Проектування дільничної станції
Визначимо необхідну довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт, як з боку залізничної колії, так і з боку під'їзду автомобілів.
Довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт з боку залізничної колії, необхідна для операції одночасно з усіма вагонами поданої групи (подачі) визначимо:
м
Довжина фронту з боку автомобільного транспорту при установці автомобілів уздовж складу визначимо :
м.
2.5.6 Розрахунок площі резервуару для наливних вантажів
Для наливних вантажів площа складу визначається по формулі:
(8)
де Qс – добовий вантажообіг наливних вантажів;
tхр - строк зберігання вантажів, 2 доби;
– коефіцієнт
нерівномірності
прибуття або
відправлення
вантажів;
– коефіцієнт,
що враховує
розміри додаткової
площі, необхідні
для проїздів,
проходів й ін.;
рн
– норма навантаження
на 1 м
площі складу,
т/м
; значення р
приймається
відповідно
до відомчої
Інструкції,
звичайно для
наливних вантажів
р = 2,5 т/м
;
ρ – щільність ГСМ, звичайно приймається ρ = 0,93 т/м3.
Площа складу-резервуару по прибуттю складе, згідно формулі(8):
![]()
Площа складу-резервуару по відправленню складе, згідно формулі(8):
![]()
Загальна площа складу по прибуттю і відправленню складе:
![]()
3. Розрахунок гірки середньої потужності
Для розформування й формування поїздів на проектній станції застосуємо гірку середньої потужності (далі ГСП), тому що розрахунок шляхового розвитку сортувального парку дав такі результати: число колій для розформування составів з урахуванням ходової колії – 10, число колій формування составів – 8.
3.1 Розрахунок висоти гірки
Висота гірки визначається різницею відміток між вершиною гірки й розрахунковою точкою найбільш важкої по опору підгіркової сортувальної колії (див. рис. 5).
Розрахункова точка для гірок малої потужності від граничного стовпчика найбільш важкої для руху колії приймається на відстані 80 м.


Рисунок 5. Схема сортувальної гірки
де
– розрахункова
довжина від
вершини гірки
до розрахункової
точки колії
сортувального
парку, вибирається
по координатах
(х) елементів
горловини
сортувального
парку із плану
парку, м.;
9 - сили опору кривих, включаючи перевідні, які представляють собою суму кутів повороту при русі відчеплення в градусах.
Відчеплення - група вагонів (2 і більше) одночасно розпускаються з гірки.
20n - питома робота сил опору на стрілочних хрестовинах, кгс/м;
n – число
стрілочних
переводів (СП)
на маршруті
скочування
відчеплень
на відстані
; n=4;
g' = 9,6 м/с
- прискорення
сили ваги з
урахуванням
обертових
частин вагона;
при масі вагона
брутто 50, 70, 80 т ці
значення відповідно
рівні 9,48; 9,58; 9,6.
V0 – початкова швидкість відчеплення (м/с).
Початкова швидкість відчеплення для гірки малої потужності:
- середньої потужності – 1,5 м/с.
- основний
питомий опір
руху розрахункового
поганого бігуна,
приймаємо 5,7
кгс/тс (див.Додаток
19);
- додатковий
питомий опір
руху від повітряного
середовища,
кгс/тс.
∑α =27
![]()
- енергетична
висота відповідної
розрахункової
швидкості
розпуску состава,
м;
-величина
прискорення
сили ваги вагона
з урахуванням
впливу інерції
його обертових
мас, м/с2;
-коефіцієнт,
що враховує
вплив інерції
обертових мас
вагона;
n0 -число осей розрахункового бігуна, дорівнює 4;
q — вага розрахункового вагона брутто, тс.
Висота ГСП повинна забезпечити прохід поганого бігуна при несприятливих умовах скочування до розрахункової точки самої важкої колії по опору руху, тому необхідно зробити попередні розрахунки деяких величин.
Розрахункова довжина від вершини гірки до розрахункової точки колії сортувального парку:
Lр= а+b+lрт
де а – відстань від вершини гірки до першої тормозної позиції. Вона складає 56 м;
b – довжина від першої тормозної позиції до граничного стовпчика розрахункового шляху. Приймаємо b=235 м;
lрт=80 м;
Тоді Lр= 56+235+80=371 м

тут
результуюча
швидкість від
складової
швидкості вітру
й вагона, приймаємо
5 м/с;
t0 - температура повітря (за технічним завданням, приймаємо -20С°);
Сх – коефіцієнт повітряного опору, він дорівнює 1,46 (Додаток 19);
S – площа поперечного розрізу вагона, приймаємо S=9,7 мІ (Додаток 19);
q – 9,81 м/с;
,
З огляду на всі розрахунки висота гірки, буде дорівнювати:

3.2 Проектування поздовжнього профілю сортувальної гірки
Схема проектування ГМП із рекомендованими величинами ухилів що показані на рис. 9.

Рисунок 9. Профіль гірки малої потужності.
lcч – швидкісна частина; lтп – гальмова позиція; lсз – стрілочна зона; lсл – сортувальні лінії.
Насувна
частина - відстань
від
ГС останнього
СП передгіркової
горловини парку
прийому до ВГ,
і її довжина
звичайно приймається
рівною 150 м, при
цьому перед
горбом гірки
робиться підйом
з ухилом 8...120/00.
У цілому довжина шляху перед гіркою становить:
м.
де
-
довжина состава,
що підлягає
розформуванню.
Схема профілю горба гірки показана на рис. 10.

Рисунок 10. Профіль горба гірки.
Тангенси сполучних кривих приймаються за умовну площадку на горбі гірки довжиною lу, яка дорівнює сумі довжин тангенсів:
![]()
З розрахунку висоти гірки відомо, що відстань від ВГ до першої розділової стрілки становить 3,37 м., при цьому гальмова позиція, розміщена між стиками рейок, займає 20,26 м [1, 3].
Тоді, на ділянку швидкісного спуска відводиться 24 м, а ділянка стрілочної зони (із плану) має довжину 96,03 м, і ділянка сортувальних колій - 50 м.
Сумарна необхідна потужність гальмових позицій спускної частини гірки визначається з формул:
![]()
де Ку – коефіцієнт збільшення необхідної потужності гальмових позицій спускної частини гірки, приймаємо Ку = 1,2.
![]()
Використовуючи результати попередніх розрахунків одержимо:
![]()
![]()
![]()
Визначимо кількість сповільнювачів КНП-5 потужністю 1,2 мэн. в кожний для зупинки дуже гарного бігуна наприкінці першої гальмової позиції:
,
приймаємо 1.
Сумарна наявна потужність гальмових засобів ГМП із 1 гальмовою позицією повинна забезпечувати вхід дуже гарного бігуна на другу позицію, скочування, зупинку 4-хвісьового вагона, тому на 1-ої гальмовій позиції досить установити один сповільнювач КНП-5 потужністю 1,2 мэн.в.
4. Проектування станції
4.1 Вибір місця будівництва станції
Відповідно до заданих координат по карті масштабу 1:5000 або 1:2500 розташовуються підприємства зі станції примикання.
Розмір площадок приймається, км:
— ЦОФ та Бази 0,5 х 0,5
— НПЗ 1 х 1
— Буд.індустрія 1 х 1
— ЛПП 0,5 х 0,5
Виходячи з умов місцевості обираємо площадку для будівництва дільничної станції й виконуємо трасування залізничних колій від станції примикання УЗ до дільничної станції й до підприємств.
Граничний ухил при трасуванні під’їздних колій що з’єднують підприємства зі станцією залежить від маси поїздів, серії локомотивів що звертаються на цих ділянках, опору руху и може бути вирахуваний за наступною формулою:

де Fкр - розрахункове значення сили тяги локомотива, кгс або кН (див. Додаток 22);
Q – розрахункова маса локомотива, т;
w’ - основний питомий опір руху локомотива, кгс/т;
при русі на ланковій колії:
,
тут V- розрахункова швидкість локомотива в режимі руху на розрахунковому підйомі без перегріву двигунів, км/годину.
P – маса поїзда брутто,т
w” - основний питомий опір руху вантажних вагонів, кгс/т.
при русі на ланковій колії

тут q0 - маса, що приходиться на вісь колісної пари, (q0 > 6 т).
Граничний ухил профілю колій 250/00.
На підставі порівняння 3 - 4 варіантів трасування вибирається найбільш прийнятний варіант розташування площадки, що і рекомендується для будівництва станції. Обраний оптимальний варіант розташування дільничної станції переноситься на кальку й виконується по двох поздовжніх профілях під'їзних колій до підприємств і до станції примикання, які даються в додатку до розрахунково-пояснювальної записки проекту нової станції.
Вибір місця будівництва проводиться в наступній послідовності:
- визначення напрямку проектованої лінії й складання схематичного поздовжнього профілю. Після визначення по вихідних координатах місцезнаходження підприємства й вибору декількох можливих площадок під станцію примикання будуються повітряні лінії, що з'єднують станцію примикання з проектованою станцією й дільничною станцією з підприємствами. Для обходу контурних і висотних перешкод по кожній повітряній лінії вибирають фіксовані точки, у результаті чого може виникнути кілька варіантів траси. Оцінюються повітряно-ламані лінії, вибирається оптимальний варіант і складаються поздовжні профілю в масштабі карти по головній і під'їзній коліях згідно обраним варіантом.
Побудова схематичного профілю виконується в наступній послідовності: на кальку переносять повітряно-ламану лінію, на яку за допомогою горизонталей виносять оцінки; розраховують план «кривих і прямих»; на кальці вписують кругові криві й переносять на них відмітки; роблять разграфку профілю й у масштабі карти виносять на профіль відстані, напроти яких проставляють чорні відмітки; спроектувати проектну лінію, визначити робочі оцінки й обчислити обсяги грабарств.
Розрахунок
елементів
кругових кривих
виконують по
обмірюваному
куті повороту
й обраному
розділу кривої:

Розрахунок головних точок кривих і прямих ділянок траси виконують по формулах:
ВУi ПК...
_ВУi ПК... +_ Li н
Тн. Дi .
+НК i ПК... - ВУi н ПК...
ДО i . Тi
КК i ПК... НКi ПК...
l1 = ПК х НК1 Кi .
l2 = ПК х НК i+1 - ПК i х НК i ККi ПК...
у даних формулах
- прямі ділянки
траси;
-
відстань між
вершинами кутів
повороту (ВУ).
Оцінку й вибір оптимального варіанта для пророблення виконують на основі таблиці 13.
Таблиця 13.
Основні показники порівняння варіантів
| № п/п | Найменування | Варіанти | ||
| 1 | 2 | 3 | ||
| 1. | Сума подоланих висот, м туди назад | |||
| 2. | Керівний ухил, 0/00 | |||
| 3. |
Довжина
елементів з
керівним ухилом
|
|||
| 4. |
Довжина
площадок |
|||
| 5. |
Довжина
кривих
|
|||
| 6. |
Відсотки
кривих
|
|||
| 7. |
Число
кривих на 1 км
кривих |
|||
| 8. | Максимальних радіус кривої, м | |||
| 9. |
Відсотки
кривих з мінімальним
радіусом |
|||
| 10. |
Середній
радіус кривих |
|||
| 11. | Кількість штучних споруджень | |||
| 12. | Кількість грабарств, м3 | |||
| 13. | Кількість перетинань із існуючими дорогами | |||
4.2 Проектування парків і горловини та розміщення основних пристроїв на станціях
Конструювання горловини і парків станції є найбільш трудомісткою частиною проекту. Тут враховуюємо наступні чинники:
горловина має бути компактною і забезпечувати максимум паралельних пересувань при прийомі і відправленні поїздів, маневровій роботі;
кількість стрілочних переводів, що укладаються на головних шляхах, має бути мінімальною;
у кожній горловині сортувального парку проектуються витяжна колія і вихід на перегін зі всіх або частини колій;
довжина витяжних колій повинна вміщати состави, що переробляються (з боку сортувальної гірки вона дорівнює довжині прийомо-відправних колій, з боку вантажного двору - половині довжини колій);
з витяжних колій повинна забезпечуватися можливість виїзду маневрових локомотивів на всі колії станції;
з території локомотивного господарства необхідно передбачати не менше двох виходів на станційні колії;
у центральній горловині станцій подовжнього і напівподовжнього типів на двоколійних лініях слід передбачати укладання головного шляху в обхід локомотивного господарства, а також укладати колію в обхід локомотивного тупика у вихідній горловині зміщеного парку;
для відчеплення несправних вагонів і переробки транзитних поїздів у вхідній горловині зміщеного парку слід проектувати витяжну колію завдовжки близько 300-350 м (1/3 довжини колій).
Згідно з «Руководством по проектированию железнодорожных станций» розташовуэмо основні пристрої на станції наступним чином:
П а с с а ж и р с ь к а б у д і в л я – із зовнішньої сторони колій станції (бічного типу) на відстані не менш 20 м, а на нових лініях зі швидкостями руху більше 120 км/годину – не менш 25 м від осі найближчого головного шляху, як правило, з боку основної частини населеного пункту.
В а н т аж н и й д в і р розміщаємо як правило з боку сортувального парку, у безпосередній близькості до нього.
Л о к о м о т и в н е г о с п о д а р с т в о розміщаємо, , з боку протилежного пасажирському будинку, за межами основних горловин, у тім кінці станції, де змінювані локомотиви перетинають маршрути відправлення поїздів..
П р и с т р о ї д л я е к і п і р у в а н н я л о к о м о т и в і в розміщуємо на станції що проектується з основним депо,на одній території з ремонтними пристроями, . Розвиток деповських колій передбачає можливість повороту локомотива.
П р и с т р ої д л я д о б о р у п і с к а й палива локомотивами розміщуємо на приймально-відправних коліях.
В а г о н н е г о с п о д а р с т в о розташовуємо на одній площадці з локомотивним господарством.
П у н к т и т е х н і ч н о г о о б с л у г о в у в а н н я… (ПТО): на станції поздовжнього типу проектуємо два пункти технічного обслуговування, один із яких розміщуємо в районі вихідної горловини зміщеного парку.
С л у ж б у к о л і й н о г о г о с п о д а р с т в а розташовуваємо в тих місцях, які дозволяють розміщенню колій, будинків й пристроїв для стоянки колійних машин і транспортних засобів, вивантаження й навантаження матеріалів верхньої будови колії й забезпечують можливість виїзду на головні шляхи і під'їзд до механічних майстерень.
4.3 Координування елементів станції
Для визначення положення в плані окремих елементів станції при будівництві підраховуємо координати всіх основних точок.
За вісь X приймаємо вісь I головної колії, що не скривлюється в межах станції, за вісь Y - вісь пасажирської будівлі, перпендикулярна осі X. Координуються центри стрілочних переводів (ЦСП), граничні стовпчики, вершини кутів повороту кривих, положення світлофорів, упорів, кінців платформ, складів, навалювальних майданчиків.
Координування проводимо в наступному порядку. Вісь пасажирської будівлі беремо за нуль. Координата X першого стрілочного переводу в парній і непарній горловині виходить простим вимірюванням по головній колії від осі пасажирської будівлі. Координування виконується з точністю до 0,01 м. Решта всіх координат обчислюємо згідно типовим розмірам по взаємному укладанню стрілочних переводів, відстаней від ЦСП до граничних стовпчиків і світлофорів.
5. Капітальні витрати на будівництво станції
Розрахунок витрат виконується по укрупнених витратних ставках і цінах на відповідний період часу. У зв'язку з постійним зростанням цін на нафту, газ і інші енергоносії зростають одиничні розцінки по видах робіт. До 2005 р. вони зросли в 40 разів в порівнянні з 1989 р., тому отриману підсумкову суму капітальних вкладень треба збільшити на коефіцієнт інфляції.
Територія, яку займатиме станція з урахуванням кюветов, резервних майданчиків, лісових насаджень, називається смугою відведення землі.
Вона складає 100 м в поперечному перетині і відкладається від головного шляху по обидві сторони. Довжина майданчика станції може обмежуватися вхідними сигналами. Капітальні витрати розраховуються по земляних роботах, укладанні станційних колій, споруді контактної мережі, пристроях автоматики, телемеханіки і зв'язки, будівництву пасажирської будівлі, платформ, складського господарства і інших об'єктів. У таблиці 20 приведені основні види робіт і одиничні витратні ставки. У переліку не враховані витрати на будівництво водопроводу, каналізації, очисних споруд, підстанції, ліній зв'язку і ін. пристроїв, складових більше 20 % від загальної суми капітальних вкладень.
Таблиця 20
Капітальні витрати на будівництво станції
| Найменування робіт | Вимірник | Об'єм роботи |
Вартість одиниці роботи, грн. |
Загальна вартість тис. грн.. |
| Відведення території | га | 400 | ||
| Земляні роботи | м3 | 3,2 | ||
| Укладання головної колії новими рейками типу Р65 при 2000 шт. ж-б шпал на щебені | км. | 135000 | ||
| Укладання станційних колій новими рейками типу Р50 при 1840 шт. шпал дерев'яних | км. | 83700 | ||
| 1 Укладання одиночних стрілочних переводів: Р65 марки 1/11 | комплект | 9600 | ||
| Р50 марки 1/9 | « | 7800 | ||
|
1 Електрична централізація стрілок і сигналів при: електричній тязі тязі тепловоза |
стор. перевод « |
11300 10000 |
||
|
Устаткування контактною мережею станційних колійв при: змінному струмі при постійному струмі |
км. км. |
50000 57000 |
||
| Зовнішнє освітлення території станції (лінія на ж-б опорах) | га | 4500 | ||
| Установка світлофорів | світлоф. | 850 | ||
| Будівництво з-б упорів | упор | 450 | ||
| Будівництво вокзалу з цеглини на 50 пасажирів | будівля | 150000 | ||
|
Пасажирські платформи: високі залізобетонні низькі асфальтовані пішохідний міст з-б, шириною 3,0м |
м « « |
57 25 500 |
||
| Двосторонній схід з залізобетонного моста на 1 платформу | схід | 11200 | ||
| Будівництво автомобільної асфальтованої дороги шириною 8 м | км. | 86000 | ||
| Будівництво критого складу (стіни цегляні) | м2 | 211 | ||
| Те ж, відкритого підкранового майданчика (двоконсольний козловой кран прольотом 16-20 м, вантажопідйомністю 7,5-10 т) | м2 | 156 | ||
| Відкритий навалювальний майданчик | « | 25 | ||
| Габаритні ворота | комплект | 480 |
Разом по кошторису _____________________________
Всього з урахуванням коефіцієнта інфляції
(Кинфл. = 40 і більше разів) ________________________
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
А.І. Неменущий. Проектування дільничих станцій - Луганськ: видавництво СНУ ім. В. Даля, 2008. – 136 с.: табл. 21. рис. 39. бібліогр. 27 назв.
Дегтяренко В.Н. Железнодорожные станции промышленных предприятий. – Ростов-на-Дону: РИСИ, 1971. – 210 с.
Дегтяренко В.Н. Транспортные узлы промышленных районов. – М.: Стройиздат, 1974. – 286 с.
Куценко В.И.Железнодорожные станции и промышленные узлы. – Луганск: ВНУ, 2003. – 232 с.
Железнодорожные станции и узлы./ Под общ. ред. Н.В. Правдина.- М.: Стройиздат, 1974. – 324 с.
Железнодорожные станции и узлы промышленного транспорта: Учебник для вузов / В.М. Акулиничев. Л.П.Колодий, Н.Г.Мищенко. В.А.Сидяков; Под ред. В.М.Акулиничева. - М. транспорт, 1986. – 352 с.
Болотный В. Я. Проектирование железнодорожных узлов: Учебное пособие для вузов. — М.: Транспорт, 1989. — 150 с.
Н. В., Банек Т. С., Негрей В. Я. и др. Под ред. Н. В. Правдина.—М.: Транспорт, 1984. – 296 с.
Железнодорожные станции и узлы (задачи, примеры, расчеты): Учебное пособие для вузов ж.д. транспорта / Правдин Н.