Xreferat.com » Рефераты по экономике » Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

VALIGN=TOP>абрикос 161996 19,4 5,5 7,2 24,1 92,8

Продовження таблиці 2.8

1 2 3 4 5 6 7
персик 11323 1,4 1,7 31,6 1,2 68,4
горіхоплідні 39980 4,8 0,0 0,0 6,4 100,0
ягідники 31100 3,7 0,1 1,0 4,9 99,0
з них полуниця 8443 1,0 0,1 2,7 1,3 97,3
малина 8561 1,0 0,0 0,0 1,4 100,0
смородина 10135 1,2 0,1 0,3 1,6 99,7

В структурі валового збору плодової продукції в усіх категоріях господарств у Запорізькій області яблука займають 33,7%, причому 58,5% яблук вирощують сільськогосподарські підприємства і 41,5% господарства населення.

Іншими провідними видами плодово-ягідної продукції в усіх категоріях господарств в області є черешня (10,7%) та абрикос (19,4%). При цьому в загальному обсязі виробництва в сільськогосподарських підприємствах на черешню припадає 27,1%, у господарствах населення – 72,9%, абрикос відповідно – 7,2 і 92,8%. У 2003 одержано високий урожай вишні. В структурі валового збору у всіх категоріях господарств на неї припадало 10,8%, при цьому 98,6% вишні вирощується в господарствах населення.

Як уже відзначалося, основна частка у виробництві плодово-ягідної продукції належить господарствам населення (74,6%), і крім абрикосу та вишні вони практично займають провідне місце у виробництві яблук, груш, горіхоплідних, полуниці, малини, смородини. Проте в умовах адаптації садівництва до ринкового середовища не можна віддавати перевагу виробництву плодово-ягідної продукції лише в господарствах населення. Основною причиною є не тільки відсутність в них належної техніки та матеріально-технічної бази, а й неконтрольоване застосування засобів захисту рослин, що може призвести до порушення екологічного балансу в населених пунктах і вирощування неякісної продукції, зменшення сировинної бази переробних підприємств внаслідок того, що основна частка виробництва плодів і ягід споживається безпосередньо в домогосподарствах та частково використовується для реалізації на сільських ринках.

Аналіз динаміки валового збору плодово-ягідних культур у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення вказує на тенденцію його постійного зниження ( додаток З.1, З.2).

Використання методу розрахунку рядів динаміки дало змогу зробити висновок, що в сільськогосподарських підприємствах протягом 1996-2002 роках валовий збір щорічно зменшувався у середньому на 13,7 тис. ц. Найбільший приріст був у 2000 році (77,4 тис. ц). За досліджуваний період обсяг валового збору зменшився в 2,9 рази. За середнім коефіцієнтом росту можна встановити, що середній темп зменшення обсягів валового збору дорівнював 12,5%. Аналогічна тенденція спостерігається і в господарствах населення. Загальне зниження обсягів виробництва плодів і ягід становило 539,7 тис. ц із щорічним зменшенням на 72,5 тис. ц. Значення 1% приросту за аналізований період зменшилось з 8,33 тис. ц до 29,3 тис. ц, або майже в 2,8 разів.

Ставлення до садівництва як до другорядної галузі зумовило скорочення обсягів плодово-ягідної продукції у підприємствах усіх форм господарювання, і особливо в реформованих сільськогосподарських підприємствах. Однією з вагомих причин послаблення економічного розвитку садівництва в Запорізькій області виявилось неврегульованість майнових і земельних відносин щодо володіння, користування та розпорядження багаторічними насадженнями. В умовах реформування агарного сектора економіки врегулювання земельних і майнових питань характеризується різноманіттям форм власності в тих сільськогосподарських підприємствах, на землях яких розміщенні багаторічні насадження, ці землі залишаються з невизначеною формою власності у постійному користуванні підприємств правонаступників. Особливість цього процесу полягає тому, що залишкова вартість багаторічних насаджень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 177 від 29.01.2001 р. залишається на балансі підприємств правонаступників як майно, що не було розпайоване [97]. Тенденція до подрібнення цілісних майнових комплексів неминуче призведе до значного погіршення стану справ у садівництві. Важливим постає питання орендних відносин на землях під багаторічними насадженнями. З позиції розвитку сада розмір орендної плати повинен бути як можливо менший. З іншого боку програють орендодавці. Грошова оцінка 1 га землі під багаторічними насадженнями у Запорізькій області дорівнює 17,7 тис. грн., при середньому розмірі паю 7 га. В такому випадку розмір орендної плати (3 відсотка) дорівнюватиме 3,7 тис грн. Такий розмір орендної плати стає неможливим особливо в спеціалізованих господарствах, де площа під багаторічними насадженнями встановлює 300-500 га. Важливо встановити межу, при якій буде відбуватиметься процес відтворення. З цього приводу показник норми прибутку, на відміну від показника рентабельності відображає вплив всього капіталу і включає вартість землі. За даними бухгалтерського обліку розраховані норми прибутку і рентабельності для сільськогосподарських підприємств, які вирощують плодово-ягідну продукцію (табл.2.9).

Таблиця 2.9

Господарства норма прибутку, % норма рентабельності, %
ПСП «Смирнова» Бердянський район 0,4 5,0
СВК «Калініна» Приазовський район 1,4 55,6
ТОВ «Жуково» Приазовський район 2,3 34,6
ТОВ «Маяк» Мелітопольський район 3,5 92,3
ДГ «Мелітопольське» Мелітопольський район 5,1 27,0
СВК «Фрунзе» Веселівський район 6,4 26,7

Норма прибутку відображає частину прибутку, яка приходиться на авансовий капітал, тобто належить господарю. Таким чином, в дослідних господарствах на 1 грн. капіталу, який зосереджений на виробництві плодово-ягідної продукції приходиться від 0,4 до 6,4%.

Отже, постає проблема адаптації підприємств різних форм господарювання до ринкової економіки (табл. 2.10)

Таблиця 2.10

Виробництво плодів та ягід в окремих категоріях господарств

у Запорізькій області в 2003 р.

Категорії господарств Всього плодів та ягід у тому числі


Зерняткові Кісточкові Ягідники

ц % ц % ц % ц %
Сільськогосподарські підприємства 212166 100,0 167325 100,0 44530 100,0 296 100,0
Господарські товариства 69048 32,5 55059 32,9 13962 31,4 12 4,1
Сільськогосподарські кооперативи 29452 13,9 20694 12,4 8714 19,6 44 14,9
Державні сільськогосподарські підприємства 103758 48,9 85158 50,9 18360 41,2 240 81,1
Приватні підприємства 6452 3,0 4014 2,4 2438 5,5 - -
Фермерські господарства 3456 1,6 2400 1,4 1056 2,4 - -

У післяреформений період у Запорізькій області функціонують 85 новостворених сільськогосподарських підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні плодово-ягідної продукції.

Найбільш масовою формою господарювання в області стали товариства з обмеженою відповідальністю та сільськогосподарські виробничі кооперативи. Разом з тим обсяги виробництва плодово-ягідної продукції в державних підприємствах значно вищі, ніж у підприємствах інших форм господарювання. Питома вага державних підприємств в структурі сільськогосподарських підприємств дорівнює 48,9%, сільськогосподарських товариств і кооперативів – відповідно 32,5 і 13,9%. Необхідно підкреслити, що серед семи державних підприємств існує два дослідних господарства, які спеціалізуються на вирощуванні плодів та ягід і щорічно виробляють 90-95% від обсягу плодово-ягідної продукції державних підприємств. Ці господарства мають високий рівень інтенсифікації, сучасні технології виробництва, ефективну виробничу структуру. Досвід таких господарств свідчить, що навіть у нинішніх складних умовах галузь садівництва може бути ефективною.

Частка виробничих кооперативів в загальній кількості сільськогосподарських підприємств дорівнює 27,1%. У підприємствах цієї форми власності виробництво зерняткових культур становить 70,3%, кісточкових – 29,6%, ягідників – 0,1%, у сільськогосподарських товариствах – відповідно 79,7; 20,2 і 0,1%. Основна частка ягідних (81,1%) вирощується в державних підприємствах.

За результатами дослідження встановлено, що 9 з 12 приватних підприємств у Запорізькій області, що вирощують плодово-ягідну продукцію, є збитковими, основною причиною чого є нестача матеріальних засобів для придбання добрив, засобів захисту рослин, відсутність сучасної спеціалізованої малопотужної техніки для використання в галузі. За розмірами і технічною оснащеністю приватні господарства поки що не спроможні впроваджувати досягнення науково-технічного процесу. У структурі виробництва плодів і ягід приватні підприємства займають тільки 5,8%, у тому числі зерняткових культур – 2,4 відсотка.

Садівництво вважається перспективною галуззю у фермерських господарствах, як виробництво трудомісткої продукції, де результат особливо залежить від якості виконання технологічних операцій, відповідальності й дисциплінованості. Проте, збільшення виробництва плодів і ягід за рахунок розміщення у фермерських господарствах не спостерігається, а навпаки повільно зменшується. В 2003 році валовий збір плодово-ягідної продукції в фермерських господарствах дорівнював 3456 ц, або 0,4% від загального обсягу в Запорізькій області. При сучасних міжгосподарських зв‘язках неможливо забезпечити належний рівень розвитку садівництва, маючи в користуванні всього 20-25 гектарів землі під багаторічними насадженнями, крім того 40% насаджень використовуються понад нормативний строк. Це обумовлює низький рівень урожайності у фермерів, який в середньому дорівнює 5-10 ц/га. Так, в 2003 році урожайність черешні була 4,1 ц/га, при помологічному рівні 60-70 ц/га. Висока собівартість реалізації плодово-ягідної продукції (200-300 грн/ц) та низька ціна реалізації (80-100 грн/ц) обумовили збитковість галузі у фермерських господарствах. Разом з тим важливо підтримувати розвиток фермерського садівництва. Така ситуація зумовлює необхідність поліпшення їх наукового забезпечення, налагодження випуску спеціальних машин і реманенту для догляду за насадженнями, розширення в системі споживчої кооперації закупівлі плодово-ягідної продукції у фермерів.

Внаслідок великих коливань урожайності плодово-ягідних культур, різної структури породно-сортового складу за районами та неоднаковими природнокліматичними умовами частка районів і груп культур у структурі валового збору досить різна (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Валова продукція садівництва та її структура в сільськогосподарських підприємствах в 2003 р.

Райони Валовий збір У валовому зборі, %

ц % до валового збору зернят­кових кісто­чкових ягід­­­­­­­ників
І зона 33236 15,7 78,4 20,8 0,7
ІІ зона 44314 20,9 85,9 14,0 0,1
ІІІ зона 134616 63,4 76,7 23,2 0,1
Разом 212166 100,0 78,9 21,0 0,1

Найбільший обсяг валової продукції в сільськогосподарських підприємствах області одержують Мелітопольський (49,5% від загального збору), Михайлівський (15,3%), Веселівський (7,4%), Запорізький (6,8%) райони, які взагалі виробляють 79% валового збору плодів і ягід в області. Виробництво плодів і ягід було зосереджено переважно в третій агрокліматичній зоні, що пояснюється сприятливими природно-кліматичними умовами для вирощування продукції садівництва, і становило 134616 ц, або 63,4% валового збору. Основна частина валового збору зерняткових культур також зосереджена у третій агрокліматичній зоні. У цій зоні частка зерняткових у структурі валового збору за групами культур займає 76,7%, у тому числі в Веселівському і Приазовському районах відповідно 95,3 і 81,8 відсотків.

У структурі валового збору кісточкових провідна роль належить районам третьої агрокліматичної зони, за умов сприятливих природно-кліматичних умов й оптимального породно-сортового складу насаджень. Так, частка виробництва в районах цієї зони дорівнювала відповідно: Мелітопольський (25,5%), Приазовський (18,2%), Приморський (54,5%), Якимівський (24,5%). Привертає увагу дуже велика частка валового збору кісточкових культур у районах першої і другої зони, таких як Гуляйпільський, Токмацький, Чернігівський. Якщо Чернігівський район відзначався високою урожайністю кісточкових культур в 2003 році, то в інших районах, як свідчать результати дослідження, основною причиною великих обсягів валового збору кісточкових культур було недооцінка виробництва зерняткових культур у регіоні. Залежно від цільового призначення продукції садівництва частка зерняткових культур у зоні Степу має становити в середньому 50-60%, кісточкових – 30-35 відсотків.

Основне виробництво ягід зосереджено в першій зоні, де основними її виробниками є Вільнянський (13,5%) і Запорізький (70,3%) райони. Складний фінансовий стан сільськогосподарських підприємств у К.Дніпровському районі, який раніше спеціалізувався на вирощуванні ягідних культур, призвів до фактичного їх знищення.

Характерною особливістю промислового садівництва області за досліджуваний період стала тенденція строкатості в рівнях економічної ефективності як в цілому по області, так і за адміністративними районами, розміщеними навіть в одних і тих же кліматичних умовах (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області

Показники Роки

2000 2001 2002 2003
Площа насаджень у плодоносному віці, га 11891 10359 9502 8233
Валовий збір плодів і ягід, ц 108983 128815 70652 212166
Урожайність, ц/га 9,2 12,4 7,4 25,8
Затрати праці, люд-год.:



на 1 га 128,2 122,1 128,9 163,7
на 1 ц 14,0 9,8 17,3 6,4
Виробничі витрати на 1 га, грн. 431,2 638,2 642,9 1178,0
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. 52,8 52,7 79,8 55,2
Ціна реалізації 1 ц плодів і ягід, грн. 63,6 79,9 100,8 67,2
Прибуток (+), збиток (-):



всього, тис. грн. 890,3 2733,9 1704,2 1815,3
на 1 га, грн. 74,9 263,9 179,4 220,5
на 1 ц реалізованої продукції, грн. 10,8 27,2 21,0 12,0
Рівень товарності, % 75,6 78,0 114,6 71,0
Рівень рентабельності, % 20,5 51,7 26,4 21,9

В цілому виробництво плодово-ягідної продукції визначається своєю прибутковістю. За останні чотири роки кількість збиткових господарств, які вирощують зменшилась до 31. Але можна зробити висновок, що в господарствах ще не одержують максимального ефекту від виробництва плодів та ягід.

Нерівномірність витрат на 1 га в основному обумовлює строкатість урожайності. Так, у 2003 року, порівняно з 2000 роком при збільшенні витрат на 1 га в 2,7 рази урожайність плодово-ягідної продукції збільшилась в 2,8 рази. Сільськогосподарські підприємства протягом останніх років визначаються непостійним внесенням мінеральних і органічних добрив та засобів захисту рослин. слід відзначити, що в 2001 році урожайність плодів і ягід була менше в два рази, в той же час рентабельність виробництва була в 2,4 рази вища. більш того, при майже однаковій рентабельності в 2000 і 2003 роках урожайність продукції в 2000 році дорівнювала 35,7% від рівню 2003 року. це підкреслює необхідність створення організаційних структур виробництва та реалізації продукції, які б відповідали ринковим умовам.

Досвід передових садівницьких господарств підтверджує, що в ринковій економіці, в умовах конкуренції, інтенсифікація виробництва відкриває широкі можливості для підвищення урожайності, швидкого наповнення ринку плодоягідною продукцією, забезпечує значне зниження витрат праці і коштів на одиницю продукції, підвищує ефективність виробництва.

Встановлено, що у сільськогосподарських підпрємствах Запорізької області інтенсифікація позитивно впливає на підвищення ефективності виробництва (рис. 2.3).

Ефективність виробництва плодово-ягідної продукціїЕфективність виробництва плодово-ягідної продукціїУ 1998-2003 рр. урожайність продукції змінювалася залежно від рівня виробничих затрат на 1 га. При збільшенні виробничих затрат на 1 га у 4,8 раза у 2003 р. порівняно з 1999 р. урожайність плодово-ягідної продукції зросла у 4,3 раза, а галузь із збиткової перетворилась у прибуткову. При зростанні урожайності у 2001-2003 рр. з 12,8 до 25,8 ц/га розмір прибутку на 1 га залишився майже однаковим. Тобто збільшення обсягу виробництва поки що не забезпечує значного підвищення прибутковості виробництва плодів та ягід. Проведені дослідження свідчать, що підвищення рівня спеціалізації супроводжується зростанням рівня інтенсифікації виробництва і створює умови для зростання його ефективності (табл. 2.13)

Таблиця 2.13

Ефективність виробництва плодів та ягід

залежно від рівня спеціалізації сільськогосподарських підприємств

Запорізької області у 2003 р.

Показники Групи господарств за питомою вагою реалізації плодів та ягід у структурі товарної продукції рослинництва , % Разом

І

до 0,5

ІІ

0,5-5,0

Ш

5,1 і більше


Кількість підприємств у групі 27 22 18 67
Середній рівень спеціалізації, % 0,2 2,6 41,3 9,9
Валовий збір плодів та ягід на господарство, ц 123 1345 8998 2909
Затрати праці на 1 ц, люд-год. 16,8 11,0 6,0 6,9
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. 88,0 61,9 58,1 59,1
Ціна реалізації 1 ц плодів і ягід, грн. 49,4 39,3 77,8 72,0
Прибуток, збиток (-)



всього на господарство, тис. грн. -3,3 -20,2 129,8 27,1
на 1 ц реалізованої продукції, грн. -38,6 -22,6 19,7 12,9
Рівень товарності, % 70,3 66,6 73,2 72,2
Рівень рентабельності, % -43,9 -36,5 33,9 21,8

Прибутковість виробництва у третій групі господарств забезпечується при питомій вазі плодово-ягідної продукції у обсязі реалізованої продукції рослинництва 41,3%, собівартості одного центнера реалізованої продукції 58,1 грн., при цьому зростає якість і товарність плодів. Тому прибуток на центнер реалізованої продукції становить 19,7 грн., при рівні рентабельності 33,9%, тоді як в інших групах господарств галузь була збитковою.

Низька концентрація площ плодових насаджень не дає змоги повною мірою використовувати фактори впливу інтенсифікації для зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності і в цілому забезпечувати ефективне виробництво плодів та ягід у досліджуваному регіоні. Якщо раніше площі під багаторічними насадженнями в сільськогосподарських підприємствах становили 100-150 га при площі сільськогосподарських угідь в середньому на господарство 4-5 тис. га, то нині – лише 50-60 га, при тій самій площі сільськогосподарських угідь.

Одночасне існування високорентабельного і збиткового виробництва плодово-ягідної продукції у сільськогосподарських підприємствах фактично в однакових природно-економічних умовах свідчить про наявність значних резервів підвищення ефективності виробництва. Для більш поглибленого аналізу організаційно-економічних факторів впливу на ефективність виробництва плодово-ягідної продукції зроблені дослідження показників діяльності сільськогосподарських підприємств третьої агрокліматичної зони: Бердянський, Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Приморський, Якимівський райони, які знаходяться майже в однакових природних умовах.

Підвищення рівня концентрації садівництва в сільськогосподарських підприємствах південного Степу сприяє значному зростанню валового збору та зниженню затрат праці на 1 ц плодово-ягідної продукції (таблиця 2.14)

У третій групі при середньому валовому зборі плодів і ягід 2571,1 ц затрати праці на 1 ц становили 17,0 люд.-год., що порівняно з першою і другою групами відповідно менше на 24,2 та 13,0 відсотків.

Урожайність у третій групі майже в шість разів вища проти рівня першої групи. Порівняно із другою групою, урожайність плодів і ягід у сільськогосподарських підприємствах третьої групи вища на 13,3 ц/га а собівартість 1 ц реалізованої продукції знизилася на 36,6 грн.

Таблиця 2.14

Ефективність виробництва плодів і ягід залежно від рівня концентрації плодово-ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області (в середньому за 1996-2001 рр.)

Показники Групи господарств за площею багаторічних насаджень на 1 підприємство, га

І

до 25,0

ІІ

25,1 – 50,0

ІІІ

50,1 і більше

1 2 3 4
Кількість підприємств у групі 26 22 26
Площа насаджень у плодоносному віці, га 12 37 127
Валовий збір плодів і ягід, ц 43,2 256,3 2571,1
Урожайність, ц/га 3,6 6,9 20,2
Затрати праці, люд-год.:


на 1 га 148,3 207,8 344,6
на 1 ц 41,2 30,0 17,0
Виробничі витрати на 1 га, грн. 279,2 578,6 890,4
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. 75,2 82,1 45,5
Ціна реалізації 1 ц плодів і ягід, грн. 35,2 49,0 50,2
Прибуток (+), збиток (-):


всього, тис. грн. -1,47 -6,25 11,17
на 1 га, грн. -122,5 -168,9 88,0
на 1 ц реалізованої продукції, грн. -40,0 -33,1 4,8
Рівень товарності, % 84,9 73,7 91,2
Рівень рентабельності, % -53,3 -40,3 10,5

Прибутковим садівництво було лише у третій групі, тоді як у двох останніх групах вирощування плодів і ягід у більшості сільськогосподарських підприємств збиткове, що пояснюється високими витратами та низькою врожайністю. Збитковість плодово-ягідного виробництва у цих підприємствах зумовлюється також нижчою якістю плодів і ягід та, як наслідок, нижчими цінами реалізації. Отже, труднощі з реалізацією плодів і ягід на ринку пояснюються їх низькою якістю. Для великих садівницьких господарств ця проблема не така гостра. У спеціалізованих господарствах, як правило, 50-70% валового збору плодів і ягід реалізується за контрактом, які вони укладають у лютому – квітні, 10-20% залишається на зберігання, 5-10% надходить на переробку і лише 5 % виділяється робітникам в рахунок оплати праці. У господарствах з низьким рівнем спеціалізації 30-40% плодово-ягідної продукції реалізується на ринку і приблизно стільки ж залишається для видачі робітникам і пайовикам в рахунок оплати за землю та майнові паї. Таким чином, у господарствах з низьким рівнем спеціалізації виробництво плодів і ягід має лише споживчий характер.

Проведені дослідження, вказують, що при багатогалузевій формі ведення господарства досить важко досягти високих темпів розвитку садівництва. Найбільш ефективно ведеться садівництво в спеціалізованих господарствах, про що свідчать дані таблиці 2.15

Таблиця 2.15

Ефективність виробництва плодів і ягід

залежно від рівня спеціалізації сільськогосподарських підприємств Запорізької області (в середньому за 1996-2001 рр.)

Показники Групи господарств за рівнем спеціалізації виробництва плодів і ягід на 1 господарство, %

І

до 0,5

ІІ

0,5-1,0

ІІ

1,1-5,0

ІІІ

5,1 і більше

Кількість підприємств у групі 39 12 14 9
Середній рівень спеціалізації, % 0,2 0,7 1,8 12,7
Площа насаджень у плодоносному віці, га 24 55 82 187
Валовий збір плодів і ягід, ц 56,7 227,9 672,7 6583,1
Урожайність, ц/га 2,4 4,1 8,2 35,2
Затрати праці, люд-год.



на 1 га 130,8 156,9 258,9 493,0
на 1 ц 55,4 37,9 31,6 14,0
Виробничі витрати на 1 га, грн. 307,5 398,0 650,2 1308,1
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. 131,3 104,1 75,6 39,5
Ціна реалізації 1 ц плодів і ягід, грн. 39,8 43,6 59,7 48,9
Прибуток (+), збиток (-)



всього, тис. грн. -3,89 -11,0 -8,9 57,3
на 1 га, грн. -162,1 -200,0 -109,0 306,3
на 1 ц реалізованої продукції, грн. -91,5 -60,8 -15,9 9,4
Рівень товарності, % 75,0 79,4 83,8 91,8
Рівень рентабельності, % -66,3 -58,4 -21,0 23,8

Підвищення рівню спеціалізації садівництва безпосередньо впливає на показники економічної ефективності галузі. При середньому рівні спеціалізації 12,7% у четвертій групі обсяги виробництва плодів і ягід становлять 6583,1 ц, що в 9,8 раз вище ніж у третій групі. Урожайність плодово-ягідної продукції у четвертій групі вища майже у 11 разів від рівня урожайності господарств другої групи та в 4 разів – третьої.

Дослідження вказують, що підвищення рівню спеціалізації, як правило, супроводжуються ростом інтенсифікації виробництва і забезпечують високу окупність капітальних вкладень. Для збільшення урожайності від 2,4 ц/га до 35,2 ц/га, або в 11,4 разів, виробничі витрати на 1 га збільшились лише в 3,8 разів. Підвищення рівню спеціалізації впливає на якість продукції. Більша частка стандартної продукції в насадженнях господарств четвертої групи і більш висока реалізаційна ціна плодів після довготривалого зберігання, сприяли тому, що в господарствах четвертої групи прибуток на одиницю площі дорівнює 306,3 грн.

Аналіз рівня спеціалізації в середньому за 6 років свідчить, що в Запорізькій області склались три типи господарств:

І тип господарств – багатогалузеві господарства, в яких садівництво є додатковою галуззю, рівень спеціалізації в них до 1,0 %. Такий тип характерний для більшості господарств, які займаються садівництвом. Прикладом можуть бути сільськогосподарські підприємства Леніна і ПП “Приморський” Якимівського району, ВАТ “Весна” і СВК “Агрофірма ім. Фрунзе” Мелітопольського району, ТОВ “Калініна” Приазовського району.

ІІ тип господарств – багатогалузеві господарства, садівництво в яких є однією з провідних галузей. Рівень спеціалізації – 1-5 %. Ці господарства забезпечують високу урожайність плодово-ягідної продукції і мають високий рівень товарності. Так, у ТОВ “Маяк” Мелітопольського району рівень урожайності в середньому за 1996-2001 рр. становить 5,8 ц/га, при собівартості виробництва плодів і ягід – 340,8 грн., рівні товарності – 85%.

ІІІ тип господарств – спеціалізовані господарства, в яких садівництво являється основним джерелом надходжень прибутку. Рівень рентабельності в ДГ “Мелітопольське” в середньому за 6 років становить 46,6%, а урожайність плодів і ягід – 99,1 ц/га. На досягнення такого рівня виробництва щорічно витрачається 2500-3500 грн/га. Вирощування сортів високої якості, які відповідають вимогам споживачів, організація зберігання продукції в господарстві забезпечують прибуток в середньому 1104 грн./га.

Отже, існування водночас високорентабельного та збиткового виробництва плодово-ягідної продукції у сільськогосподарських підприємствах, які знаходяться в однакових природно-кліматичних й економічних умовах, свідчить про наявність резервів зниження собівартості виробництва плодів і ягід, та підвищення урожайності і на цій основі піднесення ефективності ведення садівництва.

Існує пряма залежність показників ефективності виробництва від обсягів виробництва плодів і ягід у господарстві (табл. 2.16)

Таблиця 2.16

Ефективність виробництва плодів і ягід залежно від обсягу виробництва плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області (в середньому за 1996-2001 рр.)

Показники Групи господарств за обсягами виробництва плодів та ягід на підприємство, ц

І

до 500,0

ІІ

500,1-1000,0

ІІІ

1000,1 і більше

1 2 3 4
Кількість підприємств у групі 58 8 8
Валовий збір плодів і ягід, ц 102,2 763,1 7697,2
Площа насаджень у плодоносному віці, га 35 101 190
Урожайність, ц/га 2,9 7,6 40,5
Затрати праці, люд-год.:


на 1 га 148,6 400,1 449,4
на 1 ц 50,9 53,0 11,1
Виробничі витрати на 1 га, грн. 329,4 837,7 1308,4
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. 113,7 116,3 37,4

Продовження таблиці 2.16

1 2 3 4
Ціна реалізації 1 ц плодів і ягід, грн. 55,5 68,5 47,9
Прибуток (+), збиток (-):


всього, тис. грн. -4,77 -30,27 66,35
на 1 га, грн. -133,4 -299,7 349,2
на 1 ц реалізованої продукції, грн. -58,2 -47,8 10,5
Рівень товарності, % 80,4 83,0 82,0
Рівень рентабельності, % -50,3 -26,0 28,1

Сільськогосподарські підприємства досліджуваного регіону відзначаються низьким рівнем обсягів виробництва. Лише 16 господарств із 74-х у середньому за рік одержують більше 500 ц. Так, середній рівень валового збору у другій групі становить 763,1 ц. Такий стан пояснюється не тільки невеликими площами насаджень у плодоносному віці, а й низьким рівнем інтенсифікації виробництва.

Виробничі витрати на 1 га у першій та другій групі сільськогосподарських підприємств відповідно дорівнювали 25,2 і 64,0% від витрат третьої групи, відповідно затрати праці – 33,1 і 89,0%, що стало основною причиною збитковості господарств двох перших груп взагалі і в розрахунку на 1 га.

Поряд з тим, протягом дослідного періоду спостерігається стійкий спад виробництва плодів та ягід, одною з основних причин якого є порушення технологій догляду за насадженнями. Це перш за все стосується своєчасності заходів боротьби зі шкідниками та хворобами, строків та норм внесення добрив, проведення необхідної кількості поливів, порушення строків збору урожаю, недостатнього забезпечення транспортними засобами.

Обсяг виробництва плодів і ягід є вагомим фактором підвищення показників ефективності, таких як прибуток на 1 га реалізованої продукції і рівень рентабельності. У процесі дослідження встановлена пряма залежність цих показників від зміни валового збору. Так, у південному Степу виробництво плодів і ягід сільськогосподарських підприємств прибуткове, якщо його обсяги перевищують 1000 ц за рік. В основному всі господарства, які одержали валовий збір менше 1000 ц були збитковими, або одержали річний прибуток не більше 10 тис. грн. за рік.

Слід наголосити, що економічна ефективність залежить не тільки від обсягів виробництва і показників рівня інтенсифікації, а й від ціни реалізації та рівня товарності. Так, у господарствах третьої групи СВК “Дружба” (Мелітопольського району), СВК “Фрунзе” (Веселівського району) при середніх обсягах валового збору відповідно 1307,5 і 1970,5 ц та рівня товарності 83,2 і 84,4%, прибуток на 1 га становить 171,6 та 915,2 грн. Основною причиною перш за все стала висока ціна реалізації продукції, яка відповідно дорівнювала 70,7 і 63,2 грн./ц. Низький рівень товарності в господарствах свідчить про резерви підвищення обсягів реалізації продукції за рахунок удосконалення каналів збуту, розвитку інфраструктури, підвищення якості, а на засадах цього конкурентоспроможності продукції в сільськогосподарських підприємствах.

Отже, вплив негативних економічних наслідків позначився на зниженні рівня урожайності в досліджуваному регіоні, особливо в сільськогосподарських підприємствах, а внаслідок цього зменшення обсягів виробництва плодів усіх видів плодово-ягідних культур. Аналіз ефективного виробництва визначив чітку тенденцію між концентрацією і спеціалізацією галузі, обсягами виробництва та зменшенням затрат праці та собівартості продукції, збільшенням прибутку на 1 га, рівня товарності і рентабельності виробництва. Одночасне існування збиткових і прибуткових господарств вказує на значні резерви підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області.


2.3 Ефективність реалізації плодово-ягідної продукції


Одним із суттєвих факторів ефективності виробництва плодово-ягідної продукції являється формування сфери реалізації. Декілька років тому ринок продукції садівництва не був актуальним для конкретно взятого господарства, так як практично весь обсяг плодів і ягід закуповувався державою і велика частина прибутку від їх реалізації поступала державним заготівельним та переробним організаціям. наряду з цим, більшість господарств, які зупинились перед свободою вибору, вже сьогодні зіштовхуються з гострою проблемою збуту плодово-ягідної продукції.

Одержуючи урожай, але не знаходячи споживача на цю продукцію навіть спеціалізовані господарства не можуть вести не тільки розширене, але й просте відтворення. Тому, першочерговою метою товаровиробника є активний пошук ринків збуту.

Необхідно зосередити увагу на тому аспекті, що в умовах перехідної економіки основними виробниками плодово-ягідної продукції в дослідженому регіоні залишаються господарства населення, що спричиняє труднощі як у виробництві плодів та ягід, так і їх реалізації. Фактично таке виробництво призначене насамперед для самозабезпечення домогосподарств і, по суті, майже не впливає на функціонування ринку плодово-ягідної продукції, практично не пов‘язане із забезпеченням сировиною переробної промисловості.

Однією з основних причин незадовільного забезпечення регіонального ринку плодами та ягодами є не тільки спад виробництва, а й низька товарність плодово-ягідної продукції (рис. 2.4)

Середній рівень товарності за 6 років становить 87,2%. Основною причиною такого стану є несвоєчасна реалізація вирощеної продукції, внаслідок чого її псування, неможливість більшості господарств знайти ефективні канали збуту. Слід вказати на протилежну тенденцію рівня товарності й обсягів реалізації продукції. Тобто рівень товарності збільшується не за рахунок зростання обсягів виробництва і реалізації продукції, а тільки за рахунок підвищення частки обсягів реалізації. Обсяги реалізації продукції у 2002р. в порівнянні з 2001 р. зменшилися на 19,4%, водночас рівень товарності зріс на 35,1%; а при зниженні рівня товарності на 39,7% у 2000 р. в порівнянні з 1999 р. обсяг реалізації продукції збільшився майже удвічі.

Перш за все це означає, що сільськогосподарські підприємства можуть реалізувати лише певну, визначену частину виробленої продукції. Господарства не здатні реагувати на економічні умови, створені на ринку, а саме зміну цін, попиту і пропозиції.

У процесі дослідження встановлено, що рівень товарності плодово-ягідної продукції залежить від місця розташування сільськогосподарських підприємств (табл. 2.17, додаток К).

Таблиця 2.17

Структура валового збору та реалізації плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області в 2002 р.

Райони та агрокліматичні зони Валовий збір, т Структура валового збору, % Реалізовано продукції, т Відношення реалізованої продукції в % до




до валового збору до підсумку
І зона 33236 15,7 23990 72,2 15,9
ІІ зона 44314 20,9 20610 46,5 13,7
ІІІ зона 134616 63,4 105970 78,7 70,4
Разом по області 212166 100 150570 71,0 100,0

Сільськогосподарські підприємства, в яких рівень товарності перевищує 80%, в основному знаходяться у першій і другій агрокліматичних зонах. Так, рівень товарності в деяких районах Запорізької області у 2003 р. був таким: у К.-Дніпровському – 99,7%,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: