Дослідження топологічного визначення верхніх напівґрат
.
Нехай
,де
![]()
.
Звідси треба
дистрибутивність
ґрати
.
– дистрибутивні
ґрати,
.
Тепер розглянемо
ідеали, утворені
цими елементами:
![]()
(
,буде нижньою
границею для
).
Тому
,
що й доводить
дистрибутивність
напівґрат
.
:
2. Стоуновий простір
Визначення:
Підмножина
верхніх напівґрат
називається
коідеалом,
якщо
з нерівності
треба
й
існує нижня
границя
множини
,
така, що
.
Визначення:
Ідеал
напівґрати
називаються
простим, якщо
й множина
є коідеалом.
Надалі нам буде потрібно лема Цорна, що є еквівалентним твердженням аксіомі вибору.
Лема Цорна.
Нехай A – множина
й X – непуста
підмножина
множини P(A). Припустимо,
що X має наступну
властивість:
якщо C – ланцюг
в <
>, те
.
Тоді X має максимальний
елемент.
Лема 2: Нехай
– довільний
ідеал і
– непустий
коідеал дистрибутивних
верхніх напівґрат
.
Якщо
,
то в напівґратах
існує простий
ідеал
такий, що
й
.
Доказ.
Нехай X – множина всіх ідеалів в L, що містять I і не пересічних з D. Покажемо, що X задовольняє лемі Цорна.
Нехай C –
довільний
ланцюг в X і
Якщо
,
те
для деяких
Нехай для
визначеності
.
Тоді
й
,
тому що
- ідеал. Тому
.
Обернено, нехай
,
тоді
,
для якогось
Одержуємо
,
звідки
.
Довели, що
M – ідеал, мабуть,
що містить I
і не пересічний
з D, тобто
.
По лемі Цорна
X має максимальний
елемент, тобто
максимальним
ідеалом P серед
утримуючих
I і не пересічних
з D.
Покажемо,
що P – простій.
Для цього досить
довести, що LP
є коідеалом.
Нехай
LP
і
.
Оскільки
,
те
,
інакше в противному
випадку
по визначенню
ідеалу. Отже,
.
Якщо
,
то
й
пересічних
з D у силу максимальності
P. Одержуємо
й
для деяких
елементів
.
Існує елемент
такий, що
й
,
по визначенню
коідеала, отже
й
для деяких
Помітимо, що
й
не лежать в P,
тому що в противному
випадку
.
Далі,
,
тому
для деяких
і
.
Як і колись
.
Крім того
,
тому
- нижня грань
елементів a
і b, що не лежить
в P. :
Надалі, через
будемо позначати
дистрибутивні
верхні напівґрати
з нулем, через
множину
всіх простих
ідеалів напівґрати
.
Множини виду
представляють
елементи напівґрат
у ч.в. множині
(тобто
).
Зробимо всі
такі множини
відкритими
в деякій топології.
Позначимо
через
топологічний
простір, певний
на множині
.
Простір SpecL будемо
називати стоуновим
простором
напівґрат L.
Лема 3: Для будь-якого ідеалу I напівґрати L покладемо:
![]()
Тоді множини
виду
вичерпують
всі відкриті
множини в стоуновом
просторі SpecL.
Доказ.
Потрібно перевірити виконання аксіом топологічного простору.
1) Розглянемо ідеал, утворений 0. Тоді
,
але 0 лежить
у будь-якому
ідеалі, а значить
.
2) Візьмемо
довільні ідеали
й
напівґрати
й розглянемо
![]()
![]()
Нехай
.
Тоді існують
елементи a
і
Звідси треба,
що
,
де LP – коідеал.
По визначенню
коідеала існує
елемент d
такий, що
й
,
виходить,
. Так як.
,
отже,
.
Одержуємо, що
.
Зворотне включення очевидно.
2) Нехай
- довільне сімейство
ідеалів. Через
позначимо
множину всіх
точних верхніх
граней кінцевого
числа елементів,
що є представниками
сімейства
.
Покажемо, що
- ідеал. Нехай
,
тоді
,
де
для деякого
ідеалу
.
Тоді
лежить в ідеалі
,
отже,
і
,
тобто
.
Обернено очевидно.
Довели, що
- ідеал. Тепер
розглянемо
довільне об'єднання.
■
Лема 4: Підмножини
виду
простору
можна охарактеризувати
як компактні
відкриті множини.
Доказ.
Дійсно, якщо
сімейство
відкритих
множин покриває
множина
,
тобто
,
те
Звідси треба,
що
для
деякої кінцевої
підмножини