Xreferat.com » Рефераты по физике » Фізика напівпровідників

Фізика напівпровідників

height="50" align="BOTTOM" border="0" /> (4.36)

Знак “–” в (4.36), у відповідності з правилом Ленца, означає, що струм самоіндукції завжди протидіє зміні струму, який викликав його появу.

В системі СІ одиницею індуктивності є Генрі. З (4.36) отримаємо:

Фізика напівпровідників=Гн.

Знайдемо тепер вираз для індуктивності довгого соленоїда. Магнітний потік соленоїда дорівнює сумі магнітних потоків через усі N витків соленоїда. Враховуючи, що всередині соленоїда магнітне поле однорідне й напрямлене паралельно до осі соленоїда, запишемо Фізика напівпровідників, де Фізика напівпровідників–магнітний потік через один виток, S – площа витка. Враховуючи (4.17), отримаємо Фізика напівпровідників, де Фізика напівпровідників– число витків на одиниці довжини

Соленоїда; NФізика напівпровідників, тому

Фізика напівпровідників (4.37)

Підставивши (4.37) у (4.35), знайдемо

Фізика напівпровідників – (4.38)

індуктивність довгого соленоїда.

Розглянемо тепер два близько розміщених провідних контури. Нехай по одному з цих контурів тече електричний струм силою Фізика напівпровідників (мал.4.16).

Фізика напівпровідників– власний магнітний потік першого контура Частину цього магнітного потоку, який перетинає другий контур, позначимо Фізика напівпровідників. Очевидно, що Фізика напівпровідників, тобто Фізика напівпровідників, де Фізика напівпровідників– коефіцієнт взаємної індукції контурів 2 і 1. Якщо Фізика напівпровідників змінюється, то змінюється і Фізика напівпровідників, і в контурі 2 виникає е.р.с. взаємоіндукції

Фізика напівпровідниківФізика напівпровідників. (4.39)

Якщо, навпаки, змінний струм тече в контурі 2, а е.р.с. індукується в контурі 1, то отримаємо аналогічний результат: Фізика напівпровідників;

Фізика напівпровідників, (4.40)

де Фізика напівпровідників– коефіцієнт взаємної індукції контурів 1 і 2. Можна довести, що Фізика напівпровідників, тобто можна говорити про коефіцієнт взаємної індукції двох контурів. Цей коефіцієнт залежить від розмірів та форми контурів, магнітної проникності навколиш-нього середовища та від їх взаємного розміщення. Так, для двох котушок, що мають спільне тороїдальне осердя, (мал.4.17)

Фізика напівпровідників, (4.41)

де l – довжина середньої лінії осердя, Фізика напівпровідників та Фізика напівпровідників – кількості витків першої та другої котушок.


§ 4.9. Енергія магнітного поля. Густина енергії магнітного поля


Провідник зі струмом завжди оточений магнітним полем, причому магнітне поле з’являється і зникає разом із виникненням та зникненням електричного струму. Оскільки магнітне поле, як і електричне, володіє енергією, то очевидно, що енергія магнітного поля дорівнює роботі, виконаній джерелом при створенні цього струму.

Розглянемо контур індуктивністю L, по якому тече струм силою І. Власний магнітний потік Фізика напівпровідників. При зміні сили струму на dI магнітний потік змінюється на dФФізика напівпровідників. При цьому, згідно (4.32), джерело струму виконує роботу Фізика напівпровідників.

Проінтегрувавши останній вираз, отримаємо Фізика напівпровідників.

Отже, енергія магнітного поля контура

Фізика напівпровідників. (4.42)

Знайдемо тепер енергію магнітного поля всередині довгого соленоїда. Підставивши (4.38) у (4.42), отримаємо

Фізика напівпровідників.

Враховуючи, що об’єм магнітного поля практично співпадає з об’ємом соленоїда Фізика напівпровідників, а напруженість магнітного поля в соленоїді Фізика напівпровідників, останній вираз запишемо у вигляді

Фізика напівпровідників. (4.43)

Введемо тепер поняття густини енергії магнітного поля як енергії одиниці об’єму поля

Фізика напівпровідників. (4.44)

Підставивши (4.43) у (4.44), для густини енергії магнітного поля одержимо

Фізика напівпровідників. (4.45)

Формула (4.45), виведена для однорідного поля всередині соленоїда, лишається справедливою для будь-якого магнітного поля.


§ 4.10. Магнітне поле в речовині


У всіх тілах, що знаходяться в магнітному полі, виникає результуючий магнітний момент. Це явище називають намагнічуванням, а відповідне тіло – магнетиком.

Магнітне поле в магнетику складається з двох частин: поля макрострумів, що течуть по провідниках, з індукцією Фізика напівпровідників і власного поля Фізика напівпровідників, створеного мікрострумами середовища. Індукція результуючого магнітного поля в магнетику Фізика напівпровідників.

В молекулах речовини циркулюють замкнені струми; кожен такий струм має магнітний момент; у відсутності зовнішнього магнітного поля молекулярні струми, внаслідок теплового руху молекул, орієнтовані хаотично і створене ними середнє поле дорівнює нулю. У зовнішньому полі магнітні моменти молекул орієнтуються переважно вздовж напрямку Фізика напівпровідників( в деяких речовинах, так званих діамагнетиках,– проти зовнішнього поля), внаслідок чого речовина намагнічується. Кількісною характеристикою намагнічування речовини є вектор намагнічування (Фізика напівпровідників), рівний векторній сумі магнітних моментів Фізика напівпровідників усіх молекул в одиниці об’єму речовини:

Фізика напівпровідників. (4.46)

Вектор намагнічування пропорційний напруженості магнітного поля:

Фізика напівпровідників. (4.47)

Коефіцієнт пропорційності Фізика напівпровідників називається магнітною сприйнятливістю; це безрозмірна величина, що залежить від природи магнетика.

Величини Фізика напівпровідників, Фізика напівпровідників, Фізика напівпровідників, а також Фізика напівпровідників і Фізика напівпровідників зв’язані між собою:

Фізика напівпровідників; Фізика напівпровідників; Фізика напівпровідників; Фізика напівпровідників.

Крива залежності В (Н) називається кривою намагнічування.

Речовини, для яких Фізика напівпровідниківФізика напівпровідників, Фізика напівпровідників, називаються парамагнетиками (Фізика напівпровідників; Фізика напівпровідників; Фізика напівпровідників; Fe ClФізика напівпровідників).

Речовини, для яких Фізика напівпровідників, Фізика напівпровідників, називаються діамагнетиками (Фізика напівпровідників; Фізика напівпровідників; Zn; Фізика напівпровідників; Фізика напівпровідників; He; Аr; Сr; Ne).

Речовини, для яких Фізика напівпровідників, називаються феромагнетиками (Fe; Со; Ni).

Феромагнетики відрізняються від парамагнетиків і діамагнетиків рядом властивостей:

а) крива намагнічування феромагнетика має складний характер (мал. 4.18), тоді як для парамагнетиків вона являє собою пряму з додатнім кутовим коефіцієнтом, а для діамагнетиків – пряму з від’ємним кутовим коефіцієнтом;

б)магнітна проникність Фізика напівпровідників феромагнетиків залежить від напруженості поля; у діа- і парамагнетиків – не залежить;

в) розмагнічений феромагнетик намагнічується зовнішнім магнітним полем; залежність В(Н) виражається кривою 01 (мал.4.18). При зменшенні Н до нуля В(Н) змінюється по кривій 1-2; має місце відставання зміни індукції від зміни напруженості. Це явище називається магнітним гістерезисом. Магнітна індукція, що зберігається в феромагнетику після зникнення зовнішнього поля (коли Н=0), називається залишковою магнітною індукцією (Вr). Щоб розмагнітити феромагнетик, треба зняти залишкову індукцію; для цього потрібно створити поле протилежного напрямку. Напруженість поля Нс (відрізок 03 на мал.4.18), при якій магнітна індукція дорівнює нулю, називається коерцитивною силою.

Така залежність В (Н) називається петлею гістерезису.

Властивості феромагнетиків пояснюються наявністю в них областей спонтанної намагніченості – доменів. Розташування магнітних моментів доменів у відсутності зовнішнього поля – хаотичне, тому і сумарна намагніченість дорівнює нулю. В зовнішньому полі магнітні моменти доменів повертаються вздовж поля і феромагнетик намагнічується.

§ 4.11. Вільні електромагнітні коливання


Вільні електромагнітні коливання виникають в ідеальному коливному контурі, що складається з конденсатора ємністю С та котушки індуктивністю L (мал.4.19). Конденсатор заряджається від джерела постійної напруги (ключ К в положенні 1) і в момент часу t=0 під’єднується до котушки (ключ К в положенні 2). Процес розрядки конденсатора супроводжується збільшенням сили струму в котушці; отже, з’являється е.р.с. самоіндукції. Згідно з правилом Лєнца, струм самоіндукції тече проти струму розрядки. Через чверть періода конденсатор повністю розряджений, а сила струму в котушці досягає максимуму. Далі сила струму в котушці зменшується, а струм самоіндукції, згідно з правилом Лєнца, тече в тому ж самому напрямку, що і струм розрядки, перезаряджаючи конденсатор. Далі такі процеси повторюються у зворотньому напрямку, і в момент часу t=T система повертається у вихідний стан.

Періодичні зміни заряду на пластинах конденсатора та сили струму в котушці називаються електромагнітними коливаннями. Якщо втрати енергії на нагрівання відсутні (контур ідеальний, R=0), то коливання будуть незгасаючими. Запишемо для такого контура 2-й закон Кірхгофа: Фізика напівпровідників, де Фізика напівпровідників – напруга на конденсаторі, Фізика напівпровідників–е.р.с. самоіндукції. Підставивши вирази для цих двох величин в 2-й закон Кірхгофа, після нескладних перетворень отримаємо

Фізика напівпровідників, (4.48)

де Фізика напівпровідників – циклічна частота вільних електромагнітних коливань (власна частота). (4.48) являє собою диференціальне рівняння вільних електромагнітних коливань; його розв’язок має вигляд

Фізика напівпровідників (4.49)

(кінетичне рівняння вільних електромагнітних коливань). Період вільних електромагнітних коливань

Фізика напівпровідників (4.50)

(формула Томсона).

Знайдемо тепер вираз для сили струму в котушці контура: Фізика напівпровідників, або

Фізика напівпровідників (4.51)

Видно, що коливання сили струму І випереджують коливання заряду q на чверть періода (мал. 4.20).

При вільних гар-монічних коливан-нях в коливному контурі відбуває-ться періодичне перетворення енер-гії електричного поля конденсатора Фізика напівпровідників в енер-гію магнітного поля котушки: Фізика напівпровідників.

Величини Фізика напівпровідників та Фізика напівпровідників змінюються від 0 до максимальних значень, рівних, відповідно, Фізика напівпровідників та Фізика напівпровідників. Коливання Фізика напівпровідників і Wм зміщені за фазою: в ті моменти часу, коли Фізика напівпровідників, Фізика напівпровідників і навпаки. Повна енергія електромагнітних коливань в контурі з часом не змінюється:

Фізика напівпровідників. (4.52)


§ 4.12. Згасаючі електромагнітні коливання


Згасання коливань в реальному коливному контурі, опір якого RФізика напівпровідників, обумовлене втратою енергії на нагрівання провідників.

Запишемо для реального контура (мал.4.21) 2-й закон Кірхгофа:

Фізика напівпровідниківФізика напівпровідників (4.53)

де Фізика напівпровідників – напруга на конденсаторі, Фізика напівпровідників – напруга на опорі, Фізика напівпровідників– е.р.с. самоіндукції. Підставивши вирази для цих величин в (4.53), після нескладних перетворень одержимо диференціальне рівняння згасаючих електромагнітних коливань

Фізика напівпровідників, (4.54)

де Фізика напівпровідників – коефіцієнт згасання, Фізика напівпровідників – власна циклічна частота. Розв’язок (4.54) має вигляд

Фізика напівпровідників , (4.55)

що є кінематичним рівнянням згасаючих електромагнітних коливань. Частота згасаючих коливань

Фізика напівпровідників. (4.56)

Графік згасаючих коливань, побудований згідно (4.55), зображений на (мал.4.22).

Логарифмічний декремент згасання – це логарифм відношення двох амплітуд, розділених в часі на один період:

Фізика напівпровідниківФізика напівпровідників. (4.57)

Ця формула встановлює зв’язок між логарифмічним декрементом, коефіцієнтом згасання та періодом згасаючих коливань.


§ 4.13. Вимушені електромагнітні коливання


Для здійснення вимушених електромагнітних коливань в коливний контур потрібно включити джерело змінної напруги Фізика напівпровідників (мал.4.23).

Запишемо 2-й закон Кірхгофа для такого контура

Фізика напівпровідників, (4.58)

де Фізика напівпровідників – напруга на конденсаторі, Фізика напівпровідників – напруга на опорі, Фізика напівпровідників– е.р.с. самоіндукції. Підставивши вирази для цих величин в (4.58) після перетворень отримаємо

Фізика напівпровідників, (4.59)

тобто диференціальне рівняння вимушених електромагнітних коливань, в якому Фізика напівпровідників; Фізика напівпровідників. Його розв’язок для коливань, що встановились, має вигляд

Фізика напівпровідників, (4.60)

де Фізика напівпровідників – (4.61)

амплітуда вимушених коливань,

Фізика напівпровідників – (4.62)

початкова фаза вимушених коливань.

Графік вимушених коливань приведений на (мал.4.24).Як видно з (4.61), амплітуда вимушених коливань залежить від співвідношення між частотою змінної напруги Фізика напівпровідників і власною частотою контура Фізика напівпровідників.

Графік залежності q0Фізика напівпровідників приведений на мал.4.25. При деякій частоті змінної напруги, яка називається резонансною, амплітуда вимушених коливань досягає максимуму (мал.4.25). Явище різкого зростання амплітуди вимушених коливань при наближенні частоти змінної напруги до резонансної називається резонансом. Можна показати, що

Фізика напівпровідників. (4.63)

В ідеальному контурі (R=0), як видно з (4.63), Фізика напівпровідників і Фізика напівпровідників, коли Фізика напівпровідників(див.4.61).

Знайдемо вираз сили струму Фізика напівпровідників. З урахуванням (4.60) і (4.61) після перетворень отримаємо

Фізика напівпровідників,Фізика напівпровідників (4.64)

Вираз (4.64) являє собою закон Ома для кола змінного струму, де повний опір (імпеданс) контура

Фізика напівпровідників, (4.65)

Фізика напівпровідників – індуктивний опір котушки, Фізика напівпровідників – ємнісний опір конденсатора, R – активний опір контура.


§ 4.14. Рівняння Максвела для електромагнітного поля. Електромагнітні хвилі


Максвел створив теорію електромагнітного поля, яка дозволила з єдиної точки зору пояснити електричні та магнітні явища. В її основі лежать 4 рівняння (рівняння Максвела в інтегральній формі):

Фізика напівпровідників

це рівняння показує, що джерелами електричного поля можуть бути не тільки електричні заряди, але і змінні магнітні поля: в кожній точці простору, внаслідок зміни з часом індукції магнітного поля, утворюється вихрове електричне поле, напруженість якого Фізика напівпровідників лежить в площині, перпендикулярній Фізика напівпровідників.

Фізика напівпровідників

це рівняння показує, що магнітні поля можуть створюватись як електричним струмом, так і змінним електричним полем. Змінний струм, на відміну від постійного, проходить через конденсатор; але цей струм не являється струмом провідності; він називається струмом зміщення. Струм зміщення являє собою змінне електричне поле; його густина Фізика напівпровідників

Фізика напівпровідників – теорема Гауса для електричного поля.

Фізика напівпровідників – теорема Гауса для магнітного поля.

Величини, що входять в рівняння Максвела зв’язані між собою співвідношеннями

Фізика напівпровідників, Фізика напівпровідників, Фізика напівпровідників

(Фізика напівпровідниківФізика напівпровідників – електрична і магнітна сталі, відповідно,

Фізика напівпровідників – діелектрична та магнітна проникності,

Фізика напівпровідників

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: