Удосконалення технології виробництва товстолистової сталі в умовах стану 2250 ВАТ "АМК" з метою підвищення якості

Рис. 5.1 – Діаграма
для продуктів
згорання (
)
Розрахунок теоретичної температури горіння.
Парціальний тиск водного пару:
![]()
Парціальний тиск вуглекислого газу
![]()
У першому
наближенні
задаємося
значенням
теоретичної
температури
на 100 – 150 °С менше
калориметричної
температури
горіння:
![]()
Ступінь
дисоціації
та
при
даних умовах.
Методом лінійної інтерполяції
При
-
![]()
При
-
![]()
для
![]()

При
-
![]()
При
-
![]()
для
![]()

![]()
![]()
Загальна ентальпія продуктів згорання з урахуванням дисоціації складе:
![]()
Одержана
крапка вище
за криву на
діаграмі
,
тому в другому
наближенні
приймаємо
![]()
Методом лінійної інтерполяції
При
-
![]()
При
-
![]()
для
![]()

При
-
![]()
При
-
![]()
для
![]()

![]()
![]()
Загальна ентальпія продуктів згорання з урахуванням дисоціації складе:
![]()
Наносимо
точку на діаграму.
З'єднуємо отримані
точки прямою
і на перехрещені
з кривою діаграми
отримуємо
значення ентальпії
що відповідає
теоретичній
температурі
![]()
Дійсна температура
горіння:
![]()
Прийнявши
пірометричний
коефіцієнт
рівним
знаходимо
дійсну температуру
газів:
![]()
5.2. Визначення часу нагріву металу
Температура
газів, що йдуть
середня температура
в томильній
зоні повинна
бути на 50°С вище
за температуру
нагріву металу
= 1240 + 50=1290°С.
Оскільки основним призначенням методичної зони є повільний нагрів металу до стану пластичності, то температура центру металу при переході з методичної зони в зварювальну повинна бути 400-500°С.
Різниця
температур
між поверхнею
і серединою
заготівки для
методичної
зони може прийматися
,
де S – товщина,
що прогрівається.
Оскільки в
методичній
зоні відбувається
двосторонній
нагрів, то можна
прийняти:
отже:
тобто приймаємо
температуру
поверхні заготівки
в кінці методичної
зони рівною
500°С.
Визначаємо орієнтовні розміри печі при дворядному розташуванні заготівок. Ширина печі рівна [7]:
![]()
По конструктивних міркуваннях висоту печі приймаємо рівною в томильній зоні 1,65 м, в зварювальній 2,8 м, в методичній зоні 1,6 м.
Знаходимо ступені розвитку кладки (на 1 м довжини печі).
Для методичної зони:
![]()
Для зварювальної зони
![]()
Для томильної зони
![]()
Визначаємо ефективну довжину променя
![]()
Методична зона

Зварювальна зона

Томильна зона

Визначення часу нагріву металу в методичній зоні.
Знаходимо
ступінь чорноти
димових газів
при середній
температурі
.
Парціальний тиск СО2 і Н20 рівний:
![]()
![]()
![]()
![]()
По номограмах визначаємо
![]()
![]()
![]()
Тоді:
![]()
Приведений ступінь чорноти даної системи рівний:

де
– ступінь розвитку
кладки;
– ступінь
чорноти металу,
приймаємо![]()

Середній по довжині методичної зони коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням визначається:

де
– коефіцієнт
випромінювання
абсолютно
чорного тіла,
![]()
– температура
газів та металу
відповідно
на початку та
при кінці періоду
нагріву у методичній
зоні, °К.


Визначаємо
температурний
критерій
і критерій
![]()

Для середньовутлецевої сталі при середній по масі температурі металу:
![]()