Розробка ескізного проекту циліндричного редуктора
У цьому випадку, розміри, що визначають характеристики, знаходимо по формулах:
A = da2 max ;
B = bw Б + bw Т + 2Чa + (0,45...0…0,55)Чaw;
L=aw+0,5Ч(da2Б + da2 Т).

Мал. 1.1
З умови оптимізації коефіцієнта перекриття eb » 1,1……1,2ширину колеса швидкохідного щабля bw Б необхідно попередньо уточнити по формулі:
bw Б = ebЧpЧm / sinb.
Порівняння варіантів рекомендується робити по діаграмі, що будується в наступному порядку.

Мал. 1.2.
Обсяг корпуса редуктора, що визначає масу редуктора, можна оцінити по формулі:
V = AЧBЧL.
Масу заготівель для зубчастих коліс, що характеризує витрати на матеріали, обчислюється по формулі:
.
де
коефіцієнт
пропорційності,
для сталевих
зубчастих коліс
можна прийняти
рівним 6,12, кг/дм3.
Якщо при розрахунках
V і m розміри
коліс виражати
в дм, тоді обсяг
виразиться
в літрах, а маса
в кг.
Діаграма, що показує зміну маси й обсягу залежно від розглянутого варіанта, представлена на мал. 1.3.

Мал. 1.3.
1.3.3 Оцінка умов змащення й вибір способу змащення передач редуктора
Двоступінчасті редуктори звичайно змазуються картерним способом, при цьому в корпус редуктора заливається масло, що при експлуатації привода періодично заміняється. Такий спосіб рекомендується при окружних швидкостях коліс до 5 м/с і контактних напругах sH Ј 1000 МПа. Більшість проектованих студентів редукторів відповідає цим умовам.
Обраний варіант повинен відповідати умові змащення зубчастих коліс передач редуктора. Оптимальним уважається випадок, коли колесо швидкохідної передачі редуктора при окружній швидкості
Vокр = 0,3...12…12,5м/із занурено в масляну ванну на глибину (2……2,5)Чm... При цьому колесо тихохідної передачі поринає в масло не більш, ніж на 0,3Чda2 Т. Уважають, однак, що при окружній швидкості Vокр Т і 1 м/с у масло можна занурювати тільки тихохідне колесо, при цьому змащення швидкохідної передачі й підшипників надійно забезпечується за рахунок розбризкування масла.
У редукторах, виконаних за співвісною схемою, у масло занурюють обоє зубчастого колеса приблизно на однакову глибину.
На мал. 1.1 і 1.2 відзначений рівень масла, що відповідає вищенаведеним вимогам, якщо обсяг масла Vм у корпусі не суперечить умові
Vм = (0,25...0…0,5)ЧР, (л)
1.3.4 Графічне оформлення результатів по оптимальному варіанті
Перший етап компонування
Зображення, що відповідає першому етапу компонування, на міліметровому папері в масштабі 1:1. Бажано кожну проекцію представити на окремому аркуші формату А1 з урахуванням подальшого пророблення конструкції редуктора.
1.3.5 Геометричний розрахунок передач редуктора
Геометричний
розрахунок
виконується
в мінімальному
обсязі. Визначенню
підлягають:
ділильні d1
і d2
і початкові
dw1
і dw2
діаметри коліс;
коефіцієнти
зсуву X1
і X2;
діаметри окружностей
вершин da1
і da2;
кут зачеплення
aw;
коефіцієнт
торцевого
перекриття
ea;
коефіцієнт
осьового перекриття
eb
для косозубих
коліс. Всі колеса
нарізані рейковим
інструментом
з вихідним
контуром за
ДСТ 1375581 з параметрами:
кут профілю
a
= 20°;
коефіцієнтом
головки (ніжки)
зуба
;
коефіцієнт
радіального
зазору з*
= 0,25.
1.3.5.1 Прямозубі передачі
Коефіцієнти зсуву коліс визначаємо по контурах, що блокують, [9], використовуючи лінію 15 лінію вирівняних питомих ковзань. Сумарний коефіцієнт зсуву X = X1 + X2 = Xе заданий у роздруківці. Далі:
кут зачеплення
;
ділильні діаметри приводяться в роздруківці. Проте:

діаметри вершин:

діаметри западин:
![]()
![]()
початкові діаметри:

коефіцієнт перекриття:

де
для кожного
з коліс.
1.3.6.2 Косозубі передачі
Розрахунок основних розмірів проводять по формулах п. 1.3.6.1., за винятком діаметрів d1 і d2 . Приймають:

Далі розміри da1 , da2 , df1 і df2 обчислюють у функції ділильних діаметрів d1 і d2.
Коефіцієнт торцевого перекриття для косозубих передач:
.
Коефіцієнт осьового перекриття:
.
Сумарний коефіцієнт перекриття:
.
1.4 Конструювання валів редуктора привода
Проектний розрахунок валів носить орієнтовний характер і має на меті визначити основні розміри й форму вала, пов'язані з навантаженнями й призначенням його основних елементів. У даній роботі використаний метод, викладених в [3] з деякими уточненнями, адаптований до конструкції редуктора у відповідності зі схемою на мал. 1.1 (схема 21) із шевронною швидкохідною передачею.
Конструкції швидкохідного, проміжного й тихохідного валів наведені на мал. 1.4.
Діаметри ділянок валів можна визначити по формулах:
для швидкохідного вала,
,
мм;

Мал. 1.4.
Отриманий розмір погодити з діаметром вала електродвигуна d1 .
для проміжного вала діаметр у місці установки зубчастих коліс,
,
мм;
для тихохідного вала,
,
мм.
Отриманий результат погодити зі стандартним рядом чисел.
Для інших ділянок валів діаметри визначаються по формулах, що має рекомендаційний характер, оскільки результати, одержувані при їхньому використанні, можуть ввійти в суперечність із вимогами, пропонованими до конкретного вала.
Для швидкохідного й тихохідного валів можна приймати:
діаметр цапфи вала під підшипником:
dП = d + 2 Ч tцил
або
dП = d + 2 Ч tкон.
Отримані значення варто округлити до кратного п'яти відповідно до діаметрів внутрішніх коліс підшипників кочення;
діаметр буртика для упору кільця підшипника:
dБП = dП + 3 Ч r;
діаметр шийки вала в місці установки зубчастих коліс:
dК і dБП .
Для проміжного вала:
dП = dК 3 Ч r або dП Ј dК ,
з метою уніфікації бажано для швидкохідного й проміжного валів прийняти однакові значення dП;
dБК = dК + 3 Ч f;
dБП = dП + 3 Ч r Ј dК .
Значення перехідних радіусів, заплічок і фасок наведені в табл. 1.9.
Розміри хвостовиків швидкохідного й тихохідного валів визначаються залежно від прийнятої конструкції кришок підшипників і після розрахунків по нижчеподаних формулах підлягають уточненню на подальших етапах проектування.
Таблиця 1.9
| d | 17...22…22 | 24...30…30 | 32...38…38 | 40...44…44 | 45...50…50 | 52...58…58 | 60...65…65 | 67...75…75 | 80...85…85 | 90...95…95 |
| tцил | 3,0 | 3,5 | 3,5 | 3,5 | 4,0 | 4,5 | 4,6 | 5,1 | 5,6 | 5,6 |
| tкон | 1,5 | 1,8 | 2,0 | 2,3 | 2,3 | 2,5 | 2,7 | 2,7 | 2,7 | 2,9 |
| r | 1,5 | 2,0 | 2,5 | 2,5 | 3,0 | 3,0 | 3,5 | 3,5 | 4,0 | 4,0 |
| f | 1,0 | 1,0 | 1,2 | 1,2 | 1,6 | 2,0 | 2,0 | 2,5 | 2,5 | 3,0 |
Довжина посадкової ділянки швидкохідного й тихохідного валів:
LМБ = LМТ = 1,5 Ч d.
Довжина проміжної ділянки швидкохідного вала:
LКБ = (1...1…1,4)ЧdП.
Довжина проміжної ділянки тихохідного вала:
LКТ = (0,8...1…1,2)ЧdП.
Зовнішнє різьблення хвостовика швидкохідного або тихохідного вала має діаметр (погодити зі стандартом ДЕРЖСТАНДАРТ 915059)
dР » 0,9 [d 0,1 Ч LМБ].
Довжина різьбової ділянки:
LР » (1,0...1…1,2)ЧdР.
Діаметр внутрішнього різьблення для тихохідного вала (погодити зі стандартом)
dР » 0,6 Ч d.
1.5 Вибір підшипників кочення для валів редуктора
Підшипники кочення в значній мірі визначають ресурс редуктора, оскільки ресурс підшипників обмежений, тоді, як ресурс зубчастих передач може бути необмежено більшим.
З економічних міркувань і з особливостей технології складання краще застосування кулькових однорядних підшипників легкої серії ДЕРЖСТАНДАРТ 833875. У випадку, якщо на інших етапах проектування з'ясується їхня недостатня вантажопідйомність, можна застосувати підшипники інших типів.
Підбор підшипників здійснюється по діаметрі внутрішнього кільця, що відповідає прийнятому раніше (п. 1.4) діаметру dП. Необхідно по таблицях каталогу визначити характеристики підшипників динамічну вантажопідйомність ІЗ, статичну вантажопідйомність ІЗ0, розміри підшипника d, D і bП , також інші параметри.
Для підшипників тихохідного вала перевірити виконання умови:
З і [З],
де [З] необхідна динамічна вантажопідйомність, що втримується в роздруківці (див. п. 1.3.1).
Для проміжного вала (мал. 1.4) необхідно визначити координати середніх площин підшипників і зубчастих коліс.
У нашім випадку (редуктор за схемою 21) ці координати відповідають розмірам c і e, обумовленим графічно або розраховував по формулах:
![]()
1.6 Кінематичний розрахунок редуктора
Частоти обертання валів і зубчастих коліс визначаються в такий спосіб:
частота обертання швидкохідного вала з попереднього розрахунку й зазначена в роздруківці (див. CH), приймаємо
n1 = n1Б = (CH), хв1;
частота обертання проміжного вала
n1Т = n2Б = n1Б / uБ ,
де uБ прийняте значення передаточного числа для швидкохідної передачі (див. п. 1.3.1);
частота обертання тихохідного вала
n2Т = n1Б / (uБ Ч uТ) .
Окружна швидкість у зачепленні швидкохідної передачі
V = p Ч dw1Б Ч n1 / (6Ч104), м/с.
Окружна швидкість у зачепленні тихохідної передачі
V = p Ч dw1Т Ч n1Т / (6Ч104), м/с.
1.7 Статичне дослідження редуктора
Метою статичного дослідження є визначення обертаючих моментів на валах і колесах редуктора й значень тридцятимільйонних повних зусиль у зачепленнях для кожної передачі. Розглядається випадок редуктора із шевронної швидкохідної й косозубої тихохідної передачами.
Схема представлена на мал. 1.5.
1.7.1 Моменти на валах і колесах редуктора
Момент на хвостовику швидкохідного вала, Н м
.
Момент на шестірні напівшеврона (тільки для схеми 21) швидкохідної передачі
.
Момент на
колесі напівшеврона
швидкохідної
передачі, що
має ширину
зубчастого
вінця
,
зазначену в
роздруківці
.
Момент на шестірні тихохідної передачі редуктора
.
У цих формулах використовуються значення КПД, прийняті в п. 1.2.1.
1.7.2 Тридцятилітні повного зусилля в зачепленнях швидкохідної й тихохідної передач
Окружна сила на шестірні швидкохідної передачі, Н,
.
Радіальна сила на шестірні швидкохідної передачі
,
де b кут нахилу зубів (зазначений у роздруківці); aw кут зачеплення, певний у п. 1.3.6.
Осьова сила на шестірні швидкохідної передачі
.
Зусилля, що діють на колесо швидкохідної передачі:
;
;
.
Окружна, радіальна й осьова сили на шестірні тихохідної передачі:
.
,
.
Зусилля, що діють на колесо тихохідної передачі:
;
;
.
1.8 Розрахунок на міцність зубчастих передач редуктора
При виконанні РГР студент, за вказівкою викладача, виконує перевірочний розрахунок однієї з передач редуктора тихохідної або швидкохідної. Індекси Т (тихохідна) або Б (швидкохідна) надалі не використовуються.
1.8.1 Матеріали, термічна й химікотермична обробка зубчастих коліс
Зубчасті колеса редукторів виготовляють зі сталей із твердістю H Ј 350 HB або H > 350 HB. У першому випадку заготівлі для коліс піддають нормалізації або поліпшенню, у другому послу нарізування зубів різним видам термічної й химикотермичної обробки: об'ємному загартуванню, поверхневому загартуванню ТВЧ, цементації, азотуванню й т.д., що забезпечує високу твердість поверхні зуба. Відносно низька твердість
H < 350 HB допускає можливість зубонарізування з достатньою точністю (ступінь точності 8 і 7 за ДСТ 164381) без оздоблювальних операцій, що використовується як засіб для зниження витрат. Застосування інших видів термообробки викликає помітне перекручування розмірів і форми зубів (жолоблення). При високих вимогах до точності такі колеса піддають оздоблювальним операціям притиранню на спеціальних верстатах, обкатуванні й т.п., що підвищує вартість коліс у десятки разів.
Зубчасті колеса з низькою твердістю добре працює, особливо, якщо зуби шестірні мають твердість більше, ніж у коліс на (80...200) HB. У косозубих коліс перепад твердості вище. Гарні результати забезпечує загартування ТВЧ зубів шестірень із HRC 45...55 і коліс до 280...350 HB.
При виборі матеріалів необхідно керуватися інформацією, зазначеної в табл. 1.10 і прагнути до одержання напруг, що допускаються, можливо близьких до них величин [(H]Б и [(H]Т.
Таблиця 1.10
| Термообробка або хім.терм.обробка |
Марки стали ДЕРЖСТАНДАРТ 454381 |
sH0, МПа | sF0, МПа | SH | SF |
|
Нормалізація, поліпшення, 180…220HB; 260…320HB |
40Х, 40ХН, 35ХМ, 45ХЦ, Сталь 45 | 2HB + 70 | 1,8HB | 1,1 | 1,75 |
|
Загартування ТВЧ, поверхня 45...55…55 HRC, серцевина 240…300HB |
40Х, 40ХН, 35ХМ, 35ХТСА | 17HRC+200 | 900 | 1,2 | 1,75 |
|
Цементація, нитроцементация поверхня 60...63…63 HRC, серцевина 300…400HRC |
20Х, 20ХНМ, 18ХГТ, 12ХН3А | 23HRC | 750...…1000 | 1,2 | 1,5 |
1.8.2 Контактні напруги, що допускаються
Контактні напруги, що допускаються, для передачі визначають по формулі
[sH] = 0,5([sH]1 + [sH]2) Ј 1,25 [sH]min , МПа,
де [sH]min менше із двох (звичайно [sH]2).
Контактні напруги, що допускаються, для шестірні [(H]1 або колеса [(H]2 (індекс 2 зазначений у дужках)
,
МПа,
де SH коефіцієнт безпеки (табл. 1.10); sH0 межа контактної витривалості. Для найбільш застосовуваних матеріалів і термообробки показаний у табл. 1.10; ZN коефіцієнт, що враховує термін служби (ресурс) і режим роботи, обумовлений з умови для шестірні або колеса (індекс опущений):
,
де NH0 базове число циклів зміни напруг, обумовлене за графіком (мал. 8.40, [2]) або по формулі
NH0 = 30ЧHB2,4 Ј 12Ч107;
NHE еквівалентне число циклів, що відповідає
NHE = NH Ч KHE = 60 Ч nw Ч n Ч Lh Ч mH ,
де nw число зачеплень, у яке входить шестірня або колесо за один оберт, у нашім випадку nw = 1; n відповідна частота обертання, хв1; Lh ресурс привода, година; mH коефіцієнт режиму, обумовлена по табл. 8.10 [2] залежно від категорії режиму.
1.8.3 Напруги вигину, що допускаються
Напруги вигину, що допускаються, визначаються для шестірні [(F]1 і колеса [(F]2 окремо по формулі (індекси опущені):
,
де sF0 межа витривалості, обумовлений по табл. 1.10; SF коефіцієнт безпеки, наведений у табл. 1.10; YА коефіцієнт, що враховує вплив двостороннього додатка навантаження. У нашім випадку, YА = 1; YN коефіцієнт, що враховує термін служби передачі й змінність режиму навантаження, що розраховується по формулі:
(1 Ј YN
< 2,5),
де NF0 базове число циклів. Для всіх сталей NF0 = 4Ч106; NFE еквівалентне число циклів:
NFE = NF Ч mF = 60 Ч nw Ч n Ч Lh Ч mF ,
де nw число зачеплень, у яке входить шестірня або колесо за один оберт, у нашім випадку nw = 1; n відповідна частота обертання, хв1.
YR коефіцієнт, що враховує шорсткість перехідної кривої. YR = 1 при шорсткості RZ Ј 40 напівтемний.
1.8.4 Контактні напруги в зачепленні передачі
Контактна напруга в зачепленні визначається по формулі, використовуваної для прямозубої й косозубої передачі
,
МПа
Для прямозубої передачі приймають ZHb = 1, підставляючи наступні значення параметрів:
Eпр наведений модуль пружності. Для сталевих коліс і шестірень
Епр = 0,215Ч106 МПа;
Т1 момент на шестірні передачі, НЧм. Для тихохідної передачі Т1(Т), для швидкохідної Т1(Б);
dw1 початковий діаметр шестірні, мм;
bw ширина зубчастого вінця колеса, мм;
aw кут зачеплення, обумовлений по п. 1.3.6;
u передаточне число передачі, u = z2 / z1 .
При розрахунку косозубої передачі коефіцієнт ZHb визначається по формулі:
,
де KHa коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження між зубами, що залежить від ступеня точності (у нашім випадку 8 або 7) і окружної швидкості (див. п. 1.6) і обумовлений по табл. 8.7, [2]; ea коефіцієнт торцевого перекриття (див. п. 1.3.6); b кут нахилу зубів на ділильному діаметрі.
Коефіцієнт навантаження KH представляється у вигляді
KH = KHa Ч KHb Ч KHV ,
де KHb коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження по ширині вінця, перебуває по графіках на мал. 8.15, [2], залежно від схеми редуктора, від параметра ybd = bw / dw1 і від сполучення твердості зубів шестірні й колеса; KHV коефіцієнт, що враховує динамічне навантаження в зачепленні, що залежить від виду передачі, ступеня точності й окружної швидкості V і призначуваний по табл. 8.3 [2].
1.8.5 Напруги вигину в зубах шестірні й колеса
Напруги вигину в підставі зубів прямозубі шестірні sF1 і колесі sF2 визначають по формулах:
sF1 = YF1 Ч Ft Ч KF / (bw Ч m), МПа;
sF2 = sF1 Ч YF2 / YF1, МПа,
де YF1 і YF2 коефіцієнти, що враховують форму зубів, відповідно, шестірні й колеса, призначувані за графіком мал. 8.20, [2] залежно від числа зубів z і коефіцієнта зсуву X; Ft окружна сила в зачепленні, Н (див. п. 1.7.2); bw ширина зубчастого вінця, мм; m модуль зачеплення, мм.
Напруги в підставі зубів косозубих коліс визначаються по формулах:
для шестірні:
sF1 = YF1 Ч ZFb Ч Ft Ч KF / (bw Ч m), МПа,
де ZFb коефіцієнт, що обчислюється по формулі
ZFb = KFa Ч Yb / ea
KFa коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження між зубами (див. табл. 8.7, [2]);
Yb ураховує роботу зуба як пластини (а не балки) і визначається рівністю
Yb = 1 b° / 140°;
для колеса:
sF2 = sF1 Ч YF2 / YF1, МПа.
Значення YF1 і YF2 призначають за графіком мал. 8.20 [2] залежно від умовних чисел зубів шестірні zV1 = z1 / cos3b і колеса
zV2 = z2 / cos3b.
1.8.6 Висновок про працездатність передачі
Передача вважається працездатної, якщо виконуються умови:
1) контактна витривалість поверхонь зубів,
sH Ј [sH] ;
2) витривалість зубів шестірні,
sF1 Ј [sF]1 ;
3) витривалість зубів колеса,
sF2 Ј [sF]2 .
2. ДРУГИЙ ЕТАП ЕСКІЗНОГО ПРОЕКТУ. РОЗРАХУНКИ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ РЕДУКТОРА
Для виконання розрахунків підшипників кочення використовується інформація з розділів 1.4, 1.6 і 1.7.
2.1 Визначення ресурсу підшипників проміжного вала редуктора
Розрахункова схема проміжного вала розглядається у двох площинах площини XY і XZ і представлена на мал. 2.1.

Мал. 2.1
Для визначення п'яти опорних реакцій в опорах 3 і 4 (відповідно опори швидкохідного вала позначені 1 і 2, а опори тихохідного 5 і 6) використовуються рівняння статики. Координати e і c знайдені по мал. 1.4 розділу 1.4.
Навантаження на підшипник визначаються геометричним підсумовуванням опорних реакцій по формулах:
опора 3 плаваюча навантажена радіальним навантаженням
,
Н;
опора 4 фіксована навантажена радіальним і осьовим навантаженнями
,
Н;
Fa = R4X .
Помітимо, що при зміні знака обертаючого моменту напрямок сили Fa1(Т) міняється на протилежне й ситуація міняється.
Діаметр dП цапфи вала знайдений раніше (див. п.1.4), це дає можливість попередньо підібрати підшипники для розглянутих опор. Починають підбор з підшипників кулькових однорядних легкої серії.
Приклад. dП = 25 мм, що відповідає підшипнику № 205, з розмірами D = 52 мм, d = 25 мм, bП = 15 мм, динамічна вантажопідйомність ІЗ = 14000 Н, статична вантажопідйомність ІЗ0 = 6950 Н.
Ресурс підшипника Lh визначається з рівності:
,
година,
де a1, a2 коефіцієнти, що враховують властивості матеріалів кілець і тіл кочення й імовірність безвідмовної роботи, обумовлені по табл. 16.3 [2]. У проектних розрахунках можна приймати a1 Ч a2 = 1; a показник ступеня кривої утоми. Для кулькових підшипників a = 3, для роликових a = 3,33; n частота обертання, у нашім випадку n = n2Б = n1Т; P еквівалентне навантаження, обумовлене рівнянням:
Pr = (X Ч V Ч Fr + Y Ч Fa) Ч Kд Ч Kt,
розв'язуваним із залученням таблиць із каталогів і довідників (наприклад, табл. 16.5 [2]).
Порядок визначення P наступний. Спочатку визначається (вибирається) тип підшипника, наприклад, радіальний кульковий однорядний і обчислюється відношення Fa / C0, і перебуває значення параметра осьового навантаження e. Потім, обчислюється величина Fa / (V Ч Fr), що рівняється з параметром e. При цьому можливі три варіанти:
Fa / (V Ч Fr) < e;
Fa / (V Ч Fr) = e;
Fa / (V Ч Fr) > e.
Кожному із цих варіантів відповідають певні значення коефіцієнта радіальної X і осьовий Y навантажень.
Коефіцієнт V у формулі залежить від виду навантаженняйого коліс. У нашім випадку внутрішнє кільце підшипника обертається разом з валом, а зовнішнє нерухомо, тому V = 1, коефіцієнт динамічного навантаження Kд = 1,3 (для редукторів), а температурний коефіцієнт Kt = 1.
Працездатність підшипника вважається забезпеченої з імовірністю безвідмовної роботи 0,9, якщо дотримується умова
Lh і Lhe,
прийняте по табл. 1.1. У противному випадку необхідно використовувати підшипники середньої або важкої серії або, якщо це не приводить до мети, в опорах установлюють радіальноупорні конічні або кулькові радіальноупорні підшипники.
2.2 Опори з конічними й кульковими радіальноупорними підшипниками
Для проміжних валів редукторів із циліндричними зубчастими колесами, в основному, застосовується схема «враспор», показана на мал. 2.2.

Мал. 2.2
2.2.1 Радіальноупорні конічні підшипники (тип 7000)
Конічні радіоупорні підшипники підбираються за ДСТ 33379 виходячи з раніше знайденого діаметра dП . З каталогу перебувають їхні параметри розміри, динамічну вантажопідйомність C і статичну вантажопідйомність C0, а також параметр осьового навантаження є і коефіцієнт осьового навантаження Y. У випадку, якщо в таблицях параметр e не приводиться, його можна обчислити з умови:
e = 1,5 Ч tga, де a кут контакту (звичайно a =