Властивості лінійних операторів та їх застосування при розв’язанні задач. Матриця лінійного оператора
Теорема
2.6. Нехай
і
– два яких-небудь
лінійних оператора
із множини
,
тоді
,
.
Доведення.
Нехай
– довільний
вектор простору
.
Зрозуміло, що
.
Будь-який вектор
множини
за означенням
добутку операторів
це вектор
.
Останній є
вектором множини
.
З цього слідує,
що має місце
включення
.
А це означає,
що
,
тобто
.
Перше твердження
теореми доведено.
Доведемо
справедливість
другого. Нехай
– довільний
вектор ядра
оператора
,
тоді
,
і, тому,
.
Це означає, що
якщо
,
то
,
тобто
.
Звідси випливає
нерівність
.
Позначимо через
розмірність
простору
.
Згідно теореми
2.4
,
.
Так як
,
то
,
тобто
.
Теорема
2.7. Нехай
– розмірність
простору
,
і
– лінійні оператори
із
,
тоді
.
Матриця лінійного оператора
Нехай
-
деякий базис
лінійного
простору
,
а
– який-небудь
лінійний оператор,
діючий із
в
.
Вектор
оператор
перетворює
в вектор
.
Вектори
простору
розкладемо
по векторах
базису
цього простору.
Побудуємо
матрицю
порядку
,
стовпці якої
складені із
координат
векторів
,
,
,
.
Матриця
називається
матрицею оператора
в базисі
.
Приклад.
Записати матрицю
тотожного і
нульового
операторів
у базисі
простору
.
Розв’язок.
Тотожний оператор
будь-який вектор
простору
приводить в
той же самий
оператор. Тому
.
А це означає,
що матриця
тотожного
оператора буде
одиничною в
будь-якому
базисі простору
.
Нульовий оператор
будь-який вектор
простору
перетворює
в нульовий
вектор, тому
матриця
цього оператора
– нульова в
будь-якому
базисі.
Із сказаного
вище випливає,
що в обраному
базисі
-мірного
простору
з кожним лінійним
оператором
можна зв’язати
квадратну
матрицю
порядку
.
Виникає питання:
чи можна кожній
квадратній
матриці
порядку
поставити у
відповідність
такий лінійний
оператор
,
матриця якого
в заданому
базисі
простору
співпадає з
матрицею
?
Стверджувальну
відповідь на
це питання дає
Теорема
3.1. Нехай
– деяка квадратна
матриця порядку