Дослідження топологічного визначення верхніх напівґрат
,
.
4. Топологічні простори
Визначення:
Топологічний
простір – це
непуста множина
з деякою системою
виділених його
підмножин, що
задовольняє
аксіомам:
Порожня
множина й сам
простір
належить системі
:
.
Перетинання
будь-якого
кінцевого числа
множин з
належить
,
тобто
.
Об'єднання
будь-якого
сімейства
множин з
належить
,
тобто
.
Таким чином,
топологічний
простір – це
пари <
,
>,
де
- така множина
підмножин в
,
що
й
замкнуто щодо
кінцевих перетинань
і довільних
об'єднань. Множини
з
називають
відкритими,
а їхнього доповнення
в
замкнутими.
Визначення: Простір називається компактним, якщо в будь-якому його відкритому покритті можна вибрати кінцеве підпокриття.
Визначення: Підмножина простору називається компактним, якщо в будь-якому його відкритому покритті можна вибрати кінцеве підпокриття.
Визначення:
Топологічний
простір називається
- простором,
якщо для будь-яких
двох різних
його крапок
існує відкрита
множина, що
містить рівно
одну із цих
крапок.
Розділ 2
1. Верхні напівґрати
Визначення: множина називається верхніми напівґратами, якщо sup{a,b} існує для будь-яких елементів a і b.
Визначення:
Непуста множина
I верхніх напівґрат
L називається
ідеалом, якщо
для будь-яких
включення
має місце тоді
й тільки тоді,
коли
.
Визначення:
Верхні напівґрати
називаються
дистрибутивної,
якщо нерівність
≤
(
,
,
L) спричиняє
існування
елементів
,
таких, що
,
,
і
=
.(мал.1).
Помітимо, що
елементи
й
не обов'язково
єдині.
Деякі найпростіші властивості дистрибутивних верхніх напівґрат дає:
Лема 1:
(*). Якщо <
,
> - довільні
напівґрати,
то верхні напівґрати
дистрибутивна
тоді й тільки
тоді, коли ґрати
дистрибутивна.
(**). Якщо верхні
напівґрати
дистрибутивна,
то для будь-яких
існує елемент
,
такий, що
й
.
Отже, множина
є ґратами.
(***). Верхні
напівґрати
дистрибутивна
тоді й тільки
тоді, коли множина
є дистрибутивними
ґратами.
Доказ.
(*).
<
,
> - дистрибутивна
й
,
те для елементів
,
,
справедлива
рівність
:

виходить,
напівґрати
<
,
> - дистрибутивна.
![]()
<
,
> - дистрибутивна.
Нехай ґрати
містять діамант
або пентагон
(мал.2).

1) Нехай ґрати
містять пентагон,
.
Потрібно знайти
такі елементи
й
,
щоб виконувалася
рівність
.
Але множина
елементів
менших b або
c складається
з елементів
{0,b,c} і їхня нижня
границя не
дасть a. Одержали
протиріччя
з тим, що <
,
> - дистрибутивна.
Виходить, наше
припущення
невірно й ґрати
не містять
пентагона.
2) Нехай ґрати
містять діамант,
.
Аналогічно,
множина елементів
менших b або
c складається
з елементів
{0,b,c}, їхня нижня
границя не
дасть a. Виходить,
ґрати
не містять
діаманта.
Можна зробити
висновок, що
ґрати
дистрибутивна.
(**). Маємо
,
тому
,
де
(по
визначенню
дистрибутивних
напівґрат).
Крім того,
є нижньою границею
елементів
і
.
Розглянемо
ідеали, що містять
елемент
і
-
і
.
Тоді
Ш ,тому що
,
нижня границя
елементів a
і b, утримується
там.
Покажемо, що I(L) – ґрати, тобто існують точні нижня й верхня грані для будь-яких A і B.
Покажемо,
що
збігається
з перетинанням
ідеалів A і
B. По-перше,
- ідеал. Дійсно,
і
й
По-друге, нехай
ідеал
і
.
Тоді
,
тобто
- точна нижня
грань ідеалів
A і B, тобто
.
Тепер покажемо,
що
збігається
з перетинанням
всіх ідеалів
,
що містять A
і B. Позначимо
.
Оскільки
для
для
,
те C ідеал. По
визначенню
C він буде найменшим
ідеалом, що
містить A і
B.
(***).
Нехай
– верхні дистрибутивні
напівґрати.
Покажемо, що
.
Нехай
,
тобто
(мал.3), для деяких

Зрозуміло,
що
.
По дистрибутивності,
існують
такі, що
.
Т.к. A – ідеал,
те
,
тому що
.
Аналогічно,
.
Т.е.
.
Точно також,
.
Якщо
,
то легко показати,
що
.
Довели, що
- ідеал. Очевидно,
він є верхньою
гранню ідеалів
A і B. Якщо C містить
A і B, то C буде
містити елементи
для будь-яких
,
тобто
Тому
,
оскільки
є верхньою
гранню ідеалів
A і B і втримується
в будь-який
верхній грані.
Тепер покажемо, що виконується рівність:
.
.
Нехай
,
де
,
.
, те