Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях
Характеристика вантажних фронтів під’їзних колій і тривалість знаходження вагонів під вантажними операціями
Таблиця 5.1
| Назва п/к і вантажного фронту | Назва вантажу | Фронт подачі | Тип ВРМ | Кількість ВРМ | Продуктивність ВРМ | Тривалість вантажних операцій з 1 вагоном, год | Тривалість вантажних операцій з подачею, год |
| КХЗ | |||||||
| а) розвант. | |||||||
| ВФ вугілля | Вугілля | 10 | Вагоноперекидач | 1 | - | 0.1083 | 1.083 |
| б) завант | |||||||
| ВФ коксу | Кокс | 10 | Коксоновантажувальна естакада | - | 296 | 0.1317 | 1.317 |
| ВФ фенолу | Фенол | 2 | Насосна установка | 2 | 60 м3/год | 0.646 | 0.646 |
| ВФ сірч. к-ти | Сір. к-та | 1 | Насосна установка | 1 | 60 м3/год | 0.602 | 0.602 |
| ЗБК | |||||||
| а) розвант | |||||||
| ВФ піску | Пісок | 3 | Підвищена колія | - | 62.9 | 0.2 | 0.5 |
| ВФ щебню | Щебінь | 4 | Підвищена колія | - | 62.9 | 0.2 | 0.65 |
| ВФ цементу | Цемент | 2 | Приймальний бункер | - | - | 0.35 | 0.7 |
| ВФ металу | Метал | 4 | КК-6 | 2 | 32.14 | 2.26 | 4.47 |
| б) завант | |||||||
| ВФ ЗБК | марші | 9 | КК-6 | 3 | 55.14 | 0.97 | 2.98 |
5.3 Єдиний технологічний процес роботи вантажної станції та під’їзної колії КХЗ
Згідно [4] для вантажної станції до якої приєднана п/к підприємства з вагонообігом бильше 50 ваг/добу доцільно організувати роботу по єдиній технології.
Єдина технологія роботи станції і п/к передбачає таку послідовність технологічних операцій, при якій зводиться до мінімуму непродуктивні витрати часу з вагонами. Крім цього використовуються найбільш сучасні способи виконання вантажних робіт, прогресивні технологічні норми, а також узгодженість технології роботи станції і п/к. ЄТП представляє собою графік на якому відображаються найбільш раціональна послідовність і тривалість виконання технологічних операцій згідно конкретних норм і обўємів виробництва заводу.
Для складання ЄТП виконуються необхідні розрахунки, тривалість розвантажування і завантажування вагонів на КХЗ виконані в розділі 5.2.1.
Тривалість операцій, що виконуються з вагонами приймаємо згідно [8];
операції по прибуттю-відправленню і приймання-здавання ( для маршрутного поїзда 30хв.)
передавання документів на поїзний локомотив (10хв.)
приймання і розмітка документів (10хв.)
підбирання вагонів по марках вугілля (20хв.)
очищення вагонів (10хв.)
формування і перестановка маршруту (20хв.)
6. Добовий план-графік роботи вантажної станції і під’їзної колії. Визначення основних показників роботи станції
6.1 Добовий план-графік
Добовий план-графік технології роботи вантажної вантажної станції і під’їзних колій, примкнених до неї, являється графічною моделлю і призначений для виявлення найбільш доцільних умов взаємодії всіх складових підрозділів вантажного комплексу магістрального і промислового транспорту зосереджених на станції.
В зв’язку з тим, що робота станції в цілому і вантажних її підрозділів виконується по змінах, на плані-графіку слід відобразити:
Перерви для прийому-видачі змін тривалістю по 30 хвилин, які починаються за 15 хвилин до початку зміни о восьмій і двадцятій годині. Під час цих перерв продовжується тільки рух поїздів. Всі інші операції припиняються.
Перерва для відпочинку (для харчування) один раз в зміну тривалістю 45 хвилин. Під час цієї перерви не працюють тільки працівники вантажних підрозділів. Маневрова робота під час цих перерв може виконуватися.
6.2 Визначення основних показників роботи станції
Основні показники роботи станції:
Вагонообіг станції;
Середній простій місцевого вагону;
Середня тривалість знаходження вагонів на під’їзній колії на КХЗ;
Коефіцієнт подвійних операцій;
Простій місцевого вагону під одною вантажною операцією;
Коефіцієнт використання маневрових локомотивів.
6.2.1 Вагонообіг станції
Вагонообіг станції – це сума вагонів, що прибувають і відправляються зі станції за добу. Визначається за формулою:
(6.1)
де:
– кількість
прибувших на
станцію за добу
вагонів;
– кількість
відправлених
зі станції за
добу вагонів.
![]()
6.2.2 Середній простій місцевого вагону
Середній простій місцевого вагону на станції (від моменту прибуття до моменту відправлення) доцільно розраховувати розподіливши його на складові частини включаючи непродуктивні елементи. Розрахунок проводимо у вигляді таблиць.
6.2.3 Середня тривалість знаходження вагонів на КХЗ
В зв’язку з приєднанням до станції під’їзної колії КХЗ, яка обслуговується власними локомотивами і має вагонообіг більше ніж 50 вагонів за добу, то тривалість знаходження вагонів на КХЗ визначаємо способом безномерного обліку простою вагонів. Розрахунок проводимо в табличній формі.
(Таблиця 6.1)
| Назва операції | Кількість вагонів | Вагоно-години простою за добу | Середня тривалість операцій, год |
| Операції по прибуттю | 318 | 131.17 | 0.412 |
| Операції по розформуванню | 318 | 41.75 | 0.13 |
| Подача вагонів на вантажні фронти | 318 | 178.17 | 0.498 |
| Простій під вантажними операціями | 318 | 2005.15 | 6.93 |
| Простій під накопиченням | 156 | 690.17 | 4.42 |
| Простій під формуванням | 156 | 58.67 | 0.38 |
| Операції по відправленню | 318 | 143.17 | 0.45 |
Середній простій місцевого становить 13.22 години
Розрахунок середньої тривалості знаходження вагонів на під’їзної колії КХЗ
Таблиця 6.2
|
Годинні інтервали |
Прибуло вагонів |
Відправлено вагонів |
Вагоно-години простою |
| Залишок вагонів на 1700 - 105 | |||
| 1700 – 1800 | 0 | 65 | 40 |
| 1800 – 1900 | 55 | 0 | 95 |
| 1900 – 2000 | 0 | 0 | 95 |
| 2000 – 2100 | 0 | 22 | 73 |
| 2100 – 2200 | 0 | 0 | 73 |
| 2200 – 2300 | 0 | 0 | 73 |
| 2300 – 2400 | 0 | 0 | 73 |
| 000 – 100 | 0 | 0 | 73 |
| 100 – 200 | 19 | 0 | 92 |
| 200 – 300 | 0 | 65 | 27 |
| 300 – 400 | 0 | 5 | 22 |
| 400 – 500 | 37 | 0 | 59 |
| 500 – 600 | 0 | 0 | 59 |
| 600 – 700 | 0 | 0 | 59 |
| 700 – 800 | 19 | 32 | 46 |
| 800 – 900 | 0 | 0 | 46 |
| 900 – 1000 | 0 | 5 | 41 |
| 1000 – 1100 | 37 | 0 | 78 |
| 1100 – 1200 | 0 | 0 | 78 |
| 1200 – 1300 | 0 | 0 | 78 |
| 1300 – 1400 | 18 | 0 | 96 |
| 1400 – 1500 | 0 | 0 | 96 |
| 1500 – 1600 | 0 | 0 | 96 |
| 1600 – 1700 | 22 | 13 | 105 |
| Всього | 207 | 207 | 1673 |
Середня тривалість знаходження вагонів на під’їзній колії КХЗ визначається за формулою:
(6.2)
де:
- сума
вагоногодин
простою;
- кількість
вагонів, що
прибуває на
під’їзну колію
за добу;
- кількість
вагонів, що
відправляється
з під’їзної
колії за добу.

6.2.4 Коефіцієнт подвійних операцій
Коефіцієнт подвійних операцій визначається за формулою:
(6.3)
де:
- кількість
розвантажених,
завантажених
за добу вагонів;
- загальна
кількість
вагонів, яка
визначається
за формулою:
(6.4)
де:
- кількість
порожніх вагонів,
що прибувають
на станцію за
добу.

6.2.5 Простій місцевого вагону під однією вантажною операцією
Простій місцевого вагону під однією вантажною операцією визначаємо за формулою:
(6.5)
де:
- середній
простій місцевого
вагону

6.2.6 Коефіцієнт використання локомотивів
Коефіцієнт використання локомотивів визначаємо за формулою:
(6.6)
де:
- сумарні
локомотиво-години
маневрової
роботи

Висновок
В курсовому проекті за умовами завдання запроектовані склади для дрібних відправок, промтоварів, продтоварів, контейнерів та навалочних вантажів; підібрані раціональні схеми ТСК та станції, розроблено план-графік роботи станції та під’їзної колії КХЗ.
В результаті виконання роботи отримані наступні показники роботи станції:
Вагонообіг станції – 636 вагонів;
Середній простій місцевого вагону – 13.22 години;
Середня тривалість знаходження вагонів на під’їзній колії КХЗ – 8.08 години;
Коефіцієнт подвійних операцій – 1.47;
Коефіцієнти використання першого і другого локомотива склали відповідно 68% і 38%.
Як бачимо, коефіцієнт використання другого локомотива низький, а тому можна казати про резерви на випадок непередбачених затримок як в русі поїздів, так і в роботі запроектованої станції, що аж ніяк не свідчить про нераціональне використання локомотивних ресурсів.
В цілому можна казати, що запроектована станція не тільки справляється зі своєю роботою, але і готова до деяких нерівномірностей її добового навантаження як в наслідок збільшення обсягів роботи, так і в випадках виходу на короткий термін зі строю одного з локомотивів.
Література
Методичні вказівки для виконання курсового проекту. В. З. Яневич, Дніпропетровськ, 1994
Сборник правил перевозок и тарифов №160. Технические нормы загрузки вагонов и контейнеров. М.: Транспорт 1984
Под ред. Смехова. Управление грузовой и коммерческой работой на железнодорожном транспорте. М.: Транспорт, 1990
Правила перевозки грузов. М.: Транспорт Часть 1, 1983
Гриневич Г.П. “КМАПРР и складов” М.: Транспорт, 1984
Инструкция по проектированию железнодорожных станций и узлов. М.: Транспорт, 1980
Единые нормы выработки и времени на вагонные и складские погрузочно – разгрузочные работы. М.: Транспорт, 1977
Типовой технологический процес роботы грузовой станции. М.: Транспорт, 1991