Метод векторів та його застосування
2. ![]()
=
=![]()
![]()
=
.
3. ![]()
= ![]()
.
4.
(α
)
= α(![]()
),
α
R;
5. (
+
)
=
+
.
Формула,
аналогічна до формули /6/, має місце і в просторі
. Справді, нехай в
ортонормованому базисі простору
задано вектори
(
,
),
(
,
). Тоді, користуючись
властивостями 1–5, дістанемо: ![]()
= (![]()
+ ![]()
)(![]()
+
![]()
)=
+ (![]()
+ ![]()
)![]()
+ ![]()
![]()
= ![]()
+ ![]()
. Отже, ![]()
= ![]()
+
![]()
/7/
З означення скалярного добутку і /6/, /7/ випливають такі формули для обчислення косинуса кута між векторами:
– у
просторі
:
cos(
,
) =
;
– в просторі
:
cos(
,
) =
.
Векторна алгебра може ефективно використовуватися для розв’язування задач елементарної геометрії.
Практична частина
Задача
1.
Довести, що коли точка D ділить відрізок AB у відношеннях m: n, а C – довільна точка
площини, то
/*/.

Доведення: Введемо позначення:
AD: DB = m: n;
=
;
=
.
|| ![]()
![]()
= ![]()
, але
=
–
,
=
–
, тому
–
= ![]()
– ![]()
.
Звідси
(1 +
)
=
+ ![]()
, і остаточно
= ![]()
+ ![]()
, що і треба було
довести.
Задача
2.
Якщо точки M і N належать відрізкам AB і CD, та AM: MB = CN: ND = m: n, то виконується
рівність
= ![]()
+
![]()
.
Доведення:
за умовою та за формулою, що була доведена в задачі 1, маємо:
=![]()
+![]()
=
(
+
)+
(
+
)=
+
+
(m
+
n). Вираз m
+n
=
, отже ми довели,
що і треба було довести.
Задача 3. У трикутнику ABC точка O – центр
описаного кола, H – точка перетину його висот. Довести, що
.
Доведення: за умовою
(за означенням скалярного добутку). Проте,
,
, тому (
)(
)=0 /1/. Крім того,
(
)(
)=0 /2/ (як радіуси
описаного кола). Віднімаючи /2/ від /1/, матимемо (
)(
–
) = 0. Аналогічно з умов
= 0 і
, маємо (
)(
–
)
= 0. Оскільки ![]()
![]()
і ![]()
![]()
, то вектор,
перпендикулярний до кожного з них, може бути тільки нульовим, тобто
–
= 0. Звідси
, що і треба було довести.
Задача
4. В коло вписано чотирикутник ABCD, перетинаються в точці M. Через середину S сторони CD проведено пряму SM так, що (AB)
(SM) = K. Довести, що AK: KB =
:
.
Доведення: позначимо AK: KB = x. Тоді за
формулою /*/ (див. задачу 1)
. Оскільки вектори
і
колінеарні, а точка S є серединою відрізка CD, то
. Використавши рівність MA
MC = MB
MD = k дістанемо
. Отже,
, а
. За теоремою про єдність розкладу вектора за
двома не колінеарними векторами маємо

Звідси
x =
.
Задача
5.
Дано три точки A, B, C і деяка точка O. Довести, що рівність
/#/
при A
B є необхідною і достатньою умовою
належності точок A, B, C одній прямій.
Доведення: Необхідність.
Нехай точки A, B, C належать одній прямій, тоді
. Ця
рівність рівносильна такій
.Звідси
.
Достатність. Нехай
. Тоді
або
, тому
і
колінеарні, і, отже, A, B, C належать одній
прямій.
Задача 6. Точка D належить стороні BC трикутника ABC. Довести, що
.
Доведення: за формулою /#/ маємо
. Оскільки ![]()
. Отже,
, що і
треба було довести.
Задача
7.
Довести, що косинус кута між медіанами катетів рівнобедреного трикутника
дорівнює
.
Доведення: нехай задано
рівнобедрений прямокутний трикутник OAB (OA = OB = a), точки M і N – відповідно
середини OA і OB. Розмістимо цей трикутник в прямокутну систему координат
так, щоб точка O збігалася з початком координат, а катети OA і OB лежали на
відповідних осях координат x і y. Тоді в цій системі координат матимемо A (a; 0), B (0; a), M(
; 0), N (0;
). Вектори, які збігаються з медіанами,
матимуть координати
(-a;
) і
(
;
a). Кут між
медіанами – це кут між векторами
і
,
який знайдемо за формулою: cos(
,
)
, що й треба було
довести.
Задача 8. Довести, що медіани трикутника перетинаються в одній точці і діляться нею у відношенні 2: 1, рухаючи від вершин.
Доведення: нехай
,
,
–
медіани трикутника ABC;
і
перетинаються
в точці O. Тоді
(бo
||
) і
(бо
||
). Звідси
-
=
. Враховуючи єдність розкладу вектора за
двома неколінеарними векторами
і
, знаходимо, що k = -1, – p = 1. Отже,
, то
. За умовою
, тому
, або OC:
= 2: 1 і, отже, точки C, O,