Властивості лінійних операторів та їх застосування при розв’язанні задач. Матриця лінійного оператора
Доведення.
Розглянемо
лінійний оператор
,
який вектори
базису простору
перетворює
у вектори
,
.
У базисі
оператор
,
очевидно, має
матрицю
.
Залишається
довести, що є
єдиним оператором
з матрицею.
Припустимо
протилежне,
що, крім оператора
,
існує ще лінійний
оператор
,
маючий матрицю
в базисі
.
Це означає, що
,
.
Виберемо який-небудь
вектор
простору
і розглянемо
вектори
і
.
Маємо
.
Як наслідок,
що для будь-якого
.
Звідси витікає,
що
.
Теорему доведено.
Теорема
3.2. Нехай
– матриця лінійного
оператора
в базисі
простору
.
Ранг оператора
дорівнює рангу
його матриці:
.
Доведення.
В основі доведення
лежать означення
рангу оператора
і рангу матриці:
,
ранг матриці
дорівнює рангу
системи його
стовпців.
Нехай
– який-небудь
вектор
-
мірного простору
.
Образом вектора
є вектор
.
Як бачимо, довільний
вектор образу
оператора
,
тобто множини
,
представляє
собою лінійну
комбінацію
векторів
.
Отже,
є лінійною
оболонкою
множини векторів
.
Відомо, що
розмірність
лінійної оболонки
дорівнює рангові
системи векторів,
які вони утворюють,
тому
.
За означенням
у стовпцях
матриці
оператора
розміщені
координати
векторів
у базисі
.
Отже, на основі
означення рангу
матриці
.
Таким чином,
.
Нехай
і
матриці операторів
і
в якому-небудь
базисі простору
,
тоді із способу
побудови цих
матриць витікає,
що матриці
операторів
і
,
де
і
– довільно
взяті числа,
рівні відповідно
і
.
Доведемо
справедливість
першого твердження,
як більш складного.
Дійсно, стовпці
матриці оператора
побудовані
із координат
векторів
у базисі
простору
.
Визначимо
елементи
-го
стовпця цієї
матриці, тобто
координати
вектора
.
Маємо

Звідси
видно, що довільний
елемент
матриці
оператора
дорівнює
,
тобто дорівнює
сумі добутків
елементів
-го
рядка матриці
на відповідний
елемент
-го
стовпця матриці
.
А це означає,
що
.
Твердження
доведено.
Із доведеного
твердження
і теорем 2.6, 2.7 про
ранг оператора
слідує справедливість
таких нерівностей
для двох добутків
квадратних
матриць
і
одного порядку
.
,
,
![]()
Відомо,
що необхідною
і достатньою
умовою існування
оберненого
оператора для
оператора
,
є умова
,
де
– розмірність
простору
.
Із теореми 3.2
витікає, що
остання умова
еквівалентна
вимозі: матриця
оператора
повинна бути
не виродженою.
Іншими
словами, щоб
оператор