Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч
Правильні півдобові приливи, спостерігаються у відкритих морях і океанах, протягом місячної доби рівень води двічі досягає найвищого і найменшого рівнів, приблизно через рівні проміжки часу – 6 годин 12хвилин. Правильні добові приливи – це коли протягом місячної доби спостерігається одна повна і одна мала вода.
Змішані приливи мають періодично змінний характер від півдобових до добових і навпаки. У океанографії застосовується спеціальна термінологія для позначення приливно-відливних елементів.
Для обчислювання висот й часу повних та малих вод щорічно друкуються Таблиці приливів для всіх регіонів світового океану. У цих таблицях приведені відомості про приливи та відливи на кожний день для основних та додаткових пунктів та портів, а також наведені приклади розрахунків повної та малої води [10, c. 132].
На південному узбережжі Корейського півострова та зокрема в порті Пусан Н’ю Порт припливи мають полу-добовий характер. На півдні Корейського півострова сизигійний приплив буває до 3 м. Середня висота приливу в районі порту Лонг Біч - 1,6 м та відливу 0,6 м
Підсумки розрахунків приливів для порту Пусан Н’ю Порт та Лонг Біч наведені у таблиці 2.3 [48, c.158].
Основний пункт порт Пусан Н’ю Порт, № 7566.
φ= 35°04’N λ = 128°48’Е Час - 9-го часового поясу.
Порт Лонг Біч - це додатковий порт до порту Лос-Анджелес, № 9351a.
φ= 33°45’N λ = 118°13’W Час + 7 -го часового поясу.
Розраховуємо висоти приливів та відливів у портах за допомогою ліцензійної версії програми SHM (Simplified Harmonic Method) виданої Британським Адміралтейством.
Таблиця 2.3 – Розрахунок приливів порту Пусан Н’ю Порт та Лонг Біч
| Назва пункту | Дата |
|
|
|
|
||||
| t | h | t | h | t | h | t | h | ||
| Пусан Н’ю Порт | 05.11.2010 | 0026 | 1,3 | 0620 | 0,0 | 1241 | 1,2 | 1831 | -0,0 |
| 06.11.2010 | 0105 | 1,3 | 0700 | 0,0 | 1321 | 1,2 | 1909 | -0,0 | |
| 07.11.2010 | 0143 | 1,3 | 0738 | 0,0 | 1400 | 1,2 | 1945 | -0,0 | |
| Лонг Біч | 16.11.2010 | 0318 | 3,6 | 0916 | 1,3 | 1553 | 4,8 | 2228 | 1,3 |
| 17.11.2010 | 0414 | 3,7 | 0949 | 1,5 | 1616 | 5,1 | 2303 | 0,8 | |
| 18.11.2010 | 0501 | 3,7 | 1019 | 1,6 | 1640 | 5,4 | 2336 | 0,3 | |
2.3.5 Попередня прокладка і підйом карт в навігаційному відношенні
Попередня прокладка виконується відповідно до вимог РШС-89, сутність яких зведена до наступного «...Попередня прокладка виконується на путівних картах найбільш зручного для даного переходу масштабу, яка може містити важливі навігаційні дані». При виконанні попередньої прокладки наносять лінії шляхів судна на безпечних відстанях від навігаційних небезпек, наголошуються точки поворотів, проводяться і підписуються пеленги на вибрані орієнтири і/або дистанції до них, наголошуються траверси і контрольні відстані, при часткових змінах курсу вимірюється довжина кожної ділянки маршруту і указується на початку ділянки, розраховується тривалість плавання по кожній ділянці.
На ділянках, де лінії шляхів судна проходять поблизу небезпек, доцільно наносити на карту облягаючи ізоліній.
Попередня прокладка виконується на путівних і часних картах, найбільш зручного для даного району масштабу. При цьому використовується інформація карт і планів найбільшого масштабу, яка може містити важливі навігаційні дані. Результати вимірювань попередньої прокладки та графічний план переходу виконаний за допомогою суднових електронних карт представлені в таблиці додатку И.1 та рисунку додатку И.1 [23, c.32].
2.3.6 Планування обсервацій
При розробці навігаційного проекту переходу для всіх ділянок шляху намічаємо основні і резервні способи обсервації і виконуємо всі підготовчі розрахунки. З цією метою на генеральні карти переходу наноситься в смузі уздовж накресленого шляху межі видимості маяків і прикметних орієнтирів радіолокації. Вимірюємо на карті і записуємо пеленги відкриття і закриття маяків. Результати описаної підготовки зводимо в таблицю, де Д - поправка, а в графові R указуємо діапазон зміни R на ділянці відомості, представлені в таблиці 2.4, використовуваний потім при оформленні графічного плану переходу [18, c.49].
Планування обсервації та примітні пункти орієнтирів наведенні у таблиці 2.4
Таблиця 2.4 – План обсервації
|
Ділянка від — до |
Обсервації | |||||
| Основні | ∆, град | R, кбт | Резервні | ∆, град | R, кбт | |
| п.Пусан Н’ю Порт – Корейська протока |
на 24 милі РЛС на 12 милі |
±1,0° | 1,19 |
на 24 милі Візуальні на 12 миль |
±0,5° | 4,24 |
| ±1,0° | 0,87 | ±0,5° | 0,48 | |||
| Корейська протока–Протока Цугару |
на 24 милі Візуальні на 12 милі |
±0,5° | 1,06 |
на 24 милі РЛС на 12 миль |
±1,0° | 0,87 |
| ±0,5° | 0,48 | ±1,0° | 0,86 | |||
| Протока Цугару– о.Санта Каталіна |
на 6 миль Візуальні на 3 милі |
±0,5° | 1,06 |
на 6 милі РЛС на 3 милі |
±1,0° | 0,87 |
| ±0,5° | 0,48 | ±1,0° | 0,86 | |||
| ±1,0° | 0,86 | ±1,0° | 0,86 | |||
2.3.7 Оцінка точності плавання і обґрунтування частоти обсервації
За двома компасними пеленгами. Вхід до порту Лонг Біч здійснюється через прохід між північно-західним та південно-східним хвилєломами на кінцівках яких встановлено знаки що світять. Прокладаємо на карті сітку пеленгів відновлених з центрів знаків що світять. Знаки що світять сполучаємо однією лінією і до її центру відновлюваний перпендикуляр й будуємо напрями 30, 60, 120 та 150°.
Знаходимо
коло похибок
(кбт)
за формулою:
,
(2.6)
де D – відстань між знаками що світять, база в милях = 0,15
–
похибка в
пеленгації,
приймаємо по
НШС,
кбт,
(2.7)
Радіус круга 95%-ої похибки визначаємо за формулою:
вимога судно рейс вантаж
(2.8)
де
=
0,46 – відстань
до червоного
світного знаку.
=
0,61 – відстань
до зеленого
світного знаку,
=
001є
- кут між
лініями пеленгів
на орієнтир,
кбт. (2.9)
Для побудови
ізоліній точності
обсервацій
розраховуємо
таблицю 2.5 значень
залежних від
коефіцієнта
μ.
(2.10)
Таблиця 2.5 – Радіуси векторів та ізоліній точності
| θ | µ | |||||||||
| 3 | 1,2 | 1,05 | 1 | 1,05 | 1,2 | 1,5 | 2 | 2,5 | 3 | |
| 30 (150°) | 0,13 | 0,35 | - | - | - | 0,61 | 0,73 | 0,88 | 1,0 | 1,12 |
| θ | µ | |||||||||
| 3 | 1,2 | 1,05 | 1 | 1,05 | 1,2 | 1,5 | 2 | 2,5 | 3 | |
| 60 (120°) | 0,08 | 0,26 | 0,36 | - | 0,55 | 0,69 | 0,87 | 1,1 | 1,28 | 1,43 |
| 90° | 0,07 | 0,24 | 0,33 | 0,46 | 0,6 | 0,77 | 0,96 | 1,17 | 1,36 | 1,53 |
| 30 (150°) | 0.02 | 0.05 | - | - | - | 0.09 | 0.11 | 0.13 | 0.15 | 0.17 |
| 60 (120°) | 0.01 | 0.04 | 0.05 | - | 0.08 | 0.11 | 0.13 | 0.17 | 0.19 | 0.22 |
| 90° | 0.01 | 0.04 | 0.05 | 0.07 | 0.09 | 0.12 | 0.14 | 0.18 | 0.20 | 0.23 |
За компасним пеленгом та радіолокаційній відстані
(2.11)
де
–
середня квадратична
погрішність
пеленгів, 1,5є;
–
середня
квадратична
погрішність
відстані 0,5 кбт;
–
гранична
погрішність
об'єкту, кбт
(1кбт);
Розрахунок обліку погрішності при визначенні місця положення за компасним пеленгом та радіолокаційною відстанню наведено у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Таблиця погрішностей пеленгу та радіолокаційної відстані
| D |
|
|
µ |
| 1 (1,5%) | 0,00121829 | 0,09 | 1,045 |
| 2 (1%) | 0,00121829 | 0,16 | 1,8 |
| 4 (1%) | 0,00121829 | 0,64 | 1,29 |
| 8 (0,6%) | 0,00121829 | 0,9216 | 1,474 |
З формули виходить, що при постійних похибках вимірювань mп і mD, які при обчислені приймаються mп = 0,6є, а mD = 1% від значення шкали дальності. Умова R = const виконується при D = const, тобто ізолініями точності визначення служать кола з центром у орієнтиру. Оскільки такі кола вже проведені, розраховуємо по формулі значення R для тих же D:
R=1,04 кбт (2.12)
Розрахунок і побудова ізоліній точності задоволено складний, цілком строго і достатньо точно оцінку точності можна провести за допомогою маршрутного графіка точності.
Точність будь-яких обсервацій залежить від точності вимірювань навігаційних параметрів і геометричного чинника, який виражає розташування місця щодо орієнтирів. Наприклад, при визначенні місця за двома пеленгами з їх різницею ∆П, відстанями до орієнтирів D1 і D2 і відстанями між ними D за умови, що середня квадратична похибка пеленгації mкп удвічі менше такої похибки ∆К прийнятої поправки компаса, точність обсервації оцінюється 95%-ним довкола похибок R за формулою:
;
(2.13)
,
(2.14)
Де ε – середня квадратична похибка пеленгації, градуси (0,5є)
Rрлс – РЛ коло похибок, кбт
Rвіз – візуальне коло похибок, кбт
θ – кут між пеленгами, градуси
D1, D2 – дистанція до орієнтирів, милі (таблиця 2.7)
D – відстань між орієнтирами, милі (0,15 милі)
Розрахунок результатів точності визначення наведені у таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 – Розрахунок точності визначення
| Аргументи | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| D1, мили | 0,4 | 0,35 | 0,28 | 0,27 | 0,18 | 0,14 | 0,12 | 0,08 |
| D2, мили | 0,61 | 0,50 | 0,41 | 0,36 | 0,24 | 0,19 | 0,12 | 0,082 |
| ∆П, є | 001 | 003 | 027 | 021 | 037 | 052 | 075 | 136 |
| Rвіз, кбт | 1,01 | 0,3 | 0,029 | 0,032 | 0,015 | 0,01 | 0,007 | 0,009 |
| Rрлс, кбт | 0,68 | 0,322 | 0,318 | 0,031 | 0,030 | 0,02 | 0,034 | 0,036 |
Як ми бачимо, на ділянках 2, 3, 4 точність визначення однакова, на ділянках 5 – 8 візуальний спосіб точніший, а на ділянці 1 РЛ спосіб визначення точніший.
Результати розрахунків представляємо графічно в прямокутних координатах. Уздовж осі абсцис відкладаємо випрямлену відстань уздовж шляху судна, а уздовж осі ординат обчислені значення R [7, c.157-162].
![]()
2.3.8
Оцінка навігаційної
безпеки
Показником навігаційної безпеки служить вірогідність відсутності навігаційних аварій і подій протягом певного часу (за рік, рейс, перехід, проходження складної ділянки і т п.) До навігаційних аварій і подій відносять всі випадки торкання судном ґрунту унаслідок помилок вибору, шляху і проводки по ньому судна. Такі аварії і події відбуваються, коли погрішність ∆D, з якою відома відстань D до найближчої небезпеки рівна цій відстані і направлена в ту ж сторону. Отже, вірогідність такої події залежить від відстані до небезпеки D і середній квадратичній похибки mD, з якою відома ця відстань. Така похибка mD, у свою чергу, залежить від похибок місця судна dMC і положення небезпеки d уздовж сполучаючи їх лінії:
(2.15)
Якщо d0 8= 0, то mD = Rmin, т е середня квадратична похибка визначення місця судна рівна радіусу круга допустимої похибки числення.
Після чого знаходимо нормовану відстань до небезпеки по нормалі до лінії шляху. Дистанція до молу що праворуч від лінії шляху рівна 0,75 кбт. Знаходимо відношення:
у
= 2. (2.16)
Всі подальші розрахунки показника навігаційної безпеки залежать від виду функції розподілу погрішностей Ф(у). У розрахунках треба використовувати таблицю 2.15, де індекси позначають число дев'яток, що повторюються. Наприклад, 0,928 – 0,998.
Таблиця 2.15 – Розподіл імовірності по Лапласу
| у | 0 | 1 | 2 | 2,5 | 3 | 3,5 | 4 | 4,5 | 5 |
| Ф(у) | 0,5 | 0,857 | 0,959 | 0,978 | 0,988 | 0,994 | 0,997 | 0,998 | 0,999 |
Р=2Ф(у) - 1; Ф(у)= 0,959; P=2 х 0,959 – 1; P= 0,918.
Отримана оцінка вірогідності означає, що при багатократному повторенні таких же умов судно буде в середньому від 10 до 20 разів з 1000 сідати на мілину.
Згідно розрахункам посадка судна на мілину можлива до 20 разів з 1000. Для цього, щоб безпечно пройти вузькість і запобігти посадці судна на мілину необхідно використовувати додаткові заходи. В цілях безпеки мореплавання потрібно виставити додаткову вахту на ходовому містку, запустити в роботу другий радар і ехолот. Постійно контролювати місце положення судна, як візуальним способом, так і по радару, до тих пір, поки судно не пройде вузькість [15, c.134].
2.4 Врахування маневреності судна
У стиснутих водах, де через навігаційні небезпеки й інтенсивне судноплавство обмежений вибір маневру, судна проводять 5-10% ходового часу. Але саме тут відбувається більш 80% усіх навігаційних аварій. Головною особливістю судноводіння в таких водах є те, що шлях судна визначений навігаційною обстановкою:
- плавання відбувається в безпосередній близькості від навігаційних небезпек;
- ширина фарватеру знаходиться в граничному співвідношенні із шириною смуги, що окреслюється судном;
- змінюється напрямок фарватеру;
- спостерігаються різкі перепади глибин, а також значного приливного коливання рівня моря і приливні плини;
- плавання відбувається при знижених швидкостях, коли сили зовнішніх впливів на судно порівняні із силами керуючих впливів, тобто рух відбувається на грані втрати керованості.
Навігаційна підготовка до плавання в стиснутих водах включає:- ретельне попереднє планування шляху судна;
- більш часте визначення місця судна;
- підвищену точність числення шляху судна;
- контроль за вірогідністю упізнання орієнтирів;
- облік вітрового дрейфу і зносу від плину.
При плаванні в стиснутих водах необхідно враховувати ширину смуги, займаної судном при дрейфі і плині і залежної від довжини L і ширини В судна. Ширину смуги визначають за формулою:
= 66 м,
де С°
= 3° -
сумарний кут
зносу від дрейфу,
плину, нишпорення
при
керуванні
судном і похибок
їхнього визначення.
При повороті,
ширина смуги
Вп більше на
величину ∆В,
що по узагальненим
статистичним
даним оцінюється
за формулою:
= 106,34 м.
Тоді виходить:
В = Вп + ∆В = 172,34 м.
Небезпечні ділянки в стиснутих водах необхідно виявляти завчасно. Варто приймати всі запобіжні заходи як при плануванні переходу, так і під час плавання. До таких заходів відносяться: вибір часу проходження небезпечних ділянок у залежності від природної освітленості, прогнозів погоди, наперед розрахованих рівнів води в приливних районах.
2.5 Складання маршрутних листів та графічного плану переходу
Маршрутний лист та графічний план переходу представлені в таблиці та на рисунку додатків И.1.
Проробка складної ділянки виконана на копії карти порту приходу, та надана у додатку И.2, И.3.
Висновок до розділу
У даному розділі дана оцінка планованого переходу. Всебічно вивчена інформація, що відноситься до рейсу. Зокрема зроблено підбір карт, керівництв та посібників, попередня прокладка та підйом карт у навігаційному відношенні, гідрометеорологічні та навігаційно-гідрографічні умови у даний період року, враховані всі рекомендації для плавання надані в лоціях для району плавання а також в довіднику океанські шляхи світу.
Сплановані обсервації на переході між портами Пусан Н’ю Порт – Лонг Біч, оцінені точність плавання та навігаційна безпека. Обрані курси плавання на прибережних ділянках, а також плавання на ділянках лоцманської проводки. Зроблені розрахунки точності визначення положення судна при підході до порту Лонг Біч.
РОЗДІЛ 3. ОБРОБКА І ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ
3.1 Транспортні характеристики вантажів
У практиці перевезень прийнято розрізняти контейнери по довжині у футах. Основні відомості про контейнери, перевезених морем і спеціально для цього призначених, наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 Характеристики морських контейнерів
| Позначення | Довжина, мм ( фути) | Маса брутто, т |
| 1А | 12192(40) | 30,48 |
| 1С | 6058 (20) | 20,32 |
Відповідно до стандарту контейнери повинні витримувати навантаження при складанні їх у шість ярусів.
Важливою характеристикою контейнерів є коефіцієнт тари, тобто носіння маси контейнера до маси вантажу нетто. Чим нижче коефіцієнт тари тим краще. Для орієнтовних розрахунків маси порожнього контейнера можливо користуватися наступною емпіричною формулою:
MТ = 140 + 85 Vк, де - Vк - обсяг контейнера, м3.
Складання вантажного плану для спеціалізованих контейнеровозів здійснюється у відповідності зі спеціальною інструкцією із завантаження.
Вантажний план контейнеровоза являє собою аркуш або набір аркушів із зображенням осередків секцій судна, у яких записуються номери контейнерів і їхня маса .
Залежно від маси контейнери розділяють по групах:
I група - контейнери до 4 т; II група - від 4 до 7 т; III група - контейнери від 7 до 10 т; IV група - від 10 до 15 т; V група – понад 15т.
Розміщення контейнерів на судні відбувається згідно з вантажним планом судна , при цьому дуже важливе значення призначається показнику дозволеного навантаження на палубу та кришки трюмів при завантаженні 20 або 40 футових контейнерів . Ці показники завжди вказані в інформації до остійності судна та інструкції про розміщення та кріплення контейнерів.
По статистиці в 80% контейнерів центр ваги розташовується на 0,4 своєї висоти. Для розрахунків у закордонній практиці звичайно центр ваги контейнера приймається на 0,45 його висоти.
Дуже часто фактична маса контейнера не відповідає зазначеної в документах (розбіжність може досягати 30%). Тому при будь-якій можливості треба робити вимір фактичної метацентричної висоти (наприклад кренуванням) [30, c.124].
Маркування вантажу. Існує кілька систем нумерації контейнерів. Для великих контейнеровозів застосовується шестизначна система. Вона заснована на використанні для кожної координати пари цифр. Перша пара позначає поперечний ряд (секцію) по довжині судна, починаючи з носа. Непарні цифри позначають осередки для 20 - футових, а парні - для
40 - футових контейнерів. Друга пара - ряд контейнерів по ширині судна, починаючи від діаметральної площини судна, осередку правого борта - непарні номери, лівого борта - парні. Третя пара - номер ярусу по висоті, при цьому номера трюмних осередків починаються з нуля, а з одиниці.
В останні роки одержала поширення перевезення сипучих вантажів у м'яких контейнерах.
Існують різні типи спеціалізованих контейнерів.
Банк-контейнер. Призначений для перевезення насипних вантажів у вигляді порошку, зерен або гранул. Має для завантаження до 5-ти люків у кришці. Вивантажується шляхом нахилу. Випускається в 20, 30 і 40-футовому виконанні. Вантажопідйомність до 55 т. Розрахований на штабелювання до 3-х ярусів. Є кутові фітинги для сполучення з контейнерами інших типів.
Рефрижераторний контейнер. Використовуються для перевезення швидкопсувних вантажів в охолодженому або замороженому виді з температурою від -5°С до -25°С. Холодоагентом є рідкий азот. Його витік не представляє небезпеки для перевезеного продукту й обслуговуючого персоналу.
Вентильований контейнер. Використовується для перевезення деяких видів сільськогосподарської продукції з регіонів із тропічним кліматом до країн з помірним кліматом, насамперед гігроскопічних вантажів (кава у зернах, какао-боби, чай та т.п.). При переході з атмосфери вологого та теплого повітря в сухий та прохолодний у звичайних контейнерах випадає конденсат, що псує вантаж. Наявність вентиляційних пристроїв не зменшує корисний обсяг контейнера, але зводить утворення конденсату до мінімуму у випадку його появи забезпечує захист продукту від стикання з конденсатом.
Контейнер-цистерна. Призначена для наливних вантажів. Дозволяє відмовитися від перевезень рідин у бочках, барабанах, суліях та бідонах.
Скорочується ручна праця. Заповнення та спорожнювання 20-тонного контейнера цистерни відбувається менш чим за годину. Звичайно використається для перевезень масла, спиртних продуктів, соків, хімічних і небезпечних вантажів та т.п. Можливе також перевезення порошкових вантажів, наприклад, цементу.
Флет. Контейнер без кришки, бічних стінок і верхніх продольних балок. Використається для перевезення важкого й негабаритного вантажу. Випускаються флети декількох модифікацій:
- с жорстко-фіксованими торцевими стінками;
- зі складними торцевими стінками.
Розраховані на перевезення й кріплення на палубі до 4-х ярусів, в осередках під палубою - до 9-ти ярусів. Іноді мають брезентовий або нейлоновий дах або бічну стінку (опен-топ, опен-сайд).
Підлоги контейнер. Призначений для перевезення важких вантажів (прокат труби, бочки й т.п.). Напівконтейнер у два рази нижче 20-футових універсальних контейнерів. Розрахований на штабелювання в 9 ярусів [30, c.154].
Нормативні посилання. У цих Правилах використані посилання на наступні нормативні документи:
Кодекс безпечної практики розміщення і кріплення вантажу, ІМО (резолюція Асамблеї А.714 (17)).
Конвенція СОЛАС-74. Протокол-88 до цієї Конвенції (С.Петербург, ЦНИИМФ, 1993).
ГОСТ 14192-77 Маркування вантажів.
ГОСТ 26653-90 Підготовка генеральних вантажів до транспортування. Загальні
=1,0є