Xreferat.com » Рефераты по экономике » Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

найменших квадратів за лінійним трендом та по параболі.

У дисертації був використаний метод розрахунку показників динаміки (абсолютний приріст, коефіцієнт росту, частка приросту, значення 1% приросту), що дозволило визначити загальну динаміку валового збору окремо в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення.

Визначення показників структури дозволило розподілити й проаналізувати структуру площ під багаторічними насадженнями за категоріями господарств та групами культур одночасно.

Для порівняння аналізу наслідків і причин стану виробництва у розрахунку плодових культур на 1 га сільськогосподарських угідь був використаний метод складових статистичних показників на ряд простих.

Досліджувані господарства значно різняться за розмірами, спеціалізацією т показниками ефективності виробництва тому для вивчення рівня розвитку садівництва був використаний монографічний метод. Монографічне вивчення господарств дозволило у конкретних умовах виробництва виявити особливості ведення садівництва та типові риси й тенденції розвитку галузі в умовах зміни земельних відносин і реформування сільськогосподарських підприємств у процесі переходу до ринкових відносин.

Нині статистичні дані не дають можливості більш повно проаналізувати рівень споживання плодово-ягідної продукції. З цією метою застосований експериментальний метод, який дозволив виявити основних споживачів плодово-ягідної продукції, їх частку в загальній структурі харчування, уточнити періоди найбільшого споживання продукції в регіоні тощо. Для уточнення обсягів визначення споживання плодово-ягідної продукції нами були проведені маркетингові дослідження. Дослідження проводилось методом анкетного опитування за місцем проживання. Генеральна сукупність – населення Запорізької області обласного і районних центрів та сільської місцевості. Обсяг вибірки становив 500 осіб. Основними завданнями даного дослідження були: визначення соціально-демографічного портрету споживача плодово-ягідної продукції; розрахунок обсягів купівлі плодів і ягід залежно від середньомісячного доходу сім‘ї; визначення асортименту переваги (вид, сорт плодово-ягідної продукції та рівень переробки продукції); вимірювання сезонних змін споживчого попиту на плодово-ягідну продукцію.

Таким чином, послідовний аналіз економічних показників, які були обрані згідно наведеної методики дослідження за визначеними економіко-математичними методами дають можливість всебічно проаналізувати ефективність виробництва плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах і визначити напрями подальшої її підвищення.


Висновки до розділу 1


Економічні аспекти ефективності виробництва плодово-ягідної продукції в умовах командно-адміністративної системи досить широко були висвітлені в роботах українських вчених. В умовах ринкової економіки поряд з питаннями підвищення урожайності плодів і ягід, зниження собівартості продукції та витрат праці, немаловажними постають питання пошуку нових каналів реалізації, удосконалення економічних відносини з переробними підприємствами і ринкової інфраструктури. Основною метою діяльності сільськогосподарських підприємств сьогодні є одержання прибутку від результатів діяльності.

Проблеми подальшого розвитку і ефективності садівництва мають вирішуватися за допомогою оцінки найповнішої адаптації цієї галузі та оптимального розміщення плодових насаджень згідно з природними та економічними умовами регіону.

Оптимальне розміщення плодово-ягідних насаджень базується на спеціалізації та концентрації виробництва, розміщенні породно-сортового складу насаджень, наближеності переробних підприємств, наявності підприємств ринкової інфраструктури та потреб населення в плодах і ягодах.

Згідно з метою дисертаційного дослідження запропонована схема поетапного вивчення процесу розвитку й аналізу ефективності садівництва в ринкових умовах, яка включає до себе питання розміщення багаторічних насаджень, виробництво та реалізацію плодово-ягідної продукції, а також забезпеченість населення плодово-ягідної продукцією.

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПЛОДОВО-ЯГІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ


2.1. Розміщення і породно-сортовий склад насаджень


Південний Степ є одним із провідних регіонів України з виробництва плодів та ягід, особливо кісточкових культур, що дозволяє забезпечувати внутрішню потребу в продукції й поставляти її в інші регіони країни та ближнього зарубіжжя. За останні роки виробництво плодово-ягідної продукції у Південному Степу характеризується зменшенням як загальної площі насаджень, так і площі насаджень у плодоносному віці (табл. 2.1).


Таблиця 2.1

Динаміка виробництва плодово-ягідної продукції у Південному Степу в усіх категоріях господарств

Показники Роки

1990 1998 1999 2000 2001 2002 2003
Загальна площа плодово-ягідних насаджень, тис. га 201,1 129,5 118,7 110,7 102,3 90,6 83,3
Площа плодово-ягідних насаджень у плодонос­ному віці в усіх категоріях господарств, тис. га 146,4 110,0 103,5 97,7 91,7 81,1 73,5
Валовий збір плодів та ягід , тис. ц 9357 3448 1138 3465 2156 2094 4313
Урожайність плодів та ягід, ц/га 63,9 31,3 11,0 35,5 23,5 25,8 58,7
Частка Південного Степу у виробництві плодів та ягід в Україні, % 32,2 29,3 14,9 23,9 19,5 17,3 25,4
Частка областей Південного Степу у виробництві плодів та ягід, %






АР Крим 53,5 46,3 19,9 38,5 18,2 16,9 29,1
Запорізька 16,3 5,7 13,7 16,7 19,7 22,5 19,4
Миколаївська 9,1 9,2 10,5 6,8 10,5 9,4 8,5
Одеська 11,9 21,0 17,0 19,1 25,2 30,9 24,3
Херсонська 9,2 17,9 38,9 18,9 26,4 20,3 18,7

Починаючи з 1990 року садівництво Південного Степу зазнало спаду: зменшилися площі насаджень, різко знизились урожайність і валові збори продукції. Зокрема, у 1999 р. виробництво плодів і ягід порівняно з 1990 р. в області зменшилось у 8 разів. Після реформування колективних сільськогосподарських підприємств у господарські структури ринкового спрямування спостерігається процес піднесення галузі: у 2003 р. урожайність плодів та ягід зросла до 58,7 ц/га, обсяги валового збору збільшились у 4 рази порівняно з 1999 роком. Частка Південного Степу у виробництві продукції в Україні займає 25,4%.

Сприятливі грунтово-кліматичні умови та розташування Запорізької області зумовили тут ефективний розвиток виробництва плодів та ягід. Займаючи 16,3% земельної площі під плодово-ягідними насадженнями у Південному Степу, Запорізька область у 2003 році забезпечувала виробництво 19,4% валової продукції. Це дає можливість розвивати промислове садівництво і забезпечувати внутрішній ринок плодової продукції, а Запорізькій області зайняти важливе місце на ринку України.

Висока щільність населення у Запоріжжі, Бердянську, Мелітополі та інших містах області, велика концентрація промислових об‘єктів, наявність зон відпочинку населення на Азовському узбережжі, підприємств із переробки плодової продукції, розвиненість транспортної мережі та інші фактори зумовлюють необхідність і доцільність розвитку ефективного промислового садівництва у Запорізькій області.

За останні 12 років виробництво плодово-ягідного виробництва у досліджуваній області формувалось в умовах переходу від планово-адміністративної до ринкової економіки. Цей період характеризується зменшенням як загальної площі насаджень, так і площі насаджень у плодоносному віці. Внаслідок цього поступово зменшуються обсяги виробництва садівницької продукції як у Запорізькій області, так і в Україні в цілому (додаток А). При постійному зменшенні площ у Запорізькій області частка її в структурі насаджень по Україні практично залишалась незмінною і становила в середньому 4,5-5,0%.

Протягом 1992-2003 років негативні економічні наслідки у сільськогосподарському виробництві призвели до скорочення площ під плодовими насадженнями в області від 39,5 тис. га до 15,4 тис. га, або на 61,0%, водночас площі під плодовими насадженнями по Україні зменшились на 59,4 %. Найбільше зменшення площ як в Україні, так й у Запорізькій області спостерігалось в 1999 р. і відповідно становило 43,2% і 48,5% порівняно з попереднім роком. Аналогічна тенденція спостерігається при зміні площ насаджень у плодоносному віці. У 2003 р. площа насаджень в досліджуваній області дорівнювала 38,8% від рівня 1998 року.

Скорочення площ під насадженнями плодово-ягідних культур у свою чергу призвело до значного зменшення валового збору плодів та ягід. За період 1992-2002 рр. обсяги виробництва в області скоротилися на 51,5 тис. тонн, або на 52,3%, в Україні на – 42,9 %. Виключення складає обсяг валового збору в 2003 році. За останні 6 років в області був одержаний максимальний урожай плодів і ягід, який дорівнював 83,5 тис. тонн і порівняно з 1998 р. більше на 176,5%. Питома вага досліджуваної області в структурі виробництва плодів і ягід в Україні протягом дослідного періоду нестабільна і в середньому становить 4,0%. В основному такий рівень виробництва забезпечується за рахунок спеціалізованих господарств, які приділяють увагу впровадженню нових сортів плодових і ягідних культур, удосконаленню технології виробництва й організації праці. Скорочення площ плодово-ягідних насаджень відбулось і за категоріями господарств (додаток Б).

Аналіз динаміки площ плодових насаджень показує, що протягом 1992-2003 рр. частка багаторічних насаджень у сільськогосподарських підприємствах зменшилась на 53,3%, у тому числі в плодоносному віці на – 45,0%. Велике скорочення плодових насаджень спостерігалося і в господарствах населення. За цей період площа під багаторічними насадженнями в цій категорії господарств зменшилась на 11,2 тис. га, або на 73,2%, у тому числі в плодоносному віці – на 70,2%. Зміна площ багаторічних насаджень позначилася на структурі насаджень за категоріями господарств. У 1992 р. частка площ у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення відповідно становила 61,3 і 38,7%, у 2003 р. вона збільшилася в сільськогосподарських підприємствах і вже дорівнювала 73,4 і 26,6 відсотків.

Основними причинами різкого скорочення багаторічних насаджень у цей період була відсутність заінтересованість сільськогосподарських підприємств у подальшому розвитку галузі, недостатнє фінансування для закладення молодих плодових насаджень нестача власних обігових коштів у садівництві та скасування в 1997 року держзамовлення. Як наслідок, більшість багатогалузевих господарств фактично припинили ведення галузі садівництва й переорієнтували свою виробничу діяльність. У Запорізькій області садівництво сконцентровано у багатогалузевих господарствах, що значно прискорило зменшення площ під промисловими насадженнями.

Площі під багаторічними насадженнями в досліджуваній області розташовані нерівномірно залежно від організаційно-правових форм господарювання (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Структура багаторічних насаджень за категоріями господарств і груп культур в 2003 році, %

Категорії господарств Зерняткові Кісточкові Горіхоплідні Ягідники Всього плодових насаджень
Недержавні сільсько­господарські підприємства 29,7 32,0 1,0 0,2 62,9
сільсько­­­го­с­­­подарські товариства 22,6 19,0 0,8 0,2 42,6
сільсько­­­господарські кооперативи 4,1 7,2 0,2 - 11,5
фермерські господарства 0,9 2,4 0,1 - 3,4
Державні сільськогос­подарські підприємства 5,1 4,9 - 0,3 10,3
Особисті господарства населення 6,2 13,9 2,6 4,0 26,8
Господарства всіх категорій 41,1 50,8 3,7 4,5 100,0

Основна частина плодово-ягідних насаджень розташована у недержавних сільськогосподарських підприємствах (62,9%), в тому числі 42,6% насаджень – у сільськогосподарських товариствах. Причому сільськогосподарські товариства спеціалізуються на вирощуванні зерняткових культур, які займають у структурі всіх плодово-ягідних насаджень 22,6%, (рис. 2.1), водночас у сільськогосподарських кооперативах частка кісточкових насаджень у загальній структурі в 1,8 рази вища, ніж зерняткових, що зрівнює відношення між насадженнями зерняткових і кісточкових культур майже 1:1 у недержавних сільськогосподарських підприємствах.

Основна частина насаджень горіхоплідних культур і ягідників зосереджена в господарствах населення. Так, ягідники займають 4,0% насаджень з 4,5%, які припадають у структурі насаджень під ягідники в Запорізькій області. Це насамперед зумовлюється тим, що вирощування ягідних культур потребує великих затрат ручної праці та застосування системи зрошення, яка відсутня в багатьох сільськогосподарських підприємствах.

Запорізька область відноситься до тих регіонів, у яких наявність родючих ґрунтів і сприятливий клімат створюють об‘єктивні передумови для розвитку високотоварного садівництва. Однак при цьому необхідно виходити з найбільш доцільного розміщення виробництва плодових і ягідних культур.

Кліматичні умови області сприяють вирощування практично всіх плодових та ягідних культур, особливо кісточкових. Територія області умовно поділяється на три агрокліматичні зони, які різняться між собою сумою активних температур, кількістю опадів за період вегетації та тривалістю безморозного періоду:

І агрокліматична зона: Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Куйбишевський, Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський і Розівський райони;

ІІ агрокліматична зона: В.-Білозерський, Василівський, К.-Дніпровський, Михайлівський, Токмацький, Чернігівський райони;

ІІІ агрокліматична зона: Бердянський, Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Приморський, Якимівський райони.

Північні райони області, які формують першу агрокліматичну зону, характеризуються континентальними кліматом, а південні райони зазнають пом‘якшуючого впливу Азовського моря. Друга агрокліматична зона дуже тепла і посушлива. Сприятливими умовами для вирощування плодових і ягідних культур характеризуються райони третьої зони, де сума активних температур досягає 3400-35000; кількість опадів – 193-203 мм, а безморозний період триває 195-240 днів [123].

Зональне розміщення садівництва у досліджуваній області (табл. 2.3) залишалося практично незмінними протягом останніх років, незважаючи на постійне зменшення площ під плодовими та ягідними насадженнями.

Таблиця 2.3

Динаміка розміщення плодово-ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах

Запорізької області протягом 2000-2003 рр.

Агроклі­матичні зони 2000 2001 2002 2003

Зміни площі в 2002 р,

у % до


га % га % га % га % 2000 2002
І зона 3623 24,3 3414 25,9 2800 23,9 1868 22,7 51,6 66,7
ІІ зона 3298 20,1 2817 21,4 2236 19,1 2035 24,7 61,7 91,0
ІІІ зона 7997 53,6 6964 52,8 6660 56,9 4330 52,6 54,1 65,0
Разом по області 14918 100,0 13195 100,0 11696 100,0 8233 100,0 55,2 70,4

При зменшенні площ під плодово-ягідними насадженнями в сільськогосподарських підприємствах третьої зони на 45,9%, частка цієї зони у структурі насаджень майже не змінилась. Перша агрокліматична зона за останні чотири роки характеризується поступовим зменшенням частки плодових насаджень у загальній структур плодово-ягідних насаджень. При зменшенні площ у цій зоні майже удвічі, частка в структурі насаджень зменшилась на 1,6%. Зміни в розміщенні плодово-ягідних насаджень спостерігались і за районами. Майже удвічі зменшились площі в Гуляйпільському, Новомиколаївському та Оріхівському районах. При зменшенні площ у Гуляйпільському районі протягом з 371 га до 137 га, частка цього району в структурі насаджень у 2003 р. дорівнювала лише 1,7%, у Новомиколаївському районі при зменшенні площ на 50,0% частка у структурі насаджень становила 1,5%. У структурі насаджень майже удвічі збільшилася частка Приазовського району. Мелітопольський район є одним з основних районів, який забезпечує область плодово-ягідною продукцією. Його частка у площі плодово-ягідних насаджень в 2003 р. досягла 27,0% відсотків.

Основні райони, в яких сконцентровані багаторічні насадження розміщенні на південному заході області (Запорізький – 5,8% у структурі насаджень, 2003 р., Михайлівський – 6,4%, Якимівський – 10,1%, Василівський – 11,2%, Мелітопольський – 27,0%,). Це пояснюється тим, що багаторічні насадження розташовуються вздовж траси Москва – Сімферополь. Але слід зазначити, що притрасові насадження є вкрай незручними для господарств з точки зору концентрації виробництва (розпорошені по господарству і віддалені від центральної садиби) та небезпечні з точки зору екології.

Отже, можна констатувати, що у визначених зонах розміщення садівництва на території досліджуваної області досить нерівномірне. Тому значення окремих районів у виробництві того чи іншого виду плодів різне (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Зональне розміщення плодових і ягідних культур в сільськогосподарських підприємствах за агрокліматичними зонами Запорізької області в 2003 р., га

Райони плодово-ягідні насадження у плодо­носному віці В тому числі


зерняткові кісточкові горіхо­плідні ягідники
І зон 1868 1151 593 81 43
ІІ зона 2035 1133 883 10 8
ІІІ зона 4330 1512 2735 51 2
Разом по області 8233 3796 4241 142 53

Для розміщення садівництва велике значення має розташування промислових центрів й економічні умови їх розвитку, що створює передумови до зональної спеціалізації садівництва. У Запорізькій області створена розгалужена мережа плодопереробних підприємств з урахуванням сприятливих природно-кліматичних умов для розвитку садівництва, сезонного характеру й необхідності продовження терміну її споживання протягом року.

На території області діють Бердянський, К.Дніпровський, Мелітопольський і Токмацький консервні комбінати, що обумовлює наявність насаджень зерняткових культур – Бердянський (68,6%), К.Дніпровський (54,9%), Токмацький (23,0%). Характерною ознакою Запорізької області є наявність курортної зони в Бердянському, Приазовському, Приморському та Якимовському районах, що свідчить про необхідність збільшення площ насаджень кісточкових і ягідних культур. Однак, при достатньому забезпеченні у третій зоні площ під кісточковими культурами, під ягідниками зайнято лише 1,2% площ. Попит на ягоди в літній період обумовлює високі ціни на ягоди на півдні області. В цьому регіоні розташовані два великих промислових міста Мелітополь і Бердянськ. Отже, тут необхідно збільшити частку ягідних культур не тільки за рахунок спеціалізованих господарств, а й за рахунок реформованих господарств області. У достатніх обсягах і асортименті необхідно забезпечувати плодовою продукцією також населення екологічно-забрудненої зони – міста Енергодар і Запоріжжя (обласний центр). Потреба споживання продукції в цих районах зросла внаслідок погіршення екологічного стану біосфери.

У Запорізькій області склалися спеціалізовані мікрозони, що особливо характерно для культур, які через біологічні та економічні особливості мають обмежений ареал поширення. Наприклад, розміщення черешні в Мелітопольському районі, яблуні і груші – в К.Дніпровському, ягідних – в Запорізькому районі, персика – на острові Хортиця.

У структурі багаторічних насаджень яблуня займає 42,0% (Василівський – 15,8%; Мелітопольський район – 12,6%; Бердянський – 12,0%), груша – тільки 4,0% (Михайлівський район – 19,6%; Мелітопольський – 14,0%; Якимівський – 9,3%; Оріхівський – 7,3%). Серед кісточкових культур, внаслідок сприятливих грунтово-кліматичних умов, у структурі багаторічних насаджень найбільша частка припадає на черешню – 33,8% (Мелітопольський район – 47,7%; Якимівський – 13,4% Василівський – 7,4%; Михайлівський – 5,0%), абрикос – 8,1% (Мелітопольський – 27,6%, Якимівський – 21,2% Приазовський – 7,5%). Насадження вишні займають лише 2,3% і сконцентровані переважно в Мелітопольському (11,6%) районі. Площі під сливою і персиком відповідно становлять 5,1% і 2,0%. Насадження в основному сконцентровані в Мелітопольському, Запорізькому і Василівському районах.

Серед багатьох факторів, які зумовлюють рівень розвитку садівництва, велике значення має породно-сортовий склад і структура плодово-ягідних насаджень. Враховуючи відповідність грунтово-кліматичних умов біологічним вимогам плодових і ягідних культур, плодові культури можна вирощувати в окремих районах. Однак, значно більшу вагу має урахування економічних факторів (необхідність й економічна доцільність виробництва окремих видів плодів і ягід за умов попиту населення на них).

Дослідження останніх переписів багаторічних насаджень свідчать, що порідний склад їх істотно змінився (табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Співвідношення плодових насаджень у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області за даними перепису

Культури 1984 р. 1998 р.

тис. га % тис. га %
Зерняткові 28,8 74,8 9,3 56,4
яблуня 25,4 65,9 8,4 50,9
груша, айва 3,4 8,9 0,9 5,5
Кісточкові 8,9 23,1 6,8 41,2
слива 1,3 3,4 0,7 4,3
вишня 1,0 2,6 0,4 2,4
черешня 4,8 12,4 4,3 26,1
абрикос 1,6 4,2 1,2 7,2
персик 0,2 0,5 0,2 1,2
Горіхоплідні 0,6 1,6 0,3 1,8
Ягідники 0,2 0,5 0,1 0,6
Усього плодових і ягідних 38,5 100,0 16,5 100,0

Частка яблуні у плодових насадженнях зменшилась від 65,9% у 1984 р. до 50,9% у 1998 р., груші – відповідно від 8,9 до 5,5%. Водночас частка черешні у структурі насаджень збільшилась від 12,4 до 26,1%, абрикосу – від 4,2 до 7,2%, сливи – від 3,4% до 4,3%. Отже, частка кісточкових культур зросла від 23,1 до 41,2%, хоча їх площі скоротилися на 2,1 тис. га, або на 23,6%, як і зерняткових культур, відповідно з 28,8 тис. га до 9,3 тис. га, або на 67,7%. За цей період площі плодових насаджень яблуні скоротились утричі, груші – в 3,8 рази.

Зміна у структурі плодових насаджень у бік переваження кісточкових культур вказує на те, що породно-сортовий склад насаджень змінюється у відповідності з попитом на продукцію в літні місяці та збільшення ягідних культур, сливи і абрикосу у зв’язку з потребою в них переробної промисловості. Рівномірне постачання плодово-ягідної продукції в свіжому та переробленому вигляді потягом року та раціональний видовий склад можуть бути забезпечені за умов оптимального співвідношення порід і сортів плодових та ягідних культур.

Рекомендаціями Інституту зрошуваного садівництва УААН для Запорізької області передбачено вирощувати 15 сортів яблуні та груші, 25 – черешні, 9 – сливи, 6 – абрикоси, 7 сортів персика [105].

Перепис багаторічних насаджень 1998 р. показав, що в області збереглася дуже висока частка літніх й осінніх сортів груші – 77,5% і недостатньо сортів цього терміну дозрівання по яблуні – 13,4%. У промислових насадженнях не дотримуються рекомендованого сортового складу. В садах велика кількість малоперспективних сортів, що є однією з причин низької продуктивності насаджень. Серед яблуні – це нерайоновані в зоні Степу Боровинка, Пепін Шафраний, Ренет Ландзбергзький, Кальвіль Сніговий, Пепін Лондонський. Аналогічна ситуація і по груші, в насадженні цієї культури збереглися малоперспективні сорти Ільїнка, Лимонка, Глива українська та інші.

У сливових садах більшість сортів складають угорки та Ренклод Альтана. У плодових насадженнях абрикоса переважає сорт Краснощокий, а вишні – Чорнокорка. В черешневих сортах багато старих і виключених із стандартного сортименту сортів Жабуле, Франциск, Дрогана Жовта. В промислових садах недостатньо виражена концентрація найбільш цінних сортів плодових культур. Так, у плодових насадженнях намічується понад 60 сортів яблуні, 30 – груші, 32 – черешні, 16 – вишні, 26 сортів сливи.

У сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення, крім того, використовуються районовані сорти плодових і ягідних культур селекції Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН (додаток В).

Однією з найбільш поширених плодових культур у досліджуваній області є черешня. Основу районованого сортименту становлять такі сорти: Запорізька, Мелітопольська Чорна, Тавричанка, Удівітєльна, Сюрприз, Дачниця, Дружба, Загадка, Празднічна, Іскра, Талісман, Валерій Чкалов, Приазовська. На сьогодні 35 сортів черешні Інституту зрошуваного садівництва формують 55% районованого сортименту України та 22,4% - Росії [104, с.16].

В останні роки почав обновлятися сортимент вишні з урахуванням потребами ринку і переробної промисловості. В сортимент вишні входять такі сорти, як Мелітопольська десертна, Шалунья, Встрєча, Мелітопольська радість, Примітна, Ожиданіє, Гріот Мелітопольський, Ігрушка. Сорти відзначаються смаковими властивостями і високим рівнем урожайності, яка в середньому досягає 20-40 кг з дерева вишні.

У насадженнях абрикосу переважають такі сорти, як Мелітопольський Ранній, Мелітопольський Пізній, Лучистий; персика – золотистий і Мелітопольський ясний.

Сорти ягідних культур у зв‘язку з природно-кліматичними умовами зони Степу України характеризуються зимостійкістю та витривалістю до високих температур. Суниця представлена сортами Мелітопольська рання і Мелітопольська ароматична.

Наявність в сортиментному складі ранніх сортів плодових і ягідних культур зумовлюється рівнем цін у літній період та попитом на ринку. Завдяки цьому, починаючи з травня сільськогосподарські підприємства постачають на ринок черешню, з кінця червня – ягідні культури, протягом липня-серпня – яблука за доступними для споживачів цінами.

Таким чином, зниження площ під багаторічними насадженнями у всіх категоріях господарств, нерівномірне їх розміщення в районах області, недостатнє оновлення сортового складу та використання насаджень понад нормативний строк призводить не тільки до зниження ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, а й загрожує повною ліквідацією галузі садівництва у Запорізькій області.


2.2 Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції


В умовах реформування аграрного сектора економіки й розвитку багатоукладності розв‘язання проблеми ефективного виробництва плодово-ягідної продукції зумовлює необхідність визначення напрямів його розвитку в окремих регіонах і визначення шляхів підвищення ефективності ведення галузі з метою підвищення конкурентоспроможності та рентабельності галузі й повнішого забезпечення плодово-ягідною продукцією потреб ринку. Разом з тим це пов‘язано з адаптацією реформованих підприємств до ринкового середовища, розв‘язання комплексу організаційно-економічних питань відродження садівництва в регіонах і розвитком регіональних продуктових ринків, тобто з вирішенням питань ефективного виробництва та рівня споживання плодово-ягідної продукції.

Питання ефективності виробництва плодово-ягідної продукції нерозривно пов‘язане з рівнем урожайності та обсягами виробництва плодів і ягід. Як визначає В.Юрчишин: “Урожайність є одним з найважливіших якісних показників розвитку садівництва і безпосередньо або в поєднанні з іншими факторами обумовлює такі важливі економічні показники ефективності, як валове виробництво фруктів і ягід, собівартість, рентабельність, прибуток з одиниці площі, окупність капіталовкладень, продуктивність праці” [160, с.39-40].

За останні роки Запорізька область характеризується строкатістю врожайності плодових культур, особливо зерняткових (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Динаміка урожайності плодово-ягідних насаджень, ц/га

Категорії господарств 1998 1999 2000 2001 2002 2003 У середньому за 6 років
Усі категорії господарств 25,9 9,4 36,9 30,2 35,5 69,7 34,6
у т.ч. зерняткові 9,7 4,3 29,9 26,1 25,2 79,0 29,0
кісточкові 11,6 14,0 43,3 32,4 41,5 64,6 34,6
ягідники 29,5 20,6 57,1 35,9 64,6 46,4 42,4
Сільськогосподарські підприємства 3,5 2,9 9,5 12,8 7,7 25,8 10,4
у т.ч. зерняткові 8,6 2,0 10,4 17,7 5,4 44,1 14,7
кісточкові 6,2 4,2 8,8 7,9 10,2 10,5 8,0
ягідники 3,7 3,0 6,9 13,3 13,7 5,5 7,7
Господарства населення 23,3 29,5 124,2 78,3 106,2 166,3 88,0
у т.ч. зерняткові 20,2 22,0 179,2 80,1 135,9 240,0 112,9
кісточкові 25,7 37,1 139,2 93,7 117,7 183,2 99,4
ягідники 33,0 23,0 63,8 38,0 68,0 49,9 46,0

Найбільший рівень урожайності був одержаний у 2003 році і по всім категоріям господарств дорівнював 69,7 ц/га. Різниця в рівні урожайності зерняткових культур у 1998 і 2003 роках досягла 69,3 ц/га, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах відповідно 35,5 ц/га.

Сільськогосподарські підприємства Запорізької області характеризуються низьким рівнем урожайності через недостатній рівень інтенсифікації виробництва, переважання в структурі насаджень старих, вже виключених з реєстру сортів, низьку частку молодих насаджень, що призводить до зниження валових зборів плодів і ягід, та нераціонального використання площ плодоягідних насаджень.

Отже, показники середньої урожайності зерняткових, кісточкових і ягідників у сільськогосподарських підприємствах відповідно становить 14,7 ц/га; 8,0 і 7,7 ц/га. Водночас господарства населення відзначаються високим рівнем урожайності садівничої продукції, особливо зерняткових культур. Так, у 2003 р. в особистих господарствах населення рівень урожайності зерняткових становив 240 ц з гектара.

Аналіз динаміки урожайності плодових культур (додатки Д.1 і Д.2) показує, що по всіх плодових культурах у сільськогосподарських підприємствах спостерігається значне зниження урожайності, особливо яблук і персиків. Однак стабільнішою врожайністю відзначаються кісточкові культури.

Низький рівень урожайності був у 1998 і 1999 роках порівняно з іншими роками. Коливання в рівнях урожайності досягають 2-3 кратної величини. Тому вирівнювання урожайності та ліквідація періодичності плодоношення визначені нами як важливі фактори збільшення обсягів валового збору плодів і ягід та підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції.

Для визначення загальної тенденції урожайності в динаміці за ряд років по окремих видах культур використаний метод вирівнювання динамічного ряду за допомогою середньої за лінійним трендом та параболою (додатки Е.1-Е.9).

Протягом досліджуваного періоду за всіма видами культур, за винятком ягідників, спостерігається тенденція до зниження рівня урожайності. При дослідженні було визначено, що метод вирівнювання за параболою точніше характеризує динаміку урожайності. За цим методом коефіцієнт варіації коливається від 20 до 80 відсотків.

Найменшими коливаннями урожайності відзначаються такі культури, як вишня, черешня та абрикос. Високий коефіцієнт зниження урожайності характерний для яблуні та персика, коефіцієнт лінійної функції в яких визначається відповідно -2,0t та -3,2t.

Найвищою урожайністю відзначались райони третьої агрокліматичної зони (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Урожайність плодових і ягідних культур в сільськогосподарських підприємствах за агрокліматичними зонами, 2003 р.

Агрокліматичні зони та райони Урожайність, ц/га

зернят­кових у т.ч. яблуня кісточ­кових у т.ч. черешня ягідних
І зона 22,3 24,6 11,3 10,4 5,8
у т.ч. Запорізький 46,7 57,0 22,6 16,5 5,2
ІІ зона 33,6 36,9 7,0 5,6 1,5
у т.ч. Михайлівський 88,7 107,4 15,7 9,7 4,0
ІІІ зона 66,0 72,4 11,1 9,4 18,0
Мелітопольський 155,1 176,3 15,1 11,9 32,0
В середньому по області 43,1 47,6 10,3 8,7 5,6

У 2003 році урожайність зерняткових у сільськогосподарських підприємствах становила 66,0 ц/га. У цій зоні порівняно з першою та другою зонами відповідно одержано на 43,7 та 32,4 ц/га більше. Водночас найвищою урожайністю кісточкових характеризується перший агрокліматичний район – 11,3 ц/га. В основному це пояснюється високими врожаями абрикосу в цій зоні. Третя зона із сприятливими агрокліматичними умовами характеризувалась високими урожаями черешні, яка в середньому досягла 9,4 ц/га, при цьому в межах кожної агрокліматичної зони спостерігалися значні коливання урожайності в районах. Так, рівень урожайності черешні в у третій зоні коливався від 2,8 до 38,6 ц/га, яблуні – від 4,2 до 222,1 ц/га, що свідчить про резерви підвищення урожайності в кожній природно-кліматичній зоні.

Строкатість урожайності та її низький рівень по окремих культурах і районах виявилися одним з основних факторів зміни обсягів валового збору плодово-ягідних культур у Запорізькій області (рисунок 2.2, додаток Ж)

У 2003 році порівняно з 1998 роком виробництво плодів і ягід збільшилось майже в 2 рази, в тому числі у Мелітопольському районі в 1,7 рази. Аналіз динаміки валових зборів показує, що в 2003 р. основне промислове виробництво було зосереджене в Мелітопольському (49,1% від загального валового збору), Михайлівському (15,7%), Веселівському (7,5%) та Запорізькому (6,9%) районах. Можна зробити висновок, що за досліджуваний період зони промислового виробництва не змінились, крім Василівського, К.-Дніпровського та Якимівського районів. У 1998 р. частка цих районів у структурі валового збору відповідно дорівнювала 8,6; 2,4 і 2,7%, в той час як у 2003 р. вона зменшилась відповідно до 0,8; 1,2 і 0,3 відсотків. Отже, негативні наслідки економічних перетворень у сільськогосподарському виробництві призвели до значного скорочення виробництва плодової продукції у сільськогосподарських підприємствах, а в деяких районах (Бердянський, Василівський, Веселівський, Гуляйпільський, Куйбишевський, Приазовський, Приморський, Розівський, Токмацький) фактично до повного його припинення.

За даними анкетування керівників сільськогосподарських підприємств, у 2000 р. 25,8% респондентів висловили думку, що садівництво в господарствах у майбутньому не перспективне. На їх переконання (74,3% респондентів) садівництво в регіоні повинно розвиватися лише у спеціалізованих господарствах, які мають можливості впроваджувати нові сорти, підвищувати інтенсифікацію виробництва та успішно конкурувати на ринку за рахунок низької ціни.

Із збільшенням урожайності плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах області на 18,5 ц/га у 2003 р. порівняно з 1998 р. валовий збір збільшився на 109,4 тис.ц. Яскравим прикладом впливу урожайності на зміну обсягів валового збору є Мелітопольський та Михайлівський райони. Так, у порівнянні з 2002 р. урожайність плодів і ягід у 2003 р. в цих районах відповідно збільшилась в 3,4 і 2,0 рази, а валовий збір – в 3,2 і 2,2 рази.

У структурі валового збору плодово-ягідної продукції у Запорізькій області найвищою є частка кісточкових культур (47,8%) і зокрема черешні та абрикосу (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Структура валового збору плодово-ягідної продукції у всіх категоріях господарств Запорізької області, 2003р.

Продукція Всі категорії господарств Сільсько­гос­подарські підприємства Господарства населення

валовий збір, ц структура валового збору, % структура валового збору, % % до загального виробництва структура валового збору, % % до загального виробництва
1 2 3 4 5 6 7
Валовий збір 834780 100,0 100,0 25,4 100,0 74,6
зерняткові 364711 43,7 78,9 45,9 31,7 54,1
з них яблука 281598 33,7 77,7 58,5 18,8 41,5
груші 78782 9,4 0,7 1,9 12,4 98,1
кісточкові 398989 47,8 21,0 11,2 56,9 88,8
з них слива 44034 53 1,8 8,5 6,5 91,5
вишня 89790 10,8 0,6 1,4 14,2 98,6
черешня 89679 10,7 11,5 27,1 10,5 72,9
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: