Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Розробка ескізного проекту циліндричного редуктора

Розробка ескізного проекту циліндричного редуктора

12...18…18°)

Радіальні навантаження визначені вище (це Fr3 і Fr4), осьові навантаження визначаються в наступному порядку:

1) складається рівняння рівноваги, для нашого випадку:

FA + Fa3 Fa4 = 0;


2) підраховуються значення власних їх осьових


S3 = 0,83 Ч e Ч Fr3;

S4 = 0,83 Ч e Ч Fr4;


3) для забезпечення працездатності підшипника необхідно дотримання умов


Fa3 і S3 і Fa4 і S4,


порушення яких приводить до перерозподілу навантаження на тіла кочення на один два ролики й до різкого скорочення ресурсу підшипника;

4) визначаються Fa3 і Fa4, для чого статично невизначене завдання вирішується методом спроб. Спочатку припускають Fa3 = S3, при цьому


Fa4 = FA + S3 і S4.


При дотриманні цієї умови призначаємо:


Fa3 = S3 і Fa4 = FA + S3.


У противному випадку приймають:


Fa4 = S4 і Fa3 = S4 FA.


Еквівалентне навантаження підраховується по формулах:


при Fa / (V Ч Fr) Ј e,

P = V Ч Fr Ч Kд Ч Kt; (2.1)

при Fa / (V Ч Fr) > e,

P = (X Ч V Ч Fr + Y Ч Fa) Ч Kд Ч Kt


с підстановкою X = 0,4 і Y, обраного з каталогу.

Далі визначається ресурс підшипника Lh (див. п. 2.1) і перевіряється умова Lh і Lhe.


2.2.2 Радіоупорні кулькові підшипники (тип 6000)

Алгоритм визначення осьових сил аналогічний наведеному в п. 2.2.1, однак значення параметра осьового навантаження залежить від відношення радіального навантаження до осьового Fa / (V Ч Fr) нелінійно й значення e визначається по табл. 16.5 [2], по якій можна залежно від співвідношення Fa / (V Ч Fr) і e або в противному випадку вибрати коефіцієнти X і Y і знайти еквівалентне навантаження по формулам (2.1).

3. ТРЕТІЙ ЕТАП рГР. КОНСТРУЮВАННЯ ОСНОВНИХ З'ЄДНАНЬ, РОЗРОБКА ЕСКІЗУ КОМПОНУВАННЯ Й ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ РОЗМІРІВ КОРПУСНИХ ДЕТАЛЕЙ


3.1 З'єднання валступица


Передача обертаючого моменту Т у з'єднаннях зубчастих коліс із валами можуть бути виконані з використанням шпонок (призматичних ДЕРЖСТАНДАРТ 2336078 і сегментних ДЕРЖСТАНДАРТ 24071 80) або зубчастими з'єднаннями.


3.1.1 З'єднання призматичними шпонками

Підбор шпонок виробляється по таблицях стандартів у функції діаметра вала d, що визначає ширину шпонки b і висоту h. Приймаючи величину напруг зминання, що допускаються, [(див] =…120 Мпа, визначають робочу довжину шпонки (мм) по формулі:


lр і 4ЧTЧ103 / (d Ч h Ч [sдив]).


Повна довжина шпонки першого виконання (з округленими торцями)


l = lр + b/


Отримане значення погодиться зі стандартом (див. табл. 19.11, [3]) і приймається з ряду довжин, зазначеного в цій таблиці. Позначення шпонки, наприклад, для вала d = 48 мм. Шпонка 14(9(63 ДЕРЖСТАНДАРТ 2336078.


3.1.2 З'єднання сегментними шпонками

Розміри таких шпонок характеризуються фіксованим значенням її довжини l, тому їхній розрахунок можливий тільки у вигляді перевірочного:

sсм = 2 Ч Т Ч 103 / (k Ч l Ч d) Ј [sдив],


де k висота площадки контактування шпонки з пазом вала.


3.1.3 З'єднання прямобочні зубчасті

Застосовуються у випадку недостатньої навантажувальної здатності шпонками, оскільки виробництво таких з'єднань малими серіями нерентабельно.

Розрахунки таких з'єднань проводять як у проектному, так і в перевірочному варіантах.

Проектний розрахунок зводиться до вибору з'єднання по стандарті (переважно легкої серії) у функції діаметра вала. По таблицях ДЕРЖСТАНДАРТ установлюються: D зовнішній діаметр, d внутрішній діаметр, розміри фасок f, число зубів. Призначається спосіб центрування. Далі приймаючи допускаються навантаження, що, зминання для нерухливих з'єднань [sдив] по табл. 6.1 [2], визначаємо необхідну довжину з'єднання (мм):


l = 2 Ч Т Ч 103 / (z Ч h Ч dср Ч [sдив]),


де dср середній діаметр з'єднання, dср = 0,5 Ч (D + d); h висота зуба, h = 0,5 Ч (D d) f (мм).

Перевірочний розрахунок проводять у формі:


sсм = 2 Ч Т Ч 103 / (z Ч h Ч dср Ч l) Ј [sдив].


3.1.4 З'єднання зубчасті

Застосовуються, в основному, в авіаційній промисловості із-за високій навантажувальній здатності й гарній пристосованості до умов навзаводи виробництва на універсальному зуборізному встаткуванні.

Параметри модуль m, число зубів z, коефіцієнти зсуву й т.п., визначають у функції діаметра D з'єднання.

Розрахунки проводять по вищенаведеному методі (див. п. 3.1.3) з наступними особливостями:

середній діаметр визначається по формулі:


dm = m Ч z;

висота зуба:

h = 0,8 Ч m.


3.2 Основні розміри корпуса редуктора


Корпусні деталі редукторів загального призначення мають складну форму, при цьому найбільш раціональної є технологія їхнього виготовлення з виливків (частіше із чавуну марки СЧ15) з наступною механічною обробкою. Корпус редуктора, вали якого розміщені в одній площині, виконують, що складається з підстави корпуса й кришки з розніманням у площині валів.

Конструювання корпуса рекомендується починати із його внутрішньої порожнини, використовуючи результати попередніх розрахунків (див. п.1.3.2) і зображення на мал. 1.1 і 1.2, у натуральну величину. При цьому отримані раніше розміри зубчастих коліс, міжосьові відстані, зазори між колесами й корпусними деталями відтворюються без змін. На цьому зображенні попередньо пророблені (див. п.1.4) конструкції валів (див. мал. 1.4.) з підшипниками й розглядаються можливі варіанти конструкцій кришок підшипників фланцевих або зловмисників. Заставні кришки (див. гл. 7 [2]) не вимагають додаткових кріплень, що істотно спрощує конструкцію корпуса в цілому. Кришки, через які проходять вали редуктора мають отвори й розточення під ущільнювальні манжети, наприклад за ДСТ 875279. Між упорними торцями кришок і зовнішніх кілець підшипників передбачають зазори, у які укладаються дистанційні кільця або втулки,, що підбираються звичайно при складанні для установки оптимальних зазорів у підшипниках.

Ескіз редуктора у двох проекціях показаний на мал. 3.1 (штрихування не показане). Розміри c і e знайдені раніше (див. п.1.5 і мал. 1.4). Основні розміри, що визначають зовнішні обриси корпуса знаходять у функції товщини стінки ( (мм), що обчислюється по формулі


Розробка ескізного проекту циліндричного редуктора.


Ширина фланця рознімання корпуса f, діаметр d різьблення гвинта, що з'єднує кришку й підставу корпуса, діаметр df фундаментних гвинтів, розмір k відстань від підшипника до торця припливу корпуса й ін. визначаються наближеними рівностями:


f = (2...2…2,5)Чd; Розробка ескізного проекту циліндричного редуктора;

k=(0,18...0…0,20)ЧDП ≥ 18 мм; df = 1,25Чd;

b = (0,25...0…0,40)Чd


Значення, отримані розрахунком по цих формулах, необхідно округлити до цілих значень, бажано по ряду Ra 20, а діаметри різьблення приймають по стандарті на метричні різьблення ДЕРЖСТАНДАРТ 872481.


3.3 Вибір деталей нарізних сполучень


З'єднання кришки й підстави корпуса може бути виконано різними способами (див. [3, 4 і ін.]). У варіанті, зображеному на мал. 3.2 (штрихування не показане), використані гвинти ДЕРЖСТАНДАРТ 1173872, головки яких розміщені у відповідних розточеннях кришки корпуса. Координата осі гвинта визначається графічно відповідно до зображення, на якому показаний розмір Е, певний, для нашого випадку, на мал. 3.1 графічно або розрахунком

E = 2Ч(c + e) bп.


Розробка ескізного проекту циліндричного редуктора

Мал. 3.1.а.

Розробка ескізного проекту циліндричного редуктора

Мал. 3.1.б.

Розробка ескізного проекту циліндричного редуктораРозробка ескізного проекту циліндричного редуктора

Мал. 3.2.


Гвинти розташовуються симетрично щодо осей валів, по можливості ближче (але не ближче, чим 4...5 мм) до зовнішніх кілець підшипників, інші гвинти (болти, шпильки) приблизно рівномірно по стику кришки й корпуса.

Розмір прорізу люка bл визначається з умови доступності у внутрішню порожнину корпуса в різних ситуаціях, при яких розбирання редуктора небажане, наприклад, влучення сторонніх предметів внаслідок необережних дій і т.п., тобто bл ≥ 150 мм.


3.4 Загальні рекомендації до виконання ескізів


У рамках РГР зображення, виконане в масштабі 1:1 на міліметровому або гладкому папері, відповідно до мал. 3.1, досить для подання викладачеві з метою визначення можливості й доцільності подальшої розробки даного варіанта в рамках курсового проекту по дисципліні «Деталі машин і основи конструювання».

Оформлення текстової документації по РГР повинне містити логічно зв'язаний виклад змісту всіх розрахунків, відповідно до послідовності, представленої в даних методичних вказівках, відповідно до вимог ЕСКД і стандарту підприємства СТП УГАТУ 00298. Роботу оформляється у вигляді пояснювальної записки на аркушах формату А4. Малюнки й схеми розташовуються по тексту або на окремих аркушах. Послідовність подання даних заголовний аркуш, титульний аркуш, зміст, введення, основна частина, розбита на розділи з відповідною нумерацією, висновок. Список літератури оформляється відповідно до п. 1.8 СТП УГАТУ 00298.

ВИСНОВОК


У методичних вказівках рекомендуються алгоритми дій, спрямованих на розробку конструкції редукторів приводів загального призначення, вантажопідйомних машин і машин безперервного транспорту. Можливі й інші способи розробки оптимальних по тим або інших параметрах оптимізації виробів даного класу. Сучасний стан розрахункових методів досить різноманітно, тому не виключається використання іншої літератури, різних програмних продуктів і аналогічних засобів, що гарантують відповідність виробу встановленим вимогам. Однак для розуміння сутності процесу проектування необхідно безпосередньо ознайомитися з алгоритмом створення ескізного проекту як бази для подальшої роботи зі створення конструкторської документації, що і є головним завданням виконання РГР по дисципліні деталі машин і основи конструювання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


1. Завдання на курсовий проект: методичні вказівки до курсового проектування по дисципліні «Деталі машин і основи конструювання» / Прокшин С.С., Сидоренко А.А., Федоров В.А. -К., 2006.

2. Иванов М.Н. Детали машин: Учеб. для студентов вузов. 6е изд., перераб. М.: Высш. шк., 2000 383 с., ил.

3. Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Конструирование узлов и деталей машин: Учеб. пособие для машиностроительных специальностей вузов. 8е изд., перераб. и доп. М.: Высшая школа, 2003 496 с., ил.

4. Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Детали машин. Курсовое проектирование: Учеб. пособие. 2е изд., перераб. и доп. М.: Высшая школа, 1990 399 с., ил.

5. Підшипники кочення: Довідник каталог / Під ред. В.Н. Наришкіна й Р.В. Коросташевського. К., 1994. 280 с., іл.

6. Підшипники кочення й вільні деталі: Каталог / під. Ред.. Л.Г. Бордишева, Л.П. Носова. – К., 2003

7. Анурьєв В.И. Довідник в 3х томах. – К., 2003

8. Стандарт підприємства. Графічні й текстові конструкторські документи. Вимоги до побудови, викладу, оформленню. – К., 2003

9. Довідник по геометричному розрахунку евольвентних зубчастих і черв'ячних передач / Під ред. І.О. Болотовського. – К., 2003

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: