Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях
Перероблююча здатність вантажного фронту по місткості визначається за формулою:
(4.6)
де:
- коефіцієнт
використання
площі складу
в залежності
від виду вантажу:

Перевірка:

4.6 Спеціалізація складів ТСК
Спеціалізація складів вантажного двору можливість розміщення вантажів за визначенням для досягнення збільшення продуктивності ВРМ, скорочення простою вагонів і автомобілів під вантажними операціями, можливість формування прямих збірних вагонів та інше. В цілому спеціалізація підвищує перероблювальну здатність складів і станції в цілому.
На ТСК з вагонообігом до 200 – 300 вагонів на добу поширено слідуючі варіанти спеціалізації:
В складах дрібних відправок – окреме зберігання вантажів призначеного для вивозу в місто і для завантаження в вагони. Складання мілких відправлень найбільш раціональне на багатоярусних стелажах на піддонах, тому що більшість цих вантажів не пакетовано.
В складах повагонних відправлень поширений такий же вид спеціалізації тільки при складуванні вантажів в пакетах штабелями.
В складах контейнерів найбільш поширене розміщення прибувших контейнерів по залізниці – з боку автопід’їзду, а призначених до відправлення – ближче до підкранової колії. При цьому вагонні і збірні відправки розміщуються комплектами контейнерів як перші, так і другі.
На складах навальних вантажів одержало поширення знеособлене складування одноманітних вантажів (вугілля, торфу), крім тих, що мають особливі властивості чи призначення (керамзит, щебінь).
4.7 Організація транспортно–експедиційного обслуговування (ТЕО) і централізованого завозу вивозу вантажним автотранспортом
ТЕО передбачає надання клієнтурі комплексу послуг пов’язаних з підготовкою вантажу до перевезення, планування, оформлення перевізних документів, розрахунків за перевезення вантажів автотранспортом і т.д. Форми ТЕО можуть бути різноманітними, але любі їх варіанти передбачають договірні прямі взаємовідносини з залізничним і автомобільним транспортом, або через посередників. Найбільш поширені на залізничному транспорті є варіанти, коли ТЕО виконується залізничним транспортом незалежно від того, якім автотранспортом (власним чи арендованим) відбувається перевезення вантажів між складами клієнтури і станції.
Будь-яка форма ТЕО передбачає централізоване перевезення вантажів автотранспортом. А тому при плануванні перевезень необхідно знати кількість автомобілів в залежності від виду і кількості вантажу.
Кількість автомобілів для перевезення визначається за формулою:
(4.7)
де:
– кількість
вантажу, що
прибуває і
відправляється
зі станції
(згідно завдання
по 650 т);
– середньозважена
тривалість
обігу автомобіля
за годину;
– коефіцієнт,
що враховує
простої і затримки
автомобілів
на протязі
обігу (приймаємо
згідно [1]
=
1.1);
– вантажопідйомність
автомобіля
(приймаємо
=
9 т);
– коефіцієнт
використання
вантажопідйомності
автомобіля
в залежності
від виду вантажів
(приймаємо
згідно [1]
=
0.7);
– тривалість
роботи автомобіля
протягом доби
(приймаємо
=
8 годин);
– доля
суміщення ввозу
і вивозу вантажів
на станцію
автомобілями
(приймаємо
=
0.5);
Середньозважена тривалість обігу автомобіля залежить від організації завозу і вивозу. При суміщенні завезення і вивезення автомобілі рухаються по кільцевій схемі (мал.4.1), а без суміщення – по маятниковій(мал.4.2)
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()


![]()
Малюнок
4.1
Малюнок 4.2
![]()


![]()
![]()
Середньозважена
тривалість
обігу автомобіля
визначається
за формулою:
(4.8)
де:
– обіг
автомобіля
без суміщення,
год;
– обіг
автомобіля
з суміщенням,
год.
Згідно приведених малюнків 4.3. і 4.4. визначаємо:
1) обіг для кільцевої схеми
(4.9)
2) обіг для маятникової схеми
(4.10)
де:
– тривалість
навантаження,
розвантаження
на станції,
год;
– тривалість
навантаження,
розвантаження
у вантажовідправника,
отримувача, год;
– відстань
між станцією
і клієнтурою,
км;
– швидкість
автомобіля
в завантаженому
і в порожньому
стані
Тривалість завантаження або розвантаження на станції або у вантажовласника визначається за формулою:
(4.11)
де:
– тривалість
початкової
і кінцевої
операцій (згідно
[8] приймаємо
0.08 год).
Розрахунки:

![]()
Висновок: для організації транспортно-експедиційного обслуговування необхідно 36 автомобілів ЗИЛ-130.
Організація та технологія роботи під’їзних колій
До більшості вантажних станцій примикають під’їзні колії підприємств, баз різного призначення і організації.
Для функціонування на заводи прибувають вагони з сировиною – піском, щебенем, цементом, арматурним металом, вугіллям, а також порожні вагони для забезпечення відправлення готової продукції – залізобетонних виробів, коксу, сірчаної кислоти і фенолу.
5.1 Організація передачі вагонів і обслуговування під’їзних колій підприємств
По організації роботи, передачі вагонів, вантажів на під’їзні колії виходимо з умови,що під’їзна колія КХЗ обслуговується власними локомотивами заводу. Локомотиви після виконання операцій по прийому вагонів і вантажів забирають їх на завод, виконують з ними всі види маневрової роботи по забезпеченню технології виробництва коксу і супутньої продукції та виставляють на станцію готові состави.
Вагони призначені на завод залізобетонних виробів і з готовою продукцією заводу подаються і забираються локомотивом станції на і з вантажних фронтів. Готову продукцію КХЗ – кокс доцільно відправляти маршрутами.
Вагони окремими групами передаються на і з під’їзних колій на станції згідно [4].
5.2 Організація вантажної роботи на під’їзних коліях
5.2.1 Організація вантажної роботи на КХЗ
На КХЗ прибувають маршрути з вугіллям, розвантажуються з допомогою вагоноперекидувача. На вантажний фронт вагони подаються окремими групами, згідно його місткості.
Кількість вагоноперекидувачів визначаємо за формулою:
(5.1)
де
– добове
прибуття вагонів
з вугіллям
(згідно таблиці
1.1
=
96 вагонів);
– місткість
вантажного
фронту (згідно
завдання
=
10 вагонів);
– тривалість
перерв на обід,
прийом і здачу
зміни (приймаємо
2.5 години)

Тривалість розвантаження вагонів визначається за формулою:
(5.2)
де
–
тривалість
подачі і установки
вагонів (приймаємо
згідно [1]
=
5 хвилин);
–
кількість
вагонів в подачі;
–
тривалість
установки
вагонів в роторі
вагоноперекидача;
– тривалість
перекидання
вагону.
Приймаємо
згідно [1]
= 6 хвилин.
![]()
На КХЗ виготовляється кокс. Процес виробництва коксу є неперервним. Під завантаження необхідно підводити порожні вагони окремими групами згідно місткості вантажного фронту. Тривалість завантаження вагонів коксом обчислюємо за формулою:
(5.3)
де:
– кількість
вагонів в подачі
(згідно з завданням
=
10);
– технічна
норма завантаження
вагонів коксом
(згідно таблиці
1.2
=
44 тонни)
– продуктивність
виготовлення
коксу протягом
доби, визначаємо
за формулою:
(5.4)
де:
– добове
виготовлення
коксу (згідно
завдання
=
7100 тонн)
![]()
![]()
Крім коксу на КХЗ виготовляється сірчана кислота і фенол, які перевозяться в спеціалізованих цистернах. Завантаження відбувається на спеціалізованих вантажних фронтах з використанням насосів. Продуктивність насосного обладнання повинна забезпечувати тривалість завантаження не більше 2 години на 1 цистерну. Тривалість завантаження вагонів визначається за формулою:
(5.5)
де:
– середнє
завантаження
вагону. Згідно
таблиці 1.2
![]()
![]()
– об’ємна
густина наливного
вантажу. Приймаємо:
![]()
![]()
– кількість
насосних установок.
Приймаємо:
![]()
![]()
– годинна
продуктивність
установки
(приймаємо 60
м3/годину);
– час
подачі-прибирання
(приймаємо
рівним 0.05 години).
![]()
![]()
Характеристика вантажного фронту КХЗ і тривалість знаходження вагонів під вантажними операціями приведена в таблиці 5.1
5.2.2 Організація вантажної роботи на ЗБК
На завод ЗБК прибувають пісок, щебень, цемент, метал. Пісок і щебень розвантажуються на підвищених коліях (аналогічно розвантаженню навалочних вантажів на ТСК; розділ 3.4). Тривалість розвантаження вагонів визначається за формулою (4.2).

Цемент розвантажується в приймальні бункери місткістю більше 70т з вагонів цементовозів типу “Хопер” Тривалість розвантаження приймаємо згідно [4, Ст. 216] 21 хв.
Розвантаження металу відбувається на відкритих площадках обладнаних козловими кранами. К-сть кранів визначається за формулою (3.9), а тривалість розвантаження за формулою (4.1).
Змінна продуктивність розвантаження металу, згідно [7] 225 т/зміну


Завантаження ЗБК блоків фундаментних СВШ-1 здійснюється козловими кранами КК-6. Порядок розрахунку к-сті ВРМ і часу навантаження аналогічний розрахунку великовагових вантажів на ТСК.
Змінна продуктивність КК-6, згідно [7] 530т/зміну. Характеристика вантажних фронтів ЗБК і тривалість вантажних операцій приведена в таблиці 5.1.
