Учет и анализ банковских кредитов
Основним завданням кредитного працівника на етапі розгляду заяви є професійна оцінка сильних і слабких боків представленого для кредитування проекту чи господарської операції і визначення міри ризику банку. Якщо в ході розгляду заяви не будуть отримані відповіді на ключові питання, пов'язані з видачею кредиту, її необхідно безумовно відхилити навіть при наявності солідного забезпечення.
Після ознайомлення з документами, працівник банку проводить особисту бесіду з майбутнім позичальником-власником чи уповноваженим представником керівництва підприємства. У ході бесіди необхідно сконцентрувати увагу на п'яти групах ключових запитань, які становлять найбільший інтерес банку.
а)Дані про клієнта:
-основна інформація про підприємство (походження, продукція),
-власність і менеджмент (структура власності, досвіт і кваліфікація керівників),
-реалізація і канали збуту (об'єми реалізації, основні споживачі, канали збуту),
-система виробництва ( основні комплектуючі та сировина, постачальники, обладнання та технологія, робоча сила),
-фінансові показники (ефективність, реалізація - прибуток, структура заборгованості, ліквідність),
-перспективи і плани капітальних вкладень, стратегія планів впровадження).
б)Запитання стосовно позички:
-як розрахована сума кредиту,
-як складено прогноз фінансових потреб,
-чи враховують умови, на яких клієнт бажає отримати позичку, термін служби активів, які фінансуються позичкою,
-чи враховують умови позички здатність клієнта повернути кредит своєчасно.
в)Запитання, пов'язанні з погашенням кредиту:
-як клієнт планує погашати кредит,
-скільки коштів отримає позичальник у процесі операційного циклу,
-чи має клієнт спеціальне джерело погашення кредиту,
-чи є у клієнта гаранти і який їх фінансовий стан.
г)Запитання стосовно забезпечення позички (в залежності від запропонованого клієнтом виду забезпечення).
д)Запитання стосовно зв'язків клієнта з іншими банками:
-у якому банку клієнт має рахунок,
-у яких банках клієнт має валютні рахунки,
-чи має клієнт непогашені позички і якого вони характеру.
Для отримання більш повної інформації про діяльність клієнта уточнення необхідної інформації рекомендується відвідати підприємство і ознайомитися з його діяльністю на місці.
Мотивами відвідування підприємства можуть бути такі:
а)З'ясувати і впевнитися, чим насправді займається клієнт.
б)Оцінити вартість активів.
в)Визначити термін виробничого циклу.
г)Оцінити ефективність управління.
е)Впевнитися в повноваженнях осіб, які проводять переговори.
є)Отримати іншу інформацію, яка може допомагати при оцінці ризику.
Програма відвідування клієнта повинна бути добре продуманою і переслідувати конкретні цілі.
На основі проведеної роботи кредитний працівник повинен прийняти рішення продовжити роботу з кредитною заявою чи відхилити її.
Якщо пропозиція клієнта розходиться з принципами і установками поточної кредитної політики банку, або виникли сумніви щодо обгрунтованості позички, можливостей позичальника реалізувати проект, компетентності керівництва позичальника працівник банку повинен відхилити заяву на отримання кредиту, про що офіційно сповістити заявника в конкретній формі з переліком конкретних причин, з яких кредит не може бути наданий.
Якщо кредитний працівник вирішив продовжити роботу з клієнтом, він складає в письмовій формі свої висновки, пропозиції і пропонує клієнту представити всі необхідні документи, згідно нижче наведеного переліку:
-нотаріально завірені копії статуту та установчого договору позичальника чи положення про госпорган разом з установчими документами і належним чином оформленим дорученням вищестоящої установи на право укладати кредитні угоди від імені юридичної особи (для філій і відділень підприємств, які не є юридичними особами),
-техніко-економічне обгрунтування одержання кредиту,
-розрахунок строку окупності та рентабельності об'єкту кредитування (Додаток 2.3.4),
-графік надходжень та платежів підприємства-позичальника на весь термін користування кредитом (Додаток 2.3.5),
-нотаріально завірені копії контрактів (при одержанні кредиту під закупівлю товарно-матеріальних цінностей),
-копії документів для підтвердження угод, що кредитуються,
-відомості про кредити, що отримані в інших банках,
-нотаріально завірена картка і зразками підписів керівника й головного бухгалтера та відтиском печатки госпоргану, що отримує кредит (Додаток 2.3.6),
-завірені податковою інспекцією фінансові звіти, які включають баланс позичальника і рахунок прибутків і збитків.
Для підприємств, які існують більш трьох років, фінансові звіти подаються за останні три роки плюс фінансовий звіт на останню звітну дату.
Якщо підприємство існує менш трьох років, кількість звітів узгоджується з кредитним працівником банку:
Бізнес-план (для підприємств, які розпочинають свою діяльність). Вони обов’язково повинні включати такі розділи, як описання продуктів (послуг), галузевий і ринковий прогнози, плани маркетингу,
-матеріали й документи по запропонованому позичальником виду забезпечення кредиту (Додаток 2.3.7-2.3.8).
-Перелік документів, які можуть додатково вимагатися працівником банку від клієнта:
-звіт про рух касових надходжень, який дає картину використання ресурсів, часу вивільнення фондів і утворення дефіциту касових надходжень,
-внутрішні фінансові звіти, які характеризують зміни потреб у ресурсах протягом року (поквартальне, помісячно),
-внутрішні управлінські звіти: дані оперативного обліку стосовно операцій і інвестицій, змін дебіторської і кредиторської заборгованості, кількості продаж, величини запасів та ін.,
-податкові декларації.
Наведені вище документи використовуються як необхідна складова частина інформації для аналізу на другому етапі видачі кредиту.
2.Вивчення кредитоспроможності, фінансового стану клієнта і оцінка ризику за позичкою.
Аналіз кредитоспроможності, фінансового стану клієнта й оцінка ризику за позичкою базуються на використанні таких джерел інформації:
-матеріали, отримані безпосередньо від клієнта (Додаток 2.3.9-2.3.17),
-матеріали про клієнта, які знаходяться в архівах і базах даних банку (якщо клієнт має кредитну "історію"),
-необхідні відомості можуть бути отримані від зовнішнього оточення клієнта (постачальники, кредитори, покупці продукції, обслуговуючі банки, податкова служба та ін.),
-звіти та інші матеріали державних і приватних установ (галузеві аналітичні дослідження, статистична інформація, довідники по інвестиціям та ін.).
До розробки та затвердження методики оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника з урахуванням специфіки галузі і методики визначення категорійністі кредиту працівники установ Промінвестбанку користуються "Рекомендаціями щодо оцінки комерційними банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника (лист НБУ 2301179 від 2.06.1994р.).
Прогноз фінансового стану фірми і ризику, пов'язаного з видачею їй кредиту здійснюється на основі аналізу п'яти груп коефіцієнтів (які характеризують співвідношення різних статей балансу) і вивчення динаміки цих показників:
-показників ліквідності,
-показників заборгованості,
-показників погашення боргу,
-показників ділової активності,
-показників рентабельності.
Проводиться ретельне вивчення:
-репутації позичальника, його статусу в діловому світі (до уваги також приймається своєчасність розрахунків по раніше отриманих кредитах, відповідальність та компетентність керівників госпоргану, якість звітів та інших документів, представлених у банк),
-фінансових можливостей позичальника, його спроможності своєчасно погасити кредит, здатності позичальника при необхідності оперативно мобілізувати свої грошові ресурси з різних джерел (на основі аналізу прибутків і витрат, перспектив їх змін у майбутньому, динаміки дебіторської заборгованості госпоргану і змін його товарних запасів, структури і якості активів позичальника),
-капіталу позичальника (на основі аналізу його структури, співвідношення з іншими статтями активів і пасивів),
-забезпечення кредиту (на основі аналізу його достатності, якості і легкореалізуємості у випадку непогашення позички, а також правомірності банку приймати від клієнта запропонований вид забезпечення (на основі аналізу діючого законодавства й установчих документів позичальника), (Додаток 2.3.18),
-загальних умов, які визначають діловий клімат в країні й впливають як на становище банку, так і позичальника (стан економічної кон’юнктури, наявність конкуренції з боку інших виробників аналогічно товару, податкова політика уряду, ціни на сировину та ін.),
-здатності позичальника виробляти і реалізовувати продукцію, підтримувати Ії конкурентоспроможність, запроваджувати заходи, спрямовані на збільшення прибутків,
-обгрунтованості і достатності суми кредиту, виходячи з проведення позичальником конкретної виробничої програми, ліквідності його балансу, наявності співвідношення між власними активами та позиченими коштами, необхідного забезпечення потреб для досягнення запланованих результатів, -прибутків банку при кредитуванні конкретних затрат позичальника в порівнянні з середньою нормою прибутків установи банку (рівень прибутку банку повинен бути узгоджений з мірою ризику при кредитуванні і розміром прибутку, що отримує підприємство з точки зору можливості сплати банку процентів за користування кредитом при забезпеченні нормальної фінансової діяльності позичальника).
За результатами проведення аналізу ухвалюється рішення стосовно кредитоспроможності і фінансового стану позичальника, доцільності надання й ступеня ризику позички.
3.Підготовка і укладення кредитної угоди.
В процесі розробки умов кредитної угоди співробітник банку визначає основні характеристики позички: вид кредиту, суму кредиту, термін кредиту, спосіб погашення, забезпечення, ціну кредиту, інші умови.
Після того, як чітко визначені характеристики позички, а також умови угоди, за якими можливий компроміс і обов'язкові умови угоди, без виконання яких кредит не може бути наданий, проводяться остаточні переговори з позичальником.
Якщо з клієнтом досягнуто взаєморозуміння, узгоджені спірні питання і позичальником виконані всі вимоги банку щодо оформлення необхідної документації, складається текст кредитної угоди. Всі примірники підписуються позичальником.
При цьому працівник банку повинен впевнитися в юридичних повноваженнях осіб, які підписують угоду від імені позичальника. Підпис позичальника завіряється його печаткою.
Всі екземпляри угоди візитуються працівником банку, який провів роботу по оформленню кредиту.(Додаток 2.3.19).
Працівник банку складає коротку пояснювальну записку, в якій визначає сильні і слабкі сторони кредитної угоди, обгрунтовує деталі, які не відповідають традиційній практиці банку, робить висновок про можливість надання кредиту, підписує й її. Після цього весь комплект документів по кредитній угоді передається для розгляду начальнику кредитного відділу, який перевіряє повноту і якість документів, проводить бесіду з кредитним працівником, в якій з'ясовує якість аналізу кредитної заяви, при необхідності проводить бесіду з позичальником, одержує із нього додаткову інформацію, посвідчує власним підписом пояснювальну записку про можливість надання кредиту.
Повний комплект документів за кредитною угодою разом з пояснювальною запискою (висновком) передається для прийняття остаточного рішення керівнику (заступнику керівника) установи банку чи в Кредитний Комітет Промінвестбанку (в залежності від розміру кредиту).
Після підписання всіх екземплярів кредитної угоди повноважним представником банку (підпис якого завіряється печаткою банку) кредитний працівник банку:
-передає головному бухгалтеру перший примірник договору, договір закладу та розпорядження бухгалтерії на перерахування кредитних коштів. Отримує номер рахунку, який проставляє разом з реєстраційним номером кредитної угоди на всіх примірниках відповідних документів,
-заносить основні реквізити договору в журнал обліку кредитних договорів,
-оформляє особисту карту позичальника (Додаток 2.3.20),
-залишає у себе другий примірник договору разом з усіма супровідними документами.
4.Контроль за виконанням умов угоди погашення кредиту.
Для ефективного контролю за виконанням кредитної угоди кредитний працівник повинен оформити кредитну "справу" позичальника в розрізі конкретної позички. Документи в кредитній "справі" повинні бути згруповані за такими розділами:
-документи по позичці,
-фінансова і економічна інформація по позичальнику,
-запити і звіти про кредитоспроможність,
-матеріали по забезпеченню позички,
-листування і пам'ятні записки (Додаток 2.3.21).
Кредитна "справа" після закінчення роботи з позичкою здається у кредитний архів банку.
Працівник кредитного відділу банку на основі записів, проводить контроль за своєчасністю та повнотою надходження коштів в рахунок погашення боргу по кредиту та процентів за користування кредитом (Додаток 2.3.22-2.3.23).
Професійним обов'язком кредитного працівника є виявлення на початкових стадіях ознак процесу зародження фінансових труднощів до виправлення становища і захисту інтересів банку.
Регіональні управління банку мають право самостійно пролонгувати дію кредитного договору терміном на один місяць з можливою зміною процентної ставки.
Пролонгація строком більше місяця надається виключно з дозволу Правління Промінвестбанку України. При цьому регіональні управління разом з клопотанням про пролонгацію кредиту представляють кредитну "справу" позичальника.
Рішення про надання відстрочки погашення позики оформляються у формі змін і доповнень до кредитної угоди.
Непогашені в строк кредити, за якими не надана пролонгація, стягуються з позичальника, страховика, гаранта, поручителя по виконавчих написах нотаріальних контор або в безумовному порядку у випадках, передбачених чинним законодавством і в залежності від умов забезпечення кредиту.
Для оформлення виконавчого напису нотаріальній конторі надається кредитний договір та договір застави позичальника та дані з його особистого рахунку.
При несплаті позичальником більше трьох місяців чергових платежів, включаючи проценти, банк вправі достроково стягнути всю заборгованість, що значиться за позичальником, зі зверненням стягнення на його майно.
У цьому випадку необхідно звертатися до суду з позовною заявою про задоволення вимоги про стягнення заборгованості по кредиту.
При неплатоспроможності позичальника стягнення направляється на гаранта, довірену особу, страховика, чи на заставлене майно позичальника.
(Додаток 2.3.24-2.3.36).
2.4 Етапи контрольного супроводження кредитних коштів
По етапах здійснення контрольного супроводу кредитних коштів ці методи поділяються на внутрішньобанківські і зовнішні. До внутрішньобанківських можна віднести методи: аналізу; угруповання; визначення ліквідності активних кредитних операцій; оцінки кредитів і створення страхових резервів і резервних фондів для забезпечення рівня ліквідності активних кредитних операцій; санації активних кредитних операцій і деякі інші.
Перший етап перевірочних заходів здійснюється через 3-5 днів після перерахування кредитних коштів на позичковий рахунок позичальника з метою з'ясовування:
а) чи відповідає витрата кредитних коштів цілям, передбаченим кредитним договором, зміна обговорених цілей є першою ознакою непослужливості, а може й інших більш жорстких характеристик позичальника;
б) Реальність надходження матеріальних цінностей, придбаних на кредитні кошти;
в) чи немає таємних намірів у позичальника по використанню кредиту (на конвертацію і присвоєння, погашення боргів та інших кредитів, придбання матеріальних цінностей для особистого користування, а не для одержання прибутку і повернення кредиту і т.п.).
З метою банк спільно зі страховою компанією або самостійно простежує платежі на предмет відповідності перерахування коштів умовами контракту, під яким видавався кредит.
Методом зустрічного звіряння простежується прямування товарів від постачальника до покупця-позичальника й далі. Якщо товари відсутні, то це може означати, що під виглядом торгової угоди кошти конвертуються з метою їхнього присвоєння.
Перевірці підлягають документи, що підтверджують цільове використання кредиту. Це платіжні доручення, рахунки фактури, митні декларації при експортно-імпортних операціях, складські розписки, доручення і т.п. Названі документи повинні підтверджуватися наявністю товарно-матеріальних цінностей. При наявності цих документів із них знімають копії, що накопичуються в кредитній справі клієнта банку або в страховій справі страхової компанії.
Одночасно проводиться наскрізна перевірка по рахунках бухгалтерського обліку 01"Основні засоби", 05"Матеріали", 20"Основне виробництво", 41"Товари", 42" Торгова націнка", 46"Реалізація", 51"Поточний рахунок", 56"Інші кошти", 60"Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 61"Розрахунки по авансах", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", 78"Внутрішньовідомчі розрахунки по поточних операціях",90"Короткострокові позички банку". Відповідно до первинних документів і проводиться розшифровування операцій по термінах і сумах. Отримана інформація зіставляється зі схемою розрахунків, зафіксованої в бізнес-проекті комерційної справи. Одночасно вивчається, наскільки реальним був прогноз її результатів. Висновки і пропозиції з подальшого контролю оформляються у вигляді аналітичної довідки, з якою знайомиться позичальник і страховик. Коли упорядником довідки є страхова компанія, з нею знайомиться банк. Якщо позичальник з поважних причин вирішив змінити ціль використання кредиту, то він повинен обгрунтувати це в додатку до бізнес плану й дістати згоду банку й страховика. Самовільна зміна мети повинна спричиняти призупинення витрати кредитних коштів із усіма наслідками , що випливають, обумовленими в кредитному договорі.
Другий етап перевірки здійснюється через 15-20 днів після перерахування кредитних коштів. Перевіряється реалізація товару, його цілість і умови зберігання (наявність складів, їхнє технічне оснащення тощо). Як і на першій стадії, звіряються документи (накладні, рахунки фактури, митні декларації і т.п.). Служба безпеки банку або контрольний відділ страхової компанії переконуються також у можливості реалізації товарів по ціні, що забезпечує прибутковість угоди. При цьому враховується можливість реалізації оптом і вроздріб, наявність мережі торгових точок, зміна умов ринку, законодавства про податки і т.п.
Головна мета перевірки на другій стадії - переконатися в реальності здійснення угоди й одержання прибутку, що дозволяє повернути кредит і відсотки по ньому. Якщо в процесі перевірки встановлено, що позичальник використовує кредитні кошти на цілі, не передбачені кредитним договором, або угода нереальна з огляду її завершення через хибу кадрового фахового забезпечення позичальника і т.п., страхова компанія може за згодою з банком ухвалити рішення про призупинення витрати кредитних коштів, і почати роботу з їх відшкодуванню. Позичальнику також може бути запропонована санація його фінансово-господарської діяльності.
Третій етап контрольного супроводу кредитних коштів наступає після закінчення півтора-двох місяців після перерахування грошей позичальнику, але не менше ніж за 15-20 днів до закінчення терміну, на який виданий кредит. На цьому етапі також вивчається документація і фактичний стан справ.
Встановлюється чи реалізовано товар, чи знаходиться в стадії реалізації, або до його продажу ще не приступали. Чи буде зроблений своєчасний розрахунок за кредит? На що спрямовані дії позичальника: на погашення кредиту або оголошення страхового випадку?
Перевірка починається звичайно з аналізу раніше отриманої інформації. Потім визначаються результати угоди за даними бухгалтерського обліку. Провадяться виписки з розрахункового рахунку, перевіряються дані журналів-ордерів по рахунках 05"Матеріали", 41"Товари", 42"Торгова націнка", 46"Реалізація", 51 "Поточний рахунок", 60"Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 61"Розрахунки по авансах", 76"Розрахунки с різними дебіторами і кредиторами".
Якщо необхідно виявити дані про ступінь реалізації товароматериальних цінностей, то робляться такі виписки з поточного рахунку, книги урахування реалізації, дані журналів-ордерів по рахунках 41, 51, 56. Страхова компанія тримає весь цей час контакт із банком із метою установлення своєчасного перерахування позичальником сум із метою погашення кредиту і відсотків по ньому. Одночасно з'ясовується можливість і терміни погашення кредитів і виплати відсотків. Ці дані з'ясовуються в процесі переговорів із керівництвом фірми кредитоодержувача, а також, виходячи з перевірки документальних і фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей. З'ясовується чи не виникнула в позичальника заборгованість іншим банкам або підприємствам. Перевіряється наявність закладеного майна у випадку виникнення необхідності його реалізацій для погашення кредиту. На цьому етапі украй важливо вивчити характер ділових відносин позичальника з іншими юридичними і фізичними особами, провести зустрічні звіряння операцій, що дозволяють вийти на партнерів позичальника, усвідомити суть їхніх фінансово-господарських відношень. Кожна угода по передачі матеріальних і фінансових коштів партнерам із числа родичів або друзів керівників, або фундаторів фірми-позичальника, виділення з її складу структурних підрозділів у самостійні юридичні особи можуть бути підготуванням позичальника до псевдобанкрутству.
Тому банк або страхова компанія до повернення кредитів і виплати, що належать за його використання відсотків, повинні вжити заходів по обмеженню витрати основних і обігових коштів що забезпечують виконання обов'язків позичальника перед кредитором.
Четвертий, заключний і найбільше важливий етап супроводу кредитних коштів - етап настання термінів їхнього погашення. На даному етапі виявляються всі недоробки кредитних підрозділів банку, допущені при доборі позичальника і виборі виду його кредитного обслуговування, недоліки банківських служб безпеки й контрольних підрозділів страхових компаній у процесі переробки даних, наданих позичальником і його вивчення на перерахованих нами вище етапах контрольного супроводу використання кредитних коштів. Місячний етап кредитної угоди потребує особливо інтенсивної і цілеспрямованої роботи відповідних служб банку, страхової компанії й іншого гаранта, що забезпечує повернення кредиту, оскільки всі перераховані вище недогляди можуть обертатися реальними збитками від непогашення позичальником кредиту для кожного з них. Безумовно, ситуація, коли позичальник не повертає кредит, спричиняє ризик відповідальності, виникає частіше усього в страхової компанії, оскільки суть страхування і полягає в забезпеченні повернення кредиту. Поряд із цим, при підсумку страхових договорів страховик також намагається вибрати оптимальні ризики відповідальності й захистити себе від зловмисних, неправомірних дій позичальника, що спричиняють неповернення кредиту і настання страхового випадку. Тому цілком можливо виникнення ситуації, коли ризик збитку від неповернення кредиту банку загрожує також. Все це обумовлює спільну роботу на даному етапі, як банку, так і страхової компанії. Розглянемо можливі ситуації на даному етапі кредитної угоди більш детально.
Перша ситуація. Позичальник повно і своєчасно погасив кредит і належні з нього відсотки. У даному випадку всі сторони задоволені, угода закінчена успішно і будь-які коментарії не потребуються. Банк ухвалює угоду про погашення кредиту й сповіщає про це страховику.
Друга ситуація. Кредитні кошти не погашаються частково або цілком за обставин , що не залежить від позичальника , або в результаті некомпетентних і самовпевнених дій позичальника, але при відсутності з його боку прямого наміру на неповернення кредитних коштів.
Третя ситуація. Неповернення кредиту виникає у результаті, хоча і завуальованого, але по суті прямого наміру позичальника на неповернення кредитних коштів. Розрізнити останні дві ситуації іноді складно, але вкрай необхідно, оскільки від цього залежить вибір методів подальшої роботи кредитора за даною кредитною угодою.
Для розмежування цих ситуацій поділимо позичальників на такі категорії:
1. Законослухняні позичальники, що мають реальне заставне забезпечення кредитних коштів, готові виконати свої зобов'язання по кредитному договору шляхом реалізації предметів застави;
2. Законослухняні позичальники, що не мають заставного майна, але готові працювати в напрямку погашення кредиту і виплат неустойки за несвоєчасне його погашення;
3. Позичальники, що змінили мету використання кредиту без згоди банку, що перезаставили предмети застави, що розтрачували кредит і предмети застави. Вони штучно викликають початок банкрутства, ухиляються від контактів із банком, страховиком або іншим гарантом, намагаються ввести їх у помилку.
Слід зазначити, що пролонгація кредитів не спричиняє автоматичного продовження договору страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. Банк, що прийняв самостійно таке рішення, приймає ризик неповернення кредиту на себе, тому що договір страхування втрачає силу через закінчення його терміна. У самому договорі страхування звичайно відсутні які-небудь вказівки з цього приводу, але це випливає з логіки кредитного і страхового договорів, дія яких обумовлюється першим терміном погашення наданого кредиту.
Отже, упорядкування банком додаткової угоди до кредитного договору про пролонгацію кредиту, потребує також упорядкування додаткової угоди до договору про страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. Перед тим, як приймати таке рішення, кредитор і страховик повинні узгодити ряд питань, що стосуються доцільності пролонгації кредиту. Це рішення повинно супроводжуватися глибоким аналізом фінансового стану позичальника, а також вивченням таких питань:
на які цілі використовувався кредит;
причини невдалої угоди; де в даний час знаходяться цінності, придбані за кредитні гроші;
чи можливо успішне завершення угоди з невеличкими втратами.
Тільки при позитивних відповідях на ці питання, а також при наданні реальних, всебічне продуманих програм санації, спрямованих на оздоровлення діяльності фірми-позичальника, може бути прийняте рішення про пролонгацію кредиту.
Крім того, банк, страхова компанія або інший гарант, відповідальний за погашення кредиту, можуть запропонувати позичальнику свої програми санації оздоровлення діяльності його фірми. У залежності від трудомісткості розробки таких програм ці послуги їхнього ініціатора (банку, страховика, гаранта) можуть бути платними. Рішення про прийняття або неприйняття цих послуг або самих програм позичальник приймає самостійно, але коли в нього відсутні необхідні спеціалісти, спроможні вивести підприємство з кризової ситуації, а він продовжує самовпевнено потребувати пролонгації кредиту, не маючи реальної можливості його погасити, це є серйозною підставою для кредитора, страховика або іншого гаранта для того, щоб не продовжувати термінів погашення кредиту, а вживати всіх припустимих законом заходів до його погашення і відшкодування заподіяного збитку.
2.5 Автоматизація бухгалтерських розрахунків за допомогою
засобів обчислювальної техніки
Автоматизація бухгалтерських розрахунків провадиться за допомогою комп'ютерів сімейства IBM із мікропроцесорами Intel 80486, Pentium і вище.
Комп'ютери, встановлені в банку, об'єднані в мережу, що складається з виділеного серверу і локальних робочих станцій. На всіх локальних машинах встановлена операційна система Windows 95, а також Windows-додатки MS Office 97 (MS Word, MS Exel) і спеціалізовані бухгалтерські програми для ведення операційного дня.
Використовувана мережна операційна система Novell 4.11. Конфігурація серверу: Pentium II, 96 MB ОЗУ, жорсткий диск (вінчестер) 4 ГВ. Конфігурація локальних станцій: Pentium MMX 200 MГц, 32 МВ ОЗУ, вінчестер 1,2 ГВ. Використовувані мережні карти фірми 3-com.
У якості табличного процесора використовується MS Excel 97.
Табличні процесори включають такі засоби для рішення економічних задач, як електронну таблицю, ділову графіку і базу даних.
MS Excel застосовується при: техніко-економічному плануванні; оперативному керуванні виробництвом; бухгалтерському і банківському урахуваннях; матеріально-технічному постачанні; фінансовому плануванні; розрахунку урахування кадрів, податків; розрахунку різноманітних економічних показників і ін.
Розрахунок платежів по кредиту
Фірма одержала кредит 200 тис. грн. на 5 років із погашенням рівними частинами наприкінці кожного року. У контракті встановлена процентна ставка 10% річних на залишок року.
Необхідно скласти план погашення кредиту фірмою за роками. Вихідні дані і результати розрахунку оформимо у вигляді документа. Уявимо графічно дані про суму, що погашається щорічно, сумі відсотків по кредиту за кожний рік і про річний платіж, а також про прибуток банку при поверненні боргу фірмою наприкінці терміна кредиту у вигляді разового платежу, розрахованого по формулі складних відсотків, простих відсотків і при погашенні кредиту рівними частинами наприкінці кожного року. Розрахунки і побудова діаграм зробити за допомогою ТП Excel 97. Зробити аналіз отриманих результатів. Вихідні дані приведені у додатку таблиця 2.2.
Розрахункові показники за кожний рік погашення кредиту приведені у додатку таблиця 2.3.
Припускаю структуру документа з вихідними даними в таблиці (див. додаток 2.4). Порядок рішення задачі наведений нижче.
Запровадження вихідних даних і таблиць
Табличний документ побудуємо на Листі 1 робочої книги, що є активним при завантаженні Excel 97.
Спочатку вводжу вихідні дані для рішення задачі:
активізую осередок C1 щиголем лівої кнопки миші на ній і для того, щоб вводимий текст був підкресленим клацнемо мишею на кнопці Подчеркнутый на панелі інструментів форматування;
уводжу текст "Вхідні дані" і натискаю клавішу Enter;
уводжу текстові і числові дані відповідно до таблиці (див. додаток таблицю 2.5).
Процентна ставка, рівна 10 %, що заноситься в клітину D4 береться у відносних одиницях (10/100=0,1).
Виділяю осередки A3:C3, клацаю лівою клавішею миші на кнопці Объединить и поместить в центре на панелі Форматирование і на кнопці По левому краю. Таку ж операцію проробляю з осередками A4:C4 і A5: C5.
У осередок B9 і B28 уводжу заголовки таблиць "План погашення боргу фірмою" і "Прибуток кредитора" відповідно. Завершується запровадження клавішею Enter.
Для формування "шапки таблиці" уводяться текстові дані відповідно до таблиці (див. додаток 2.6).
Така група даних вводиться в осередки відповідно до макета, що поданий у таблиці (див. додаток 2.4).
Для активізації осередку B32 необхідно клацнути на ній лівою клавішею миші і з клавіатури ввести текст. Завершується запровадження натисканням клавіші Enter. При цьому покажчик осередку переміщається на один рядок униз.
Щоб пронумерувати роки в інтервалі B13:B17, скористаємося обчисленням членів арифметичної прогресії з кроком 1, що і є номерами з 1 по 5.
Для цього: вводжу в осередок B13 значення 1; виділяю інтервал осередків B13:B17;
вибираю з меню Правка команду Заполнить, а потім Прогрессия…;
у діалоговому вікні Прогрессия клацаю на кнопці Ok (по умовчанню у вікні активізована опція Арифметическая в області Тип і По столбцам в області Расположение, а крок прогресії встановлений рівним 1 у поле Шаг).
Запровадження формул
Формули для розрахунку залишку боргу на початок кожного