Механізм важіля

/>=108,075*1,75 = 189,13 мс-2


Прискорення точки Д визначимо, вирішивши графічно векторне рівняння:

Механізм важіля

Тут вектор Механізм важіля- нормальне прискорення точки Д у відносному русі навколо точки С. Цей вектор напрямлений від точки Д до точки С.

Механізм важіля=4,7342*0,319=7,149 мс-2

Механізм важіля Механізм важіля- тангенційне прискорення точки Д відносно точки С.

З точки с плану прискорення у напрямку вектора Механізм важіля проводимо промінь, на якому відкладаємо

cn4=Механізм важіля/μa=7,149/1,75=4,085 мм.

З точки n4 проведемо лінію, перпендикулярну ланці СД, до пересічення з лінією, проведеною з полюса π паралельно вісі х1-х1. Точку пересічення позначемо д.

аД=πд*μа=112,14*1,75=196,245 мс-2.

Механізм важіля=n4д* μа=1,69*1,75=2,958мс-2.

Кутове прискорення ланки 4

Механізм важіля

Положення центрів ваги на плані прискорень показуємо на серединах відрізків повних відносних прискорень.

Прискорення центрів ваги:

аs2=πS2*μa=95,42*1,75=166,985мс-2 ,

аs3=πS3*μa=54*1,75=94,5мс-2 ,

аs4=πS4*μa=109,72*1,75=192,01мс-2.

аs5= aД=196,245 мс-2


11 КІНЕМАТИЧНІ ДІАГРАМИ РУХУ ТОЧКИ


Згідно з аналітичним розрахунком будуємо діаграму переміщень. Кути повороту кривошипа відкладаємо вздовж вісі абсцис з масштабним коефіціентом μα=2 град/мм = π/90 рад/мм.

Масштабний коеф. часу µt = 60/(410*180) = 0,0015 с/мм.

Вдзовж вісі ординат відкладаємо значення переміщень точки Д, взятих з розрахунку на ЕОМ з масштабним коефіціентом

µs= 0.003 м/мм.

Методом графічного диференціювання будуємо діаграму швидкостей точки Д.

Для цього на від’ємному продовженні вісі абсцис відкладаємо полюсну відстань Н1= 24 мм з полюсом рV. Поділимо відрізок L=180мм на 12 рівних частин та відновимо ординати на кінцях кожної частини. З полюса проведемо промені, паралельні хордам на кожній частині графіка переміщень, до пересічення їх з віссю ординатю Значення ординат переносимо на середину відповідних частин. Отримані точки значень середніх швидкостей на всіх ділянках з’єднуємо плавною лінією. Це і буде діаграма швидкостей точки Д. Для порівняння побудуємо діаграму швидкостей за розрахунком на ЕОМ. Масштабний коефіціент:

µV=µs/(H1·µt) = 0.003/(24*0,0015)=0.082мс-1/мм.

Таким же чином диференціюємо діаграму швидкостей для побудови діаграми прискорень точки Д. Полюсна відстань Н2 = 16 мм. Та також перевіряємо отриману діаграму за допомоги розрахункових даних на ЕОМ (пунктирною лінією). Масштабний коеф. прискорення:

µа=µV/(H2·µ1)=0.082/(16·0.0015)=3.41 мс-2/мм.

12 КІНЕТОСТАТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ


12.1 Визначення сил, що діють на механізм


На ланки механізму діють такі сили: ваги, інерції, корисного опору, моменти сил інерції, реакції в’язів та зрівноважуюча сила або момент сили. З цієї системи сил тільки реакції в’язів та зрівноважуюча сила або момент сили не можуть бути визначені з даних, що вже є.

Сили ваги

G2=m2·g=19*9,81=186,39 H

G3=m3·g=24*9.81=235,44 H

G4=m4·=29*9.81=284,49H

G5=m5·g=190*9.81=1863,9 H

Моненти інерції ланок:

Механізм важіля

Механізм важіля

Механізм важіля

Сили інерції:

Механізм важіля

Механізм важіля

Механізм важіля

Механізм важіля

Моменти сил інерції:

Механізм важіля

Механізм важіля

Механізм важіля


Графоаналітичний метод силового розрахунку механізму важіля

Графоаналітичний метод силового аналізу проводиться по групах Ассура.

Досліджуємо сили, що діють на групу Ассура, складену з ланок 4 та 5 (див арк. 2) і у відповідальних точках прикладаємо зовнішні сили.

У графоаналітичному методі сили інерції і момент сили інерції замінюємо однією рівнодіючою, яка за величиною дорівнює силі інерції, співпадає з нею за напрямком, а точка прикладання знаходиться на відстані hi таким чином, щоб момент рівнодіючої сили відносно центра ваги співпадав за напрямком з моментом сили інерції.

Для ланки 4

Механізм важіля

Переносимо на креслення (арк. 2) з масштабним коефіціентом μ=0,0025; Механізм важіля = 0,0049/0,004 = 0,123 мм

Реакції в кінематичних парах прикладаємо у вигляді двох складових, які напрямлені вздовж та перпендикулярно ланці. Для поступальної кінематичної пари направляюча – повзун, тому реакцію прикладаємо перпендикулярно направляючій.

Складаємо рівняння рівноваги для кожної ланки групи Ассура окремоМеханізм важіля

Механізм важіля

З креслення визначемо плечі сил:

СД = 0,319 м

Механізм важіля

Механізм важіля

Для усієї групи Ассура складаємо векторне рівняння рівноваги:

Механізм важіля

Згідно цього рівняння складаємо силовий багатокутник.Вибираємо масштабний коефіціент μF=77 Н/мм.

Визначаємо інші реакції ( R05 та Механізм важіля):

R05 = 0 Н

Механізм важіля= Механізм важіляМеханізм важіля=7716,39Н

R34=7716,39 H

Досліджуємо сили, що діють на группу Асура, складену з ланок 2 та 3 (див. аркуш 2) і у відповідних точках прикладаємо відповідні сили.

Сили та моменти сил інерції замінюємо рівнодіючими, які за величиною рівні силам інерції і прикладені на відстані Механізм важіля та Механізм важіля :

Механізм важіля

Механізм важіля

З урахуванням масштабного коефіціента μ=0,0025 знаходимо плечі рівнодійних на кресленні:

Механізм важіля

Складаємо рівняння моментів сил, що діють окремо на ланки 2 і 3 відносно точки В і визначаємо тангенціальні складові реакцій.

Для ланки 2:

Механізм важіля,

де h2 = 0,117 м,

АВ = 0,291 м,

Механізм важіля.


І звідси :

Механізм важіля

Для ланки 3:

Механізм важіля

де О2В = 0,29 м,

h3 = 0,147 м,

Механізм важіля,

Механізм важіля.

І звідси :

Механізм важіля Запишеио векторне рівняння рівноваги сил, що діють на групу Ассура, складену з ланок 2 і 3.

Механізм важіля.

Будуємо план сил відповідно до цього рівняння і визначаємо величини та напрямки реакцій Механізм важіля (див. арк. 2). Знайдемо довжини векторів сил на кресленні з масштабним коефіціентом μF=0,007Н/мм.

Визначаємо з креслення :

Механізм важіля

Механізм важіля

Механізм важіля

Механізм важіля

Розглянемо рух вхідної ланки. Вхідною ланкою механізму є кривошип 1, який здійснює обертальний рух. Привод у рух цієї ланки здійснюється від електродвигуна через планетарний редуктор і відкриту зубчату передачу коліс 4 і 5. Ланка 1 виконується разом з колесом 5, або жорстко з нею зв’зуються. На зубчате колесо з боку спряженого колеса 4 діє сила, яку називають зрівноважуючою, або рушійною. Накреслимо ведучу ланку разом з колесом 5 (див. аркуш 2).

Число зубів колеса 5 Z5 = 35, колеса 4 Z4 = 16, а модуль зубчатих колес m = 8 мм. З цих даних знайдемо радіусb колес 5 і 4:

r5 = m Ч Z5 / 2 = 140 мм.

r4 = m Ч Z4 / 2 = 64 мм.

Зрівноважуючу силу Рзр Прикладаємо в полюсі зачеплення коліс і 5 і направимо по лінії зачепленя, яка складає з дотичною до початкових кіл кут приблизно aw = 24°.

В точці А кривошипа прикладаємо силу реакції R12 з боку ланки 2. Величину та напрямок цієї реакції визначаємо з рівності Механізм важіля.

Запишемо векторне рівняння рівноваги сил, що діють на вхідну ланку:

Механізм важіля.

Будуємо силовий трикутник відповідно векторного рівняння, з якого візначаємо сили Рзр і R01 ( масштабний коефіціент виберемо рівним μF=77Н/мм ). Тоді

З креслення визначаємо:

Fзр = 41,78*77=3217 Н,

R01 = 63,44*77=4484,88 Н.


13 ВИЗНАЧЕННЯ ЗРІВНОВАЖУЮЧОЇ СИЛИ МЕТОДОМ

«ВАЖІЛЯ» ЖУКОВСЬКОГО


Побудуємо план швидкостей, повернутий на 900 проти руху кривошипа (див. арк. 2)

В центрах ваги прикладаємо сили ваги, в точках прикладання рівнодіючих сил інерції прикладаємо ці сили, а в точці р під кутом 240 до нормалі до ррV зрівноважуючу силу Рзр. Точки прикладання рівнодіючих сил інерції поділяють відповідні відрізки швидкостей у тій же пропорції, у якій поділяють ланки точки Кі.

Згідно теореми Жуковського розглядувана система сил перебуває у стані рівноваги. Складаємо рівняння моментів сил, діючих на ”важіль”, відносно полюсу рV.

G2·116,6 + G3·50.45 + G4·101,26 + G5·101.63 + Р2·56,33 + Р3·75,75 + Р4·104,57+P5·101.63 - Pзр·173,58 = 0;

Звідси

Pзр=3104 Н

Похибка у визначенні зрівноважуючої сили:

Δ=Механізм важіля·100%=3,5%

14 СИНТЕЗ ЗУБЧАТОГО ЗАЧЕПЛЕННЯ


Розрахунок розмірів коліс для нерівнозміщеного зачеплення


Досліджуємо зачеплення коліс 4 і 5 привода. Для розрахунків приймаємо Z4=16, Z5=35 та модуль m=8мм (див. бланк задання).Визначемо геометричні розміри зубчастих коліс. Визначемо спочатку параметри зачеплення, які не залежать від зміщення.

Крок зуба по ділильному колу:

Механізм важіля

Діаметри ділильних кіл:

Механізм важіля

Діаметри основних кіл:

Механізм важіля

Визначаємо кут зачеплення:

Механізм важіля

Визначаємо значення кута з таблиці інвалют:

Механізм важіля

Діаметри початкових кіл:

Механізм важіля

Звідси знаходимо міжосьову відстань:

Механізм важіля

Коефіціент сприйманого зміщення міжосьової відстані

Механізм важіля

Коефіціент вирівнювального зміщення:

Механізм важіля

Виличина заходу зубців:

Механізм важіля

Висота зуба:

Механізм важіля

Діаметри кіл западин:

Механізм важіляМеханізм важіляМеханізм важіля

Діаметри кіл головок:

Механізм важіля

Товщіна зуба по ділильному колу

Механізм важіля


Якісні показники зачеплення


Визначення коефіціента перекриття

Коефіціент перекриття, по якому можна судити про плавність передачі:

Механізм важіля

Коефіціент перекриття показує кількість зубців, що одночасно знаходяться в зачепленні в часі. Коефіціент 1,157 означає, що 15,7% часу зачеплення здійснюється двома парами зубців, а 84,3% часу зачеплення – однією парою зубців.

Визначання коефіціент питомого ковзання

Коефіцієнти питомого ковзання ν4 і ν5 , по судять про відносний знос профілів, визначаємо за формулами:

Механізм важіля

де АВ – довжина теоретичної лінії зачеплення, мм; Х – поточні значення координати точки зачеплення, виміряне від початкової точки А колеса 4 теоретичної лінії зачеплення, або, інакше, радіус кривизни евольвенти колеса 4, а АВ-Х – радіус кривизни евольвенти колеса 5.

Довжина теоретичної лінії зачеплення:

АВ=аw·sinαw=189,14·sin26,580=84.63мм

Координату Х приймаємо через кожну 0,1·АВ. Значення коефіціентів питомого ковзання заносимо в таблицю


хАВ ν4 ν5
0 -∞ 1,000
0,1 -3,500 0,778
0,2 -1,000 0,500
0,3 -0,167 0,143
0,4 0,250 -0,333
0,5 0,500 -1,000
0,6 0,667 -2,000
0,7 0,786 -3,667
0,8 0,875 -7,000
0,9 0,944 -17,000
1 1,000 -∞


Визначення умови рівнозношенності.

Якщо точка контакту буде на початку практичної лінії зачеплення, то

Механізм важіля

Максимальний коефіціент питомого ковзання колеса 4 на ніжки зуба буде

Механізм важіля

Якщо точка контакта буде в кінці практичної лінії зачеплення, то

Механізм важіля

Механізм важіля

Умова рівнозношеності:

Механізм важіля

Але -1,192 ≠ -1,557, тому умова рівнозношеності не виконується і колесо 5 буде зношуватись швидше.


15 СИНТЕЗ ПЛАНЕТАРНОЇ ПЕРЕДАЧІ


Визначення передаточного відношення планетарної передачі


Привод механізму парової машини складається з планетарного редуктора і зовнішньої зубчастої передачі коліс 4 і 5. Число обертів ротора двигуна nдв=1500 об/хв., а число обертів вала колеса 5, тобто вала кривошипа nкр=400об/хв.

Загальне пердаточне відношення привода

Механізм важіля

Передаточне відношення зубчатої пари коліс 4 і 5:

Механізм важіля

Передаточне відношення планетарного редуктора:

Механізм важіля

За результатами розрахунку на ЕОМ вибираємо числа зубців коліс редуктора.

Z1=32; Z2=32; Z2’=17; Z3=47; число сателітів К=3.

Перевіримо отримані параметри за умовами забеспечення складання, співвісності та сусідства.

Умова складання

Механізм важіля

Механізм важіля - умова виконується

Умова свіввісності

Z1+Z2=Z2’+Z3

32+32=17+47 - умова виконується

Умова сусідства

Механізм важіля

(32+32)sin600>2

55.42>2 - умова виконується


Кінематичне дослідження привода


Графічний метод дослідження містить в собі побудову картини лінійних швидкостей та діаграм частот обертання коліс.

Визначемо радіуси початкових кіл планетарної ступені редуктора:

rw1=m∙Z1=2∙32/2=32мм

rw2=m∙Z2=2∙32/2=32мм

rw2’=m∙Z2’=2∙17/2=17мм

rw3=m∙Z3=2∙47/2=47мм

Креслимо схему привода у двох проекціях (див. аркуш 3) з масштабним коефіціентом

µl=rw1/O1A=0.032м/16мм=0,002м/мм

Визначемо лінійну швидкість точки А контакту коліс 1 і 2

Механізм важіля

З точки А – точки контакту коліс 1 і 2 відкладаємо відрізок АD=50,26мм, який зображує вектор лінійної швидкості колеса 1.

Масштабний коефіціент швидкості

Механізм важіляµV=VA/AD=0,1 мс-1/мм

Швидкість центра колеса 1, точки О1, дорівнює нулю. Закон розподілення швидкостей по колесу 1 буде прямою лінією, що з’єднує точки О1 і D.

Колеса 2 і 2’ представляють собою єдине тверде тіло – блок шестерен. Швидкість точки В контакту коліс 2’ і 3 дорівнює нулю. Закон розподілення швидкостей по блоку коліс 2 і 2’ буде прямою лінією, що з’єднує точки Д і В плану. Продовжимо цю лінію до пересічення з горизонтальною лінією, проведеною з точки О2. Відрізок О2Е є швидкістю центра блока коліс 2 і 2’ і , одночасно, також швидкістю точки О2 водила Н. Закон розподілення швидкостей по водилу Н і колесу 4 є прямою, що з’єднує точки Е в О1. Цьому законові підкоряється і швидкість точки С контакту коліс 4 і 5. Проведемо з точки С горизонтальну пряму до пересічення з лінією О1Е в точці F. Закон розподілення швидкостей по колесу 5 є прямою, що з’єднує точки F і О5.

Будуємо план частот обертання. Для цього проводимо горизонтальну лінію, на якій позначаємо точку О. В точці О проводимо перпендикуляр до цієї лінії, на якому відкладаємо відрізок ОР=h. Нехай h=30мм, тоді масштабний коефіціент частот:

Механізм важіля

З креслення знаходимо частоти обертання коліс редуктора:

n2=-201,04·15.915=-3199.55об/хв

nH=n4=-53.4∙15.915=-849.86


16 СИНТЕЗ КУЛАЧКОВОГО МЕХАНІЗМУ


Вхідні дані.

Для проектування заданий кулачок з плоским штовхачем. Хід штовхача h=30мм. Кут віддалення φ1=1050 , кут дального стояння φ2=150 , кут наближення φ3= φ1=1050. Закон руху штовхача заданий у вигляді аналогу прискорення, що описано так:Механізм важіля.

Визначення закону руху штовхача.


Заданий закон зміни аналога прискорення (див арк. 4)

Механізм важіля


Кути повороту кулачка перенесемо на креслення з масштабним коефіціентом:

Механізм важіля

Графічно інтегруючи цю діаграмму аналога прискорення, будуємо спочатку діаграму аналога швидкості, а потім і діаграму переміщення тарілки штовхача.

Величини полюсних відстаней при інтегруванні приймемо наступними Н1=45мм, Н2=90мм.

Масштабні коефіціенти діаграм

Механізм важіля

Механізм важіля

Механізм важіля


Визначення мінімального радіуса-вектора профілю кулачка.

Для визначення мінімального радіуса-вектора профілю кулачка будуємо сумарну діаграму перміщення та аналога прискорення(див. арк. 4). Так як rmin повинен перевищувати від’ємну сумму переміщення та аналога прискорення, то з креслення визначаємо найбільшу від’ємну ординату сумарної діаграми

rmin=a·µs+0,01м=38,39·0,00125+0,01=0,058м

Будуємо профіль кулачка (див. арк. 4). З вільно вибраного центру оюертання кулачка (т. О1) описуємо коло радіусом rmin. На вертикальній прямій відкладаємо хід h та від цієї вертикалі відкладаємо фазові кути φ1,2,3,4. Дуги, відповідні кутам φ1 та φ3, ділимо на вісім рівних частин відповідно діленню вісі абцис діаграм руху штовхача. Потім засікаємо радіуси О11’, O12’, O13’, і т. д. дугами кіл з радіусами О11, О12, О13 і т. д. в точках А1, А2, А3 і т. д. Через ці точки проводимо положення штовхача в оберненому русі. Будуємо криву, яка огибає усі положення тарілок штовхача в оберненому русі. Ця крива і буде профілєм кулачка, який відповідає кутам φ1 та φ3.

Для кутів φ2 та φ4 профіль окреслюється дугами кіл радіусів rmin (φ4) та rmin+h(φ2).


ВИСНОВКИ


В результаті виконання курсового проекту зроблені дослідження з структурного, кінематичного, кінетостатичного та енергетичного аналізу конвеєра, синтез важільного механізму конвеєра за коефіцієнтом зміни середньої швидкості вихідної ланки, синтез зубчатого зачеплення і приводу механізму, синтез кулачкового механізму.

Дослідження проводились аналітичним, графоаналітичним та графічним методами. В розрахунках аналітичного метода використовувалось ЕОМ і, конкретно, програм: MECH, ZUB, TEST.

Порівняння здійснювались між результатами розрахунків, отриманими різними методами, похибка не перевищує 5% по відношенню до аналітичного методу.

Синтез зубчатого зачеплення проводився за умовами використання нерівно зміщеного зачеплення, вписування у наперед задану між осьову відстань, забезпечення умови рівно зношеності коліс зачеплення. Креслення проводилось за однією умовою, але з аналізом усіх умов.

При синтезі планетарного редуктора числа зубців його коліс підбирались за допомогою ЕОМ та вручну з використанням умов співвісності, сусідства та складання.

Отримані результати розрахунків можуть бути використані при подальших розрахунках ланок на міцність методами деталей машин, опору матеріалів тощо.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: