Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Механізм приводу поршневого насосу

Механізм приводу поршневого насосу

src="http://xreferat.ru/image/76/1307065780_185.gif" alt="Механізм приводу поршневого насосу" width="28" height="36" align="BOTTOM" border="0" /> і Механізм приводу поршневого насосу. Оскільки Механізм приводу поршневого насосу, то від основи евольвенти до кола западин проводимо радіальний відрізок, а потім біля основи зубця робимо закруглення радіусом 0,38m. Оскільки Механізм приводу поршневого насосу, то одержуємо точку перетину кола западин з евольвентою, а потім біля основи робимо закруглення радіусом 0,38m.

Будуємо ділильні кола, одержуємо точку перетину ділильного кола з евольвентою. Від цієї точки відкладаємо вліво дугу, яка рівна половині товщини зубця і через одержану точка проводимо вісь симетрії зубця.

Таким самим способом віддзеркалюємо інші точки евольвенти. В результаті отримуємо зубець колеса, по якому вирізаємо з твердого паперу шаблон, яким користуємося при побудові інших зубців. Аналогічно будуємо зубці 2-го колеса. Обов’язковим є побудова трьох зубців кожного колеса.

Робочі ділянки профілів зубців

Ті ділянки профілів зубців, які беруть участь в зачеплені, називають робочими. Для того щоб знайти ці ділянки потрібно через точку а із центром О1 провести дугу радіусом О1а до перетину в точці А1 з профілем зубця першого колеса і через точку b із центра О2 проводимо дугу радіусом О2b до перетину з профілем зубця другого колеса. Ділянки А1В1 і А2В2 профілів зубців є робочими ділянками профілів. Для позначення на креслені цих ділянок, потрібно провести лінії паралельні А1В1 і А2В2 на відстані 1.5-2 мм і заштрихувати смужки, які отримали. Довжини робочих ділянок не є однакові, оскільки спряжені профілі зубців перекочуються один по одному з проковзуванням.

Дуга зачеплення

Кожну з дуг початкових кіл, які перекочуються одна по одній під час зачеплення однієї пари спряжених профілів, називають дугою зачеплення.

Для її побудови через крайні точки А1 і В1 робочої ділянки першого колеса проводимо по направленню ввігнутості нормалі А1а′ і В1b′ до цього профілю. Знаходимо точки а1 і b1 перетину цих нормалей з початковим колом першого колеса. Дуга а1b1 є дугою зачеплення на початковому колі першого колеса. Аналогічно будуємо дугу зачеплення а2b2 на початковому колі другого колеса.

Довжину k дуги зачеплення визначають за формулою Механізм приводу поршневого насосу де L – довжина активної частини лінії зачеплення (Механізм приводу поршневого насосу).

Для визначення дуги зачеплення графічним шляхом потрібно через крайні точки а і b активної лінії зачеплення провести перпендикуляри до неї до перетину в точках а′ і b′ з загальною дотичною до початкових кіл. Відрізок а′b′ рівний довжині k дуги зачеплення.

Визначення якісних показників зачеплення

Коефіцієнти перекриття ε

Коефіцієнтом перекриття називають відношення довжини Механізм приводу поршневого насосу дуги Механізм приводу поршневого насосузачеплення до довжини кроку Механізм приводу поршневого насосу на основних колах коліс:


Механізм приводу поршневого насосу

Оскільки Механізм приводу поршневого насосу, то


Механізм приводу поршневого насосу


де М – масштаб побудови зачеплення.

Цією формулою зручно користуватись, оскільки зачеплення двох коліс вже викреслено і довжину L(Механізм приводу поршневого насосу) можна виміряти.

Коефіцієнт перекриття не повинен бути більшим двох.

Цією формулою зручно користуватись, так як зачеплення двох коліс вже викреслено і довжину LМеханізм приводу поршневого насосу можна виміряти.

Коефіцієнт перекриття можна визначити також за формулою


Механізм приводу поршневого насосу


Коефіцієнт перекриття не повинен бути меншим одиниці.

Коефіцієнт відносного ковзання

Характеристикою шкідливого впливу проковзування є коефіцієнти λ1 і λ2 відносного ковзання, які визначаються за формулами


Механізм приводу поршневого насосу


де е = N1N2 – довжина теоретичної лінії зачеплення,

Механізм приводу поршневого насосу


де х – відстань від точки N2 відраховуємо в напрямку до точки N1.

Користуючись цими формулами, складаємо таблицю значень λ1 і λ2. Для прикладу, якщо х =10мм, то


Механізм приводу поршневого насосу


Всі інші значення λ1 і λ2 , можна подати у вигляді таблиці 1.


Таблиця 7. – Значення коефіцієнтів відносного ковзання

х ,мм 0 10 20 Р 30 40 50 60 70 78
λ1 -∞ -2,13 -0,33 0 0,26 0,56 0,74 0,86 0,95 0
λ2 1 0,68 0,24 0 -0,48 -1,32 -2,93 -6,33 -18,25 -∞

Користуючись даними таблиці 1. будуємо діаграми Механізм приводу поршневого насосу=f(x) і Механізм приводу поршневого насосу=f(x).


Механізм приводу поршневого насосу 1/мм.


Для того щоб виділити ті частини діаграм, які вказують значення λ1 і λ2 для робочих ділянок профілів, потрібно через точки a i b провести перпендикуляри до лінії зачеплення, які відокремлюють на діаграмах шукані ділянки (заштриховані на креслені).

Коефіцієнт питомого тиску

Цей коефіцієнт знаходиться при розрахункові зубців коліс на контактну міцність і визначається за формулою:

Механізм приводу поршневого насосу,


де m - модуль зачеплення, Механізм приводу поршневого насосу.

При х = 10мм


Механізм приводу поршневого насосу


Таблиця 8. - Значення коефіцієнтів питомого тиску

х,мм 0 10 20 Р 30 40 50 60 70 78

Механізм приводу поршневого насосу

-Механізм приводу поршневого насосу

1,04 0,61 0,54 0,49 0,46 0,5 0,65 1,26

-Механізм приводу поршневого насосу


Користуючись цими даними будуємо діаграму Механізм приводу поршневого насосув масштабі Механізм приводу поршневого насосу Механізм приводу поршневого насосу 1/мм.

Синтез та кінематичний аналіз планетарного механізму

Задача

Виконати синтез планетарної передачі, яка входить до складу приводу (рис.1), за такими вихідним даними:

частота обертання електродвигуна: Механізм приводу поршневого насосу об/хв;

частота обертання кривошипа робочої машини: Механізм приводу поршневого насосу об/хв;

кількість зубців коліс: Механізм приводу поршневого насосу, Механізм приводу поршневого насосу;

модуль планетарного механізму Механізм приводу поршневого насосумм.

Визначаємо передаточне відношення планетарного редуктора Механізм приводу поршневого насосу.

Оскільки передаточне відношення від двигуна до робочої машини

Механізм приводу поршневого насосу

Механізм приводу поршневого насосу

Механізм приводу поршневого насосу,

Механізм приводу поршневого насосу.

Механізм приводу поршневого насосу то Механізм приводу поршневого насосу


Механізм приводу поршневого насосу

Рисунок 10.-Схема приводу


Безмашинний розрахунок числа зубців планетарного редуктора

Задаються числом зубців малого центрального колеса 1 так, щоб було

Z1 і 18. При цьому , для забезпечення умови складання Z1 повинно бути кратним числу сателітів . Найбільш вигідне число сателітів n=3 . Тоді , при кратному n значення Z1

З умови забезпечення передаточного відношення визначають число зубів Z2

Великого (короного) центрального колеса:


Механізм приводу поршневого насосу


При цьому значення Z2

Закругляють до числа , кратного числусателітів , і щоб Z2

Задовільняло умові правильності зачеплення .


Механізм приводу поршневого насосу


Де N- ціле число.

де u1H - передаточне відношення редуктора;

p - ціле число повних обертів водила;

З умови співвісності вибирають число зубів сателіта


Механізм приводу поршневого насосу.


Перевіряємо на умову сусідства.


Механізм приводу поршневого насосу ,


де k - кількість сателітів;

сусідства виконується.

Отже, Z1=18, Z2=63, Z3=144.

Синтез планетарного механізму з застосуванням ЕОМ (Додаток Б).

Приймаємо:

- планетарна передача за схемою 1;

- кількість сателітів К =3;

- допустима похибка величини U3H : E = 3%;

- модулі коліс: m1 = m2 = 3 мм;

- зона пошуку Z1 min = 18, Z1 max = 50; Z2 min = 20, Z2max = 60.

Аналіз результатів синтезу на ЕОМ

Прийняті вихідні дані задовольняють декілька варіантів механізмів (див. Додаток Б), серед яких найменші розміри будуть у планетарного редуктора з числами зубців коліс:


Z1 = 18, Z2 = 63, Z3 = 144.


Визначаємо фактичне передаточне відношення:

U1HФ =1-U13H = 1+ z3/z1 = 1+144/18 =9


Кінематичний аналіз планетарного механізму

А. Визначаємо значення абсолютних Механізм приводу поршневого насосу і відносної Механізм приводу поршневого насосу кутових швидкостей ланок аналітичним методом:


Механізм приводу поршневого насосу рад/с;

Механізм приводу поршневого насосу рад/с.


Для обчислення Механізм приводу поршневого насосускористаємось формулою Вілліса:


Механізм приводу поршневого насосу, де Механізм приводу поршневого насосу.


Звідки:


Механізм приводу поршневого насосу рад/с.

Кутова швидкість блоку сателітів відносно водила:


Механізм приводу поршневого насосу рад/с.


Б. Графічний метод визначення кутових швидкостей

Визначаємо розміри планетарного механізму:


Механізм приводу поршневого насосу мм;

Механізм приводу поршневого насосу мм;

Механізм приводу поршневого насосу мм.


Визначаємо коефіцієнт корисної дії (ККД).

При ведучому колесі і U1H > 1 приймаємо ККД пари зубчастих коліс оберненого механізму Механізм приводу поршневого насосу Тоді


Механізм приводу поршневого насосу [8]


ККД планетарного механізму визначаємо за формулою [8]


Механізм приводу поршневого насосу.


Схему механізму викреслюємо з масштабним коефіцієнтом ml=r1/L(r1)=0.027/10.8=0.0025 м/мм.

Графічний метод зводиться до побудови трикутника лінійних швидкостей кожного колеса і находження з них ωі.

Колова швидкість колеса Z1:

VА = ω1Чr1 = 146.6Ч0.027=3.96м/с.


Пряма ОА′ утворює з вертикаллю кут Механізм приводу поршневого насосу і є лінією розподілу швидкостей точок на радіусі колеса Механізм приводу поршневого насосу. Колесо Механізм приводу поршневого насосу є нерухоме, тому через точку O проходить вісь миттєвого обертання блока сателіта з колесом Механізм приводу поршневого насосу.

На блоці коліс відомі швидкості точок O і B, тому B’A’ є прямою розподілу швидкостей для коліс Механізм приводу поршневого насосу і Механізм приводу поршневого насосу, які утворюють кут Механізм приводу поршневого насосу з вертикаллю. Швидкість осі О2 колеса виражається відрізком BB’. З’єднуючи точку B’ і вісь О, знаходимо пряму розподілу швидкостей для водила Н, яка утворює кут Механізм приводу поршневого насосуз вертикаллю.

Для отримання наочного уявлення про кутові швидкості коліс планетарного механізму будуємо діаграму кутових швидкостей.

Проводимо довільну горизонтальну лінію. З точки F, яка відкладається на довільній відстані від цієї лінії, під відповідними кутами Механізм приводу поршневого насосу, Механізм приводу поршневого насосу, Механізм приводу поршневого насосу до вертикалі, проводимо промені до перетину з цією лінією. Отримуємо точки перетину d, c, b, a, які визначають відрізки dc, cb, ca, довжина яких пропорційна кутовій швидкості відповідних ланок.

Масштаб залежить від довжини відрізка cF.

Довжина вектора (АA′) колової швидкості VA прийнята 60 мм, а відрізок (cF) = 30мм.

Тоді масштабний коефіцієнт:


mv = VA / (A′1A1) = 3.96/60=0.066(м/с)/мм.


На кресленні діаграми кутових швидкостей коліс знаходимо масштабний коефіцієнт Механізм приводу поршневого насосу, що розраховується за формулою:

Механізм приводу поршневого насосу Механізм приводу поршневого насосу;

Механізм приводу поршневого насосуМеханізм приводу поршневого насосу.


З креслення знаходимо довжини відрізків:


cd =-23.89 мм, ca = 164.01 мм, cb = 18.41 мм.


Визначаємо кутові швидкості всіх ланок графічним методом:


Механізм приводу поршневого насосу рад/с;

Механізм приводу поршневого насосу рад/с;

Механізм приводу поршневого насосу рад/с;

Механізм приводу поршневого насосурад/с.

6. Визначення похибок при визначенні кутових швидкостей отриманих графічним і аналітичним методами


Механізм приводу поршневого насосу;

Механізм приводу поршневого насосу;

Механізм приводу поршневого насосу;

Механізм приводу поршневого насосу

Література


1.Артоболевський И.И. Теория механизмов и машин. – М: Наука, 1988. – 640 с.

2.Теория механизмов и машин / Фролов К.В., Попов С.В. Мусатов А.К. и др.; Под ред. К.В.Фролова.–М.: Высш. шк., 1987.–496с.

3.Заблонский К.И., Белоконев И.М., Щекин Б.М. Теория механизмов и машин.–К.: Вища школа, 1989.–370с.

4.Курсовое проектирование по теории механизмов и машин / Кореняко А.С., Кременштейн Л.И., Петровский С.Д. и др.; Под ред. А.С. Кореняко.–К: Вища школа, 1970.–330с.

5. Попов С.А., Тимофеев Г.А. Курсовое проектирование по теории механизмов и машин.–М.: Высш. шк., 1998.–351с.

6. Курсове проектування з теорії механізмів і машин: навчальний посібник / Є.І.Крижанівський, Б.Д.Малько, В.М.Сенчішак та ін.–Івано-Франківськ: 1996.–357с.

7. Теорія механізмів і машин. Механічні передачі: Навч. посібник І.І.Вишенський.–К.: НМКВО, 1992.–356с.

8. Мохнатюк А.І. Синтез кулачкових механізмів на ЕОМ: Навч. посібник.–К.: НМКВО, 1992.–188с.

9. Синтез планетарних передач на ЕОМ. Навчальний посібник до курсового проектування з дисципліни “Теорія механізмів і машин “ / А.І. Мохнатюк.–Вінниця: ВДТУ, 1997.–73с.

10. Кіницький Я.Т. Теорія механізмів і машин. Підручник.–К.: Наукова думка, 2002.–660с.

11. Вірник М.М. Курсове проектування з теорії механізмів і машин.–Вінниця: ВДТУ, 2002.–230с

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: