Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"
(Н)
- при чистовій
обробці;
Вертикальна сила:
(Н)
- при напівчистовій
обробці;
(Н)
- при чистовій
обробці;
Радіальна сила:
(Н)
- при напівчистовій
обробці;
(Н)
- при чистовій
обробці;
Осьова сила:
(Н)
- при напівчистовій
обробці;
(Н)
- при чистовій
обробці;
Крутний момент на шпинделі:
(Н∙м)
- при напівчистовій
обробці;
(Н∙м)
- при чистовій
обробці;
Ефективна потужність різання:
(кВт)
- при напівчистовій
обробці;
(кВт)
- при чистовій
обробці;
Основний технологічний час на перехід згідно [п. ІІ , с. 190, 9] та [п. 2.2.6., с. 104, 4]:
,
де
(хв)
- при напівчистовій
обробці
(хв)
- при чистовій
обробці
РОЗТОЧУВАННЯ
Глибина різання:
Враховуючи раніше визначені припуски на обробку та рекомендації [карти 2.2., с.174, 4] визначаємо глибину різання для поверхонь 1 та 2 складе:
чистове розточування t3 = 0,4 мм
напівчистове розточування t2 = 1,1 мм
Інструмент:
Для обробки поверхонь 1 і 2 вибираємо розточувальні різці з пластинами з твердого сплаву за ГОСТ 9795-84 типу 4, виконання 1, позначення різця - 2142-0444 (лівий, з кутом врізання 10є).
Геометричні параметри різця:
переріз різця: hЧb = 16Ч16 мм;
довжина різця L = 63 мм;
довжина пластина l = 12 мм;
тип пластин за ГОСТ 25396-82 : 07;
головний кут в плані: φ = 60є,
допоміжний: φ1 = 35є.
Вибір матеріалу твердосплавних пластин проводимо відповідно до рекомендацій додатку [Д. 2.1., с.444, 4].
Для чорнової та напівчистової обробки деталі (СЧ20) приймається твердий сплав ВК6, Решту геометричних параметрів різця вибираємо за [Д. 2.7., с.450, 4] :
Для напівчистової обробки:
α = 6є - задній кут;
γ = 8є - передній кут;
f = 0,4 мм - ширина фаски різальної кромки;
ρ = 0,02 мм - радіус округлення різальної кромки;
rв = 0,8 мм - радіус вершини різця.
Для чистової обробки (форма передньої поверхні - без фаски):
α = 8є - задній кут;
γ = 12є - передній кут;
ρ = 0,02 мм - радіус округлення різальної кромки;
rв = 0,6 мм - радіус вершини різця.
Нормативний період стійкості за [Д. 2.10., с.459, 4] - Т = 30 хв.
Вибір подач:
Для напівчистової обробки: за [табл. 12, с.267, 13] : S = 0,18 мм/об.
Для чистового розточування отворів за [табл. 19, с.271, 4]: s = 0,05 мм/об
Швидкості різання:
Визначатимемо їх за формулами теорії різання, згідно [п. 3, с.265, 13]:
![]()
Значення коефіцієнтів в цій формулі знаходимо за [табл. 17, с.266, 13]:
![]()
Швидкісний
коефіцієнт:
,
для
чистової обробки:
;
для
напівчистової
обробки:
;
При внутрішній обробці (розточуванні) згідно рекомендацій за [табл. 17, с. 270, 13] на швидкість різання додатково водиться поправочний коефіцієнт 0,9:
Таким чином, розрахункова швидкість різання:
для напівчистового розточування:
(м/хв);
для чистового розточування
(м/хв);
Частота
обертання
шпинделя визначається
за наступною
формулою:
,
розраховані
значення уточнюємо
за паспортом
верстата:
Поверхня 1 (ш95 Н7):
-
для напівчистової
обробки:
(об/хв);
об/хв;
-
для чистової
обробки:
(об/хв);
об/хв;
Поверхня 2 (ш85 Н7):
-
для напівчистової
обробки:
(об/хв);
об/хв;
-
для чистової
обробки:
(об/хв);
об/хв;
Уточнимо швидкість різання:
:
Поверхня 1 (ш95 Н7):
для
напівчистової
обробки:
(м/хв)
-
для чистової
обробки:
(м/хв)
Поверхня 2 (ш85 Н7):
-
для напівчистової
обробки:
(м/хв)
-
для чистової
обробки:
(м/хв)
Сила різання
Величини тангенційної PZ, радіальної PY і осьової PX складових сили різання при розточуванні визначаються за формулою:
![]()
За [табл. 22, с. 274, 13] знаходимо коефіцієнти для визначення складових сили різання:
;
;
.
Поправочний коефіцієнт на силу різання являє собою добуток наступних коефіцієнтів:
![]()
За [табл.9, с.264 і табл.23, с.275, 13] визначаються поправочні коефіцієнти для складових сили різання в залежності від:
- механічних властивостей матеріалу, що оброблюється –
;
Поправочні коефіцієнти що враховують вплив геометричних параметрів:
головного кута в плані - КРφХ = 1,11; КРφУ =0,77; КРφZ = 0,94;
переднього кута - КРγХ = КРγУ = КРγZ =1,0;
кута нахилу різальної кромки - КРλХ = 0,8; КРλУ = 1,3; КРλZ = 1,0;
Тоді:
;
;
.
Складові сили різання:
-
при напівчистовій
обробці:
(Н);
(Н);
(Н);
-
при чистовій
обробці:
(Н);
(Н);
(Н);
Потужність
різання:
,
Поверхня 1 (ш95 Н7):
напівчистове
розточування:
(кВт);
чистове
розточування:
(кВт);
Поверхня 2 (ш85 Н7):
напівчистове
розточування:
(кВт);
чистове
розточування:
(кВт);
Визначення основного часу:
Основний технологічний час на перехід за формулою згідно [р. ІІ , с. 55, 92]:
,
Поверхня 1 (ш95 Н7):
(хв)
- напівчистова
обробка;
(хв)
- чистова обробка;
Поверхня 2 (ш85 Н7):
(хв)
- напівчистова
обробка;
(хв)
- чистова обробка;
Сумарний основний час роботи верстата на операції:
(хв)
Операція 030: Свердлувальна
Вихідні дані:
матеріал:
СЧ20, HB 230,
МПа
верстат: 2Р135Ф2
межі частот обертання - 31..1400 об/хв;
потужність головного приводу - 4 кВт;
регулювання – ступінчасте.
СВЕРДЛУВАННЯ
Інструмент:
1) отвори ш 6,7 : свердло ш 6,7 - 0054 ГОСТ 10903-77
2) отвори ш 18 : свердло ш 18 - 0061 ГОСТ 10903-77
3) отвори ш 12 : свердло ш 12 - 0039 ГОСТ 10903-77
4) отвори ш 30 : цековка ш 30 - 2350-0728 ГОСТ 26258-87
Глибина різання:
Для свердління призначаємо глибину різання рівною половині діаметру свердла:
1) отвори ш 6,7 : t = 3,35 мм;
2) отвори ш 18 : t = 9 мм;
3) отвори ш 12 : t = 6 мм;
Для цекування отворів ш 30:
4)
(мм);
Подача:
Приймаємо подачу за [табл. 25, с. 277, 13] в залежності від діаметру свердла та оброблюваного матеріалу (СЧ20), причому для отворів в яких надалі нарізатиметься різь рекомендовано ввести поправочний коефіцієнт 0,5, тобто зменшити задану в таблиці подачу вдвічі згідно [прим. 2, табл. 25, с. 277, 13]:
1) отвори ш 6,7 : S = 0,2 мм/об;
2) отвори ш 18 : S = 0,42 мм/об;
3) отвори ш 12 : S = 0,32 мм/об;
4) отвори ш 30 : S = 0,32 мм/об;
Швидкість різання:
Згідно [с. 276, 13] для свердління швидкість різання визначається за формулою:
,
для цекування за формулою:
![]()
В цій формулі Т - період стійкості інструменту, що визначається в залежності від його діаметру та виду оброблюваного і оброблюючого матеріалу за [табл. 30, с. 280, 13]:
1) отвори ш 6,7 : Т = 35 хв;
2) отвори ш 18 : Т = 60 хв;
3) отвори ш 12 : Т = 60 хв;
4) отвори ш 30 : Т = 75 хв;
Значення коефіцієнтів та показників степеню з формули для визначення швидкості різання визначаємо за [табл. 28, с. 279, 13] для свердління:
отвори
ш
6,7 та ш
10,2 :
;
отвори
ш
18 і ш
12:
;
для цекування за [табл. 29, с. 280, 13]:
отвори
ш
30:
.
Поправочний коефіцієнт на швидкість різання:
,
За
[табл. 1, с. 261, 13]:
,
За
[табл. 6, с. 263, 13]:
для
свердління:
;
За
[табл. 31, с. 280, 13]:
![]()
Отже, загальний швидкісний коефіцієнт:
;
Тоді швидкість різання:
1)
отвори ш
6,7 :
(м/хв);
2)
отвори ш
18 :
(м/хв);
3)
отвори ш
12 :
(м/хв);
4)
отвори ш
30 :
(м/хв);
Розрахункова
частота обертання
визначається
за формулою:
,
а потім знайдене
значення уточнюється
за паспортом
верстата:
1)
отвори ш
6,7 :
(об/хв);
об/хв
2)
отвори ш
18 :
(об/хв);
об/хв
3)
отвори ш
12 :
(об/хв);
об/хв
4)
отвори ш
30 :
(об/хв);
об/хв
Розрахункові
значення хвилинних
подач визначаємо
за формулою
,
отримані значення
уточнюємо за
паспортом
верстата:
1)
отвори ш
6,7 :
(мм/хв);
(мм/хв);
2)
отвори ш
18 :
(мм/хв);
(мм/хв);
3)
отвори ш
12 :
(мм/хв);
(мм/хв);
4)
отвори ш
30 :
(мм/хв);
(мм/хв);
Визначимо фактичні значення швидкості різання:
![]()
1)
отвори ш
6,7 :
(м/хв)
2)
отвори ш
18 :
(м/хв)
3)
отвори ш
12 :
(м/хв)
4)
отвори ш
30 :
(м/хв)
Уточнимо фактичну подачу на оберт:
![]()
1)
отвори ш
6,7 :
(мм/об)
2) отвори