Проектування дільничної станції
Таким чином, кількість колій сортувального парку :
=10+8+2=20
2.4 Розрахунок путнього розвитку виставкового парку і числа витяжних колій
Виставочний парк служить для нагромадження подач що надходять з підприємств на станцію, а у випадку зайнятості колій або їхнього ремонту в
парку відправлення з колій виставочного парку може виконуватись відправлення поїздів.
Число колій у виставочному парку дорівнює:
,
де
– кількість
головних або
ходових колій,
приймається
одна колія.
Р – кількість подач, необхідних для накопичення поїздів до вагової норми у виставковому парку, приймаємо рівною 2.
Кількість витяжних колій в сортувальному парку визначається по числу сортувальних пристроїв і парків по приведеній нижче формулі:
![]()
де
- число гірок
на станції,
приймаємо
рівною 1
- кількість
сортувальних
парків,
=
1
2.5 Розрахунок вантажних пристроїв
П'ять підприємств, що обслуговуються станцією, мають власне залізничне господарство - НПЗ, ЦОФ, ЛПП, Будівельна індустрія та Бази. Природно, що вантажі, що прибувають на їх адресу в збірних поїздах можуть передаватися безпосередньо на під'їзні колії цих підприємств. Але це в тому випадку, якщо вагони завантажені тільки їхнім вантажем. Але деяка частина вантажів як у відправленні так й у прибутті проходять через вантажні пристрої (склади) станції.
Вважаємо, що цілочисельна частина середнього числа вагонів одного адресата (у відправленні й прибутті) що йдуть у збірному составі буде обслуговуватися на станції без залучення вантажних пристроїв станції, а дробова частина, коли в одному вагоні втримуються вантажі різних адресатів - проходить через склади.
У цьому випадку доставка вантажів з підприємств на склади й у зворотному напрямку здійснюється як правило місцевими АТП.
Таким чином, на проектній станції для виконання вантажних операцій споруджують в основному покриті склади звичайного користування для тарно-штучних вантажів, криті й прості платформи для контейнерів і довгомірів, площадки для насипних вантажів і техніки різного призначення. На окремих площадках розташовують ємності для ГСМ й іншої рідкої продукції.
Вибір схеми вантажного двору здійснюється виходячи з конкретних умов у частині компонування станції і її взаємним розташуванням з населеним пунктом.
Для зручності розрахунків складів за даними таблиці 3 для укрупнених груп вантажів складається відомість вагонів збірних поїздів, що надходять на переробку через вантажний двір за формою таблиці 12.
2.5.1 Розрахунок площі і довжини критого складу для зберігання тарно-штучних вантажів:
Площі для переробки й складування тарно-штучних вантажів по прибуттю та відправленню:
(5)

де txр – термін зберігання вантажів, доба (2 сут – по прибуттю; 1,5 сут – по відправленню);
kпр – коефіцієнт, що враховує розмір додаткової площі для проходів, проїздів і ін. ( kпр= 1,5)
Рн — середня кількість вантажу, що укладається на 1 м2 корисної площі складських приміщень (0,85 /м2).
Qс – добовий вантажообіг тарно-штучних вантажів, приймаємо Qс=300 т.
α = 1,2 - коефіцієнт нерівномірності прибуття ;
β = 0,25 - коефіцієнт, що враховує перевантаження вантажу, що прибуває, безпосередньо з вагону в автомобіль.
Таблиця 12.
Відомість вагонів збірних поїздів, що йдуть на переробку
через вантажний двір
| Група вантажів | Вагони підприємств, що переробляються на вантажному дворі станції |
Вагонів за добу |
Тип вагона | Розрахункова вантажопідйомність вагона, т | Маса вантажу, т | ||||||||||
| НПЗ | ЦОФ | Буд.індустрія | ЛПП | Бази | |||||||||||
| приб | отпр | приб | отпр | приб | отпр | приб | отпр | приб | отпр | розрахунок | факт | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| Тарно-штучні | - | - | 0,053 | 0,784 | 0,922 | 0,612 | 0,384 | 0,096 | 0,529 | 0,795 | 4,175 | 5 | КВ | 50 | 250 |
| Контейнери | - | - | 0,737 | - | 0,897 | 0,897 | 0,767 | 0,795 | 0,059 | 0,059 | 4,211 | 5 | ПЛ | 38 | 190 |
| Насипні | 0,297 | - | - | 0,142 | 0,393 | 0,014 | - | - | - | - | 0,846 | 1 | ПВ | 63 | 63 |
| Довгоміри | 0,916 | - | 0,499 | - | 0,195 | - | 0,922 | - | 0,706 | - | 3,238 | 4 | ПВ | 57 | 228 |
| Наливні | 0,215 | 0,075 | 0,599 | - | 0,676 | - | 0,260 | - | 0,224 | 0,918 | 2,967 | 3 | ЦС | 63 | 189 |
| Інші | 0,648 | 0,267 | 0,642 | - | 0,338 | 0,338 | 0,877 | 0,973 | - | - | 4,083 | 5 | ПВ | 63 | 315 |
Загальна площа складу по прибуттю і відправленню буде дорівнювати:
![]()
Довжина
складу визначається
по розрахунковій
площі й типовій
ширині приміщення.
При ширині bск
= 18 м і розрахункової
площі
м2
загальна довжина
складе:
У покритих складів улаштовують рампи шириною 3,2 м з боку залізничної колії й 1,7 м з боку під'їзду автомобілів.
Тоді загальна ширина складу складе: 18 + 3,2 + 1,7 = 22,9 м.
Щодоби під вивантаження в покритий склад прибуває з тарно-штучними вантажами:
вагонів
Оптимальне число подач і збирань:
подачі.
де
- вартість
1 вагоно-години
простою вагона,
грн.;
- вартість
1 маневрової
локомотиво-години,
для локомотива
ЧМЕЗ
грн.
Визначимо необхідну довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт, як з боку залізничної колії, так і з боку під'їзду автомобілів.
Довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт з боку залізничної колії, необхідна для операції одночасно з усіма вагонами поданої групи (подачі) визначимо:

де
— число вагонів,
що подаються
до фронту за
добу;
– довжина
фронту, займана
одним вагоном,
з урахуванням
проміжків при
розміщенні
вагонів у дверей
складу, обумовлені
по процентному
співвідношенню
вагонів (роду
й осности) у
подачі, м (для
орієнтовних
розрахунків
= 15 м).
– число
подач, обумовлене
формулою проф.
И.Г. Тихомирова
[14].
Довжина фронту з боку автомобільного транспорту при установці автомобілів уздовж складу визначимо :
м
де QС – добовий вантажообіг, т;
αа — коефіцієнт добової нерівномірності підвозу або вивозу вантажу автотранспортом, (αа = 1,5);
- середня
тривалість
навантаження
або розвантаження
одного автомобіля,
0,5 год.;
- середнє
завантаження
одного автомобіля,
2 т;
Т – тривалість роботи вантажного двору, 24 години;
- фронт,
необхідний
для однієї
машини, м., залежить
від розташування
автомобілів
біля складу.
З порівняння
=77,21
м,
=37,5
м і
= 14,4 м бачимо що
загальна довжина
трьох складів
забезпечує
необхідний
фронт вантажно-розвантажувальних
робіт як з боку
залізничної
колії, так і з
боку під'їзду
автомобілів.
Взаємодія
вантажної
роботи станції
з технічною,
графіком руху
поїздів і з
роботою інших
видів транспорту
забезпечено,
якщо сумарний
час на виконання
всіх вантажних
операцій
(вивантаження,
перестановки,
навантаження,
переваження
й ін.) у даному
пункті Тгр
дорівнює або
менше інтервалу
подачі на вантажний
фронт.
ч
Коли простій вагонів на станції заданий, то число подач:

де
— сумарний час,
необхідний
для виконання
технічних
операцій з
місцевим вагоном
(прибуття,
розформування,
подача, розміщення,
об'єднання,
збирання,
нагромадження,
формування,
відправлення
й ін.); згідно
із хронометражними
даними
годин.
Якщо tПР
= 12 ч, то
подач.
2.5.2 Визначення площі, довжини і ширина майданчика для переробки контейнерів двохконсольним козловим краном
Площа
контейнерного
майданчика
Fk
залежить від
її місткості
Еk і
площі
,
займаної одним
контейнером,
з урахуванням
проходів і
проїздів
kпр,
м2.
![]()
Загальна місткість контейнерного майданчика, контейнеромісць,
![]()
де
- місткість
площадок для
переробки в
середньому
в добу
контейнерів,
відповідно,
місцевих, транзитних
і для нагромадження
(при сортуванні)
по призначеннях
плану формування.
Для кожної категорії контейнерів, що переробляються, (місцевих км, транзитних ктр, тих що сортируються кс, приймаємо км=ктр=кс=12·2=24):
контейнер;
контейнери;
контейнери;
де ωк — частка транзитних контейнерів, установлюваних на площадку під нагромадження (0,4);
Тн - розрахунковий строк зберігання контейнерів під нагромадженням Тн = 1 доба;
Площа, займана одним контейнером:
м2
З урахуванням того що коефіцієнт обліку проходів і проїздів приймаємо рівним КПР = 1,5, корисна площа контейнерного майданчика для зберігання контейнерів складе:
м2
Ширіна
площі залежить
від прийнятого
способу механізації
(двохконсольний
козловий кран)
вантажопідйомністю
5 т з прольотом,
=16
м (див. рис.
2):
м;
Довжина контейнерного майданчика: двохконсольного козлового крану:
м;
Довжину контейнерного майданчика необхідно зіставити з фронтом навантажувально-розвантажувальних робіт з боку залізничних колій і під'їзду автомобілів, обчислення проводяться аналогічно діям приведеним в пункті 2.5.1

Рисунок 2. Схема механізації переробки контейнерів козловим краном
Потрібний фронт робіт:
з боку залізничних колій:
м;
з боку під'їзду автомобілів:
м
де
- кількість
контейнерів,
що встановлюються
на автомобіль;
(довжина чотиривісного
піввагона —
15 м).
Загальна ширина майданчика з урахуванням автомобільної дороги і залізничних колій складе двохконсольного козлового крану:
м (див. Рис.2)
2.5.3 Визначення складської площі для переробки і зберігання довгомірних вантажів (круглого лісу і пиломатеріалів), а також довжини і ширини майданчика при переробці лісових вантажів двохконсольним козловим краном
Корисна площа складу:
,м2
де
— кількість
штабелів
(див. табл.12);
- площа, займана
одним штабелем;
;
де
—
довжина;
— ширина
одного штабелю.
Ширина штабеля при прийнятому способі укладання (див. рис. 3) звичайно дорівнює довжині колоди (дошки), а довжина для круглого лісу – до 400 м, пиломатеріалів — подвоєній довжині дошки.
При довжині
колоди 6 м і дошки
4 м площа одного
штабеля круглого
лісу (якщо довжина
штабеля
= 50 м):
м2;
пиломатеріалів:
м2.
Місткість
штабеля залежно
від його обсягу
,
щільності
вантажу γ
і коефіцієнта
щільності
укладання φ,
т :
.
Об'єм штабелю круглого лісу, м3
![]()

Рисунок 3. Схема механізації переробки лісових вантажів козловим краном.
Об'єм штабелю пиломатеріалів, м3
![]()
де
— довжина штабелю
пиломатеріалів,
м;
- довжина
дошки і колоди;
Н — висота штабелю
h — висота подштабельного підстави.
При
м; Н = 5 м;
= 6 м;
= 4 м и h = 0,2 м обсяг
штабеля:
круглого лісу:
м3
пиломатеріалів:
м3.
Місткість штабеля при γ = 0,56 т/м3 й φ = 0,6, відповідно:
т;
т;
Загальна необхідна площа складу
м2
При обладнанні
площадки козловим
краном із прольотом
=
16 м її корисна
ширина:
м
а довжина:
м
2.5.4 Визначення довжини і висоти підвищеної колії для вивантаження насипних вантажів з піввагонів і розрахування його місткості
Щодоби
під вивантаження
прибуває
чотиривісних
піввагонів,
число подач-збирань
їх на вантажний
двір хпу
= 2.
Довжина розвантажувальної частини підвищеної колії, м,
,
де
— довжина
вагона;
а - величина, що враховує неточність установки всієї подачі на розвантажувальному фронті; приймається рівній довжині одного - трьох вагонів залежно від загальної довжини подачі.
Довжина розвантажувального фронту при довжині чотиривісного піввагона м.
м.
Висота підвищеної колії (див. рис. 4), м

де
— число піввагонів,
що розвантажують
на одному місці
(приймається
рівним 2);
— маса
вантажу в одному
піввагоні, т
(
=
60 т);
γ — щільність вантажу, т/м3, для вугілля γ = 0,9 т/м3;
φ - коефіцієнт заповнення відвала (0,8 - 0,9);
ρ — кут природного укосу, град (для насипних вантажів ρ = 450).
м.
Приймаємо типову висоту підвищеної колії 3 м.
Довжина похилої частини підвищеної колії (при i = 20 %):
м.
Місткість складу по обидва боки підвищеної колії, т
![]()
де F — площа перетину вантажу у відвалі, м2 (див. рис. 4):
![]()
- ширина
відвала, м (залежить
від висоти
підвищеної
колії й
кута природного
укосу при
= 3 м й ρ
= 45°,
);
φ - коефіцієнт заповнення відвала (φ =0,8).

Рисунок 4. Схема для визначення місткості складу у підвищенній колії
При
м2;
м; γ
= 0,85 т/м3
й φ
= 0,80 місткість
складу по обидва
боки підвищеної
колії складе
т
а маса вантажу в одній подачі:
т.
Як бачимо,
місткість
складу значно
перевищує масу
вантажу в одній
подачі. Отже,
до проектування
приймаємо
м.
2.5.5 Розрахунок площі і довжини критого складу для зберігання інших вантажів (тарно-штучних)
Площі для переробки й складування тарно-штучних вантажів по прибуттю та відправленню (по фромулі 5):


де txр – термін зберігання вантажів, доба (2,5 доби – по прибуттю; 2 доби – по відправленню);
kпр – коефіцієнт, що враховує розмір додаткової площі для проходів, проїздів і ін. ( kпр= 2)
Рн — середня кількість вантажу, що укладається на 1 м2 корисної площі складських приміщень (0,85 т/м2).
Qс – добовий вантажообіг тарно-штучних вантажів, приймаємо Qс=378 т.
α = 1,2 - коефіцієнт нерівномірності прибуття ;
β = 0,25 - коефіцієнт, що враховує перевантаження вантажу, що прибуває, безпосередньо з вагону в автомобіль.
Загальна площа складів по прибуттю і відправленню буде дорівнювати:
![]()
Довжина складу
визначається
за розрахунковою
площею і типовою
шириною приміщення.
При ширині bск
= 18 м і розрахунковій
площі
м2 загальна
довжина складе:
м.
У покритих складів улаштовують рампи шириною 3,2 м з боку залізничної колії й 1,7 м з боку під'їзду автомобілів.
Тоді загальна ширина складу складе: 18 + 3,2 + 1,7 = 22,9 м.
Оптимальне число подач і збирань:
подачі.
де
- вартість
1 вагоно-години
простою вагона,
грн.;
- вартість
1 маневрової
локомотиво-години,
для локомотива
ЧМЕЗ
грн.
На підставі техніко-економічних розрахунків, згідно з (6):