Xreferat.com » Рефераты по культуре и искусству » Культурологія. Українська та зарубіжна культура

Культурологія. Українська та зарубіжна культура

нісенітниці, жодного значення таким дрібницям надавати не варто...”.

Перші сеанси кіно тривали кілька хвилин і демонстрували живі картинки. Як вид мистецтва кіно розвинулося в ХХ ст., яке по праву називають добою кінематографа. За це століття кінематограф пройшов шлях від німого до звукового та стереокіно, від чорно-білого до кольорового, від короткометражних до багатосерійних фільмів.

Німе кіно прославив видатний американський актор, режисер і сценарист Чарлз Спенсер Чаплін (1889-1977), який створив трагікомічний образ “маленької людини”. Його гуманістичні комедії “Малюк”, “Цирк”, “Золота лихоманка”, “Великий диктатор” увійшли до золотого фонду світового кіномистецтва.

Еру звукового кіно відкрив фільм А.Кросленда “Співак джазу” (студія “Уорнер бразерс”), продемонстрований в 1927 р. Найбільша й найвідоміша кіностудія США Голівуд випустила в 1937 р. перший кольоровий фільм “Знесені вітром”, який і зараз не залишає байдужими глядачів.

У розвитку світового кіномистецтва значну роль зіграв режисерський талант французів Рене Клера і Марселя Карне, італійців Федеріко Фелліні й Мікеланджело Антоніоні, росіян Григорія Александрова й Івана Пир’єва, поляка Анджея Вайди і японця Акіри Куросави та багатьох інших, які стали класиками світового кінематографа.

ХХ ст. ознаменувалося винайденням телебачення, яке за допомогою радіоелектронних обладнань передає на відстань зображення рухомих об’єктів. По масовості аудиторії телебачення перевершило кінематограф і дотепер стало найбільш досконалим і оперативним засобом передачі найрізноманітнішої інформації – політичної, культурної, пізнавальної, навчальної.

Отже, світова культура в 21-ше століття прийшла з певними результатами. Внаслідок науково-технічного прогресу виникли нові художні жанри і способи творчого самовираження – кінематограф, мультиплікація (анімаційне кіно), телебачення. В свою чергу вони дали можливість започаткувати процес інтернаціоналізації культурного життя. Результатом даного процесу стали уніфікація і стандартизація культури. Ці риси сприяли спрощенню явищ культури, посиленню ролі “масової культури”.


ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ 10


Баладанова О.Е. 10 гениев живописи: Гойя, Рубенс, Тициан, Микеланджело, Леонардо да Винчи, Рембрандт, Пикассо, Ван Гог, Дюрер, Босх. – Х.: Фолио, 2005. – 380 с.

Бенуа А.Н. Русское искусство ХУШ – ХХ веков: (Летопись русского искусства глазами великих художников). – М.: Яуза:Эксио, 2004. – 542 с.

Великие кинозвезды ХХ века. – М.: Мартин, 2001. – 495 с.

Верман Карл. История искусств всех времен и народов. В 3 т. – М.: АСТ, 2001.- Т.1. – 942 с.; Т.2.- 943 с.; Т.3. – 943 с.

Гнедич Петро Петрович. История искусств: Зодчество. Живопись. Ваяние: В 3 т.- М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. – Т. 1. – 479 с.; Т. 2. – 574 с.; Т. 3. – 638 с.

Гордон Д.И. Звезды театра и кино. – Х.: Фолио, 2005. – 398 с.

Дали Сальвадор. Тайная жизнь Сальвадора Дали, написанная им самим. О себе и обо всем прочем. М.: Сварог и К., 1999. - 456 с.

Дідич Галина С. Історія західноєвропейської музики. – Кіровоград: Кіровоград. пед. у-тет, 2003. - Ч. 1. – 170 с.

Ильина Т.В. История искусств. Западноевропейское искусство. – М.: Высшая школа, 2002. – 366 с.

Ильина Т.В. История искусств: Отечественное искусство.– М.: Высшая школа, 2003.– 405 с.

История западноевропейской литературы Х1Х в. – М.: Высш. школа, 2003.-356 с.

Капельгородська Нонна М. Начерки далекої кіноісторії. – К.: АВЛІ, 2005. – 213 с.

Капретти Елена. Великие мастера итальянского искусства. – М.: Слово, 2001.- 399 с.

Коллинз Стефан. Классическая музыка от и до (Пространство, наполненное гармонией). – М.: Изд. Торг. дом «Гранд»:Фаир-Пресс, 2001.- 286 с.

Ліндсей Д. Коротка історія культури. В 2 т. – К.: Мистецтво, 1995.- Т.1.- 234 с.; Т.2.- 253 с.

Перрюшо Анри. Жизнь Ван Гога. – К.: Мистецтво, 1994.- 442 с.

Перрюшо Анри. Жизнь Ренуара. – К.: Мистецтво, 1994.- 318 с.

Перрюшо Анри. Поль Гоген. – М.: Искусство, 1995. – 334 с.

Перрюшо Анри. Сезанн. К.: Мистецтво, 1994. – 347 с.

500 мастеров зарубежной класики: архитектура, живопись, графика,

скульптура, декоративное искусство. Энциклопедия. – М.; СПБ: Больш. рус. энциклоп.: фонд “Ленинград. галерея”: АО “Норинт”. – 1995. – 287 с.

Ревалд Джон. Постимпрессионизм: от Ван Гога до Гогена. – М.: ТЕРРА - Кн. клуб: Республика, 2002. – 461 с.

70 знаменитых композиторов: Судьба и творчество. – Донецк: БАО, 2006. – 414 с.

70 знаменитых художников. – Донецк: БАО, 2006, - 447 с.

Скляренко В.М. 100 знаменитых актеров. – Х.: Фолио, 2006. – 509 с.

Скляренко В.М. 100 знаменитых художников Х1Х-ХХ в. - Х., Фолио, 2006. – 509 с.

Сто великих режиссеров. – М.: Вече, 2004. – 468 с.

Художня культура світу: Європейський культурний регіон. – К.: Вища школа, 2001.- 191 с.

Шейко В.М. Культура. Цивілізація. Глобалізація. (Кінець Х1Х – початок ХХ1 ст.). В 2 т. – Харків: Основа, 2001.- Т.1. - 518 с.; Т.2. – 398 с.

Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Західна Європа Х1Х-ХХ ст. – Харків: ХДАК, 2001.- 205 с.

Энциклопедия живописи. – М.: АСТ, 1999.- 799 с.

Энциклопедия импрессионизма. М.: Респ., 2005. – 293 с.


ТЕСТ

Тема 10. Зарубіжна культура Х1Х-ХХ ст.


1. Перші зразки автомобілей сконструювали:

а) Г.Даймлер і К.Бенц; б) Уїлбер і Орвілл Райти; в) Генрі Форд.

2. Повноправний тип середньої школи – гімназія функціонував у:

а) Німеччині; б) Великій Британії; в) Франції.

3. ”Типовий герой діяв в типовій обстановці” – основний принцип літературного напрямку: а) реалізму; б) романтизму; в) декадансу.

4. Основоположником історичного роману є:

а) Вальтер Скотт; б) Віктор Гюго; в) Олександр Дюма.

5. Самим відомим представником живопису класицизму в роки Великої Французької революції був:

а)Жак Луї Давид; б) Ежен Делакруа; в) Густав Курбе.

6.Фотографічно-точне копіювання дійсності – характерна риса:

а) символізму; б) натуралізму; в) “чистого мистецтва”.

7. Фовізм, що проповідував “живопис без правил”, започаткував:

а) Поль Гоген; б) Каміль Піссарро; в) Анрі Матісс.

8. Архітектурна практика, основана на змішуванні різних стилів, отримала назву: а) еклектизм; б) ампір; в) бароко.

9. Картину “Враження. Схід сонця”, що дала назву напряму в живописі - імпресіонізму (з французької – враження), написав:

а) Клод Моне; б) Едуард Мане; в) П’єр Ренуа.

10. Живописна техніка, яка передбачала відмову від змішаних кольорів, писання чистими яскравими фарбами, густе нанесення їх окремими мазками (що оптично змішуючись давали потрібний тон), притаманна:

а) романтизму; б) імпресіонізму; в) символізму.


ЛІТЕРАТУРА


1. Андреев А.Л. Искусство, культура, сверхкультура (Философия искусства Н.А. Бердяєва). – М.: Знание, 1991. – 63 с.

2. Античний театр. – К.: Веселка, 2003. – 381 с.

3. Античность: Словарь-справочник по истории, культуре и мифологии. – Дубна: Феникс, 2003. – 295 с.

4. Баладанова О.Е. 10 гениев живописи: Гойя, Рубенс, Тициан, Микеланджело, Леонардо да Винчи, Рембрандт, Пикассо, Ван Гог, Дюрер, Босх. – Х.: Фолио, 2005. – 380 с.

5. Бенуа А.Н. Русское искусство ХУШ – ХХ веков: (Летопись русского искусства глазами великих художников). – М.: Яуза:Эксио, 2004. – 542 с.

6. Бердяєв Н.А. Философия творчества, культуры и искусства. В 2 т. – М.: Искусство: ИЧП “Лига”, 1994. - Т. 1. – 541 с.; Т. 2. – 508 с.

7.Білецький П.О. та ін. Українське мистецтво та архітектура кінця Х1Х – початку ХХ ст. – К.: Наукова думка, 2000. – 236 с.

8.Великие кинозвезды ХХ века. – М.: Мартин, 2001. – 495 с.

9. Верман Карл. История искусств всех времен и народов. В 3 т. – М.: АСТ, 2001.- Т.1. – 942 с.; Т.2.- 943 с.; Т.3. – 943 с.

10. Веселовська Г.І. Дванадцять вистав Леся Курбаса. – К.: Держ. центр театр. мистецтва ім. Л.Курбаса, 2004. – 316 с.

11. Вінок пам’яті Олеся Гончара: Спогади, хроніка. – К.: Укр. письменник, 1997.- 452 с.

12. Герої та знаменитості в українській культурі. – К.: Укр. центр культ. досліджень. І-тут культ. політики, 1999.- 351 с.

13. Гнедич Петро Петрович. История искусств: Зодчество. Живопись. Ваяние: В 3 т.- М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. – Т. 1. – 479 с.; Т. 2. – 574 с.; Т. 3. – 638 с.

14. Гордон Д.И. Звезды театра и кино. – Х.: Фолио, 2005. – 398 с.

15. Грушевський М.С. Історія української літератури. В 6 т.– К.: Либідь.–Т.1.– 1993.–389 с.; Т.2.–1993.–261 с.; Т.3.–1993.–282 с.; Т.4.–1994.– 232 с.; Т.5.-1995.–254 с.; Т.6.-1996.–260 с.

16. Госейко Любомир. Історія українського кінематографа. 1896-1995. – К.: KINO-КОЛО, 2005. – 461 с.

17. Гуковский М.А. Итальянское Возрождение. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1990.- 618 с.

18. Гулыга А.Б. Немецкая классическая философия.– М.:Рольф:Айрис-Пресс,2001.- 413 с.

19. Гуревич П.С. Философия культуры. – М.: NOTA BENE, 2001. – 349 с.

20. Дали Сальвадор. Тайная жизнь Сальвадора Дали, написанная им самим. О себе и обо всем прочем. М.: Сварог и К., 1999. - 456 с.

21. Дідич Галина С. Історія західноєвропейської музики. – Кіровоград: Кіровоград. пед. у-тет, 2003. - Ч. 1. – 170 с.

22. Додельцев Р.Ф. Концепция культуры З. Фрейда. – М.: Знание, 1989. – 60 с.

23. Доусон К.Г. Религия и культура. – СПб.: Алетейя, 2001.- 280 с.

24. Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Femina, 1995. – 685.

25. Жаборюк А.А. Український живопис останньої третини Х1Х – початку ХХ ст. – К., Одеса: Либідь, 1990. – 307 с.

26. Ильина Т.В. История искусств. Западноевропейское искусство. – М.: Высшая школа, 2002. – 366 с.

27. Ильина Т.В. История искусств: Отечественное искусство.– М.: Высшая школа, 2003.– 405 с.

28. История западноевропейской литературы Х1Х в. – М.: Высш. школа, 2003.-356 с.

29. История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения. - М.: Высш. школа, 2001. – 478 с.

30. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХУ1-ХУШ ст. – К.: Наукова думка, 1966.- 251 с.

31. Історія української культури. В 5 т. К.: Наукова думка. - Т.1.- 2001. – 1134 с.; Т. 2. –2002. – 846 с.; Т.3.- 2004. – 1246 с.

32.Історія української літератури Х1Х ст. У 3 кн. – К.: Либідь. – Кн.1.- 1995. – 364 с.; Кн. 2.- 1995. – 381 с.; Кн. 3. – 1998. – 429 с.

33.Історія української літератури ХХ ст. В 2 кн. – К.: Либідь. – Кн. 1. – 1994. – 781 с.; Кн. – 2 . - Ч.1.- 1994. – 367 с.; Ч.2.- 1995. – 509 с.

34.Історія української художньої культури. – Харків: ХДАК.- 1999.-194 с.

35.Капельгородська Нонна М. Начерки далекої кіноісторії. – К.: АВЛІ, 2005. – 213 с.

36.Капретти Елена. Великие мастера итальянского искусства. – М.: Слово, 2001.- 399 с.

37.Киссель М.А. Джамбаттиста Вико. – М.: Мысль, 1980. – 197 с.

38.Коллинз Стефан. Классическая музыка от и до (Пространство, наполненное гармонией). – М.: Изд. Торг. дом «Гранд»:Фаир-Пресс, 2001.- 286 с.

39 Кононенко П.П. Українська освіта у світовому часопросторі. (П.П.Кононенко, Т.П.Кононенко) – К.: Товариство “Знання” України, 2007. – 591 с.

40.Корінний М., Потапов Г., Шевченко В. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури. – К.: Україна, 2000.- 182 с.

41.Коростовцев М.А. Религия Древнего Египта. – СПб.: Журн. “Нева”: Летний сад, 2000.- 462 с.

42 Костина А.В. Массовая культура как феномен постиндустриального общества. М.: КомКнига, 2006, - 350 с.

43.Культура в законі. Стан та проблеми правового регулювання культури в Україні. – К.: Укр. центр культ. досліджень. Ін-т культ. політики, 1998. – 100 с.

44.Культура и культурология: Словарь. – Екатеринбург, М.: Деловая книга. Академ. проект, 2003.- 926 с.

45 Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). – з вид. – К.: Знання, 2007. – 567 с.

46.Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М.: Высш. школа, 1990.-350 с.

47.Кун М. Легенди та міфи Давньої Греції. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – 446 с.

48.Лапицкий В.В. Наука в системе культуры. – Псков: Псков. ин-т повышения квалификации работников образования. 1994. – 135 с.

49.Леонардо да Винчи и культура Возрождения. – М.: Наука, 2004. – 269 с.

50.Ліндсей Д. Коротка історія культури. В 2 т. – К.: Мистецтво, 1995.- Т.1.- 234 с.; Т.2.- 253 с.

51 Любар О.О. Історія української школи і педагогіки: Навч. посібник. (О.О.Любар, М.Г.Стельмахович, Д.Т.Федоренко). – К.:Знання. 2006, - 447 с.

52.Мифы и легенды народов мира. В 3 т. – М.: ОЛМА-Пресс, 2000. – Т.1. – 815 с.; Т.2.- 814 с. – Т.3. – 815 с.

53.Нариси з історії українського мистецтва. – К.: Мистецтво, 1996. – 670 с.

54.Нікітін Володимир. Культурна політика в Україні: гуманітарна безпека, мова, освіта. (В.Нікітін, М.Кузьменко, О.Кузьменко; Міжнародний центр перспективних досліджень). – К.: Октіма, 2007. – 88 с.

55.Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. – К.: МП “Абрис”, 1991.- 272 с.

56.Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. – К.: ТОВ “Міжнарод. фін. агенція”, 1998.- 191 с.

57.Перрюшо Анри. Жизнь Ван Гога. – К.: Мистецтво, 1994.- 442 с.

58.Перрюшо Анри. Жизнь Ренуара. – К.: Мистецтво, 1994.- 318 с.

59.Перрюшо Анри. Поль Гоген. – М.: Искусство, 1995. – 334 с.

60.Перрюшо Анри. Сезанн. К.: Мистецтво, 1994. – 347 с.

61.Підлісна Г.Н. Антична література. – К.: Вища школа, 1992.- 255 с.

62.Позінкевич Р.О. Освіта в системі культури. – Луцьк: РВВ “Вежа”: Волин. держ. у-тет, 2000.- 347 с.

63.Попович М.В. Нарис історії культури України – К.: Артек, 2001. – 727 с.

64.Право и культура. М.: Рос. ун-т дружбы народов. Рос. правовая акад., 2002.- 422 с.

65.500 мастеров зарубежной класики: архитектура, живопись, графика, скульптура, декоративное искусство. Энциклопедия. – М.; СПБ: Больш. рус. энциклоп.: фонд “Ленинград. галерея”: АО “Норинт”. – 1995. – 287 с.

66.Ревалд Джон. Постимпрессионизм: от Ван Гога до Гогена. – М.: ТЕРРА - Кн. клуб: Республика, 2002. – 461 с.

67.Религии мира. – М.: Б.и., 1996. – 333 с.

68. Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогіка: витоки, духовні цінності, сучасність: Навч. посібник.- К.: МАУП, 2007. – 384 с.

69.Руднев В.П. Энциклопедический словарь культуры ХХ ст. Ключевые понятия и тексты. – М.: Аграф, 2003.- 599 с.

70.70 знаменитых композиторов: Судьба и творчество. – Донецк: БАО, 2006. – 414 с.

71.70 знаменитых художников. – Донецк: БАО, 2006, - 447 с.

72.Скляренко В.М. 100 знаменитых актеров. – Х.: Фолио, 2006. – 509 с.

73.Скляренко В.М. 100 знаменитых художников Х1Х-ХХ в. - Х., Фолио, 2006. – 509 с.

74.Софронова Людмила А. Старовинний український театр. – Львів: Львів. нац. у-тет, 2004, - 331 с.

75.Сто великих режиссеров. – М.: Вече, 2004. – 468 с.

76.Сто великих чудес света. – М.: Вече, 2000.- 527 с.

77.100 знаменитых художников Х1У – ХУШ вв. – Харьков: Фолио, 2004.- 509 с.

78.Тайлор Е. Первобытная культура. – М.: Политиздат, 1989.- 572 с.

79.Тойнбі Арнольд Дж. Дослідження історії. В 2 т. – К.: Основи, 1995.- Т. 1. – 613 с.; Т. 2. – 400 с.

80. Трощанський В.П., Шевченко А.А. Українці у світі. // Україна крізь віки. – Том 15. – К.: Видавничий дім Альтернативи, 1999.

81 Українська та зарубіжна культура: Підручник. (Л.В.Анучина, Н.Є.Гребенюк, О.А.Лисенко та ін.). – Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків: Одіссей, 2006. – 375 с.

82.Українське мистецтво та архітектура кінця Х1Х – початку ХХ ст. – К.: Наукова думка, 2000.- 236 с.

83 Усовская Э.А. Постмодернизм: Учеб. пособие. – Минск: ТетраСистем, 2006, - 256 с.

84.Филипьев Ю.А. Искусство в системе человеческих ценностей. – М.:Наследие, 1996.- 287 с.

85.Фрейд Зігмунд. Вступ до психоаналізу: Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками. – К.: Основи, 1998.- 709 с.

86.Хоруженко К.М. Культурология. Энциклопедический словарь. – Ростов-на-Дону: Фенікс, 1997.- 639 с.

87.Художня культура світу. Арабо-мусульманський культурний регіон та ін. К.: Вища школа, 2003. – 191 с.

88.Художня культура світу: Європейський культурний регіон. – К.: Вища школа, 2001.- 191 с.

89.Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посібник. - 3 вид. – К.: Знання-Прес, 2007. – 353 с.

90.Шейко В.М. Історія художньої культури: Західна Європа ХУП і ХУШ ст. – Харків: ХДАК, 2001, - 183 с.

91.Шейко В.М. Культура. Цивілізація. Глобалізація. (Кінець Х1Х – початок ХХ1 ст.). В 2 т. – Харків: Основа, 2001.- Т.1. - 518 с.; Т.2. – 398 с.

92.Шейко В.М. та ін. Історія української художньої культури. – Харків: Регіон-інформ, 2003.- 178 с.

93.Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Візантія. Арабо-мусульманський світ. Китай. Японія. – Харків: ХДАК, 2001. – 181 с.

94.Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Західна Європа Х1Х-ХХ ст. – Харків: ХДАК, 2001.- 205 с.

95.Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Первісність. Стародавній світ. – Харків: 1999. – 209 с.

96.Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Середньовіччя. Відродження. – Харків: ХДАК, 2001. – 189 с.

97.Шмагайло Ростислав Т. Мистецька освіта в Україні середини Х1Х – середини ХХ ст.: Структурування, методологія, художня позиція. – Львів: Укр. технології, 2005. – 526 с.

98.Шпенглер Освальд. Закат Европы. – Минск: Харвест; М.: АСТ, 2000.- 1373 с.

99.Энциклопедия живописи. – М.: АСТ, 1999.- 799 с.

100.Энциклопедия импрессионизма. М.: Респ., 2005. – 293 с.


ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ


Культура (від лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну культуру суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного й суспільного життя є його духовною культурою.

Анімізм (від лат. аnima, animus – душа, дух) – віра в існування душ і духів, які нібито управляють усім матеріальним світом.

Релігія (від лат. religio – побожність, святиня) – органічний елемент культури будь-якого народу; одна із форм духовно-практичного освоєння світу, що ґрунтується на вірі в існування Бога чи богів, надприродного.

Готика (від лат. gotico – готський) – художній стиль середньовічного мистецтва в країнах Західної і Центральної Європи Х11-ХV ст. Найяскравіше виявився в культовій архітектурі. Для нього характерне устремління споруди вгору за рахунок гострих шпилів, великі вікна, прикрашені вітражами, численні гостроконусні арки, багатство скульптур, оздоб, що надавало готичним соборам легкості й динамічності.

Гуманізм (від лат. humanus- людяний, людський) – 1) прогресивний ідейний напрям культури епохи Відродження, що утверджував право людини на земне щастя, боровся за визволення науки й людської особистості від церковних обмежень; 2) ставлення до людини як до найвищої цінності, захист її права на свободу, щастя, всебічний розвиток і вияв своїх здібностей.

Відродження, Ренесанс – епоха в історії культури країн Європи, перехідна від середньовічної культури до культури Нового часу (в Італії Х1V – XV1 ст., в інших країнах ХV-XV1 ст.). Прикметні риси – антиклерикальна спрямованість, гуманізм, звернення до античної спадщини, прагнення її відродження й переосмислення на основі нової буржуазної ідеології, що зароджувалася.

Просвітництво – ідейний і громадський рух в країнах Європи, що стали на шлях капіталістичного розвитку, охоплює період ХV11-XV111 ст. Його представники прагнули перебудувати усі суспільні відносини на основі розуму, рівності, справедливості. Вони планували здійснити таку перебудову шляхом розповсюдження передових ідей, знань, освіти, а також поліпшення морального стану суспільства.

Бароко (від лат. barocco – дивний, химерний) – стиль в архітектурі й мистецтві кінця ХV1 – середини XV111 ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композицій.

Класицизм (від лат. classicus – взірцевий) – один із основних напрямів у європейській літературі й мистецтві XV11 – XV111 ст., зразком для якого було класичне (давньогрецьке і давньоримське ) мистецтво.

Романтизм (франц. romantisme) – ідейно-художній напрям у літературі, мистецтві європейських країн у кінці XV111- на початку Х1Х ст. Його послідовники протиставляли дійсності, що їх не задовольняла, нові, багато в чому умовні, суспільні ідеали. Вони відмовилися від культу розуму, що проповідувався класицизмом, і ввели в свої твори нових героїв – самотніх бунтівників. Сюжетами частіше за все обиралися виняткові події. “Незвичайні герої діяли у незвичайних обставинах “ – так можна сформулювати основний принцип романтичного мистецтва.

Реалізм (від лат. realis – суттєвий, дійсний) – у літературі й мистецтві прагнення її представників до правдивого, об’єктивного відображення дійсності, відтворення в їхніх творах типових характерів героїв, які діють за типових обставин.

Модернізм (фран. moderne – новітній, сучасний) – загальна назва течій у мистецтві й літературі ХХ ст., яким властиві заперечення реалізму, суб’єктивізм у художній творчості, пошуки нових мистецьких форм.


Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: