Учет и анализ банковских кредитов
По перерахованої вище методиці був проведений аналіз фінансового стана 37 підприємств, що звернулися в банк за кредитом. Були отримані такі результати. Аналіз виявив, що з 37 фірм на момент обертання за кредитом кредитоспроможними були такі фірми:
1. - II клас кредитоспроможності;
2. - III клас кредитоспроможності;
3. - II клас кредитоспроможності;
4. - II клас кредитоспроможності;
5. - I клас кредитоспроможності;
6. - III клас кредитоспроможності;
7. - III клас кредитоспроможності;
8. - I клас кредитоспроможності;
9. - II клас кредитоспроможності.
На момент дії кредиту і з урахуванням додаткових показників утворилися такі результати:
Кредитоспроможними клієнтами були тільки:
5. - I клас кредитоспроможності;
6. - III клас кредитоспроможності;
8. - I клас кредитоспроможності;
9. - II клас кредитоспроможності.
1. - III клас кредитоспроможності;
3. - III клас кредитоспроможності;
Інші клієнти банку на момент звернення за кредитом були некредитоспроможними. Тому можна зробити висновок, що банк займається видачею ризикових кредитів.
3.5 Формування страхових резервів і резервних фондів
З позиції створення інфраструктури економічної безпеки банку керуючі інформаційні системи по контролі за кредитними ризиками, покликані забезпечити, принаймні, рішення двох основних задач. Це своєчасне виявлення прострочених платежів по наданим кредитам з метою вироблення і прийняття необхідних запобіжних заходів, що забезпечують своєчасне надходження платежів. Друга задача своєчасне формування резервних фондів із метою забезпечення стабільної роботи банку.
Немаловажну роль відіграють згадані інформаційні системи також для прийняття управлінських рішень під час вироблення тактики і стратегії кредитної політики банку.
Угруповання тих або інших зведень із метою створення управленсько інформаційних баз даних повинні грунтуватися на аналізі структури кредитних операцій конкретного банку. При цьому, згруповані зведення повинні містити інформацію про стан справ у розтині пасивних і активних операцій, що складають кредитний портфель банку. Крім того, при розробці цих систем, безумовно, враховується порядок формування резерву, призначеного для покриття можливих втрат у процесі кредитної діяльності банку. Такий порядок встановлюється Положенням НБУ "Про порядок формування і використання резерву на можливі втрати по позичках комерційних банків", затвердженому Постановою Правління НБУ №20 від 31 січня 1996 р.
Оцінка ступеня можливих ризиків і формування резерву комерційного банку для покриття збитків, що виникають у результаті кредитної діяльності, здійснюється відповідно до вищезгаданого Положення Національного банку України "Про порядок формування і використання резерву на можливі втрати по позичках комерційних банків".
Зазначений резерв сформується в обов'язковому порядку по всіх наданих кредитах у національній або іноземній валюті підприємствам, заснуванням, організаціям, фізичним особам, а також по міжбанківських кредитах.
Використовується резерв тільки для покриття непогашеної кредитної заборгованості по основному боргу. Водночас, п. 18 згаданого Положення НБУ передбачає, що тридцять відсотків коштів фактично створеного резерву при розрахунку кредитних ресурсів не враховуються і підлягають обов'язковому резервуванню на кореспондентських рахунках у НБУ. Інша частина тимчасово вільних коштів фактично сформованого резерву може бути використана на:
1. Придбання облігацій державної внутрішньої позики з терміном погашення не пізніше закінчення поточного року;
2. Вкладення в депозити НБУ з терміном повернення не пізніше закінчення поточного року.
Розмір резерву залежить від загальної суми кредитів на дату звіту, а не від суми наданих кредитів за звітний період, і повинний формуватися з урахуванням такої класифікації в розтині кожної групи наданих кредитів.
Класифікація кредитів та зв’язаних з ними ризиків.
1. Стандартні кредити це кредити видані платоспроможним, надійним позичальникам, термін погашення яких не наступив, але в банк надійшла інформація, що останні використовують кредит не за призначенням, або встановлено, що клієнт не сплатив відсотки. Під таку категорію кредитів формується страховий резерв у розмірі 2% від загальної суми стандартних кредитів.
2. Нестандартні кредити -це кредити, видані позичальникам із гарним фінансовим положенням, але деякі аспекти їхнього фінансового поводження викликали сумніви (не вчасно сплачують відсотки, їхні партнери не обов'язкові у своєчасному виконанні постачань і тощо). Під ці кредити формується страховий резерв у розмірі 5% від загальної суми субстандартных кредитів.
3. Кредити, що підлягають нагляду. До них належать такі кредити, що протягом 90 днів були субстандартними, пролонгувались, відсотки або суми на їхнє погашення не вносилися. По такій групі кредитів припиняється нарахування відсотків і формується страховий резерв у розмірі 50% від їхньої загальної суми.
4. Сумнівні кредити. Позичальник має багато боргів, заборгованість по позичковим коштам перевищила 180 днів. У цьому випадку формується страховий резерв у розмірі 80% від загальної суми таких кредитів.
5. Безнадійні кредити. Це кредити, надані позичальникам із неліквідним балансом, лжебанкротам, банкрутам. Наявні також форс мажорні обставини (смерть керівника, пожежа і тощо). У цих випадках банк формує страховий резерв у розмірі 100% від суми таких кредитів.
Формується страховий фонд за рахунок щоквартальних (щомісячних) відрахувань, рівними процентними частинами від розрахункової суми резерву на кожну звітну дату, що ставляться на операційні витрати банку в межах отриманого банком прибутку (рахунок “Доходи банку”), після виконання зобов'язань банку перед кредиторами, вкладниками і перед відрахуванням коштів на заробітну плату, капітальне вкладення й інші витрати банку. Акумулюються кошти резерву на рахунку "Резерви страхування активних операцій комерційних банків" (субрахунка - "резерв по кредитних ризиках") такою проводкою:
а) до внесення змін у законодавство: дебет - рахунки "Відвернені кошти за рахунок прибутку банку поточного року", кредит – рахунки "Резерви страхування активних операцій комерційних банків";
б) після внесення змін виконань у законодавство: дебет - рахунки "Операційні і різні витрати"; кредит-рахунку "Резерви страхування активних операцій комерційних банків".
У випадку зменшення розміру (порівняно з попередньою звітною датою) комерційні банки отриману різницю спрямовують на зменшення витрат банку поточного періоду. Здійснюється дана операція такою проводкою: дебет - рахунки "Резерви страхування активних операцій комерційних банків"; кредит - рахунки "Операційні і різні витрати".
Розрахунок суми резерву, що повинний бути сформований банком на звітну дату, здійснюється так:
Для щоквартального перерахунку коштів
S = 8,34 % * N1 * С, (3.14)
де цифра 8,34 - постійний відсоток, що забезпечує резерв рівними частинами у встановлений термін (100% розділене на 12 кварталів, тобто встановлений трирічний термін формування резерву);
N1 - кількість кварталів із початку формування резерву;
С - сума розрахункового резерву, утворена на звітну квартальну дату.
Для щомісячного перерахунку повинна використовуватися формула
S=2,78% *N2 *C, (3.15)
де: 2,78 - постійний відсоток, що забезпечує формування резерву рівними частинами у встановлений термін (100% розділене на 36 місяців);
N2 - кількість місяців із початку формування резерву;
С - сума розрахункового резерву, що склалася на кінець звітного місяця.
Отримана відповідно до викладених розрахунків сума резерву, що повинна бути сформована на звітну дату, дорівнюється з залишками коштів, обсічених на звітне число на рахунку "Резерви страхування активних операцій комерційних банків". Сума встановленої різниці підлягає перерахуванню в даний резерв.
Формування резерву здійснюється головним офісом банку і його філій по кожній сумі наданого кредиту в залежності від ступеня кредитних ризиків по класифікації. Резерв зберігається в головному офісі банку (за винятком 30% резерву що зберігаються в НБУ). Якщо у філії банку не вистачає коштів для виконання розрахункового нормативу формування страхового резерву, що бракує сума в обов'язковому порядку виповнюється головним офісом відповідного банку.
Резерв комерційного банку може бути використаний тільки на погашення безнадійної кредитної заборгованості по основному боргу. Загальна сума такої заборгованості списується зі страхового резерву по оформленому протоколом рішенню Правління банку не пізніше останнього дня поточного року, у якому заборгованість визнана безнадійною. Здійснюється така операція такою проводкою: дебет рахунку "Резерви страхування активних операцій комерційних банків", кредит рахунку “Прострочена заборгованість ”.
Одночасно списуються і безнадійно прострочені відсотки, що були нараховані, але не отримані. Списання здійснюється такою проводкою:
дебет рахунку "Прибутки майбутніх періодів", кредит рахунків “Прострочена заборгованість по відсотках”.
Списана прострочена заборгованість по основній сумі боргу враховується на забалансовий рахунок "Борги, списані на збитки". Нараховані, але не отримані відсотки підписаної заборгованості підлягають урахуванню на забалансовий рахунок "Відсотки по безнадійних боргах".
Банк зобов'язаний протягом трьох років продовжувати роботу з відшкодування боргу. Якщо ця робота за трирічний період успіху не принесла, заборгованість по основному боргу і неодержаних відсотках із зазначених забалансових рахунків списується цілком.
У випадку, коли така робота завершується успіхом, сума поверненого кредиту і відсотків ставиться на рахунок "Резерви страхування активних операцій комерційних банків" (якщо сума резервного фонду недостатня) або, коли такий фонд сформований за розсудом керівництва комерційного банку, (Правління банку) зараховуються в будь-який інший фонд банку. Наприклад, у фонд матеріального заохочення, виробничого і соціального розвитку або інші фонди. При цьому робиться така проводка: дебет - поточний рахунок клієнта, кредит - фонди банку. Відсотки за повернений кредит зараховуються в прибутки банку на рахунок "Операційні й інші прибутки". Одночасно заборгованість списується з забалансових рахунків.
Якщо прибутків, отриманих банком і спрямованих на формування страхового фонду, недостатньо для покриття збитків від кредитної діяльності, відрахування здійснюються за рахунок резервного фонду, фонду економічного стимулювання, а також коштів, отриманих від реалізації майна або внесків банку в статутні фонди інших підприємств і організацій.
Згаданий резервний фонд комерційних банків формується для покриття можливих збитків, що виникають у результаті діяльності банку. Розмір резервного фонду повинний складати не менше 20% від статутного фонду банку. Формується такий резерв шляхом щомісячного відрахування не менше п'ятьох відсотків від прибутку банку, після оподаткування, нарахування дивідендів і перерахування коштів в інші обов'язкові фонди.
Резервний фонд комерційних банків зберігається на окремому рахунку в НБУ і використовується тільки з його дозволу. При цьому в комерційному банку здійснюються такі проводки: дебет рахунку "Відвернені кошти за рахунок прибутку банку поточного року", кредит рахунку "Формування резервного фонду"; дебет рахунку "Особливий рахунок НБУ, кредит рахунку 161. У НБУ такі кошти проводяться в дебет рахунку 161, кредит - 801.
Як уже відзначалося, створення страхового резерву, крім послужливо-профілактичних функцій по недопущенню переконцентрації кредитних ризиків, покликано забезпечити стабільну роботу банку на випадок збитків від неповернення кредитів. Оскільки при наданні позичальникам банківських гарантій ризик відповідальності лягає цілком на банк гаранта, неповернення кредитів, безсумнівно, може підірвати його стабільну роботу. Тому уся викладена інфраструктура формування страхового резерву поширюється і на гарантійні кредитні операції. Інакше, при активній роботі банку на ринку гарантійних послуг останній може виявитися перед фактом критичної переконцентрации кредитних ризиків, що неминуче підірве його стабільність.
Дещо інша схема відрахувань у страховий резерв передбачена по міжбанківських кредитах. Здійснюються ці відрахування тільки в період до повного формування банком суми резерву. (Див. додаток таблицю 3.20)
Відрахування в резерв по кредитах між філіями в системі одного банку не проводяться.
З метою визначення кредитних ризиків банківські заснування, за станом на перше число місяця, повинні щомісяця розглядати і давати оцінку кредитного портфеля.
Крім того, Положенням "Про порядок формування і використання резерву на можливі втрати по позичках комерційних банків", затвердженому Постановою Правління НБУ №20 від 31 січня 1996 р. продиктовано створити кредитні комітети (у відділеннях і філіях - кредитні комісії), що повинні складати відповідні протоколи засідань і разом з інформацією, що ставиться до оцінки кредитного портфеля і формування страхових фондів берегти не менше трьох років.
Звітність про класифікацію кредитів і створення страхового фонду подається в Національний банк України (його обласні управління) щомісяця разом із розрахунками економічних нормативів.
У випадку порушення порядку створення і використання резервів, до банків застосовуються санкції у відповідності зі ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність", тобто перед фундаторами банку ставиться питання про проведення заходів щодо його фінансового оздоровлення, реорганізації або припиненні діяльності. Крім того, на період фінансового оздоровлення банку НБУ може призначити тимчасову адміністрацію, на яку покладаються функції управління його справами в період санації, реорганізації або ліквідації.
3.6 Аналіз прибутків банку
Аналіз фінансових результатів банку складається в проведенні аналізу прибутків, витрат банку, розрахунку прибутку і рентабельності. Основним джерелом для проведення аналізу фінансового положення банку є форма 2 «Звіт про фінансові результати банку».
Прибутки банку - це загальна сума коштів, отриманих від здійснення активних операцій. Прибутки банку відбиваються у 6-у класі плану рахунків.
Кількісний аналіз структури прибутків банку виявляється у визначенні питомої ваги окремих статей прибутків у їхній загальній сумі. Узагальнений кількісний аналіз структури прибутків складається в порівнянні структури декількох банків або фактичних і планових показників одного банку. (Див. додаток таблицю 3.21)
З приведених даних ми бачимо, що на 1.01.99 р. у структурі прибутків банку найбільшу питому вагу займають отримані відсотки - 76,3%. Серед отриманих відсотків найбільше значення по наданих короткострокових позиках - 69,0%. По міжбанківських операціях 7,3%. На другому місці в прибутках банку займають прибутки і комісія з наданих послуг - 23,7%.
У структурі прибутків за рік відбулися такі зміни: питома вага отриманих відсотків зменшилася на 14%, що свідчить про те, що надання кредитів стає коефіцієнтом для банку. Питома вага прибутків за комісії і послуги збільшилася на 14%.
Оскільки в структурі прибутків банку найбільшу питому вагу займають отримані відсотки, слід зазначити, що на розмір цих прибутків впливають два чинники - суми наданих кредитів і процентної ставки за наданий кредит. (Див. додаток таблицю 3.22)
Вплив чинників розраховується як умовна сума отриманих відсотків, як розмір процентної ставки за минулий період і суми виданих кредитів за звітний період, поділене на 100. У нас прибуток складає 1310250 грн., тобто збільшення суми виданих кредитів на 1103430 грн., а зменшення процентної ставки на 2,51% зменшило суму отриманих відсотків на 114880 грн.
Аналіз прибутковості банку.
Основним джерелом банківського прибутку є прибуток від процентної різниці, обумовлений як відсотки отримані мінус відсотки сплачені. (Див. додаток таблицю 3.23)
Прибуток від кредитної діяльності на 1.01.99 р. у порівнянні з 1.01.98 р. зменшився на 113990 грн. за рахунок того, що сума сплачених відсотків перевищувала суму отриманих відсотків. Від кредитної діяльності на 1.01.99 р. банк одержав збитки на суму 16280 грн.
Найважливішими показниками прибутковості банку є:
- прибутковість активів;
- прибутковість капіталу.
Прибутковість активів (Па) - це відношення чистого прибутку після оподатковування до середньої вартості активів, виражене у відсотках.
Па = НПЗА * 100%. (3.16)
Прибутковість капіталу (Псф) - це відношення чистого прибутку після оподатковування до статутного фонду банку, виражене у відсотках.
Псф = НПСФ * 100%. (3.17)
Для збільшення прибутковості активів застосовуються такі міри:
- збільшується ставка відсотків по активним відношеннях і зменшується ставка відсотків по притягнутих коштах;
- збільшується частка власних коштів банку в загальній сумі його коштів (показник платоспроможності);
- зменшується співвідношення власних і притягнутих коштів.
Зміна ефективності діяльності банку визначається за допомогою таких показників:
1. Чистий спред (%) = відсотки отримані / позики * 100% - відсотки сплачені / притягнуті кошти за відсотки * 100%.
Цей коефіцієнт включає тільки ті активи і пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Таким чином, він виключає вплив безпроцентних депозитів до запитання, капіталу і невиконаних вимог резервування на чисті отримані відсотки і, звідси, на прибуток банку. Це показник ізолює вплив процентної ставки на прибуток банку і тим самим дає більш глибоке розуміння джерела прибутку банку.
Відсотки отримані: 1195370 грн.
Відсотки сплачені: 1211650 грн.
Надані кредити: 4576500 грн.
Притягнуті кошти за відсотки: 3716110 грн.
Чистий спред = 1195370 /4576500*100-1211650/3716110*100 = 26,1-32,6=-6,5%.
Кредитна діяльність для банку є неефективний, чистий спред має негативне значення - 6,5% і свідчить про перевищення ставки сплачених відсотків по притягнутих коштах над відсотками по наданих кредитах.
2. Чистий процент маржі (%) визначає основну спроможність банку мати прибуток - його прибуток від процентної різниці як відсоток середніх загальних активів.
Чистий процент маржі = (Прибутки від відсотків - Витрати по відсотках)/Загальні активи * 100%.
Відсотки отримані 1195370 грн.
Відсотки сплачені 1211650 грн.
Загальні активи 9254960 грн.
Чистий процент маржі = (1195370 - 1211650)/9254960*100%= -0,17%.
Банк має негативний процентний марж, отже, збитки від кредитної діяльності.
3. Відношення іншого операційного прибутку до загальних активів (%) показує залежність від «нетрадиційного прибутку». Збільшення цього показника може показувати здорову диверсифікацію в платні фінансові послуги або нездорове прагнення досяг спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського прибутку від відсотків.
Інший прибуток у відсотках до активів = Інший негативний прибуток / /Загальні активи * 100%.
Прибутки і комісія за надані послуги 370900 грн.
Сплачена комісія 17550 грн.
Загальні активи 9254960 грн.
Інший операційний прибуток у відсотках до активів = (370900 - 17550)/9254960 * 100 = 3,8%
Прибуток банку сформований за рахунок інших не кредитних операцій.
4. Визначення ефективності діяльності робітників проводиться через показник продуктивності.
Продуктивність праці - це відношення чистого прибутку до загальної чисельності робітників.
ПП = НП/Р,
де ПП - продуктивність праці
НП - чистий прибуток, що залишається в розпорядженні банку
Р - загальна чисельність робітників.
Визначення оцінки фінансового положення комерційного банку.
Система рейтингу містить у собі:
1. Достатність капіталу = 2
2. Якість активів = 2
3. Якість керування (менеджменту) = 3
4. Прибутковість = 3
5. Ліквідність = 1
Рейтингова оцінка = 11/5 = 2,2
Встановлення рейтингової оцінки потребує округлення результату до цілих, тобто:
2-це означає, що банк одержує рейтинг задоволеного.
В основному фінансове положення банку є надійним. Проблеми незначного характеру, що можуть бути вирішені керівництвом банку. Фінансове положення банку є, по суті, стабільним, і, таким чином, банк у змозі пристосуватися до умов економічної кон’єктури і роботи банківського сектора.
4. Розрахунок економічної ефективності.
Пропозиції і рекомендації
У дійсній дипломній роботі приводжу розрахунок очікуваної економічної ефективності від поліпшення організації обліку, його механізації та автоматизації, що призводить до значного скорочення витрат праці робітників банку.
Економічна ефективність від таких заходів являє собою економію робочого часу кваліфікованих робітників, за рахунок заміни їхньої праці комп'ютерною програмою, з обслуговуванням її робітником більш низької кваліфікації.
Наведу розрахунок очікуваної економічної ефективності від запровадження запропонованого варіанту опрацювання інформації під час проведення аналізу забезпеченості кредитними ресурсами. У наш час цей аналіз проводиться щодня робітником високої кваліфікації 40 хвилин. Отже, якщо врахувати, що в середньому в місяці 20 робочих днів, то на місяць у нього іде на проведення цього аналізу:
Т0 = 20 * 40 = 800 хвилин або 13,33 часу
Отже за рік витрати часу складуть:
Т0” = 13,33 * 12 = 159,96 часу
Вартість витрат визначають за формулою:
С0 = Т0 * t2 * ( 1 + К1 + К2 ), (4.1)
де t2 - середньо годинна ставка робітника, який займається позичається аналізом ( t2 = 1,30),
К1 - коефіцієнт, що визначає розмір додаткової зарплати і відрахувань ( К1 = 0,48 ),
К2- коефіцієнт, що визначає розмір накладних витрат (К2 = 0,3 ).
При ручному аналізі за місяць витрати заробітної плати складають:
С0 = 13,33 * 1,30 *( 1 + 0,48 + 0,3)= 30,84 грн.
За рік С0” = 30,84 * 12 = 370,08 грн.
Сукупні витрати часу на опрацювання інформації з аналізу по запропонованому варіанту (Т1) визначають підсумовуванням витрат часу на виконання ручних (Тp) і автоматизованих операцій (Тавт.):
Т1 = Тр + Тавт. (4.2 )
До ручних операцій відносять перевірку достовірності інформації і її угруповання, і підготування для опрацювання на комп'ютері, оформлення інформації. Укрупнення (Тр) приймається в розмірі 15% від загального трудомісткості упорядкування звітів.
Час, необхідний для автоматичного опрацювання інформації при упорядкуванні звітів можна визначити за формулою:
Тавт. = Твв + Тобр + Твыб + Т, (4.3)
де Твв - кількість машинного часу для запровадження первинної інформації, що обчислюється за формулою:
m Qввi
Твв = ∑ ------ , (4.4)
i=1 Vввi
де Qввi – об’єм інформації, яка вводиться через устрій запровадження,
Vввi - швидкість запровадження інформації для i-го устрою,
m - кількість різноманітних устроїв запровадження.
3,5 * 10
Твв = --------------= 21,91 (маш/с)
156 *1024
Тобр - час на логічне й арифметичне опрацювання інформації на комп'ютері, обумовлене за формулою:
p
Тобр = Qпр + tпр + ∑ Qобр + tобрi, (4.5)
i=1
де Qпр - кількість коротких операцій, виконувана в процесорі машини,
tпр - середній час виконання однієї короткої операції в процесорі машини,
Qобр - кількість до i-го зовнішнього устрою , що запам'ятовує,
tобрi - середній час обертання до i-го зовнішнього устрою , що запам'ятовує,
p - кількість різноманітних зовнішніх устроїв , що запам'ятовують.
Тобр = 3,5 * 108 * 105* 87 * 104 = 6110 (маш/с)
Твыб - машинний час для виведення інформації, обчислюється за формулою:
l Qвыбj
Твыб = ∑ ------ , (4.6)
i=1 Vвыбj
де Qвыбj – об’єм вивідної інформації через j-е устрій виводу,
Vвыбj - швидкодія j-го устрою виводу,
l - кількість різноманітних устроїв запровадження,
1,6 * 105 1,6 * 10 5 * 60
Твыб = ---------- + ----------------------= 91,397 м/із