Розробка електронної моделі підготовки виробництва триступеневого конічно-циліндричного редуктора
грн.
Витрати, пов'язані з амортизаційними відрахуваннями на устаткування:
,
(3.33)
де Ф – вартість устаткування;
– норма
амортизаційних
відрахувань.
грн;
грн.
Витрати, пов'язані з амортизаційними відрахуваннями на технологічне оснащення:
(3.34)
де
– вартість
технологічного
оснащення;
– річна програма
випуску виробів.
грн;
грн.
Витрати, пов'язані з ремонтом і обслуговуванням устаткування
,
(3.35)
де Нм, Не – нормативи річних витрат на ремонт електричної і механічної частин устаткування;
Км., Ке – коефіцієнти складності ремонту електричної і механічної частин устаткування;
– коефіцієнт
запасу точності
устаткування
(
=1).
грн;
грн.
Витрати, пов'язані з інструментом:
,
(3.36)
де
– вартість
інструменту;
–
термін
служби інструменту.
грн;
грн.
Витрати на технологічну електроенергію:
,
де Nэ – потужність електродвигуна;
– тариф
електроенергії.
грн;
грн.
Витрати, пов'язані з амортизацією виробничих площ:
,
(3.37)
де
– річні витрати;
–
площа в
плані;
–
коефіцієнт
враховує площу
системи управління.
грн;
грн.
Розрахунок економічної частини ведемо методом повної собівартості з урахуванням капітальних вкладень. Згідно цьому, повна собівартість по витратах на одну деталь:
грн;
грн.
У капітальні вкладення включаються витрати на виробниче устаткування, інструменти і пристосування.
грн;
(3.38)
де
- коефіцієнт,
що враховує
додаткові
витрати на
установку
устаткування;
Ц – ціна устаткування.
грн;
грн.
Коефіцієнт порівняльної ефективності:
![]()
Застосування обробки на верстаті з ЧПК є більш вигідно.
4. ІНЖЕНЕРНІЙ АНАЛІЗ ОБ'ЄКТУ ВИРОБНИЦТВА
4.1 Опис об'єкту моделювання
Об'єктом дослідження є пружна втулково-пальцева муфта МУВП, розташована на вхідному валу редуктора, вживана для з'єднання вхідного валу редуктора і ротора електродвигуна. Муфта, яка представлена на рисунку 4.1 розглядатиметься в системі робочий орган (зірочка) – редуктор – МУВП – двигун.

Рисунок 4.1. Муфта пружна втулково-пальцева
Пружна втулково-пальцева муфта має всі властивості, які необхідні при роботі на великих швидкостях обертання (n=2880 об/хв):
- здатність пом'якшувати поштовхи і удари. Кінетична енергія удару при цьому частково поглинається і переходить в тепло, частково акумулюється пружними елементами, перетворюючись на потенційну енергію деформації;
- пружні муфти можуть служити засобом захисту від резонансних крутильних коливань, що виникають в механізмі унаслідок нерівномірності обертання;
- пружні муфти допускають порівняно великі зсуви осей валів, що сполучаються. При цьому, завдяки деформації пружного елементу, вали і опори навантажуються порівняно малими силами і моментами.
МУВП мають наступні характеристики, які враховуватимуться при динамічному аналізі:
-
жорсткість
(або зворотна
величина -
податливість),
що є залежністю
відносного
кута повороту
напівмуфти
від величини
обертального
моменту Мкр;
Жорсткість
муфти визначається
як похідна від
обертального
моменту
по куту закручування
і є величиною
змінною, залежною
від
.

Обертальний
момент у свою
чергу пропорційний
куту закручування
.

Рисунок 4.2. Залежність обертального моменту від кута закручування
- демпфування, тобто здатність необоротно поглинати механічну енергію;
- енергоємність, що є роботою пружної деформації муфти при дії деякого обертального моменту. Енергоємність є порівняльною характеристикою муфт і не може бути використана при динамічному аналізі.
4.2 Розробка структурної схеми об'єкту
Досліджувана муфта при роботі редуктора навантажена обертальним моментом, який при включенні, виключенні двигуна, а також залежно від особливостей роботи редуктора змінюється в часі. В результаті в ній виникають крутильні коливання, що обумовлюють динамічні навантаження, зменшення довговічності редуктора, а в деяких випадках і втрату стійкості динамічної системи. З метою дослідження забезпечення оптимальних динамічних характеристик приводу необхідне дослідження його елементів, зокрема муфт, зубчатих зачеплень, приводного електродвигуна.
Структурна схема для дослідження пружної муфти, складатиметься з виконавчого органу (зірочки) 1, вихідного валу 2, зубчатого циліндричного прямозубого колеса 3, проміжного валу 5 з прямозубої циліндричної шестерні 4 і косозубого циліндричного колеса 6, валу 8 з шестернею 7 і конічним колесом з круговим зубом 9, конічної шестерні 10, вихідного валу редуктора 11, МУВП 12 і двигуна 13.

Рисунок 4.3. Початкова структурна схема досліджуваного об'єкту
Для зручного математичного опису даної структурної схеми приведемо її до двохмасової, представивши перераховані елементи як розподілені (вали) і зосереджені (зубчаті колеса, зірочка, двигун) маси зі своїми моментами інерції.
Початкові дані, необхідні для приведення системи до двохмасової приведемо в таблиці 4.1. для зручності подальшого дослідження.
Таблиця 4.1. Початкові дані для приведення системи до двохмасової
| № Елементу | Довжина (ширина), мм | Діаметр, мм |
| 1 | 20 | 420 |
| 2 | 63/90/80/5/115/35 | 56/60/71/80/71/60 |
| 3 | 100 | 390 |
| 4 | 110 | 130 |
| 5 | 30/80/5/122/25 | 45/50/60/50/45 |
| 6 | 60 | 351,03 |
| 7 | 70 | 60,96 |
| 8 | 30/75/40/80/20 | 25/28/30/35/25 |
| 9 | 30 | 255,98 |
| 10 | 30 | 49,9 |
| 11 | 55/40/94 | 25/28/25 |
Визначаємо моменти інерції всіх елементів приводу, що обертаються. Момент інерції ротора двигуна підрахуємо по наступній залежності:
![]()
де
– маховий момент
двигуна по [17]
.
=0,237 кг·м2.
![]()
Момент інерції деталі, що є суцільним тілом обертання, визначається по залежності:

де — щільність матеріалу деталі;
- діаметр
деталі;
– довжина
деталі
Вали є розподіленими масами. При довжині валу до 300 мм до моментів інерції зосереджених мас, що знаходяться на нім, приєднують третину моменту інерції валу. При довжині деталі більше 300 мм до моментів інерції зосереджених мас приєднують шосту частину моменту інерції валу.
Момент інерції ступінчастого валу визначається по формулі:

Обчислимо момент інерції зубчатого колеса 3:
![]()
Моменти інерції останніх елементів приведемо в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2. Моменти інерції елементів, що становлять
| № Элементу | Момент інерції, кг·м2 |
| 1 | 0,485 |
| 2 | 0,00566 |
| 3 | 1,771 |
| 4 | 0,024 |
| 5 | 0,00119 |
| 6 | 0,697 |
| 7 | 0,00074 |
| 8 | 0,000165 |
| 9 | 0,0986 |
| 10 | 0,000142 |
| 11 | 0,0000634 |
| 12 | 0,00769 |
| 13 | 0,014 |
Далі
приведемо
систему до
двохмасової.
Приведемо
моменти інерції
валів до зосереджених
мас (колесам,
зірочці). Кожну
напівмуфту
представимо
у вигляді
зосереджених
мас з моментами
![]()

Результати даного приведення приведені на рисунку 4.4.

Рисунок 4.4. Перший етап приведення моментів інерції
Приведені моменти інерції розрахуємо по наступних формулах:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Моменти інерції мас(зубчатого зачеплення), що обертаються, приведемо в одну масу по наступній залежності:
![]()
де
- передатне
відношення
передач від
валу 1 до валу
з номером k.
![]()
![]()
![]()
Приведену схему представимо на рисунку 4.5.

Рисунок 4.5. Другий етап приведення моментів інерції
Приведені моменти інерції розрахуємо по наступних формулах:
![]()
![]()
![]()
Підсумовуючи отримані моменти інерції, отримаємо приведену схему, таку, що складається з двох мас.

Рисунок 4.5. Остаточна схема приведених моментів інерції
![]()
0,00385=183,382
![]()
![]()
![]()
4.3 Обгрунтування допущень, прийнятих в системі
Для забезпечення можливості дослідження динамічних характеристик моделі і для спрощення процесу складання диференціальних рівнянь, що описують модель, приймемо деякі допущення у властивостях досліджуваного об'єкту.
Всі ланки є абсолютно твердими тілами. Зуби не згинаються при контакті, зубчаті колеса не деформуються. Допущення прийняте щоб уникнути появи нелінійного елементу в моделі оскільки метал, що деформується, змінюється згідно із законом Гука. Дослідження моделі з даним допущенням не приведе з істотної погрішності результатів (оскільки деформації металу дуже малі в порівнянні з коливаннями, що виникають в досліджуваному об'єкті), а тільки спростить складання математичної моделі системи.
Кінематичні пари не мають зазорів між елементами. Зазори між зубами в зубчатому зачепленні, що впливають на динаміку приводу, виникають при першому включенні двигуна. При подальшій роботі зуби щільно прилягають один до одного. Приймемо допущення, що досліджуваний двигун вже знаходився в роботі, а перше його включення відбувалося на безпечних режимах.
Механічна характеристика двигуна при постійній його роботі (на сталому режимі) є константою, тобто момент, що крутить, на роторі двигуна МД=const. Крива моменту при включенні двигуна представлена на рисунку 4.6.

Рисунок 4.6. Обертальний момент двигуна у момент його включення
4.4 Розробка фізичної і математичної моделі об'єкту
Фізична модель приводу конвеєра, представлена на рисунку 4.6. складатиметься з двох мас, сполучених пружиною з жорстокістю С і демпфером з демпфуючою здатністю h. З правого боку на систему діятиме рушійний момент (момент електродвигуна) МД, з лівого боку діє момент сил опору Мс.

Рисунок 4.7. Фізична модель об'єкту
Для
дослідження
динамічних
характеристик
МУВП (зміни
крутильних
коливань) необхідно
описати систему
за допомогою
системи диференціальних
рівнянь. Початковими
даними для
складання
системи диференціальних
рівнянь служитимуть:
моменти інерції
,
демпфуюча
здатність муфти
h, момент ротора
двигуна МД,
момент сил
опору Мс.
Демпфуюча здатність МУВП h розраховується по наступний формулі:
![]()
де
– обертальний
момент, що
передається
муфтою
=12,2 Н•м ;
n – частота обертання муфти, n=2880 об/хв.
![]()
Диференціальні
рівняння складаються
на основі
узагальненої
координати,
кута закручування
валів
.
Різниця між
кутом закручування
валу двигуна
і кутом закручування
вхідного валу
редуктора
2
буде кутом
закручування
муфти. Рівняння
матимуть наступний
вигляд:

4.5 Розробка схеми моделі в Simulink
Для розробки досліджуваної моделі за допомогою середовища Matlab необхідно дану систему рівнянь перетворення Лапласа:
.
Для цього необхідно підрахувати матриці A,B,C,D. Для розрахунку матриць введемо наступні заміни:
![]()
![]()
![]()