Теоретичні основи теплотехніки
Друний закон термодинаміки
1. Друний закон термодинаміки встановлює максимально можливу границю пертворенн2я:
1. теплоти в роботу; 2. риску в роботу; 3. густини потоку в роботу;
4. теплоти;
2. Робота в термодинамічних процесах можлива в результаті:
1. зміни внутрішньої енергії; 2. зміни тиску; 3. зміни об’єму;
4. зміни середовища;
3. Цикл, в результаті якого одержується позитивна робота, називається:
1. прямим циклом; 2. зворотнім циклом; 3. оборотнім циклом;
4. змішаним циклом;
4. Співвідношення між питомими кількостями теплоти і питомою роботою визначається:
1. першим законом термодинаміки g1-g2=u2-u1+L;
2. другим законом термодинаміки g1-g2=u2-u1+L;
3. термодинамічними законами; 4. станом тіла
5. Термічний коефіцієнт корисної дії:
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
6. Степінь досконалості зворотнього циклу визначається холодильним коефіцієнтом:
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
7. Термічний коефіцієнт циклу Карно:
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
8. В зворотному процесі робоче тіло від т.1 розширюється до т.4 по адіабаті 1-4 без теплообміну з зовнішнім середовищем:

1. по адіабаті 1-4 без теплообміну з зовнішнім середовище
2. по ізохорі 1-4 без теплообміну з зовнішнім середовище
3. по ізотермі 1-4 без теплообміну зовнішнім середовище
4. по ізобарі 1-4 без теплообміну з зовнішнім середовище
9. В зворотному процесі робоче тіло
від т.4-3 підводиться тепло q2 по :
1. ізотермі;
2. ізобар;
3. ізохорі;
4. адіабаті
10. Для адіабатного процесу розшир енняі стиснення відповідн о маємо
1.
;
2.
;
3.
;
4.

Аналіз основних термодинамічних процесів ідеального газу
1. Вираз першого закону термодинаміки для ізохорного процесу:
1. qυ=∆u; 2. qυ=∆t; 3. qυ=∆Р; 4. qυ=∆Q;
2. Вираз першого закону термодинаміки для ізобарного процесу:
1. dgp=dh; . dgp=dТ; 3. dgp=dV; 4. dgp=∆u;
3. В ізохорному процесі dυ=0 і робота:
1. не виконується lυ=0; 2. виконується lυ≠0; 3. не виконується lυ>0; 4. виконується lυ<0;
4. Теплота в ізохорному процесі тільки на зміну:
1. внутрішньої енергії qυ=∆u= Сυm(t2-t1); 2. внутрішньої енергії qυ=du= Сυm(t2-t1);
3. внутрішньої енергії qυ=∆u= Сυm(t-t); 4. внутрішньої енергії qυ=∆h= Сυm(t2-t1);
5. Рівняння стану двох точок ізобарного процесу:
1. pυ1=RT1; pυ2=RT2; 2. p=RT1, p=RT2;
3. pυ1=RT; pυ2=RT; 4.1 υ=RT1; υ=RT2;
6. Заміна ентальпії в ізобарному процесі визначається:
1.
;
2.
3.
4.
;
7. Кількість теплоти в ізобарному процесі рівна зміні:
1. qp=Cpm(t2-t1)=∆h; 2. qp=∆u; 3. qp=∆h∆T; 4. qp=∆u =Cpn(t2-t1);
8. Теплота необхідна для здійснення ізотермічного прцесу:
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
9. Зміна ентропії в ізотермічному процесі:
1.
;
2.
;
3.
;
4.
![]()
10. Адіабатним називається такий процес, при якому робоче тіло не обмінюється теплотою з:
1. навколишнім середовищем g=0, dg=0; 2. навколишнім тілом;
3. навколишнім тиском; 4. навколишнім об’ємом;
11. Рівняння адіабатного процесу:
1. k∙lnυ+lnp=0; 2. k∙lgυ+lgp=0; 3. k∙lnυ-lnp=0; 4. k∙lgυ-lgp=0;
12. Робота в адіабатному процесі:
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
13. В TS координатах адіабата зображається:
1. вертикальною прямою; 2. горизонтальною прямою;
3. гіперболою; 4. параболою;
14. В TS координатах ізобара зображається
1. логарифмічною кривою; 2. горизонтальною кривою;
3. вертикальною кривою; 4. похилою;
Перший закон термодинаміки для потоку відкритої термодинамічної системи
1.Умова нерозривності потоку полягає в однаковості масової витрати m робочого тіла в будь-якому січенні:
1) m=F∙c/γ=const; 2) m=F∙l/ν=const; 3) m=F∙c/V=const; 4) m=F∙ ν /c=const.
2.Під відкритими розуміють термодинамічні ситеми, які крім обміну теплотою і роботою з навколишнім середовищем допускають ще й обмін:
1) масою; 2) об’ємом; 3) тиском; 4) швидкість.
3. Теплота ,яка надається тілу в процесі його проходження по каналу,
складається з:
1) зовнішньої теплоти і теплоти тертя; 2) зовнішньої теплоти; 3) теплоти тертя.
4. У теплообмінному
апараті для
,
тому:
1)
2)
3)
4)
.
5. У теплового
двигуна, як
правило
тому
1)
2)
3)
;
4)
.
6. У компресора
процес стиснення
газу проходить
без теплообміну
з навколишнім
середовищем.
то
1)
2)
3)
4)
.
7.Канали в яких проходить збільшення швидкості газу, називаються:
1) соплами; 2) дифузорами; 3) турбінами.
8. масові витрати газу m через сопло:
1) m=f∙С2/V2; 2) m=f∙С2 ; 3) m=f∙С2∙V2; 4) m=f∙V.
9. Критична швидкість, це:
1)
2)
![]()
3)
4)
.
10. Дроселюванням називається необоротний процес, в якому тиск при проходженні газу через вузький отвір:
1) зменшується; 2) збільшується; 3) без змін; 4) без здійснення зовнішньої роботи.
11. Коефіцієнт
корисної дії
каналу, це відношення
дійсної кінетичної
енергії робочого
тіла
до:
1) теоретичної; 2) досліджуваної; 3) експериментальної. 4) витікаючої
12. Швидкість поширення звуку в середовищі, це:
1)
; 2)
;
3)
; 4)
.
Променистий теплообмін
1.Променистий теплообмін це:
1) процес поширення теплоти за допомогою руху електронів; 2) процес поширення теплоти за допомогою мікрочастинок речовини; 3) процес поширення теплоти за допомогою електромагнітних хвиль; 4) процес поширення теплоти за допомогою руху елементарних астинок.
2.Густиною теплового потоку при променистому теплообміні називається:
1) тепловий потік, який відповідає вузькому інтервалу хвиль від λ до λ+dλ
2) тепловий потік, який відповідає всьому спектру від 0 до ∞;
3) тепловий потік, який випромінюється перпендикулярно до поверхні;
4) тепловий потік, який випромінюється з одиниці поверхні по всіх напрямках напівсферичного простору.
3.Коефіцієнт поглинання, це:
1) відношення пропущеної енергії до відбитої; 2) відношення поглинутої енергії до відбитої; 3) відношення поглинутої поверхні до падаючої;
4.Ефективне випромінювання, це:
1)
2)
3)
4)
![]()
5.Закон Планка для променистого теплообміну має вигляд:
1)
2)

3)
4)

6. Згідно закону Віна, максимальна інтенсивність випромінювання спостерігається при:
1) λmax=0; 2) λmax ∙T = 2,898∙10 -3 м ∙ к; 3) λmax ∙T = 3∙10 8 м ∙ к; 4) λmax= 1,4 м ∙ к.
7.Густина інтегрального випромінювання для абсолютно чорного тіла визначається за формулою:
1)
2)
3)
4)
![]()
8.Згідно закону Кіргофа відношення густини потоку випромінювання сірого тіла до його поглинаючої здатності
1) Залежить від природи тіла;
2) не залежить від природи тіла і рівне густині потоку випромінювання абсолютно чорного тіла при тій же температурі;
3) залежить від природи тіла і рівна коефіцієнту поглинання абсолютно чорного тіла;
4) не залежить від природи тіла і рівне коефіцієнту поглинання абсолютно чорного тіла.
9. Приведений коефіцієнт поглинання між двома плоско паралельними тілами рівний:
1)

2)
3)
4)
10. Густину теплового потоку між двома плоско паралельними стінками можна визначити за рівнянням:


1) 2)


Теплопровідність
1.При теплопровідності передача тепла проходить за рахунок:
1) руху мікрочастинок речовини; 2) руху і взаємодії елементарних частинок;
3) електромагнітних хвиль; 4) дотику тіл з різною температурою.
2.В загальному вигляді температура тіла:
1) є функцією координат і часу; 2) є функцією координат;
3) залежить від коефіцієнту теплопровідності; 4) є функцією часу.
3.Ізотермічна поверхня це:
1) поверхня: з різною температурою; 2) поверхня паралельна граничним поверхням тіла;
3) поверхня, всі точки якої мають однакову температуру; 4) поверхня, в якій коефіцієнт теплопровідності має постійне значення.
4.Градієнт температури це:
1) зміна температури протягом певного часу,
2) границя відношення зміни температур між двома ізотермічними поверхнями до віддалі між ними, взятій по нормалі;
3) зміна температури між двома граничними поверхнями тіла;
4) зміна коефіцієнту теплопровідності тіла в різних точках.
5.Густина теплового потоку - це відношення теплового потоку до:
1) одиниці площі; 2) одиниці температури; 3) одиниці часу; 4) одиниці об'єму.
6.Закон Фур'є має вигляд:
1)
2)
3)
4)
![]()
7. Коефіцієнт теплопровідності залежить від;
1) структури, густини, температури, вологості і тиску; 2) густини, температури, тиску;
3) густини, температури, вологості; 4)структури, температури, вологості і тиску.
8. Диференціальне рівняння теплопровідності:
1)
2)

3)
4)

9. Граничні умови бувають:
1) трьох родів; 2) двох родів; 3) чотирьох родів; 4) пґяти родів.
10. Що таке а:
1) коефіцієнт температуропровідності; 2) коефіцієнт теплопровідності;
3) коефіцієнт тепловіддачі; 4)коефіцієнт теплопередачі.
11. Оператор Лапласа це:
1)
2)
3)
4)
![]()
12. Теплопровідністю плоскої стінки називають:
1)
2)
3)
4)
![]()
13. Опором теплопровідності одношарової стінки називають:
1)
2)
3)
4)
![]()
14. Тепловий потік через плоску стінку має вигляд:
1)
2)
3)
4)
![]()
15. Тепловий потік для багатошарової стінки має вигляд:
1)
2)
3)
4)

Конвективний теплообмін
1.Конвекцією називається процес поширення теплоти за допомогою:
1) мікрочастинок речовини; 2) макрочастинок речовини; 3) електромагнітних хвиль; 4) руху електронів.
2.Критерій Прандгля характеризує:
1) теплофізичні характеристики речовини; 2) режим руху речовини; 3) тепловіддачу в пограничному шарі;
4) зміну температури тіла протягом часу.
3.Критерій Прандтля можна визначити за формулою:
![]()
1)
2)
![]()
3) 4)
4.Критерій Рейнольдса характеризує:
1) режим руху речовини; 2) теплообмін в пристінному шарі;
3) нестаціонарні явища теплопровідності; 4) теплообмін при вільній конвекції.
5.Критерій Рейнольдса визначається за рівнянням:
1)
2)
![]()
![]()
3)
4)
6.Критерій Грасгофа характеризує:
1) режим руху речовини при вимушеній конвекції; 2) теплообмін в пограничному шарі;
3) кінематичну подібність явищ при вільній конвекції; 4) нестаціонарні процеси теплопровідності;
7.Критерій Грасгофа можна визначити за рівнянням:
![]()
1)
2)
![]()
3)
4)
8.Перша теорія подібності формулюється так:
1) подібні між собою фізичні явища мають однакові критерії подібності;
2) подібні між собою фізичні явища мають різні критерії подібності;
3) залежність між фізичними явищами можна представити у вигляді залежності між числами подібності; 4) подібні між собою явища мають рівні між собою фізичні величини.
9.Друга теорія подібності формулюється так:
1) залежність між фізичними величинами можна представити у вигляді залежності між числами подібності, складеними із цих величин;
2) залежність між фізичними величинами необхідно знаходити експериментальним шляхом;
3) залежність між фізичними величинами необхідно встановити шляхом розв'язку диференційних рівнянь;
4) залежність між фізичними величинами можна встановити із умов однозначності диференційних рівнянь.
10.Вкажіть неправильне твердження:
1) обов' язковою умовою подібності явищ є геометрична подібність;
2) подібні явища описуються однаковими по формі і змісту диференційними рівняннями;
3) при аналізі подібних явищ співставляти між собою можна тільки однорідні величини;
4) для подібних явищ всі фізичні величини, взяті в відповідних точках простору і часу, рівні.
11.Критеріальне рівняння вимушеної конвекції має вигляд:
1)
2)
3)
4)![]()
Аналіз циклів теплових двигунів
1. Теплові установки поділяються на – двигуни, в яких здійснюється прямий цикл з віддачею роботи зовнішньому споживачу і на установки, які працюють по зворотньому циклу, з затратою роботи, яка підводиться ззовні:
1. теплові, холодильні; 2. особливі, захолоджувальні; 3. холодильні, особливі; 4. холодильні, теплові;
2. Теплові двигуни можна розділити на:
1. 3 групи; 2. 2 групи; 3. 4 групи; 4. 5 груп;
3. Двигуни внутрішнього згоряння, в яних процес підводу теплоти і перетворення її в роботу проходить в:
1. середині циліндра двигуна; 2. камері згоряння; 3. поршні двигуна; 4. ззовні циліндричного двигуна;
4. Степінь досконалості теоретичних циклів повністю характеризуються величиною термічного ККД, а саме:
1. ηt=l0/gi=1-g2/g1; 2. ηt=l0/gi=1+g2/g1; 3. ηt=l0/gi=1-g1/g2; 4. ηt=l0/gi=1-g1
5. Ефективнысть реального необоротнього циклуоцынюэться внутрышным ККД, а саме:
1. ηt=lі/g1; 2. ηt=l/g; 3. ηt=l1/g1; 4. ηt=lі/g2
6. Ефективним ККД