Дослідження топологічного визначення верхніх напівґрат
Нехай відкрита
множина r(I)
компактно, тоді
й можна виділити
кінцеве під
покриття
для деяких
.
Покажемо,
що I породжується
елементом
.
Припустимо,
що це не так, і
в ідеалі I найдеться
елемент b не
лежачий в.
Тоді [b) – коідеал,
не пересічний
с.
По лемі 2 найдеться
простий ідеал
P утримуючий
і не пересічний
з [b). Одержуємо,
,
тому що
(тобто
),
але
,
тому що
![]()
,
протиріччя.
Отже, компактною
відкритою
множиною r(I)
буде тільки
у випадку, якщо
- головний ідеал.
Пропозиція
5: Простір
є
-
простором.
Доказ.
Розглянемо
два різних
простих ідеали
й Q. Хоча б один
не втримується
в іншому. Допустимо
для визначеності,
що
.
Тоді r(P) містить
Q, але не містить
P, тобто SpecL є
-
простором. :
Теорема 6:
Стоуновий
простір
визначає напівґрати
з точністю до
ізоморфізму.
Доказ.
Потрібно
показати, що
двоє напівґрат
і
ізоморфні тоді
й тільки тоді,
коли простори
й
гомеоморфни.
Очевидно,
якщо ґрати
ізоморфні, то
простору, утворені
цими напівґратами
будуть збігатися.
Нехай
і
гомеоморфни
(
) і
.
Тоді a визначає
компактна
відкрита множина
r(a)
. Множині r(a)
відповідає
компактна
відкрита множина
,
з однозначно
певним елементом
по лемі 4. У такий
спосіб одержуємо
відображення
:
,
при якому
.
Покажемо, що
- ізоморфізм
ґрат. Якщо a,b –
різні елементи
з
,
те
,
отже,
,
тому
й
- ін'єкція.
Для довільного
відкритій
множині
відповідає
й очевидно
,
що показує
сюрективність
.
Нехай a,b –
довільні елементи
з
.
Помітимо, що
.
Відкритій
множині
при гомеоморфізмі
відповідає
відкрита множина
,
а
відповідає
.
Отже,
=
. Оскільки
=
, те
,
тобто
Висновок
алгебра множина грань грата топологічний
Дистрибутивні ґрати є одним з основних алгебраїчних об'єктів. У даній роботі розглянута частково впорядкована множина P(L) простих ідеалів. Вона дає нам багато інформації про дистрибутивні ґрати L, але вона не може її повністю охарактеризувати. Тому, для того, щоб множина P(L) характеризувало ґрати L, необхідно наділити іі більше складною структурою. Стоун [1937] задав на множині P(L) топологію. У цій роботі метод розглянутий у трохи більш загальному виді.
Література
1. Биргкоф Г. Теорія ґрат. – К., 2003.
2. Гретцер Г. Загальна теорія ґрат. – К., 2005
3. Чермних В.В. Півкільця. – К., 1997.
Размещено на