Xreferat.com » Рефераты по экономике » Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

Чернігівському – 96,3% Якимівському – 86,2%, Приморському – 82,2%. Причина полягає насамперед у розміщенні плодових насаджень поблизу промислових центрів і курортної зони, наявності переробної промисловості та наближення її до сировинної бази.

На території області діють Бердянський, К.-Дніпровський, Мелітопольський і Токмацький консервні комбінати, наявна розгалужена мережа автомобільних шляхів, через західні райони пролягає траса Москва – Сімферополь, розташований морський порт у Бердянську.

Незважаючи на це, основними районами, які забезпечують область товарною продукцією, є Мелітопольський (53,3% від загального обсягу реалізованої продукції), Веселівський (9,5%), Михайлівський (9,1%), Запорізький (7,1%). Середній рівень інших господарств у структурі реалізації продукції займає лише 1-3% і не впливає на загальний обсяг реалізації продукції в регіоні.

За останні 6 років спостерігається збільшення реалізації продукції як взагалі по області, так і по агрокліматичними зонам та районам.

Таблиця 2.18

Обсяги реалізації плодово-ягідної продукції сільськогосподарськими підприємствами Запорізької області за агрокліматичними зонами, тонн

Агрокліматичні зони 1998 1999 2000 2001 2002 2003 Відношення 2003 до 1998 р., +/–
І зона 421 348 1763 1518 768 2399 1978
ІІ зона 2415 666 1128 1737 1692 2061 -354
ІІІ зона 7039 3014 5350 6789 5638 10597 3558
Разом по області 9875 4028 8241 10044 8098 15057 5182

За цей період обсяг реалізації продукції збільшився на 5182 тонн, причому в першій зоні – на 1978 тонн, у третій – на 3558 тонн, в той же час обсяг реалізації плодів і ягід в другій агрокліматичній зоні зменшився на 14,5%. Основною причиною виявилося різке скорочення товарної продукції в господарствах, а в деяких районах плоди і ягоди не реалізували взагалі. Водночас протягом 1998 – 2000 рр. ці райони забезпечували область плодово-ягідною продукцією в середньому на 19%, у 2001 – на 17,3%; і в 2003 р. – на 13,7 відсотків.

Обсяги реалізації продукції також знизились до загрозливого рівня в районах І зони, а саме в Оріхівському (196 т), Куйбишевському (186 т), Гуляйпільському (143 т) і Новомиколаївському (17 т).

Основними причинами спаду стала відсутність держзамовлення на плодово-ягідну продукцію та незадовільна маркетингова діяльність, завдання якої є вивчення питань заготівлі, зберігання, переробки продукції, оптової й роздрібної торгівлі. Як переконують результати дослідження, господарства ще не адаптували виробництво плодово-ягідної продукції до ринкових умов.

У процесі переходу до ринкових відносин значно змінилася структура каналів реалізації плодів та ягід. Частка окремих каналів реалізації плодово-ягідної продукції у Запорізькій області характеризується даними таблиці 2.19

Таблиця 2.19

Обсяги і частка каналів реалізації плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області, 2003 рр.

Канали реалізації Кісточкові Зерняткові Ягідники Всього

т % т % т % т %
Переробні підприємства 5 0,1 264 2,5 - - 269 1,8
Населенню в рахунок оплати праці 586 13,6 1196 11,2 2 9,5 1784 11,8
Міські ринки та власні магазини 1669 38,7 3501 32,7 - - 5170 34,3
Видача пайовикам 103 2,4 257 2,4 - - 360 2,4
Інші канали реалізації 1952 45,2 5503 51,3 19 90,5 7474 49,6
Разом 4315 100,0 10721 100,0 21 100,0 15057 100,0

Основним каналом реалізації, який реально відображає цінову ситуацію, є реалізація продукції через міські ринки та власні магазини, на яку припадає 34,3%. У Запорізькій області в 2003 році через заготівельну систему було реалізовано тільки 1,8% плодів та ягід. У 2001 р. з‘явився новий канал реалізації плодів і ягід – видача пайовикам в рахунок орендної плати за землю та оплати майнових паїв. Загальний обсяг продажу плодів і ягід за цим каналом реалізації в 2003 р. становив лише 2,4 %. Але він ще не набув вагомого значення серед інших каналів реалізації продукції, крім того, плодово-ягідна продукція реалізується через споживчу кооперацію, комерційні структури та підприємства.

Основним каналом збуту зерняткових і кісточкових культур є продаж їх комерційним підприємствам – відповідно 45,2 і 51,3%. Структура каналів реалізації ягідних культур значно відрізняється від структури каналів реалізації плодових культур, яка характеризується відсутністю реалізації продукції на міських ринках та значною питомою вагою реалізації населенню в рахунок оплати праці – 9,5.

Якщо характеризувати продаж плодово-ягідної продукції за різними каналами реалізації в динаміці (додаток Л), то можна переконатися, що в 1998 – 2003 рр. по зерняткових культурах різко знизилася частка реалізації заготівельним організаціям.

Так, в 2003 р. порівняно з 1997 р. обсяг продажу зерняткових заготівельним організаціям скоротився на 86,6%, а в 2002 і 2003 роках майже зник взагалі. Основною позитивною зміною в структурі каналів реалізації зерняткових є продаж продукції сільськогосподарськими підприємствами на ринку та через власні магазини. У 2003 р. через цей канал було продано 3501 т, або 34,3% від загального обсягу реалізації зерняткових.

Реалізація кісточкових культур у 1998-2003 рр. характеризується зниженням обсягів продажу заготівельним організаціям у 2001 р. на 97,2% проти 1997 р. та поступовим збільшенням частки реалізації комерційним структурам і підприємствам. Так, у 2003 р. комерційним підприємствам було реалізовано 1952 т, або 45,2% від реального обсягу реалізації, при цьому в 2001 р. цей показник дорівнював 13,9%. Основними кісточковими культурами, які реалізуються в рахунок оплати праці, є черешня, абрикос та слива. Досить вагомим каналом залишається продаж кісточкових культур на міський ринках і в магазинах, які належать сільськогосподарським підприємствам.

Структура каналів реалізації різниться за районами та агрокліматичними зонами (табл. 2.20)

Таблиця 2.20

Канали реалізації плодово-ягідної продукції за агрокліматичними зонами в Запорізькій області

Райони та агрокліматичні зони Обсяг реалізації продукції, т Канали реалізації


переробним підприємствам населенню через систему харчування на ринку пайовикам комерційним структурам та підприємствам
Разом по І зоні 2399 206 309 62 636 1186
Разом по ІІ зоні 2061 - 274 69 655 1063
Разом по ІІІ зоні 10597 63 1201 229 3879 5225
Разом по області 15057 269 1784 360 5170 7474

Як свідчать результати дослідження, основними постачальниками плодово-ягідної продукції комерційним підприємствам в області є Мелітопольський (58,0% від загального обсягу продажу за цим каналом реалізації), Веселівський (9,5%), Михайлівський (8,3%) і Запорізький (7,9%) райони. Велику частку в структурі реалізації у деяких районах займає реалізація плодів і ягід населення в рахунок оплати праці, що веде до зниження доходу від реалізації як по господарствах, так і в районах області. Так, на цей канал реалізації припадало в Токмацькому 22,3% в структурі каналів реалізації, Приазовському – 37,4% та Якимівському – 36,1%. Основний обсяг плодів і ягід в області, який реалізується на ринку та у власних магазинах, зосереджений в районах третьої агрокліматичної зони (75,0% від усіх плодів і ягід, реалізованим за цим каналом становить). При цьому в структурі каналів реалізації збут плодів і ягід на ринку становить у Мелітопольському 35,2%, Запорізькому – 46,8%, Веселівському – 45,6%, Михайлівському – 35,2%.

Раціональне використання плодово-ягідної продукції в ринкових умовах повинно здійснюватися відповідно до задоволення попиту населення області на плодово-ягідну продукцію та продукцію її переробки. В останні роки платоспроможність населення визначає не тільки обсяги попиту на плоди та ягоди, а й ціну реалізації. У сільськогосподарських підприємствах області спостерігається зростання цін реалізації плодово-ягідної продукції. Проте темпи їх підвищення істотно різняться (рис. 2.5).

Ефективність виробництва плодово-ягідної продукціїУ 2003 р. порівняно з 1998 р. ціни реалізації плодів та ягід заготівельним організаціям зросли на 36,7%, населенню в рахунок оплати праці – на 96,8%, на міських ринках та у власних магазинах на 113,5%. Нижчими вони були у 1997 та 1998 роках (від 160 грн. до 430 грн.). Водночас у 2000-2001 рр. знизилися ціни на продукцію, яка надходить заготівельним організаціям. У порівнянні з 2002 р. ціни за цим каналом реалізації в 2000 і в 2001 роках відповідно дорівнювали 86,0 та 78,7%. Погодні умови 1999 року зумовили спад обсягів виробництва та реалізації продукції і внаслідок цього підвищення цін по основних каналах реалізації. Протягом досліджуваного періоду простежується обернена взаємозалежність між обсягами й ціною реалізації. Так, у 2003 р. порівняно з 1998 р. при збільшенні рівню цін реалізації плодів і ягід в рахунок оплати праці відповідно зменшився на 54,3% обсяг реалізації продукції.

Аналіз рівня цін свідчить про значне відхилення їх залежно від каналів реалізації плодово-ягідної продукції. Так, ціни на плодово-ягідну продукцію, яка реалізується сільськогосподарськими підприємствами на ринку, в 2-3 рази вищі від рівня цін реалізації заготівельним організаціям. Передусім це визначається вищою якістю продукції, яка надходить на ринок.

За досліджуваний період, незалежно від каналів реалізації ягідних культур, ціни реалізації мали тенденцію до постійного збільшення. Так, ціни продажу населенням вирощених ягід збільшились утричі, при збільшенні обсягів реалізації в 4 рази, у тому числі на ринку ціни відповідно зросли в 1,9 рази, тоді як обсяг реалізації ягід на ринку зменшився на 70,0 відсотків.

Слід відзначити також, що протягом 2000-2001 рр. середні ціни на ягідну продукцію, що реалізовувались населенню в рахунок оплати праці, щорічно перевищували рівень середньозваженої ціни на 2-7% відсотків.

Відхилення цін на плодово-ягідні культури визначились не тільки за каналами реалізації та групами культур, але і від регіону їх реалізації (додаток М).

Найвищі ціни встановилися в районах курортної та промислових зон, де зосереджується найбільша частина населення області (Якимівський, Бердянський, Мелітопольський, Запорізький райони). У 2003 р. плодово-ягідна продукція в Якимівському районі реалізовувалася через систему громадського харчування за ціною 687,0 грн./тонн, водночас за цим каналом плоди та ягоди в Чернігівському районі реалізовувались за ціною 217,6 грн./т. Вагомим фактором впливу на рівень цін є проходження траси Москва – Сімферополь через західні райони Запорізької області. Так, у 2003 р. в Запорізькому районі зафіксовані найвищі ціни на кісточкові культури, які реалізовувались на ринку, ціни за 1 т кісточкових плодів відповідно становили 2141,4 грн/тонн.

Причиною високого рівня цін на плодово-ягідну продукцію є відсутність розвинутої ринкової інфраструктури в досліджуваній області. Високі реалізаційні ціни, відсутність оптової торгівлі, неврегульовані економічні відносини між сільськогосподарськими й переробними підприємствами виявилися причиною перетворення галузі садівництва із високорентабельної в низькорентабельну, а в більшості підприємств – навіть у збиткову.

Одночасне існування рентабельних, низькорентабельних і збиткових підприємств вказує на резерви підвищення ефективності виробництва плодів та ягід. Це підтверджують дані групування сільськогосподарських підприємств за рівнем прибутку (табл. 2.21)

Таблиця 2.21

Економічні показники у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області , 1996-2001 рр.

Показники Групи господарств за рівнем прибутку на 1 господарство

збиткові прибуткові
1 2 3
Кількість підприємств у групі 58 16
Прибуток на 1 га, грн. -178,2 541,0
Площа насаджень у плодоносному віці, га 55 78
Урожайність, ц/га 4,7 47,0

Продовження таблиці 2.21

1 2 3
Затрати праці, люд-год.

на 1 га 207,3 555,1
на 1 ц 44,1 11,8
Виробничі витрати на 1 га, грн. 450,2 1652,6
Виробнича собівартість 1 ц плодів і ягід, грн. 100,6 36,5
Ціна реалізації 1 ц плодів і ягід, грн. 53,5 49,0
Прибуток (+), збиток (-)

всього, тис. грн. -9,8 42,2
на 1 ц реалізованої продукції, грн. -47,1 12,5
Рівень товарності, % 80,5 92,1
Рівень рентабельності, % -46,8 47,0

Аналіз даних таблиці свідчить, що серед 74 сільськогосподарських підприємств, розташованих у регіоні південного Степу, сприятливого для вирощування майже всіх плодово-ягідних культур, лише 16 з них були прибутковими. Прибуткові сільськогосподарські підприємства досягли високих результатів господарської діяльності насамперед за рахунок нижчої собівартості виробленої продукції, вищого рівня урожайності й інтенсифікації виробництва, оптимального породно-сортового складу насаджень, удосконалення виробничої структури.

Із збільшенням витрат рентабельними підприємствами на 1 га плодоносних насаджень у 3,7 рази порівняно з нерентабельними господарствами рентабельні господарства забезпечили збільшення показника урожайності майже у 10 разів, а собівартість виробництва плодово-ягідної продукції в них нижча на 64,1 грн., або 63,7 %. Вплив ціни реалізації на рівень прибутку у розрахунку на 1 га був високим, особливо у спеціалізованих підприємствах. Перш за все це було зумовлено наявністю в них переробних потужностей, плодосховищ та мережі фірмових магазинів.

Розвиток внутрішньогосподарської інтеграції дозволив рентабельним підприємствам мінімізувати, з одного боку, витрати на виробництво плодово-ягідної продукції у зв‘язку з переробкою нестандартної продукції або швидкопсувної, а з іншого – реалізовувати плоди та ягоди за умов кращої кон‘юнктури ринку при використанні сховищ і мережі фірмових магазинів.

Першочерговою метою товаровиробників є активний пошук ринків збуту. В умовах ринкової конкуренції сільськогосподарські підприємства є власниками своєї продукції і самостійно визначають канали збуту, що суттєво впливає на ефективність реалізації продукції (табл. 2.23)

Таблиця 2.23

Ефективність реалізації плодово-ягідної продукції у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області

Показники Роки

1998 1999 2002 2003
Структура каналів реалізації плодів та ягід, %



- переробним підприємствам; 13,4 2,7 0,2 1,8
- населенню в рахунок оплати праці та через систему громадського харчування; 39,9 35,9 13,1 11,8
- на ринку, через власні магазини; 31,7 38,5 53,1 34,3
- інші канали реалізації 15,0 22,9 33,6 52,1
Ціна реалізації, грн./ц 36,2 89,3 100,8 67,2
Рівень товарності, % 94,9 114,4 114,6 71,0
Прибуток (збиток) від реалізації 1 ц продукції, грн. -33,3 -24,9 21,0 12,0
Рівень рентабельності, % -48,9 -22,5 26,4 21,9

Реалізація плодів та ягід населенню в рахунок оплати праці та через систему громадського харчування і переробним підприємствам у 1998 році була одним з основних чинників формування низької ціни реалізації в області, яка становила лише 36,2 грн за 1 центнер продукції. Строкатість рівня товарності свідчить про відсутність у господарствах постійних каналів збуту продукції.

Забезпечення вищої ефективності в ринкових умовах можливе за рахунок підвищення рівня урожайності плодово-ягідних культур, відновлення спеціалізованого виробництва, зменшення витрат на виробництво й реалізацію продукції, удосконалення системи збуту, а внаслідок цього рівня товарності та рентабельності продукції (табл. 2.24).

Таблиця 2.24

Ефективність виробництва плодів та ягід залежно від обсягів їх реалізації сільськогосподарськими підприємствами Запорізької області в середньому за 1996-2001 рр.

Показники Групи підприємств за обсягами реалізації продукції на господарство, ц

І

до 50,0

ІІ

50,1-500,0

ІІІ

500,1 і більше

Кількість підприємств у групі 27 33 14
Обсяг реалізації плодів та ягід, ц 18,6 155,4 4318,1
Площа насаджень у плодоносному віці, га 19 52 157
Валовий збір плодів і ягід, ц 24,8 190,3 4761,6
Урожайність, ц/га 1,3 3,7 30,3
Затрати праці, люд-год.


на 1 га 92,1 191,3 444,8
на 1 ц 70,6 52,3 14,7
Виробничі витрати на 1 га, грн. 185,3 439,1 1208,3
Виробнича собівартість 1 ц плодів і ягід, грн. 123,1 122,0 41,3
Ціна реалізації 1 ц плодів і ягід, грн. 39,8 62,2 49,0
Прибуток (+), збиток (-)


всього, тис. грн. -1,55 -9,29 33,09
на 1 га, грн. -81,6 -178,7 210,8
на 1 ц реалізованої продукції, грн. -83,3 -59,8 7,7
Рівень товарності, % 75,0 81,7 90,7
Рівень рентабельності, % -67,7 -49,0 18,5

Господарства першої і другої груп характеризуються низькою концентрацією виробництва – в середньому відповідно 19 і 52 га. Внаслідок цього виробництво в них збиткове. Вища концентрація плодово-ягідних насаджень дає змогу підвищити обсяги виробництва й урожайність, зменшити матеріальні затрати та витрати праці, поліпшити якість продукції, а отже підвищити ціну реалізації та прибуток галузі. Так, у третій групі при середній площі насаджень у плодоносному віці 157 га обсяги реалізації плодово-ягідної продукції дорівнюють 4318,1 ц, ціна реалізації – 49,0 грн/ц, прибуток на 1 га – 210,8 грн.

Дані таблиці свідчать про пряму залежність між змінами обсягів виробництва, прибутком і рівнем рентабельності. При збільшенні обсягів реалізації плодів та ягід у середньому на 4162,7 ц, величина прибутку у третій групі зросла на 23,8 тис. грн., рівень рентабельності – на 67,5 відсотків.

Узагальнення результатів здійсненого аналізу системи реалізації плодово-ягідної продукції дозволяє зробити висновок про те, що в Запорізькій області існують вагомі резерви щодо поліпшення її функціонування. Вони пов‘язані зі створенням нових форм ринкової інфраструктури, а саме оптової й роздрібної торгівлі, ярмаркової діяльності та обслуговуючих кооперативів.

Разом з тим для ефективного їх функціонування в сільськогосподарських підприємствах різних форм господарювання у Запорізькій області першочерговим є вирішення таких питань, як розширення асортименту та збільшення обсягів виробництва відповідно до попиту на цей вид продукції на ринку, підвищення якості та конкурентоспроможності плодово-ягідної продукції, перш за все на внутрішньому ринку, удосконалення економічних відносин між переробними і збутовими підприємствами й виробниками плодово-ягідної продукції.


2.4. Забезпеченість населення плодово-ягідною продукцією


Гарантоване продовольче забезпечення населення займає одне з центральних місць у розвитку сільського господарства області. Основними критеріями оцінки продовольчої безпеки є наявність продовольства, його стабільність і доступність. Обсяг споживання продуктів й енергетична цінність добових раціонів залежить від природних і соціальних умов, національних традицій та культури харчування.

Протягом 1997-2002 років фактичне споживання основних сільськогосподарських продуктів порівняно з попередніми роками постійно знижається. Населення намагається замінити необхідні продукти харчування більш дешевими. Фактичне споживання переважної більшості продуктів у цей період було меншим не тільки від раціональної норми харчування, а й мінімальної. Загрозлива ситуація склалася щодо споживання плодів, ягід і винограду. В 2002 р. обсяг споживання на 1 особу становив 27,8% від раціональної та 36,8% від мінімальної норми [142]. Можна стверджувати, що в Запорізькій області більшу увагу приділяють продуктам першої необхідності, визнаючи плоди та ягоди продукт “третього столу”.

Рівень споживання плодів та ягід насамперед залежить від рівня виробництва продукції у розрахунку на 1 особу в області (табл. 2.25)

Таблиця 2.25

Динаміка споживання плодів, ягід і винограду на 1 особу

за рахунок внутрішнього виробництва в Запорізькій області, кг

Показники 1997 1998 1999 2000 2001 2002 Відхилення в % до 2002 р.







1997 2001
Виробництво 47 10 8 29 22 24 51,1 109,1
Споживання 36 14 12 18 19 25 69,4 131,6
Відхилення рівня споживання від виробництва 11 -4 -4 11 3 -1 * *
Частка спожитої продукції у виробництві 76,6 140,0 180,0 62,1 86,4 104,2 136,0 120,6

Зниження рівня виробництва протягом 1997-1999 рр. зумовило й зниження споживання плодів і ягід. Так, у порівнянні з 1997 р. рівень виробництва плодів і ягід в 1999 р. знизився на 83,0%, споживання – відповідно на 33,3%. Споживання плодів та ягід в області за рахунок внутрішнього виробництва забезпечувалось лише в 1997, 2000 та 2001 роках. При цьому слід зазначити, що в 2000 та 2001 роках воно збільшилося за рахунок імпорту продукції в область. У 2000 і 2001 рр. імпорт плодів і ягід Запорізькій області перевищував показник експорту відповідно в 12 та 3,8 рази, а сальдо зовнішньоторговельної діяльності становило відповідно –190,73 та 37,79 тис. дол.

Як вже зазначалося, основною проблемою недостатнього рівня харчування населення досліджуваної області є низький рівень їх добробуту.

Одним із факторів низького рівня ефективності виробництва є недостатнє споживання плодово-ягідної продукції в Запорізькій області і залежить від розташування господарств у міській чи сільській місцевості. Це пояснюється тим, що сільські споживачі у більшій мірі є одночасно і виробниками, і споживачами плодово-ягідної продукції (табл. 2.26).

Таблиця 2.26

Рівень споживання фруктів, ягід і винограду в домогосподарствах Запорізької області за місцем проживання, 2002 р.

Показники Усі домо­господарства У міських поселеннях У сільській місцевості
Споживання в середньому за місяць в розрахунку на 1 особу, кг 4,1 3,9 4,7
Частка спожитої плодової продукції, вирощеної в особистих підсобних господарствах (в середньому за місяць), % 30,8 15,7 68,1
Грошові витрати на плодову продукцію в середньому за місяць в розрахунку на 1 домогосподарство, грн. 10,1 12,5 3,2
Частка плодової продукції в усіх грошових витратах в середньому за місяць, % 1,7 2,0 0,5
Частка плодової продукції у витратах на продовольчу групу товарів в середньому за місяць на домогосподарство, % 3,4 3,8 1,2

У 2002 р. рівень споживання плодів і ягід по місяцях в середньому становить 4,1 кг, у тому числі в домогосподарствах міських поселень – 3,9 кг, сільської місцевості – 4,7 кг. Частка спожитої продукції, вирощеної в домогосподарствах сільської місцевості, дорівнює 68,1%, а в міських поселеннях – 15,7%. Тому щомісячні грошові витрати у домогосподарствах сільської місцевості менші в 2,7 рази порівняно з домогосподарствами населення.

Для більш детального аналізу споживання плодів і ягід у регіоні нами було проведено анкетне опитування населення Запорізької області протягом березня – липня 2003 року. Обсяг виборці склав 500 чоловік.

Основним споживачем у сім‘ї, за відповідями респондентів є діти дошкільного віку – (13%), або школярі – (11%). При вивченні впливу кількості дітей в сім‘ї на обсяги споживання плодово-ягідної продукції було виявлено, що основними споживачами є сім‘ї, з двома дітьми (36%), сім‘ї з трьома і більше складають лише 8%.

Обсяг і структура споживання плодів та ягід залежать від рівня доходів сім‘ї. Найбільшу частку вагу в структурі доходів займають респонденти, рівень доходу яких перевищує 300,1 грн., на них припадає 28%. Групи респондентів з різними рівнями доходів за обсягами споживання плодово-ягідної продукції розподілились таким чином: до 120 грн. – 22%; 120,1-180,0 грн. – 17%; 180,1 – 240,0 грн. – 21%, та 240,1 – 300,0 грн. – 12%. Однак, якщо розглядати суму щомісячних витрат на купівлю плодів і ягід, то основна частка населення в місяць витрачає не більше 25 грн. (49%), від 25 до 50 грн. витрачає 30 респондентів, лише 21% респондентів щомісяця витрачає понад 50 грн. Тому постає потреба визначення залежності щомісячних грошових витрат на плоди та ягоди від середньомісячного доходу (табл. 2.27).

Таблиця 2.27

Щомісячні грошові витрати на плоди та ягоди залежно від середньомісячного доходу (% від числа респондентів, що дали відповідь на запитання)

Група респондентів Середньомісячний дохід, грн. Сума витрат, грн.


до 25 від 25 до 50 понад 50
І до 120,0 73 27 -
ІІ 120,1-180,0 65 29 6
ІІІ 180,1-240,0 57 38 5
IV 240,1-300,0 33 42 25
V понад 300,1 21 21 58

Респонденти, які входять у групу із середньодушовим доходом до 120,0 грн., витрачають на купівлю плодів і ягід до 25 грн. Лише 27% цієї групи витрачають у середньому на плодово-ягідну продукцію від 25 до 50 грн. Аналогічна тенденція спостерігається в ІІ і ІІІ групах за середньодушовим доходом, де частка грошових витрат на плоди та ягоди відповідно становить 65 і 57%. Респонденти із середньомісячним доходом 240,1–300,0 грн. інших других давали відповідь “від 25 до 50 грн”.

Отже, респонденти з високим рівнем доходу (понад 240,1 грн.) щомісяця витрачають на купівлю плодів та ягід більше 25 грн., понад 50 грн. витрачають респонденти з рівнем доходу більше 300,1 грн. (58%).

У процесі дослідження встановлено, що середньомісячний дохід впливає час покупки, тут мається на увазі залежність споживання плодів і ягід від пори року (табл. 2.28).

Таблиця 2.28

Сезонне споживання плодів і ягід залежно від середньомісячного доходу (% від числа респондентів, що дали відповідь на запитання)

Середньомісячний дохід, грн. Час покупки

взимку, менше літом влітку, менше зимою в сезон збору врожаю однакова кількість протягом року важко відповісти
до 120,0 4 36 51 5 4
120,1-180,0 - 53 41 6 -
180,1-240,0 5 38 40 17 -
240,1-300,0 - 17 50 33 -
понад 300,1 4 29 25 37 5

Тільки незначна частка населення може споживати однакову кількість плодів і ягід протягом року незалежно від календарної пори. Основною причиною такого явища є збільшення цін на плодово-ягідну продукцію взимку та весною. Тому лише респонденти з високим рівнем доходу (від 240,1 грн.) більше від інших груп населення споживають плоди рівномірно протягом року. У групах з рівнем доходу від 240,1-300,0 та понад 300,1 грн. частка споживання плодової продукції рівномірна протягом року і відповідно дорівнює 33 та 37%. Споживання однакової кількості плодів і ягід протягом року в сім‘ях з низьким середньодушовим доходом пояснюється наявністю в них дітей дошкільного віку. Так, 39% респондентів із середньодушовим доходом 180,1-240,0 грн. відповіли, що основними споживачами плодів і ягід в сім‘ї є діти дошкільного та шкільного віку.

Як свідчать результати дослідження, населення Запорізької області споживає більше плодів та ягід влітку – це черешня, персик, горіхоплідні, або в сезон збору урожаю – ягідні культури і вишня (продукція, що швидко псується), яблука і груші (сезон збору урожаю – вересень і жовтень).

Слід вказати, що плоди і ягоди, які закуповуються населенням у сезон збору урожаю, використовуються не тільки на споживання, а й на зберігання і переробку в домашніх умовах. Обсяг заготовленої плодово-ягідної продукції в сім‘ї залежить не тільки від рівня середньодушового доходу, а й від кількості членів сім‘ї, особливо дітей дошкільного віку (табл. 2.29).

Таблиця 2.29

Обсяг заготівель плодів та ягід

залежно від кількості членів сім‘ї, %

Кількість членів сім‘ї, чол. Обсяг плодів і ягід для домашніх заготовок, кг

до 10 кг від 10 до 25 кг понад 25 кг разом
1 5 - 5 10
2 7 4 10 21
3 і більше 5 24 40 69
Разом 17 28 55 100

Основний обсяг заготівель у домашніх умовах припадає на сім‘ї, у складі яких налічується три або більше членів і складає 69%, при чому 40% респондентів цієї групи заготовляють щорічно понад 25 кг плодово-ягідної продукції. Саме цим і пояснюється висока частка витрат на купівлю плодів і ягід в сезон збору врожаю. Дуже низьким обсягом заготівель характеризуються перша і друга групи респондентів, частка яких відповідно становить 10 і 21%. На запитання “Яким плодам Ви віддаєте перевагу: свіжим, замороженим, сушеним, консервованим чи сокам ”, 83% першої групи дали відповідь: “свіжим”.

З метою подальшого визначення видової структури плодово-ягідної продукції для удосконалення стратегії реалізації на регіональному ринку, нами було запропоноване розподілити її залежно від переваги споживання (плодові, ягідні, горіхоплідні, цитрусові, тропічні).

Види плодів та ягід залежно від відповідей респондентів розподілилися в такому порядку: плодові – 1-е місце, цитрусові – 2-е, ягідні та тропічні – 3-є, горіхоплідні – 4-е місце. Більшість опитуваних віддають перевагу яблукам (83%), як традиційна плодова культура була визначена черешня (58%), лідерами також є абрикос і персик, частка яких відповідно дорівнює 47 і 42%. Інші види продукції розподілилися таким чином: слива і груша – по 16%, вишня – 17 відсотків.

Взагалі, населення Запорізької області дуже часто віддає перевагу свіжим плодам, ніж переробленим (мається на увазі промислова переробка). Для визначення ставлення споживача до плодів та ягід за різних видів переробки (заморожені, сушені, консервовані, соки) нами використана шкала Богардуса, яка дозволяє визначити реальний крок, який відділяє відношення до одного виду плодів від відношення до іншого [95, с.229]. Щодо кожного виду переробленої продукції були визначені відповіді, які в свою чергу поділені за балами (чим менший бал, тим позитивніше становлення):

купую сам і рекомендую знайомим – 1 бал;

купую дуже часто – 2 бали;

купую за необхідністю – 3 бали;

покупаю рідко – 4 бали;

особливої прихильності до продукту немає – 5 балів;

не купую взагалі – 6 балів.

Середній бал переваги при споживанні того чи іншого виду плодів розраховувався як статистична середня.

Таким чином, можемо констатувати, що респонденти віддають перевагу свіжим плодам (середній бал 3), сокам (4,5 бала), консервованим плодам (4,8 бала), сушеним (5,3 бала) і замороженим (5,8 бала). Отже, більшість опитуваних віддають перевагу натуральним плодам, а не переробленим. На запитання “Чи берети Ви до уваги вміст корисних речовин у плодово-ягідній продукції” 83% респондентів відповіли “так”, 17% - “ні” і лише 10% не змогли визначитися.

При

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: