Проектування та дослідження механізму привода конвеєра
Знаходимо прискорення крапки В:
![]()

,

де карiолicове прискорення точки B2 вiдносно B3
-вектор
корiолicова
прискорення
точки B2 вiдносно
B3 на кресленні;
З теореми подоби трикутників визначаємо величину вектору Pae:

Вирішуємо пропорцію і знаходимо рішення:

Знаходимо величину вектору Pae на кресленні:
![]()
Знаходимо прискорення крапки F,яке складається з переносного та відносного рухів точки F:

Знаходимо нормальне прискорення крапки F відносно крапки E:
Визначаємо
величину вектору
на кресленні:

Знаходимо прискорення крапки F:
,
де
-
величина вектору
на кресленні.
Знаходимо тангенцiальне прискорення крапки F відносно крапки E:
,
де
-
величина вектору
на кресленні.
Знаходимо кутові прискорення ланок 3 і 4:

З теореми подоби трикутників визначаємо величину вектору лiнiйного прискорення центру мас Pas3 кулiси 3:

Вирішуємо пропорцію і знаходимо рішення:

Знаходимо величину вектору Pas3 на кресленні:
![]()
З теореми подоби трикутників визначаємо величину вектору лiнiйного прискорення центру мас Pas4 шатуна 4:

Вирішуємо пропорцію і знаходимо рішення:

Знаходимо величину вектору Pas3 на кресленні:
![]()
З теореми подоби трикутників визначаємо величину вектору PaC:
![]()
Вирішуємо пропорцію і знаходимо рішення:

Знаходимо величину вектору Pac на кресленні:
![]()
Друге та третє положення визначаються аналогічно першому.
Таблиця 1.2 Результати обчислень прискорень та кутових прискорень
| Параметр | 1 (30°) | 2 (0°) | 3 (60°) |
|
|
16 | 16 | 16 |
|
|
4,9 | 16 | 2,3 |
|
|
1,6 | 0 | 4 |
|
|
5,12 | 16 | 4,6 |
|
|
9,8 | 21,1 | 6,19 |
|
|
0,096 | 0 | 0,2 |
|
|
3,2 | 0 | 0,7 |
|
|
2,08 | 0 | 3,8 |
|
|
3,53 | 10,8 | 3,5 |
|
|
2,35 | ||
|
|
6,4 | ||
|
|
4 | 0 | 6,5 |
|
|
3,486 | 0 | 4,1 |
|
|
26,47 | 0 | 17,1 |
|
|
12,03 | 0 | 4,3 |
2. Кінетостатичне дослідження шарнірно-важільного механізму
Для здійснення
силового дослідження
важільного
механізму треба
накреслити
механізм та
розкласти його
на групи Асура
у положенні,
яке визначається
кутом повороту
кривошипу
.
Для цього положення
треба визначити
реакції в
кінематичних
парах та момент
на кривошипі
з боку двигуна.
Перевірити
знайдений
момент за методом
професора
Жуковського.
При виконанні
силового дослідження
важільного
механізму
робляться
наступні припущення:
тертям у кінематичних
парах можна
знехтувати,
сила опору на
повзун 5 діє
тільки при
робочому ході.
2.1 Визначення маси, сил тяжіння, сил інерції і моментів ланок
q = 80 кг/м
m3 = q ЧlEC = 80·0,54 = 43,2кг
m4 = q Ч lEF=80·0,266 = 21,28кг
Визначаємо сили тяжіння ланок:
G3 = m3 Ч g = 43,2Ч 9,81 = 423,79 Н;
G4 = m4 Ч g = 21,28Ч 9,81= 208,76 Н;
G5 = = m5 Ч g = 32Ч 9,81= 313,92 Н;
Рівнодіюча сил інерції ланок визначається за формулою:
;
Знак мінус показує, що сили інерції спрямовані навпаки до прискорення центра мас ланок.
;
![]()
Для положення механізму визначаємо моменти інерції ланок:

Визначаємо моменти сил i сили iнерцii:



2.2 Визначення сил реакцій в кінематичних парах і врівноважуючих сил методом планів сил
Розглянемо кінематичні групи окремо і визначимо реакції в кінематичних парах. Для цього викреслюємо в масштабі
![]()
кінематичні групи.
Прикладаємо сили тяжіння ланок, сили інерції. Дію відкинутих ланок механізму змінюємо силами реакцій.
Структурна група 4-5:
На неї
діють сили
тяжіння
,
,
сили інерції
,
,
реакція
і реакція в
шарнірі E, котру
розкладаємо
на складові
і
,а
також момент
iнерцii Мин4 ,
який ми розкладемо
на пару сил
.
Для
знаходження
реакцii
складемо рiвняння
моментiв сил
вiдносно точки
F:
![]()
;
Знаходимо маштабний коефiцiент плану сил :

Із плану сил знаходимо:
![]()
![]()
=
![]()
Група 2–3:
Так
як масою ланки
2 зневажаємо,
то на групу
діють такі
сили: G3,
Pu3,
і
,
,а
також момент
iнерцii Мин3
, який ми
розкладемо
на пару сил
,при
цьому, група
знаходиться
в рівновазі.
Для
знаходження
реакцii
складемо рiвняння
моментiв сил
вiдносно точки
D:
![]()
![]()


Із плану
сил, враховуючи
,
знаходимо
реакціi:
;
;
.
Результати обчислень заносимо в таблицю 2.1.
Група 6-1:
На неi
діють зусилля:
реакцiя
,
реакція опори
,
врівноважуюча
сила
.
=
;
.

Величину
врівноважучої
сили
знайдемо із
рівняння:
,
![]()
звідки
;
![]()
Реакцію
в опорі O визначимо
графічним
методом побудування
плану сил:
;
![]()
2.3 Визначимо
зрівноважуючи
силу
методом ричага
професора
Н.Е.Жуковського
На плані швидкостей, повернутому на 90о за годинниковою стрілкою, у відповідних точках прикладаємо усі активні сили, діючі на ланки механізму.
Зрівноважуючи
силу прикладаємо
в точці b1
перпендикулярно
.
Із рівняння
рівноваги
«ричага»
Н.Е.Жуковського
відносно точки
знаходимо
врівановажуючу
силу
![]()

![]()
Відносна
величина розбіжності
значення
и
![]()
:

Таблиця 2.1 Визначення зусиль у ланках механізму
| Сила |
|
|
|
|
|
|
|
| Н | 2,56 | 615 | 620 | 208,76 | 40,86 | 313,92 | 66,56 |
| мм | 0,26 | 61,5 | 62 | 20,88 | 4,1 | 31,4 | 6,66 |
| Сила |
|
|
|
|
|||||||
| Н | 423,79 | 620 | 367 | 30 | |||||||
| мм | 42,4 | 62 | 36,7 | 3 | |||||||
| Сила |
|
|
|
|
|
|
|
||||
| Н | 367 | 54,64 | 5,64 | 322 | 31,5 | 342,2 | 33,5 | ||||
| мм | 36,7 | 5,464 | 0,564 | 32,2 | 3,15 | 34,22 | 3,35 | ||||
3. Синтез зубчастої передачі
3.1 Розрахунок геометричних параметрів евольвентного зачеплення зачеплення
Зубчасті передачі є важливою складовою частиною більшості сучасних машин і багатьох приладів. Тому велике значення має грамотне їхнє проектування.
Важливим етапом проектування є геометричний синтез зубчастої передачі, тобто правильний вибір вихідних параметрів, що щонайкраще задовольняли б конкретним умовам роботи передачі, а тапкож, геометричний розрахунок зубчастої передачі і перевірка їхніх якісних показників.
Геометричний розрахунок ведемо для неравнозміщеного зачеплення, тому на початку необхідно вибрати коефіцієнти зсуву з табл.2.1 [3, стр.8] в залежності від числа