Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

вимоги.


3.2 Комерційні умови та порядок документування перевезення вантажів


Прийом вантажу на судно проводиться по документу, аналогічному дорученню, який зазвичай називають «Ship cargo plan (BAY PLAN)». Старший помічник капітана розробляє попередній вантажний план, який затверджується капітаном. Вантаження відбувається під контролем вантажного (або вахтового) помічника капітана і, у разі потреби, супроводжується тальманським рахунком. Після вантаження всієї партії вантажу вантажний помічник підписує «штурманську розписку» (Mate's recept) формою, прийнятою в даному порту, в яку переносяться всі зауваження по вантажу з тальманських листів.

Люкові записки складаються роздільно по кожному трюму і містять перелік всіх коносаментних партій, розміщених в даному відсіку в порядку черговості їх вивантаження. Їх виписує вантажний помічник капітана на основі виконавчого вантажного плану і коносаментів.

На підставі штурманської розписки капітан підписує підготовлений агентом коносамент у необхідній кількості оригіналів. Коносамент повинен повністю відповідати штурманській розписці. Список всіх коносаментних партій, прийнятих на судно, оформляється «маніфестом».

Маніфест — список вантажів, прийнятих на судно, який складають роздільно для кожного порту призначення на основі відомостей, вказаних в коносаментах. Він оформляється для митниці. По кожній партії вантажу в маніфесті приводять наступні дані; номер коносамента» маркування та кількість вантажних місць, рід вантажу, його масу і об'єм, найменування відправника і одержувача, загальну суму нарахованого фрахту і фрахт, сплачений відправником.

При перевезенні вантажу по коносаменту не вимагається додаткових письмових свідоцтв належної здачі вантажу. Згідно Ст. 3 п. 6 Брюссельській конвенції про коносаменти 1924 р. і відповідно Ст. 162 п. 1 КТМ РФ після видачі вантажу проти оригіналу коносамента «...рахувати, що вантаж отриманий відповідно до умов коносамента за відсутності доказів про інше».

Всі вантажі приймають до перевезення по масі або по рахунку місць. Штучні вантажі приймають рахунком місць з вказівкою їх маси. При здачі вантажу одержувачеві судно не несе відповідальності за його масу, якщо число місць відповідає числу, вказаному в документах, а тара і упаковка знаходяться у хорошому стані.

Прийом і здачу вантажів зазвичай проводять на судні. Якщо правила техніки безпеки не дозволяють тальманам знаходитися в трюмі, то вантаж рахують на березі, в межах вильоту вантажних стріл [31, c.254].


3.3 Підготовка вантажних приміщень до прийому вантажу


Приведення трюмів у відповідний для стан починається з прибирання сміття та перевірки наявності води у льялах. Далі підготовка ведеться залежно від особливостей вантажу, що пред'являється до перевезення.

Льяла і збірні колодязі. Залежно від конструкції трюму суду обладнали системою льял, розташованих уздовж борту, або збірними колодязями. Збірні колодязі покривають перфорованим листом. Отвори в листі періодично чистять, оскільки закупорка їх перешкоджає стоку води. Льяла закривають кришками, які можна відкрити і перевірити чистоту льял. Трюмні льяла необхідно розкривати і очищати якщо є така можливість (контейнеровози мають дуже інтенсивний графік навантаження та вивантаження у портах, тому не завжди трапляється можливість виконання зачистки льял).

Осушна система судна підлягає перевірці перед кожним вантаженням вантажу. У твіндеках перевіряють стічні шпигати, що йдуть вниз до стічних колодязів, для чого з відра або шланга ллють воду і одночасно спостерігають за стоком. Якщо труби забиті, то вони повинні бути очищені або замінені до початку вантаження. Труби водостоку, що йдуть з верхніх палуб до збірних колодязів, розмішаються в кормовій частині кожного трюму, що необхідно враховувати при укладанні вантажу.

Особлива увага при підготовці до прийому будь-якого роду вантажу необхідно приділяти надійності водовідливної і протипожежної систем, які слід перевіряти у дії.

Перед початком вантажних операцій верхня палуба повинна бути звільнена від всяких сторонніх предметів, що перешкоджають вантажним роботам або розміщенню вантажу на палубі. Стріли, крани, лебідки повинні бути перевірені і приведені в робочий стан; вантажні люки відкривають, якщо немає атмосферних опадів; верхня палуба, трюми і місця вантажних робіт повинні бути добре освітлені палубними і переносними вогнями (люстрами). Готовність судна до прийому вантажу перевіряють відповідні організації, а частіше за все перевіряючи найняті вантажовідправником [28, c.164].


3.4 Сепарація та кріплення вантажів на судні


Кріплення контейнерів на судах – контейнеровозах здійснюється згідно з інструкцією розташування та кріплення контейнерів “Cargo Securing Manual” яка розраховується для кожного судна окремо при будівництві судна та затверджується Регістром під яким судно спускають на воду. Схема кріплення контейнерів та пристрої за допомогою яких відбувається закріплення контейнерів залежать від місця розташування контейнерів (трюм, палуба, морська сторона), кількості ярусів, якими пристроями відбувається кріплення.

На контейнеровозах закріплення контейнерів на палубі здійснюється з використанням твістлоків (автоматичних або ручних), кріпильних штанг (коротких та довгих), талрепів (закритих, відкритих, одногачкових або двогачкових ), бріджфітенгів, у деяких випадках використовуються крепіжні ланцюги з важілями різних конструкцій. У трюмах як правило кріплення здійснюється за допомогою палубних конів.

Типова схема кріплення контейнерів та кріпильний матеріал наведені на рисунку у додатку К.3 [57, c.164].


3.5 Розрахунок кількості запасів і чистої вантажопідйомності судна


Правила Регістра судноплавства про вантажну марку встановлюють для морських транспортних судів мінімальну висоту надводного борту залежно від району і (або) часу плавання. Встановлена мінімальна висота надводного борту судна указується в спеціальному сертифікаті про вантажну марку, відповідно до Міжнародної Конвенції про вантажну марку і визначає положення вантажних марок що наносяться на бортах судна. Перевищувати завантаження судна, тобто «топити» вантажну марку категорично забороняється і відповідальність за це несе капітан.

Максимальна кількість вантажу, яка може бути занурене на судно в даному рейсі визначається його чистою вантажопідйомністю. Для визначення чистої вантажопідйомності необхідно виконати наступне дії.

Визначити ліміт вантажної марки судна з діючих вантажних марок в портах вантаження, вивантаження і на трасі переходу. Слід приймати до уваги щільність забортної води в порту вивантаження, яке може опинитися менш щільність води в порту вантаження. У якості ліміту величини може виступати не вантажна марка, а осідання судка, якщо є обмеження глибин в портах вантаження, вивантаження або на переході.

По ліміту вантажній марці або осіданню і щільності води знаходимо повну водотоннажність судна. У разі потреби лімітуючи осідання (повна водотоннажність) визначають на порт вантаження, порт вивантаження і у разі будь-яких сумнівів щодо забезпечення прохідного осідання. Ідея полягає в тому, що повна водотоннажність судна змінюється в процесі рейсу за рахунок витрати палива і інших запасів, а осідання залежить від щільності забортної води.

Звичайна повна водотоннажність для заданого осідання (розрахункова водотоннажність - Cр) визначають за вантажною шкалою.

Знаючи розрахункову водотоннажність судна на момент вантаження, визначимо повну вантажопідйомність (дедвейт) судна


∆W = ∆p – ∆o (3.1)


де ∆o - водотоннажність судна порожньому.

Далі для визначення чистої вантажопідйомності судна треба з повної вантажопідйомності відняти всі запаси, потрібні для забезпечення переходу і стоянки судна під час вантаження і вивантаження вантажів


∆Ч = ∆W – Рзап – const (3.2)


де Рзап - загальна кількість запасів, const - константа, яка включає всі невраховані в розрахунках вагові навантаження. Зазвичай const визначається досвідчено-розрахунковим шляхом по осіданнях для стану судна порожньому і всім відомим навантаженням.

Загальна кількість запасів визначається із співвідношення


Рзап = Рхзап + Рст зап (3.3)


де Рхзап - ходові запаси, Рст зап - запаси стоянок.

Кількість ходових запасів визначають як суму


Рхзап = Рхт + Рхв + Рхсм (3.4)


де Рхт Рхв Рхсм – відповідно кількість палива, води і змащувального масла, необхідне на перехід з порту вантаження до порту вивантаження з урахуванням коефіцієнта штормового запасу kшт = 10%

Детальніше


Рхт = qхт*tx(1+kшт)


Рхп = 140*10,35(1+0,1)= 1593,9 т (3.5)


Рхв = qхт tx(1+ kшт) (3.6)


Рхв = 10*10,35(1+0,1)= 113,85 т (3.7)


Рхзм = 0,05 Рхт = 0,05*1593,9 = 79,69 т (3.8)


де qхт – добова норма витрати палива на ходу (т/добу), qхв - добова норма витрати води на ходу (т/добу).

Коефіцієнт штормового запасу (kшт) зазвичай визначається у відсотках від розрахункової кількості палива на рейс.

Запаси стоянок визначаємо з розрахунку тривалості стоянки в порту вантаження і порту вивантаження і норм витрати дизельного палива і води на стоянці, час використаний для вантажних операцій в портах завантаження та вивантаження розраховано з врахування норми на завантаження/вивантаження 1 одиниці контейнера приблизно 1 хвилина/один кран (tст= tзавст + tвивст = 3131*1/(60*24) + 3131*1/(60*24) = 2,17*2 = 4,3 доби = 104,4 годин.


Рстзап = qстт tст + qств tст (3.9)


Рстзап = 12,6*4,3 + 10*4,3 = 54,18 + 43 = 97,18 тонн в порту навантаження та вивантаження.


3.6 Розробка плану комплектації вантажів


Перевізник несе відповідальність за неправильне розміщення, кріплення і сепарацію вантажів на судні. Невірне або невдале розміщення вантажів, перевантаження окремих відсіків неминуче приводить до неприпустимої напруги на корпус судна, а в окремих випадках до пошкоджень і навіть аварії судна. Тому судно повинне бути завантажене так, щоб не з'явилося крену, були належний диферент (зазвичай на корму до 0,5 м) і достатня остійність, не були порушені умови місцевої і загальної (подовжньою) міцності. Це досягається відповідним розподілом вагового навантаження по вантажних приміщеннях судна.

При перевезенні різнорідних вантажів в практиці використовується принцип розподілу вагового навантаження по довжині судна пропорційно кубатурі вантажних приміщень за допомогою коефіцієнта порівняння вантажомісткості кожного вантажного приміщення


Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч(3.10)

де Wi - вантажомісткість i-гo вантажного приміщення (м3), Wc - вантажомісткість судна (м1), n — кількість вантажних приміщень.

Значення розподіленої маси для і-го вантажного приміщення (Q) визначається як твір коефіцієнта порівняння вантажомісткості і-го вантажного приміщення на розраховану загальну масу вантажів, що приймається на даний рейс (Qповн):


Qi = Ki Qповн (3.11)


Розрахунок розподіленої маси вантажних приміщень наведено у таблиці додатку К.1. [1, c.12 – 18].

Сумарна розподілена маса трюмів і палуби повинна відповідати завантаженню судна і є підставою для складання плану комплектації вантажів.

У зв'язку з відсутністю єдиної методики комплектації вантажів, складання вантажного плану є творчим процесом. Проте комплектація вантажів по вантажних приміщеннях повинна враховувати всі чинники раціонального завантаження, збереженню вантажу безпеки судна і т.д.

При комплектації вантажів слід виконувати наступні умови:

в одному вантажному приміщенні розміщуються тільки сумісні вантажі, а також що вимагають однакових, або близьких режимів перевезення;

в нижні частини вантажних приміщень укладаються важкі вантажі;

відхилення завантаження вантажного приміщення від розподіленої маси не повинна перевищувати 10%;

у великі відсіки рекомендується вантажити вантажі з високими нормами вантажних робіт; вантажі, що бояться нагріву, не слід поміщати поблизу перегородок, що нагріваються, палуб і бортів;

бажано розташовувати вантажі строго по коносамент них партіях, уникаючи розриву партій, тобто укладання вантажу однієї партії в різних місцях вантажного приміщення або в різних вантажних приміщеннях;

повинні бути забезпечені вимоги, що стосуються укладання і кріплення вантажів, використання сучасних засобів укрупнення вантажних місць і внутрішньо трюмної механізації.

За наслідками розподілу вантажів складемо таблицю, яка приведена у таблиці додатку К.2 з підсумковими результатами по кожному трюму, твіндеку, всьому судну в цілому і по кожному роду вантажу.


3.7 Характеристика експлуатаційних умов рейсу


Гідрометеорологічні умови плавання і характеристика портів заходу в частині вантажних операцій представлені у розділі 2.

Порт відходу: Пусан Н’ю Порт (щільність води 1,025 т/м3).

Порт приходу: Лонг Біч (щільність води 1,025 т/м3 ).

Відстань між портами: S = 5363,8 миль.

Час виконання рейсу: листопад.

Виконуваний рейс починається з порту Пусан Н’ю Порт і проходить через Японське море, Тихий Океан і закінчується в порту Лонг Біч.

У порту Пусан Н’ю Порт діє літня вантажна марка. У Тихому океані у цей період діє Зимова вантажна марка.

У порту Лонг Біч діє літня вантажна марка.

Параметри гідрометеорологічної обстановки в рейсі за маршрутом Пусан Н’ю Порт - Лонг Біч наведені у таблиці 3.2


Таблиця 3.2 – Параметри гідрометеорологічної обстановки в рейсі

Пункти рейсу Температура повітря Температура морської води Відносна вологість повітря Температура точки роси
Пусан Н’ю Порт 18 14 75 13.5
Тихий Океан 6 5 83 3.3
Лонг Біч 22 16 85 19.4

Температуру вантажу приймають рівною температурі повітря в порту завантаження.

Проаналізувавши гідрометеорологічні умови переходу робимо висновок, що вентиляція вантажних відсіків не потрібна. Інші непередбачувані гідрометеорологічні умови не очікуються.


Висновок до розділу


У даному розділі описані транспортні характеристики вантажу що перевозиться на судні «Х’юндай Токіо», його комерційні умови та порядок документування. Детально описана підготовка вантажних приміщень судна до прийому вантажу.

Також проведено розрахунок кількості запасів, які необхідні для вантажу у контейнерах між портами Пусан Н’ю Порт – Лонг Біч, та чистої та фактичної вантажопідйомності судна. Розроблено детальний план комплектації вантажу, його сепарація та кріплення на судні. Дана докладна характеристика експлуатаційних умов порту завантаження Пусан Н’ю Порт (Південна Корея) та вивантаження вантажу порт Лонг Біч (США). А також на основі проведених розрахунків температурних умов, зроблено висновок, що на дільниці даного рейсу примусова вентиляція вантажу не потрібна, тільки у випадку перевезення рефрижераторних контейнерів у трюмі необхідно в цілях безпеки періодично вентилювати приміщення трюмів.

РОЗДІЛ 4. КОНТРОЛЬ НАД ПОСАДКОЮ, ОСТІЙНІСТЮ ТА МІЦНІСТЮ КОРПУСА


4.1 Розподіл запасів та вантажів на судні


Загальний план судна та план розміщення контейнерів показаний на рисунках у додатках К.1, К.2.

Розрахунки запасів у порту навантаження і вивантаження наведені у таблицях додатків К.3, К.4, К5.

Розрахунки водотоннажності судна на відхід та прихід наведені у таблицях 4.1 та 4.2.


Таблиця 4.1 – Водотоннажність судна на відхід

Найменування статей нагрузки На відхід

Маса, т Плечі, м Моменти, м


x z Mx Mz
Вантаж 44126.30 5.99 19.99 264267.06 882097.03
Важке паливо 4395.20 -42.41 5.75 -186417.08 25273.04
Дизельне паливо 159.50 -80.37 13.76 -12818.74 2194.92
Баласт 6813.00 23.37 4.95 159221.23 33699.92
Мастила 182.20 -82.46 12.17 -15023.56 2217.57
Прісна вода 332.00 -99.33 15.72 -32976.21 5217.75
Другі танки 98.20 -117.07 3.00 -11496.16 294.51
Судно порожнем 27390.00 -23.14 15.21 - -
Константа 344.50 -42.43 20.46 -14617.14 7048.47
РАЗОМ ВОДОТОННАЖНІСТЬ 83840.90 1.79 19.18 - -
АРИФМЕТИЧНА СУМА МОМЕНТІВ Мх 150139.40 -

Таблиця 4.2 – Водотоннажність судна на прихід

Найменування статей нагрузки На прихід

Маса, т Плечі, м Моменти, м


x z Mx Mz
Вантаж 44126.30 5.99 19.99 264267.06 882097.03
Важке паливо 2780.10 -60.72 7.94 -168799.87 22067.89
Дизельне паливо 133.30 -80.14 15.10 -10682.43 2012.89
Баласт 7908.60 24.54 5.38 194048.20 42512.39
Мастила 178.80 -82.38 12.13 -14729.90 2168.21
Прісна вода 381.00 -99.33 15.64 -37842.93 5958.00
Другі танки 98.20 -117.07 3.00 -11496.16 294.51
Судно порожнем 27390.00 -23.14 15.21 - -
Константа 344.50 -42.43 20.46 -14617.14 7048.47
РАЗОМ ВОДОТОННАЖНІСТЬ 83340.80 2.40 19.14 - -
АРИФМЕТИЧНА СУМА МОМЕНТІВ Мх 200146.83 -


4.2 Контроль за посадкою та остійністю судна за матеріалами Інформації


4.2.1 Розрахунок посадки та початкової остійності

Посадку судна на початок та кінець рейсу визначено по діаграмі осадок носом та кормою. Діаграма виконана для осадок при щільності морської води ρ = 1,025 т/мі [21, c.154]

Посадки судна по діаграмі осадок носом та кормою наведені у таблиці 4.3.


Таблиця 4.3 – Посадки судна по діаграмі осадок носом та кормою

Найменування величин Позначення і формули Значення величин


відхід прихід
Водотоннажність масова , т D (з табл. 4.1,4.2) 83840.90 83340.80
Момент водотоннажності по довжині, тм Мх (з табл. 4.1,4.2) 150139.40 200146.83
Щільність забортної води, т/мі ρ (з даних рейсу) 1.025 1.025
Водотоннажність для діаграми, тм D = D*ρд/ρ 83840.90 83340.80
Момент для діаграми, тм Мхд = Мх*ρд/ρ 150139.40 200146.83
Осадка судна носом, м Тн (по діаграмі) 11.29 11.39
Осадка судна кормою, м Тк (по діаграмі) 11.86 11.68
Осадка судна середня, м Тср= (Тн+Тк)/2 11.58 11.54
Диферент судна, м d = Тн – Тк -0.58 -0.29

Середня осадка на початок рейсу відповідає осадці по зимову вантажну марку при завантаженні в солоній воді.

Поправки на вплив вільної поверхні рідких вантажів на метацентричну висоту та плечі статичної остійності вибирані з таблиць даних судових цистерн і приведені в таблиці 4.4.


Таблиця 4.4 – Поправки на вплив вільної поверхні рідких вантажів

Найменування цистерн

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч, тм

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч, тм

Бункер (моторне пальне) 6289 8105
Другі танки 280 280
Постачання 198,6 198,6
Баласт 4183 2685
Цистерни прісної води 24 20

СУМА ΣКомплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

10974,6 11288,6

Перевірка остійності по граничним моментам наведена в таблиці 4.5.


Таблиця 4.5 – Перевірка остійності по граничним моментам

Найменування величин Позначення і формули Значення величин


відхід прихід
Водотоннажність масова , т D (з табл. 4.1, 4.2) 83840.90 83340.80
Момент відносно основної площини, тм Мz (з табл. 4.1, 4.2) 150139.40 200146.83
Поправка на вільні поверхні, тм

ΣКомплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч (з табл. 4.7)

10974.6 11288.6
Виправлений момент, тм

Mzвипр= Мz + ΣКомплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

161114 211435.43
Граничний момент, тм Mzгран (з Інформації) 300000 300000
Різниця, тм ∆М = Mzвипр – Mzгран -138886 -88564.6

Розрахунки параметрів початкової остійності наведені у таблиці 4.6.


Таблиця 4.6 – Розрахунки параметрів початкової остійності

Найменування величин Позначення і формули Значення величин


відхід прихід
Водотоннажність масова , т D (з табл. 4.4) 83840,90 83340,80
Апліката центра маси судна, м zg (з табл. 4.4) 16,40 16,68
Апліката поперечного метацентра, м zm (з Інформації) 19,18 19,14
Невиправлена метацентрична висота, м ho = zm - zg 2,78 2,45
Поправка до метацентричної висоти, м

∆h = ΣКомплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч/D

0,129 0,130
Виправлена метацентрична висота, м h = ho - ∆h 2,651 2,32
Мінімальна метацентрична висота, м з Інформації 0,80 0,80

4.2.2 Розрахунок плечей статичної остійності

Плечі статичної остійності обчислені з використанням таблиць плечей остійності форми з Інформації і наведені у таблицях 4.7 та 4.8. ДСО на відхід та підхід надані у рисунках у додатках Л.1, Л.2 [59, c.184].


Таблиця 4.7 – Розрахунок ДСО на відхід.

ДСО

KGcorr = 16,53 м

Кути крену

10є 20є 30є 40є 50є 60є 70є

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

KN - Ordinate

KG*Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

0,17

3,321

2,810

0,34

6,609

5,620

0,5

9,866

8,265

0,64

12,681

10,579

0,77

14,816

12,728

0,87

15,833

14,381

0,94

16,090

15,538

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

0,511 0,989 1,601 2,111 2,096 1,452 0,552

Диаграма ДСО на відхід надана у додатку Л.1.


Таблиця 4.8 – Розрахунок ДСО на прихід.

ДСО

KGcorr = 16,81 м

Кути крену

10є 20є 30є 40є 50є 60є 70є

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

KN - Ordinate

KG*Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

0,17

3,235

2,858

0,34

6,625

5,715

0,5

9,830

8,405

0,64

12,631

10,758

0,77

14,578

12,944

0,87

15,841

14,625

0,94

15,941

15,801

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

0,377 0,910 1,425 1,873 1,634 1,216 0,140

Диаграма ДСО на прихід надана у додатку Л.2.

Максимальне плече діаграми статичної остійності на відхід Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч= 2,194 метра > [Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч] = 0,20 метра при куті крену θm = 44,32є > [θm] = 30є.

Інтервал діаграми з додатковими плечима діаграми статичної остійності θv > 50є .


Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг БічКомплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч4.2.3 Перевірка задоволення вимог по остійності Регістра Судноплавства України та ІМО

Вимоги до остійності Регістра судноплавства України дублюють вимоги до остійності непошкоджених суден Міжнародної Морської Організації (ІМО), які викладені в Code on Intact Stability for All Tupes of Ships Covered by IMO Instruments (Resolution A.749(18) 1993)) року і визначають граничні значення наступних величин для суден всіх типів:

критерій погоди;

кут крену від дії постійного вітру;

найбільше плече і кут максимуму діаграми статичної остійності;

площі діаграми статичної остійності до кутів крену 30°, 40° (або кута заливання, якщо він менше) і між 30° і 40° (або кутом заливання);

виправлена початкова метацентрична висота.

Для перевірки остійності виконуються розрахунки критеріїв погоди на відхід і прихід по формі таблиці 4.9. Визначення критерію погоди показано на діаграмі остійності на відхід та прихід (у додатках К.1, К. 2).

Для визначення площ діаграми статичної остійності можна використовувати діаграму динамічної остійності, плечі d якої дорівнюють площам діаграми статичної остійності при нахиленні від прямого положення до відповідного кута.

Розраховуємо критерії погоди виходячи із завантаження судна контейнерами до 7 ярусів, дані заносимо у таблицю 4.9:


Таблиця 4.9 – Розрахунок критеріїв погоди

Найменування величин Позначення і формули Значення величин


відхід прихід
Кренуючий момент від бокового вітру, кНм

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

7919,4 7992,239
Плече кренуючого моменту від бокового вітру, м

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

0,0096 0,0098
Кут крену від бокового вітру, є

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч (за діаграмою статичної стійності)

4,1 3,9
Кренуючий момент на циркуляції, кНм

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

51481,99 52627,09
Плече кренуючого моменту на циркуляції, м

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

0,0626 0,0643
Кут крену на циркуляції, є

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч (за діаграмою статичної стійності)

14,3 16,2
Площа парусності, м2 Аv (з Інформації) 7256,337 7355,3
Підвищення центру парусності над ватерлінією, м Z (з Інформації) 21,233 21,140
Підвищення центру парусності над центром бокового підводного силуету, м zv = z +T/2 27,023 26,91
Кренуюче плече постійного вітру, м lw1=0,504 Аv Zv /(gD) 0,094 0,096
Кренуюче плече пориву вітру, м lw2 =1,5 lw1 0,142 0,144
Інерційний коефіцієнт

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

0,412 0,322
Період хитавиці, с

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

16,052 17,174
Коефіцієнт S (з таблиці Кодекса – Додаток З) 0,0441 0,0436
Коефіцієнт

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

0,979 0,997
Коефіцієнт K (з таблиці Кодекса– Додаток З) 0,987 0,988
Безрозмірний множник Х1 (з таблиці Кодекса – Додаток З) 0,815 0,813
Безрозмірний множник Х2 (з таблиці Кодекса– Додаток З) 0,911 0,910
Амплітуда хитавиці, °

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

16,597 16,611
Кут крену від постійного вітру, ° q0 (по діагр. стат.ост.) 2,051 2,281
Кут входу палуби в воду, °

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

40,962 41,097
Крен при хитавиці назустріч вітру, °

Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч

17,466 16,869
Плече динамічної ост. при q1, м рад d1 (по діагр. динам. ост.) 0,91 0,675
Кут статич. крену при lw2 , м рад q2 (по діагр. стат. ост.) 2,21 1,95
Плече динам.ост. при q2, м рад d2 (по діагр. динам. ост.) 0,15 0,16
Кут 2-ої точки перетину lw2 з ДСО, ° qw2 (по діагр. стат. ост.) 71,359 69,535

Границя площі ”b” діаграми

справа, °

qb 40 41
Плече динамічної ост. при qb, м рад db (по діагр. динам. ост.) 2,100 1,875
Площа “а” діаграми, м рад

Комплексна проробка рейсу теплохода
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: