20.
.
![]()
Знайти похідну функції, яка задана параметрично:
21.
22.

23.

24.

25.
![]()
26.

27.
![]()
28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.
![]()
35.
![]()
36.
![]()
37*.

![]()
2.5 Логарифмічне диференціювання
Якщо маємо громіздкі вирази, що містять добутки, частки, степені, то перш, ніж знаходити похідну, вираз рекомендується прологарифмувати.
Приклад
1. Знайти похідну
функції
.
Розв’язання. Прологарифмуємо функцію:
![]()
Знайдемо похідну від лівої та правої частин:

звідки

Такий же спосіб використається для знаходження похідної так званої степенево-показникової функції
.
Приклад 2. Продиференціювати функцію:

Розв’язання. Цю функцію можна диференціювати як частку двох функцій, але це приведе до складних обчислень. Тому краще спочатку прологарифмувати функцію, а потім продиференціювати.
Дійсно,

![]()
Диференціюючи (у розглядаємо як складену функцію), маємо:

Тоді


2.6 Геометричний та фізичний зміст похідної
Похідна, особливо її геометричний та фізичний зміст, широко застосовуються при розв’язанні цілого ряду задач в різних галузях діяльності.
Геометричний зміст похідної
Похідна
функції
для кожного
значення х
дорівнює кутовому
коефіцієнту
дотичної до
графіка даної
функції у відповідній
точці, тобто
,
де
– кут, який утворює
дотична до
графіка функції
в точці
з додатним
напрямком осі
.
На основі
геометричного
змісту похідної
рівняння дотичної
до графіка
функції
записується
таким чином:
![]()
Якщо
неперервна
функція в точці
має нескінченну
похідну, тоді
дотичною до
графіка функції
в точці
буде пряма
.
Для нормалі,
тобто прямої,
що проходить
через точку
дотику
,
перпендикулярно
до дотичної
(пряма
),
рівняння має
вигляд

У випадку
нормаллю буде
пряма
;
якщо функція
в точці
має нескінченну
похідну, тоді
нормаллю до
кривої буде
пряма
.
У деяких
задачах потрібно
знайти кут
між кривими
та
в їх точці
перетинання.
Кутом
між кривими
вважається
величина кута
між дотичними
до даних кривих,
в їх точці
перетинання;
обчислюється
за формулою:

В задачах на застосування геометричного змісту похідної часто зустрічаються також такі поняття, як відрізок дотичної, відрізок нормалі, піддотична, піднормаль, довжини яких визначають за формулами:
а) відрізок
дотичної
:

б) відрізок
нормалі
:
![]()
в) піддотична ТК:

г) піднормаль
:
![]()
Приклад
1. Знайти, під
яким кутом
функція
перетинає вісь
абсцис.
Розв’язання.
Косинусоїда
перетинає вісь
абсцис в точках
.
Якщо
,
тоді
,
тобто
кутовий коефіцієнт
дотичної до
косинусоїди
дорівнює –1. Це
означає, що в
точках
графік функції
перетинає вісь
абсцис під
кутом
.
Якщо
,
тоді
.
Тому в цих точках
косинусоїда
перетинає вісь
під кутом
.
Приклад 2. Записати рівняння дотичної до кривої
в точці
.
Розв’язання.
Згідно з формулою
рівняння дотичної
до графіку
функції, для
того, щоб скласти
рівняння дотичної,
треба обчислити
значення функції
та похідної
функції в точці
:

Отже, отримаємо рівняння дотичної:
або

Приклад
3. Знайти рівняння
нормалі до
кривої, яка
задана параметрично:
в точці
.
Розв’язання. Рівняння нормалі має вигляд:

Значення
та
відповідають
значенню
:
![]()
Похідну знайдемо за формулою похідної, заданої параметрично:
.
В точці
маємо
.
Таким чином,
рівняння нормалі
записується
у вигляді
,
або
.
Приклад
4. Знайти рівняння
дотичної й
нормалі до
кривої
у точці
.
Розв’язання. Значення похідної даної функції в точці А:
![]()
Рівняння дотичної:
![]()
Рівняння нормалі:

Фізичний зміст похідної
Під фізичним змістом похідної розуміють швидкість зміни функції в даній точці. Наприклад:
1) при русі
тіла швидкість
в даний момент
часу
є похідною від
шляху
:![]()

2) при
обертовому
русі твердого
тіла навколо
осі
кутова швидкість
в даний момент
часу
є похідною від
кута повороту
:

3) при
охолодженні
тіла швидкість
охолодження
в момент часу
є похідною від
температури
![]()
4) теплоємність
С для даної
температури
є похідною від
кількості тепла
:

5) при
нагріванні
стержня коефіцієнт
лінійного
розширення
при даному
значенні температури
є похідною від
довжини
:

Приклад
1. Знайти швидкість
точки, рух якої
описується
рівнянням
,
наприкінці
третьої та
десятої секунд.
Розв’язання. Швидкість визначається за формулою

Коли
,
маємо
(м/с).
Коли
,
маємо
(м/с).
Приклад
2. Знайти швидкість
точки, яка рухається
по колу радіуса
,
оббігаючи коло
за час
.
Розв’язання.
Нехай точка
починає рухатися
з положення
А проти годинникової
стрілки. Нехай
за час
вона дійшла
до положення
.
Кут між
її радіусом-вектором
та віссю
дорівнює в цей
час
,
тому що точка
проходить кут
за час Т, кут
– за одиницю
часу і кут
– за час
.![]()
Отже, в
будь-який момент
положення точки
можна визначити
через її дві
координати:
![]()
Компоненти швидкості знаходимо з таких обчислень:
![]()
Тоді швидкість точки буде:
![]()
2.7 Диференціал функції
Диференціал функції, як і похідна, застосовується при розв’язанні ряду практичних задач, зокрема в наближених обчисленнях.
Диференціалом
функції
в точці х
називається
головна (лінійна
відносно
)
частина приросту
диференційовної
в точці х функції.
Диференціал дорівнює добутку похідної функції в точці х на приріст незалежної змінної, тобто
![]()
Зокрема, диференціалом незалежної змінної є ії приріст:
![]()
Тоді формула диференціала має вигляд
![]()
відкіля

Основні властивості диференціала
Для довільних
диференційованих
функцій
та
мають місце
такі рівності:
1.
;
2.
— довільні
сталі
;
3.
;
4.
;
5.
.
Приклад
1. Знайти диференціал
функції
.
Розв’язання. За формулою
![]()
Приклад
2. Знайти диференціал
функції
.
Розв’язання. За формулою
![]()
Застосування диференціала до наближених обчислень
При малих
справедлива
формула
,
тобто
.
Приклад
1. Обчислити
наближено за
допомогою
диференці-ала
значення функції
в точці
.
Розв’язання.
Найближча к
1,97 точка, в якої
легко обчислити
значення
и
,
— це точка
.
![]()
![]()
,
.
За наведеною формулою маємо

Приклад 2. Знайти, наскільки зміниться довжина ребра куба, якщо об’єм його зменшиться з 64 до 63,98 м3.
Розв’язання. Якщо х – об’єм куба, а у – його ребро, тоді
.
За умовою
задачі
,
.
Приріст
сторони куба
обчислюємо
наближено:
,
тобто ребро куба зменшиться на 0,0004166 м.
![]()
2.8 Похідні та диференціали вищих порядків
Похідні вищих порядків
Похідною
другого порядку
(другою похідною
функції)