Xreferat.com » Рефераты по математике » Факторіальні кільця та їх застосування

Факторіальні кільця та їх застосування

border="0" />) =an(a+Факторіальні кільця та їх застосування)n+ … +a1(a+Факторіальні кільця та їх застосування)+a0,

f (a–Факторіальні кільця та їх застосування) =an(a–Факторіальні кільця та їх застосування)n+ … +a1(a–Факторіальні кільця та їх застосування)+a0.

Коли ми будемо додавати f (a+Факторіальні кільця та їх застосування)+f (a–Факторіальні кільця та їх застосування) і підносити до степеня, то всі Факторіальні кільця та їх застосування знищаться і залишаться лише цілі числа. Ми прийшли до того, що нам потрібно довести.

Доведено.


3.2.2 Факторіальність кільця поліномів

Теорема. Якщо кільце К факторіальне, то і кільце поліномів К[x] факторіальне.

Доведення.

Нехай К – факторіальне кільце. Доведемо, що будь-який відмінний від нуля необоротний елемент кільця К[x] однозначно з точністю до порядку співмножників і оборотних множників розкладемо в добуток простих множників в K[x]. Спочатку доведемо можливість розкладання на прості множники. Нехай f – довільний ненульовий поліном з K[х]. Якщо f – поліном нульового ступеня, то fОК. Оскільки кільце K факторіальне, поліном f можна подати у вигляді добутку простих множників у К і, значить, у К[x].Припустимо, що deg f =n>0, і всякий поліном, ступінь якого менше n, розкладемо в добуток простих множників. Нехай

(1) f=dg(x),

де dОK, g(x) – поліном позитивного степеня, примітивний в К[х]. Якщо поліном g незвідний над К, то, розкладаючи в (1) множник а на прості множники, одержимо розкладання f на прості множники. Якщо ж поліном g(х) звідний в К[х], то його можна подати у вигляді добутку двох поліномів позитивного степеня, меншого, ніж n: g(x)=h(x)j(x).По індуктивному припущенню, h(х) і j(х) можна подати у вигляді добутку простих множників у К[x]. Отже, g, а в силу (1) і f також можна подати у вигляді добутку простих множників.

Доведемо єдиність розкладу. Нехай дані будь-які два розклади f на прості множники в K[x]:

(2) f=p1…pkq1…qs=p1ў…prўq1ў…qtў,

де pi, piўОK, qi, qiў – незвідні, а виходить, і примітивні поліноми позитивного степеня. З (2) випливає, що

(3) p1…pk ~p1ў…prў в K;

(4) q1…qs~q1ў…qtў в K[x].

Оскільки кільце K факторіальне, то з (3) випливає, що k=r і при відповідній нумерації

(5) pi~piў в K для i=1, 2, …, k

Далі, за наслідком 3.6, поліноми qi і qiў незвідні в кільці F[х]. У силу факторіальності кільця F[х] з (4) випливає, що s=t і при відповідній нумерації

qi~ qiў в F[х] для i=1,…, s.

Поліноми qi і qiў незвідні в K[x] і, значить, примітивні в K[х], крім того, ці поліноми асоційовані в F[x]. Отже, вони асоційовані в K[x],

(6) qi~ qiў в K[х] для i=1,…, s.

У силу (5) і (6) поліном f має однозначний розклад на прості множники в кільці K[x]. Отже, показано, що кільце K[x] факторіальне.

Доведено.


Задачі

№1

Довести, що множина I всіх многочленів кільця Z[x], вільний член яких дорівнює парному числу, є ідеалом Z[x]. Чи є цей ідеал головним?

Розв’язання.

Очевидно, що ця множина замкнена відносно віднімання та множення на довільний елемент кільця. Отже, ця множина буде ідеалом.

Візьмемо будь–які елементи

x2+4ОI, x+2ОI.

Перевіримо чи x2+4Mx+2.

x2+4=x2–4+8=(x-2) (x+2)+8.

Так як x2+4 не ділиться на x+2 то дана множина I не буде головним ідеалом.

Відповідь: Множина I буде ідеалом, але не головним.


№2

Знайти НСД і НСК таких многочленів:

f(x)=x4+2x3–2x-1,

g(x)=(x+1) (x2–x-2)

в кільці Q[x].

Розв’язання.

Розкладемо дані многочлени на множники:

f(x)=x4–1+2x(x2–1)=(x2–1) (x2+2x+1)=(x+1)3(x-1),

g(x)=(x+1) (x-2) (x+1)=(x+1)2(x-2).

Очевидно, що

(f, g)=(x+1)2,

[f, g]=(x+1)3(x-1) (x-2).

Відповідь: (f, g)=(x+1)2, [f, g]=(x+1)3(x-1) (x-2).


№3

Розкласти на незвідні в полі P множники такий многочлен:

f(x)=x4–2x3–27x2–44x+7.

Розв’язання.

Розклад матиме такий вигляд:

f(x)=(x2+bx+1) (x2+cx+7).

f(x)=x4+(c+b) x3+(bc+8) x2+(7b+c) x+7.

Факторіальні кільця та їх застосування

с=–2-b,

(–2-b) b=–35,

– b2–2b=–35,

b2+2b-35=0,

Факторіальні кільця та їх застосування Факторіальні кільця та їх застосування

Отже, даний многочлен розкладається таким чином:

f(x)=(x2–7x+1) (x2+5x+7).

Відповідь: f(x)=(x2–7x+1) (x2+5x+7).


3.3 Кільце многочленів від кількох змінних


3.3.1 Поняття кільця многочленів від кількох змінних

Означення Кільцем многочленів R[х1, х2,…, xn-1, хn] від n змінних х1, х2,…, xn-1, хn над областю цілісності R називається кільце многочленів від змінної xn над кільцем R[х1, х2,…, xn-1] тобто

R[х1, х2,…, xn-1, хn] = R[х1, х2,…, xn-1] [xn] (4)

Це означення має індуктивний характер. При п=1 воно зводиться до означення кільця многочленів від однієї змінної х1 над областю цілісності R (природно вважати, що при п =1 R[х1, х2,…, xn-1, хn] =R). Якщо ж уже означено кільце R[х1, х2,…, xn-1] при п і1, то за допомогою (4) дістаємо означення кільця R[х1, х2,…, xn-1, хn]. Отже, для довільного натурального п означено кільце многочленів від п змінних х1, х2,…, xn-1, хn

Теорема Кільце многочленів R[х1, х2,…, xn-1, хn] над областю цілісності R є область цілісності.

Доведення.

Твердження правильне при п = 1. Припустимо, що воно правильне при п = т і розглянемо кільце R[х1, х2,…, xm, хm+1]. Згідно з означенням 1, R[х1, х2,…, xm, хm+1] є кільце многочленів над Rm= R[х1, х2,…, xm]. За припущенням індукції, R, є область цілісності. Отже, Rm[xm+1]=R[х1, х2,…, xm, хm+1] є область цілісності. За принципом індукції, R[х1, х2,…, xn-1, хn] є область цілісності при довільному натуральному п.

Доведено.

Зрозуміло, що коли R – область цілісності з одиницею, то R[х1, х2,…, xn-1, хn] – область цілісності з одиницею.

Наступна теорема встановлює будову елементів області цілісності R[х1, х2,…, xn-1, хn].

Теорема 2. Кожний елемент fОR [х1, х2,…, xn-1, хn] можна подати у вигляді скінченної суми

Факторіальні кільця та їх застосуванняAiОR, kijОZ+ (5)


Навпаки, будь-який вираз виду (5) є елементом кільця R[х1, х2,…, xn-1, хn].

Доведення

Доведення проведемо індукцією по n. При n=1 твердження правильне. Припустимо, що воно правильне при n=m і перевіримо його правильність при n=m+1. За означенням 1, кожний елемент fОR [х1, х2,…, xm, хm+1] є многочлен від Хm=1 над областю цілісності R [х1, х2,…, xm], і тому його можна подати у вигляді суми


Факторіальні кільця та їх застосування Факторіальні кільця та їх застосування (6)


За припущенням індукції, кожний многочлен aj(x1, …, xm) від n змінних можна подати у вигляді скінченної суми


Факторіальні кільця та їх застосування, (7)

Факторіальні кільця та їх застосування, Факторіальні кільця та їх застосування

(i=1, 2, …, Nj; s=1, 2, …, m; j=0, 1, 2, …, l).


Підставивши вираз (7) в (6) і виконавши відповідні дії (в розумінні дій у кільці R[х1, х2,…, xm, хm+1] з урахуванням того, що воно містить R[х1, х2,…, xm] як підкільце), дістанемо скінченну суму виду

Факторіальні кільця та їх застосування, (8)


де BrОR (r=1, …, N), бо кожне Br є якесь з Факторіальні кільця та їх застосування.

Навпаки, кожна сума виду (8) є елемент кільця R[х1, х2,…, xm, хm+1]: адже будь-який її доданок Факторіальні кільця та їх застосуванняФакторіальні кільця та їх застосуванняможе розглядатись як многочлен від xm+1 з коефіцієнтом Факторіальні кільця та їх застосуванняОR[х1, х2,…, xm] й тому й уся сума належить кільцю R[х1, х2,…, xm, хm+1].

Отже, твердження теореми правильне і при n=m+1, тобто за принципом математичної індукції теорему доведено.

Доведено.

Означення Кожний елемент кільця R[х1, х2,…, xn] називають многочленом від n змінних х1, х2,…, xn над R. і позначають f(х1, х2,…, xn), g(х1, х2,…, xn) і т. п.

Згідно з теоремою 2, будь-який многочлен з R[х1, х2,…, xn] можна подати у формі суми (5)


Факторіальні кільця та їх застосування AiОR, kijОZ+ (9)


Кожний доданок Факторіальні кільця та їх застосуванняцієї суми називають членом многочлена f(х1, х2,…, xn), відповідний елемент AiОR – коефіцієнтом члена (і многочлена). Два члени, які відрізняються лише коефіцієнтами, називають подібними; іншими словами, члени подібні, якщо усі змінні входять множниками в ці члени у попарно рівних степенях, наприклад Факторіальні кільця та їх застосування та Факторіальні кільця та їх застосування. При цьому порядок, в якому записано множники Факторіальні кільця та їх застосуваннянеістотний, тобто

члени Факторіальні кільця та їх застосування, Факторіальні кільця та їх застосування, Факторіальні кільця та їх застосуваннятощо вважаємо однаковими, рівними між собою. Відповідно до цього, R[х2, х1,…, xn], R[х3, х2,…, x1], R[х1, х2,…, xn] і т. п. є різними формами запису того самого кільця многочленів від змінних х1, х2,…, xn над областю цілісності R.


Задачі

№1

Виразити через σі такий многочлен

f (x, y)=x3y+y3x+2x2+2y2.

Розв’язання.

Основні симетричні многочлени σ1, σ2 мають вигляд:

σ1=x+y,

σ2=xy.

Виразимо даний многочлен через σ1, σ2

f (x, y)=xy(x2+y2)+2 (x2+y2)=(x2+y2) (xy+2)=

=((x+y)2–2xy) (xy+2)=(σ1–2σ2) (σ2+2)=

=σ12σ2+2σ12–2σ22–4σ2.

Відповідь: f (x, y)=σ12σ2+2σ12–2σ22–4σ2.


№2

Довести, що для Sn=xn+yn, nОN, при n>2 виконується рекурентне співвідношення

Sk=σ1Sk–1–σ2Sk–2.

Доведення.

Доведемо методом математичної індукції.

Перевіримо базу індукції при n=3

S3=σ1S2–σ2S1=(x+y) (x2+y2) – xy (x+y)=x3+y3.

Припустимо, що твердження вірне для n=k.

Доведемо, що дане твердження справджується і при n=k+1

Sk+1=σ1Sk–σ2Sk–1=(x+y) (xk+yk) – xy(xk–1+yk–1)=

=xk+1+xyk+xky+yk+1–xky–xyk=xk+1+xk+1.

Отже, виходячи з математичної індукції твердження доведено.

Доведено.


3.3.2 Факторіальність кільця поліномів від n змінних

Теорема. Нехай К – факторіальне кільце. Тоді кільце поліномів К[х1,….хn] від х1,…., хn над К також являється факторіальним.

Доведення.

Теорема доводиться індукцією по n. Для n=1 твердження правильне. Припустимо, що кільце поліномів К[х1,….хn–1] від х1,….хn–1, над К факторіальне. Доведемо, що факторіальним тоді буде і кільце К[х1,…, хn].

К[х1,…, хn]=К[х1]… [.хn]=(К[х1,….хn–1]) [xn].

За індуктивним припущенням, кільце К[х1,…, хn–1] факторіальне. Тоді факторіальним є також його розширення (К[х1,….хn–1]) [xn] за допомогою елемента xn, трансцендентного над кільцем К[х1,….хn–1]. Таким чином, кільце поліномів К[х1,….хn] факторіальне для довільного натурального n.

Доведено.

Наслідок Кільце поліномів F[х1,….хn] над полем F факторіальне.


Задачі

№1

Розкласти на множники найменшого степеня з дійсними коефіцієнтами такий многочлен

f (x, y)=10x4–27x3y-110x2y2–27xy3+10y4.

Розв’язання.

f (x, y)=10x4–27x3y-110x2y2–27xy3+10y4=10 (x4+y4) – 27 (x2+y2)–110x=

=10 [(σ12–2σ2)2–2σ22]–27σ2(σ12–2σ2)–110σ22=10σ14–67σ12σ2–36σ22.

Розкладемо цей вираз на множники. Для цього знайдемо його корені.

σ2′=–2σ12,

σ2′′=Факторіальні кільця та їх застосуванняσ12.

Тоді наш многочлен

f=–36 (σ2–Факторіальні кільця та їх застосуванняσ12) (σ2+2σ12)=(–36σ2+5σ12) (σ2+2σ12).

f (x, y)=(–36xy+5 (x+y)2) (xy+2 (x+y)2=

=(–36xy+5x2+10xy+5y2) (2x2+3xy+2y2)=

=(5x2–26xy+5y2) (2x2+3xy+2y2).

Розглянемо кожний з цих множників, як квадратний тричлен відносно x

5x2–26xy+5y2 x′=5y, x′′=Факторіальні кільця та їх застосування.

2x2+3xy+2y2 x′=Факторіальні кільця та їх застосуванняy, x′′=–2y.

Тоді маємо

f (x, y)=(x+2y) (2x+y) (x-5y) (5x–y).

Відповідь: f (x, y)=(x+2y) (2x+y) (x-5y) (5x–y).


Використана література


Алгебра і теорія чисел, ч. 1. Завало С.Т., Костарчук В.М., Хацет Б.І. Видавниче об’єднання «Вища школа», 1974, 464 с.

Алгебра і теорія чисел, ч. 2. Завало С.Т., Костарчук В.М., Хацет Б.І. Видавниче об’єднання «Вища школа», 1976, 384 с.

Алгебра и теория чисел: Учебное пособие для педагогических институтов.–М.: Высшая школа, 1979, – 559 с., ил.

Збірник задач з теорії чисел. [Навчальний посібник для студентів фізико-математичного факультету] За ред. І.О. Рокіцького, Вінниця, 2001–115 с.

Збірник задач з алгебри. [навчальний посібник для студентів фізико-математичного факультету] За ред. І.О. Рокіцького, Вінниця, 2002–176 с.

Алгебра і теорія чисел: Практикум. Частина 2 /С.Т. Завало, С.С. Левіщенко, В.В. Пилаєв, І.О. Рокіцький. – К.: Вища школа Головне видавництво, 1986. – 364 с.

Збірник задач і вправ з теорії чисел. Є.П. Морокішко. Центр «Магістр-S», 1995 р. 158 с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: