Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції


Протягом грудня-березня 2001 року спостерігається обернено пропорційна залежність рівня цін на яблука І та ІІ сортів. Передусім це пояснюється нерівномірним надходженням плодів на ринок, а також різним співвідношенням І та ІІ сорту яблук у структурі валового збору. У вересні ринок був перенасичений яблуками ІІ сорту. Тому зниження ціни ІІ сорту в цьому місяці пояснюється прагненням виробників до швидкого збуту продукції, яка швидко псується. У цей період спостерігається тенденція зниження частку яблук І сорту. Однак таке зниження є тільки відносним. Обсяги виробництва яблук зростають швидшими темпами, ніж їх якість. Основним постачальником яблук на місцевий ринок є ОПГ “Мелітопольське”. Частка яблук І сорту в цьому господарстві у період урожаю досягає 60-70%, але якість плодів знижується в періоди післязбиральної доробки, транспортування та реалізації.
Функціонування ринку плодово-ягідної продукції повинно базуватися на постачанні її продукції протягом року з урахуванням тенденцій попиту. Якщо в літній та осінній періоди, тобто в період збору врожаю, плодово-ягідна продукція надходить на ринок в повному обсязі для задоволення потреб споживачів, і навіть в деяких регіонах перенасичує ринок, то в зимово-весняний період ринок заполонений імпортованими плодами та цитрусовими. Нині суттєве значення має не тільки обсяг реалізації плодово-ягідної продукції, але й максимально розтягнутий цикл таких постачань, що забезпечує підприємству більш стабільну роботу в умовах конкуренції, а також росту цін на плоди, які реалізуються в більш пізні строки. Наприклад, ціни на яблука поступово збільшуються з грудня по березень та досягають свого максимуму у лютому місяці.
Реалізація плодів кісточкових культур здійснюється з червня по жовтень. При цьому, найбільш розтягнутим циклом, а також більш пізніми строками реалізації в групі кісточкових характеризуються слива і персик. Персик реалізується за значно високими цінами порівняно з іншими видами плодової продукції. Особливістю реалізації черешні є те, що плоди ранніх строків дозрівання реалізуються за високими цінами. Це пояснюється тим, що в червні не поступає інших видів плодової продукції нового урожаю.
Аналіз динаміки цін на яблука показує, що вирощування зерняткових культур, зокрема яблук, може забезпечити господарству прибуток за рахунок зберігання, крім того забезпечує господарству тривале постачання коштів протягом року.
Отже, для продовження періоду постачання свіжої плодової продукції на ринок вкрай необхідно розвивати базу зберігання, на засадах нових технологій для підвищення якості продукції. Прикладом може бути діяльність ДГ “Мелітопольське” (табл. 3.17).
Так, при зберіганні яблук таких сортів як Гала та Ельстар протягом 4-5 місяців вихід яблук І сорту у стандартній продукції забезпечується на 100%, Голден Делішес – на 75,5%. Найбільш пристосованими для довготривалого зберігання вважаються Джонаголд та Ройал Ред Делішес, які забезпечують вихід стандартної продукції відповідно на 97,8 та 96,6% при терміні зберігання 230 та 227 діб, при цьому вихід І сорту яблук Джонаголд забезпечувався на 93,5% від загального обсягу. Отже, зберігання яблук подовжує строки реалізації до квітня – травня наступного року.
Таблиця 3.17
Зберігання плодів яблуні врожаю, 2000 р.
| Сорт | Тривалість зберігання, діб | Вихід стандартної продукції, % | У тому числі по сортах | ||
| І | ІІ | ІІІ | |||
| Гала | 132 | 50,5 | 50,5 | - | - |
| Ельстар | 131 | 49,1 | 49,1 | - | - |
| Голден Деліщес | 179 | 86,9 | 65,6 | 20,5 | 0,8 |
| Джонаголд | 230 | 97,8 | 93,8 | - | 4,4 |
| Ройал ред Делішес | 227 | 96,6 | 69,0 | 17,2 | 10,4 |
| Ренет Семиренка | 219 | 89,3 | 39,3 | 32,1 | 17,9 |
Результати дослідження свідчать, що існуюча роздрібна торгівля плодово-ягідною продукцією та продуктами її переробки не відповідає споживчим вимогам до якості продукції. Основна частина плодів і ягід реалізується через палатки, ларьки, павільйони. Крім того, що вид торгівлі має відносно вузький асортимент плодів та ягід, незручний для обслуговування населення, невигідний для організації контролю якості плодів та ягід, не відповідає необхідним умовам зберігання якості продукції.
Отже, підвищення якості плодово-ягідної продукції в своєї більшості залежить в основному від удосконалення організації фірмової й оптової торгівлі на регіональному рівні, основне завдання якої полягає в тому, що при мінімумі посередників забезпечити швидке просування плодово-ягідної продукції від виробника до споживача. Налагодження взаємозв’язків сільськогосподарських підприємств з оптовими ринками, агроторговими домами, магазинами, підприємствами громадського харчування зумовлює зниження втрат продукції при транспортуванні та зберіганні.
У ринкових умовах для узагальнення терміну якості плодово-ягідної продукції важливими є питання конкурентоспроможності продукції, ціни та каналів реалізації. Виникає об’єктивна потреба науково-обґрунтованого розрахунку якості продукції з економічної точки зору споживача.
Для визначення впливу споживчого попиту на продукцію розроблена модель оцінки якості плодово-ягідної продукції. Розв‘язання моделі включає наступні етапи:
Визначення технологічних показників якості продукції., до яких були віднесені показники, які характеризують всі стадії виробництва (технологічні, функціональні, нормативні, фізичні, зрілість, хімічний склад, транспортабельність)
Визначення основних крітеріїв споживчого попиту на плоди і ягоди, які були визначені методом анкетного опитування: смакові якості, свіжість продукції, натуральність, зовнішній вигляд, вміст вітамінів, корисність плодів та ягід, мода, термін зберігання дизайн упаковки, маса плодів, рівень цін, знижки при купівлі, помологічний сорт продукції, регіон вирощування, екологічні критерії.
Встановлення позитивного чи негативного зв‘язку між технологічними показниками якості та їх взаємного впливу .
Кількісна оцінка крітеріїв споживчої попиту за технологічними умовами підвищення якості за п’ятибальною системою (1- слабка залежність; 3-середня залежність; 5 – сильна залежність).
Планування виробництва продукції за умов її конкурентоспроможності на регіональному ринку.
Оптимізація факторів підвищення якості плодово-ягідної продукції за технологічними показниками, умовами споживчого попиту та конкурентоспроможності продукції в регіоні.
Модель якості була розрахована для дослідного господарства “Мелітопольське” Запорізького району (додаток Ш).
Показник підвищення якості визначається як добуток коефіцієнта підвищення показників та оцінки факторів. Узагальнюючим показником в моделі є показник оптимізації технологічних умов виробництва для підвищення якості продукції, який визначається як добуток показника підвищення якості та коефіцієнту зв‘язку між крітерієм споживчого попиту та визначеним технологічним показником якості.
,
де
(3.1)
де, R – показник оптимізації технологічних умов виробництва з урахуванням споживчого попиту;
aij – коефіцієнт зв’язку між i-м критерієм споживчого попиту та j-м технологічним показником якості за п‘ятибальною системою;
xj – j-й показник якості
Аналіз даних моделі якості визначив, що для умов конкурентоспроможності продукції ДГ “Мелітопольське” основними показниками якості при прогнозуванні подальшого виробництва будуть технологічні і фізіологічні показники та хімічний склад плодів і ягід. Найбільшу частку в структурі узагальненого показника займають смакові якості (5,3%), вміст органічних і мінеральних речовин (5,2%), вміст пектину (5,2%) та цукру і білків (4,8%). Вагомими факторами є також колір (4,8%), зовнішній вигляд (4,6%) та форма плодів (4,1%). Господарство відзначається високим рівнем зберігання та первинної переробки плодів і ягід, тому показники зрілості відіграють неабияку роль.
Ці дані насамперед підтверджуються думкою споживачів Запорізької області, на підставі чого показник якості за такими факторами як смак, свіжість плодів і ягід, корисність продукції були визначені за найвищим балом – 7,0.
Таким чином основними факторами, які дозволять ДГ “Мелітопольське” конкурувати на регіональному рівні, є смакові якості та корисність продукції (а саме вміст цукру, білків, органічних і мінеральних речовин), зовнішній вигляд, зокрема колір і маса плодів, а також різноманіття порід та сортів на ринку.
Отже, якість плодово-ягідної продукції, поряд з ціною реалізації, є одним з основних факторів підвищення її конкурентоспроможності, що дозволяє визначити не тільки взаємозв‘язки між виробниками й об‘єктами ринкової інфраструктури, але і скоригувати обсяги виробництва плодів відповідно попиту на них на ринку, а також гарантувати прибутки партнерам у ланці «виробництво – зберігання – переробка – збут».
Висновки до розділу 3
1. У плані розвитку садівництва Запорізької області на 2010 – 2015 рр. прогнозується виробництво плодів та ягід у всіх категоріях господарств в обсязі відповідно 1563 та 1805 тис. ц, у тому числі зерняткових культур – 512 та 590,5 тис. ц, кісточкових культур – 977 та 1140 тис. ц. З метою удосконалення системи збуту плодово-ягідної продукції та планомірного забезпечення протягом року пропоновані такі канали реалізації продукції в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення (2010 р.): відповідно на переробку 10,0 та 2,0 тис. ц; на ринку – 144,0 та 205,0 тис. ц; комерційним структурам – 213,7 та 78,0 тис. ц, експорт – 110,0 та 250,0 тис.ц.
2. З метою забезпечення необхідного обсягу валових зборів плодово-ягідної продукції обґрунтовані основні елементи удосконалення технології вирощування:
- обґрунтований добір порід і сортів;
- формування та своєчасна обрізка плодових дерев
- внесення в грунт оптимальних доз мінеральних і органічних добрив
- застосування заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами.
3. У сучасних умовах ефективним каналам реалізації є фірмова торгівля, що забезпечує своєчасне постачання продукції на споживчий ринок, визначає низькі ціни на плоди і ягоди і зумовлює збільшення кількості споживачів. Створення фірмової торгівлі в СВК “Фрунзе” Веселівського району дозволило довести рівень товарності в 2003 р. до 91,4%, прибуток від реалізації становив 174,0 тис. грн., рівень рентабельності – 26,7 %.
4. Для подальшого розвитку ефективної системи реалізації плодів і ягід велике значення має створення оптової торгівлі в регіоні. Участь в оптовій торгівлі для сільськогосподарських підприємств рекомендується в тому разі, якщо обсяги реалізації плодів і ягід у сільськогосподарському підприємстві невеликі, продукція швидко псується й потребує термінового продажу.
5. За результатами дослідження пропонується реалізувати плодово-ягідну продукцію через місцеві ярмарки, які дають змогу сільськогосподарським підприємствам налагоджувати безпосередні контакти із споживачами, аналізувати свою торгівельну діяльність та досліджувати ринок, підтримувати зв’язки із постійними оптовими і роздрібними підприємствами.
6. Новим каналом є реалізація плодово-ягідної продукції через електронну систему. Наведена матриця електронних послуг дозволяє сільськогосподарським підприємствам обрати оптимальний вид електронної реалізації продукції залежно від обсягів продажу та характеру діяльності підприємства.
7. Визначені основні показники якості плодової продукції на всіх стадіях її просування від виробництва до реалізації, які забезпечують її поліпшення в ринкових умовах. Дослідженнями встановлено, що основними факторами підвищення якості з технологічної точки зору є добір порід і сортів та дотримання умов зберігання плодово-ягідної продукції. Найбільш пристосованими для довготривалого зберігання вважаються Джонаголд та Ройал Ред Делішес, які забезпечують вихід стандартної продукції відповідно на 97,8 та 96,6 %, при терміні зберігання 230 та 227 діб.
8. Для визначення оптимального співвідношення технологічних показників якості та показників споживчої переваги адаптована модель комплексної оцінки якості плодово-ягідної продукції для ДГ “Мелітопольське”. Найбільшу частку в структурі комплексного показника якості займають смакові якості плодів та ягід (5,3%), вміст органічних та мінеральних речовин (5,2%), наявність пектину (5,2%) та вміст цукру і білків (4,8%), що вказує на необхідність впровадження нових порід і сортів плодів та ягід у господарствах.
ВИСНОВКИ
Дослідження розвитку виробництва плодово-ягідної продукції у Південному Степу України та шляхів підвищення його ефективності дозволяють зробити наступні висновки та пропозиції:
Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції визначається взаємодією природних, технологічних, організаційних й економічних факторів, а також залежить від факторів зовнішнього середовища та функціонування ринку. Підвищення економічної ефективності забезпечується за рахунок концентрації виробництва і зональної спеціалізації галузі, оптимального розміщення виробництва, підвищення продуктивності садів у підприємствах різних форм господарювання за умов орієнтації їх на вимоги ринку.
За останні роки у Запорізькій області спостерігається тенденція зменшення як загальної площі плодово-ягідних насаджень, так і площ у плодоносному віці (майже в 1,5-2 рази). Сільськогосподарські підприємства області характеризуються низьким рівнем урожайності, який у 2003 р. коливався від 5 до 20 ц/га. Щорічне зменшення валового збору у сільськогосподарських підприємствах становить у середньому 13,7 тис. ц. Основними районами досліджуваної області, які вирощують плодово-ягідну продукцію, є Мелітопольський (49,1% від загального валового збору), Михайлівський (15,7%), Веселівський (7,5), Запорізький (6,9%).
Показник норми прибутку є одним з основних показників ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, який розраховується за даними бухгалтерського обліку і включає вартість землі за грошовою оцінкою. Дослідженнями встановлено, що норма прибутку виробництва плодово-ягідної продукції не перевищує 10%.
Дослідження впливу основних організаційно-економічних чинників на ефективність виробництва плодово-ягідної продукції показали: з підвищенням рівня концентрації плодово-ягідних насаджень з 12 до 127 га у середньому на господарство собівартість реалізованої продукції і затрати праці на 1 ц знижаються відповідно у 1,7 та 2,4 рази, водночас урожайність продукції збільшується у 5,6 разів; з підвищенням спеціалізації виробництва від 0,2 до 12,7% затрати праці знижуються на 75%, собівартість 1 ц реалізованої продукції зменшується на 70%, прибуток на 1 га досягає 303,6 грн.; збільшення обсягів валової продукції з 102 до 7200 ц у середньому на господарство дозволяє зменшити затрати праці на 1 ц у 4,6 раза, знизити собівартість 1 ц реалізованої продукції у 3 рази та одержати 349,2 грн. прибутку на 1 га насаджень.
Основними факторами, які впливають на рівень споживання плодів і ягід, є рівень сукупного доходу населення, кількість членів сім’ї, сезонність виробництва, ціни та якість продукції. Основними споживачами плодів та ягід в досліджуваній області є населення, рівень доходу якого перевищує 300,0 грн. Більшість опитуваних віддають перевагу яблукам (83%) і черешні (58%), приділяючи при цьому увагу смаковим якостям (68%) та свіжості продукції (65%).
Основними концептуальними положеннями розвитку виробництва плодово-ягідної продукції мають бути: підвищення родючості ґрунтів, збереження та ефективне використання ресурсів, стабілізація і нарощування обсягів виробництва, зменшення собівартості, підвищення якості та розширення асортименту продукції, налагодження взаємозв’язків між сільськогосподарськими підприємствами і підприємствами ринкової інфраструктури. Обсяг виробництва плодів і ягід у 2010 р. становитиме 156,3 тис. тонн, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – 76,5 тис. тонн, у 2015 році – відповідно 180,5 і 98,5 тис. тонн.
У підвищенні ефективності виробництва плодово-ягідної продукції пріоритетним напрямом повинне стати впровадження інтенсивних технологій вирощування плодово-ягідних культур. Економічна оцінка інтенсивної технології виробництва черешні в умовах Південного Степу показала, що при затратах праці 1103 люд.-год. та виробничих затратах 6011 грн. на один гектар урожайність досягне 80 ц/га, рівень рентабельності виробництва черешні становитиме 530,7%, що в 1,4 раза більше, ніж при існуючій технології.
Впровадження запропонованої схеми каналів реалізації плодів та ягід дозволить сільськогосподарським підприємствам швидко реагувати на зміни кон’юнктури ринку залежно від вибору каналів реалізації. Важливим питанням удосконалення системи реалізації продукції є формування власної торгівлі сільськогосподарськими підприємствами, реалізація плодово-ягідної продукції через місцеві ярмарки та електронну систему Internet. Так, через власні магазини у 2010 та 2015 рр. прогнозується реалізовувати відповідно 11,5 та 12,8 тис. тонн плодів та ягід, або 16,7 та 13,1% товарної продукції.
Участь в електронній торгівлі сільськогосподарськими підприємствами може здійснюватися залежно від розміру і спеціалізації господарств та коливатися від надання інформації в електронній мережі до реалізації продукції безпосередньо за допомогою мережі Internet. Нормативні витрати на створення електронного магазину та інформаційної сторінки в електронній мережі відповідно становлять 5,4 і 5,2 тис. грн.
Визначення оптимального співвідношення технологічних показників якості і споживчого попиту та адаптація моделі оцінки якості продукції на прикладі ДГ “Мелітопольське” Запорізької області свідчить, що найбільшу питому вагу в структурі комплексного показника якості займають смакові якості плодів (5,3%) та хімічний склад (4,8-5,2%). При плануванні виробництва для конкурентоспроможності продукції необхідно приділити увагу підвищенню таких показників якості як фізіологічні, нормативні та хімічний склад.
Таким чином, тільки на засадах комплексного системного підходу до визначення розвитку галузі садівництва можна забезпечити подальше збільшення валового виробництва плодово-ягідної продукції та рівнів товарності й рентабельності виробництва як основних умов підвищення ефективності виробництва.
|
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
|
|
|
Агение Г.П. Предпосылки развития и экономическая эффективность плодового питомниководства на промышленной основе (на материалах Молдавской ССР) /Автореф. дис. на соиск. уч. степ. к.э.н. – К., 1982 – 23с. |
|
|
Агирбов Ю. Рынок картофеля и плодоовощной продукции. //АПК: экономика и управление. – 2000. – №12. – С. 50-58. |
|
|
Агирбов Ю., Волощенко С., Мухаметзянов Р., Семенов И. Современнее состояния и основные направления развития регионального плодоовощного подкомплекса России // Международный сельскохозяйственный журнал. – 1998. – №1. – С.52-55. |
|
|
Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6) / За ред. П.Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 764 с. |
|
|
Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвиту. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 4) / За ред. Саблука та ін. – К.: ІАЕ, 2000. – 601с. |
|
|
Азовская ярмарка – 2003 в Бердянске // Ярмарки и выставки. – 2003. – №6 – С. |
|
|
Аналіз ринку плодоовочевої продукції України //Пропозиція. – 1997. – №11. – С.56-57. |
|
|
Андрієвський А., Сеперович Н., Нога В., Кірсанов В. Гносеологічні аспекти поняття „продовольча безпека” //Фондовий ринок. – 2000. – №7. – С.34-38. |
|
|
Бабич А.О. Світові, земельні, продовольчі і кормові ресурси – Київ: Аграрна наука, 1996. – 571с. |
|
|
Балыков В. Система показателей экономической эффективности // АПК: экономика и управление – 2000. – №7. – С.19-22. |
|
|
Баховчук В. Краевой продовольственный рынок //АПК: экономика и управление. – 2000. – №10. – С.52-56. |
|
|
Баюра Д.О. Реформування власності у садівницьких та плодопереробних підприємствах і підвищення ефективності їх функціонування (на матеріалах підприємств Західного Лісостепу України) /Автореф. на здоб. наук. ступ к.е.н – К.: ІАЕ, 1997. – 17с. |
|
|
Білоусько Я.К. Напрями реформування власності переробних галузей агропромислового комплексу //Економіка АПК. – 1996. – №4. – С.20-23. |
|
|
Большой экономический словарь/ Под ред. А.Н. Азрилияна. – 5.-е изд. доп. и перераб. – М.: Институт новой экономики, 2002. – 1280 с. |
|
|
Борисенко А. Развитие оптовой торговли плодоовощной продукцией на основе зарубежного опыта //Международный сельскохозяйственный журнал. – 1997. – №2. – С.26-30. |
|
|
Брезвін А.І. Організаційно-методологічні засади інтеграції виробництва в АПК //Економіка АПК. – 2000. – №3. – С.15-17. |
|
|
Буздалов И.Н. Экономическая эффективность интенсификации сельскохозяйственного производства. – М.: Колос, 1996. – 392с. |
|
|
Вивчити систему утримання та поживний режим ґрунту в зрошуваному сливовому саду: звіт про НДР (заключний)/ Інститут зрошуваного садівництва УААН. – УДК 634.21.631.67. – Мелітополь, 1994. – 119с. |
|
|
Воробьев И. Продовольственная безопасность: пути решения // Международный сельскохозяйственный журнал. – 1998. – №4. – С.29-34. |
|
|
Всемирная история экономической мысли. Том 4. Теория социализма и капитализма в межвоенный период/ Под. ред. В.Н. Черковец- М.: Мысль, 1990. – 591с. |
|
|
Гегель. Энциклопедия философских наук. Соч. – Т.1. – М., 1929. – 650с. |
|
|
Государственная политика по обеспечению продовольственной безопасности страны //Международный сельскохозяйственный журнал. – 1998. – №2. – С.26-28. |
|
|
Губський Б.В. Аграрний ринок. – К.: Нора-прінт, 1998. – 184с. |
|
|
Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» від 10 травня 1993 р. № 46-93 |
|
|
Дергачева Л. Адаптация предприятий плодоовощеконсервной промышленности к условиям рынка //АПК: экономика и управление. – 1999. – №11. – С.73-77. |
|
|
Долинський В.П., Долинський С.В.,ДяченкоІ.Б. Особливості та розвиток підприємництва в аграрних і агропереробних підприємствах //Економіка АПК. – 2000. – №2. – С.46-55. |
|
|
Дрийпер Н., Смит Г. Прикладной регрессионный анализ: В 2-х кн. Кн. 2/ Пер. с англ. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 357с. |
|
|
Дубицький В.В. Внутрішньогосподарська агропромислова інтеграція //Економіка АПК. – 1999. – №10. – С.28-31. |
|
|
Дубицький В.В Становлення інтегрованих агропромислових формувань ринкового типу // Економіка АПК. – 2000. – №10. – С.17-20. |
|
|
Екологія плодових культур В.Ф Іванов, А.С. Іванова, Н.Є Опанасенко, Н.П. Литвинов, В.І. Важов – К.: Аграрна наука, 1998. – 407с. |
|
|
Ермаков А.Е. Развитие и эффективность садоводческих предприятий разных форм хозяйствования. – К., 1997. – 292с. |
|
|
Єрмаков О.Ю.Особливості адаптації садівництва України до ринкових умов господарювання //Садівництво, 1998. – Вип. 47. С.261-265 |
|
|
Задорожна Е.П. Экономика садоводства в пригородных совхозах (на примере Киевской области) /Автореф. дис. на соиск. уч. степ. к.э.н – К., 1964. – 14с. |
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 24 жовтня 2002 року № 191-iv |
|
|
Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» Відомості Верховної Ради - 1999, № 20-21, ст.191 |
|
|
Закон України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 рр.» від 18 січня 2001 р |
|
|
Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» Відомості верховної ради - 1998, n 19, ст. 98 |
|
|
Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу. – К.: Логос, 1999. – 256с. |
|
|
Зінь. Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 320с. |
|
|
Зозулёв А.В. Сегментирование рынка: Учеб пособие. – Х.: Студцентр, 2003. –232 с. |
|
|
Зырянова Т. Рынки сбыта и конкурентоспособность продукции //Экономика сельского хозяйства России. – 2001. - №11. – С. 32. |
|
|
Касьянова Н.Л. Методичні підходи до структуризації виробництва та формування регіональних ринків агро продовольчої продукції //Економіка АПК. – 2000. – №8. – С. 89-94. |
|
|
Кашин В., Косякин А. Социально-экономическая стратегия адаптивного садоводства //АПК: экономика и управление. – 1999. - №2. - С.21-25. |
|
|
Козлов М. Формирование рыночной системы реализации сельскохозяйственной продукции //АПК: экономика и управление – 1997. - №7. – С.42-49. |
|
|
Конгресс „Продовольственная безопасность России” 19 декабря 1997г., Москва, Парламентский центр //Международный сельскохозяйственный журнал. – 1998. – №2. – С. 25-26. |
|
|
Кондратенко П.В. Розвиток галузі садівництва в умовах реформування агропромислового комплексу // Вісник аграрної науки. – 2001. – №9 – С. 5-8. |
|
|
Кондратенко П.В., Литовченко О.М., Тюрин С.Т. Концепція розвитку плодово-ягідного виробництва в Україні. – К., 1997. – 17с. |
|
|
Королев А. Создание системы оптовых продовольственных рынков //АПК: экономика и управление. – 1999. – №2. – С.37-40. |
|
|
Кравець О.В. Економічна ефективність садівництва та оптимізація породно-сортового складу плодових насаджень (на матеріалах господарств південних областей України та Автономної Республіки Крим) /Автореф. на здоб. наук. ступ к.е.н. – Дніпропетровськ, 2001. – 21с. |
|
|
Кравченко П.Я., Шумейко А.І., Кучеренко С.М. Поглиблення спеціалізації садівництва в Українській РСР //Вісник аграрної науки. – 1991. – №7. – С.32-36. |
|
|
Курс экономической теории. Учебн. пособие под. ред. М.Н.Чепурина, проф. Кисилева Е.А. – Киров: Вятка, 1994. – 624. |
|
|
Кучеренко С.М. Тенденції розвитку консервного виробництва в системі споживчої кооперації //Економіка АПК. – 2000. – №9. – С.43-47. |
|
|
Лазня В. Плодоовощеконсервное производство в Украине// Економіка України. – 1999. – №10 – С. 70-77. |
|
|
Легеза Д.Г. Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах зони Степу // Економіка АПК. – 2003. - № 6. – 93-99. |
|
|
Легеза Д.Г. Ефективність спеціалізації сільськогосподарських підприємств на виробництві плодово-ягідної продукції в зоні Степу //Науковий вісник Національного агарного університету. Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., – Вип. 62. – 2003. – с. 129-133. |
|
|
Легеза Д.Г. Основні особливості врегулювання земельних та майнових питань зони Степу на землях під багаторічними насадженнями // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – том 3 /за ред. В.Г.Ткаченко. – Луганськ: Вид-во „Єлтон-2”, 2002. - №14(26) – с. 278-282. |
|
|
Легеза Д.Г. Основні регіональні фактори розміщення виробництва плодової продукції в сучасних умовах // Вісник ХДАУ – 2001. – №7 –Серія “Економіка АПК і природокористування.” – С. 234-237. |
|
|
Легеза Д.Г. Проблеми ефективності виробництва плодової продукції в сільськогосподарських підприємствах // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. За ред. П.Т. Саблука, Част 2. – с. 192-196. |
|
|
Легеза Д.Г. Проблеми якості та конкурентоспроможності плодової продукції //Агроінком. – 2002. - № 4-7. – с. 50-52. |
|
|
Легеза Д.Г. Ринок збуту та конкурентоспроможність плодово-ягідної продукції // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. Вип. 1-2. – 2003. – с.145-149. |
|
|
Легеза Д.Г. Роль плодової продукції в продовольчому забезпеченні населення //Науковий вісник Національного агарного університету. Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., – Вип.. 44. – 2001. – с. 112-114. |
|
|
Легеза Д.Г. Світове виробництво та використання плодової продукції //Науковий вісник Національного агарного університету. Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., – Вип.. 51. – 2002. – с.100-102. |
|
|
Легеза Д.Г. Удосконалення системи збуту плодово-ягідної продукції // Агроінком. – 2003. - № 5-8. – с. 71-75 |
|
|
Леш А. Географическое размещение хозяйства. Пер. с англ. Азенштадта Л.А. – М.: Изд. Иностр. литературы – 1959. – 456с. |
|
|
Мазур К.В. Формування і ефективність функціонування регіонального плодопродуктового під комплексу /Автореф. на здоб. наук. ступ к.е.н – К.: ІАЕ, 2001. - 20с. |
|
|
Макаренко П.Н., Мельник Л.Л., Карпенко А.М. Развитие интеграции в агропромышленном производстве как одно из направлений аграрной политики //Економіка АПК. – 2000. – №8. – с.52-58. |
|
|
Малік М.Й., Орлатий М.К., Федієнко П.М. Інтеграція як фактор підвищення ефективності реформованих сільськогосподарських підприємств. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 40 с. |
|
|
Мамутов В. Досвід ефективного колективного сільськогосподарського виробництва // Економіка України. – 1999. - №8. – С.75-78. |
|
|
Маркіна Т.А. Основні напрями дослідження ринку продукції садівництва // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О. Мельничук (відповід. ред) та ін. – К., Вип. 52, -2002. – С. 67-69 |
|
|
Маркіна Т.І. Ефективність інтенсифікації садівництва (на матеріалах південних областей України). /Автореф. на здоб. наук. ступ к.е.н. – К., 1996. – 25с. |
|
|
Маркс К. Капитал, т. 2 // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т.24. – 650с. |
|
|
Маркс. Капитал, Т. 3 //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т.25, ч.2. – 5551с. |
|
|
Мармуль Л.О., Танклевська Н.С., Грицку В.С. Економічна ефективність функціонування плодоконсервної промисловості у складі регіонального АПК //Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил АП України. – РВПС, 1998. – 219с. |
|
|
Маслаков В. Сущность и уровни продовольственной безопасности. //Международный сельскохозяйственный журнал. – 1998. – №3. – С.33-35. |
|
|
Мельников
А. Фирменная
торговля набирает
обороты // Экономика
сельского
хозяйства
России – 2003. –
№10. – С.
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |