Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"

alt="Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"" width="300" height="25" align="BOTTOM" border="0" />(хв)


3. Організаційний розділ


Форма організації роботи виробництва

Вибір раціональної форми організації виробництва в цеху проводимо, виходячи з конструктивних й технологічних особливостей заданої деталі, масштабу виробництва і ступеня його спеціалізації. Враховуючи перераховані ознаки, для заданих умов найбільш раціональною формою організації виробництва є - непотокове.

Для обладнання, що використовується, найбільш раціональною буде робота у дві зміни.

Дійсний річний фонд роботи обладнання (в середньому) визначаємо за [табл. 5, с.23, 6]:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"= 4015 год


Уточнення серійності виробництва

До табл. 3.1. зводимо розраховані у попередньому розділі норми основного, штучного та штучно-калькуляційного часу по операціям.


Таблиця 3.1. Норми часу

№ Операція Верстат

tо,

хв

tшт.,

хв

tшт.к.,

хв

010 фрезерна 6Н13П 0,97 1,98 3,38
015 фрезерно-розточувальна 6Р13Ф3 1,73 3,48 5,48
020 фрезерна 6Н13П 3,05 4,31 5,71
025 фрезерно-розточувальна 6Р13Ф3 4,7 7,04 9,04
030 свердлильна 2Р135Ф2 3,96 7,05 8,0
035 свердлильна 2Р135Ф2 1,93 3,66 4,61
040 свердлильна 2Н55 1,02 3,70 4,65

Визначимо такт випуску деталей згідно [ф. 2, с.21, 6]:

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (шт./хв) , де


N = 5000 шт./рік - річна програма випуску деталей;

Сумарний штучний час :


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" хв.


Середній штучний час:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"(хв)


Коефіцієнт серійності визначимо згідно [ф.1, с.20, 6] :


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


→ виробництво середньосерійне згідно [табл., с.20, 6].

Визначення необхідної кількості обладнання

Трудоємкість обробки деталі на верстатах даного типорозміру при непотоковому методі організації виробничого процесу визначається за формулою:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", де


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - штучно-калькуляційний час виконання і-ї операції;

m - число операцій обробки на верстатах даного типорозміру

6Н13П: Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (верстато-годин);

6Р13Ф3: Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (верстато-годин);

2Р135Ф2: Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (верстато-годин);

2Н55: Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (верстато-годин);


Розрахунки зводимо до табл. 3.2.


Таблиця 3.2. Розрахунок потрібної кількості верстатів

Типорозмір

верстату

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", верст.-год.

ВР ВПР ηЗ, %
6Н13П 0,15 0,193 1 19,3
6Р13Ф3 0,24 0,308 1 30,8
2Р135Ф2 0,21 0,27 1 27
2Н55 0,08 0,103 1 10,3

Розрахункова кількість верстатів визначається діленням сумарної трудоємкості обробки всіх деталей на верстатах даного типорозміру на дійсний фонд роботи обладнання:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", де


Отже, визначену розрахункову кількість верстатів по кожному типорозміру заносимо в табл. 3.2.

Коефіцієнт завантаження обладнання рівний відношенню розрахункової кількості верстатів до прийнятої:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"

З даних табл. 3.2. очевидно, зо обладнання значно недозавантажене. Також є недоцільним використання лише одного верстату певного типорозміру. Це свідчить про те, що організація цеху (дільниці) лише для виготовлення заданої деталі є непланомірною. Тому слід довантажити виробництво іншими деталями, або збільшити програму випуску.


4. Конструкторський розділ


4.1 Обґрунтування необхідності проектування спеціального пристрою для однієї з операцій


Виходячи з наведеного технологічного процесу, можна зробити висновок, що для обробки заданої деталі необхідні як універсальні, так і спеціальні пристрої. Зокрема найбільш доцільним є застосування спеціальних пристроїв на усіх трьох свердлильних операціях (030, 035, 040). Це обумовлено перш за все конфігурацією деталі та розташуванням оброблюваних отворів.

В нашому випадку проектуватимемо пристосування для свердлувальної операції 030. Нескладний за своєю сутністю пристрій для цієї операції забезпечуватиме задану точність базування деталі, просте затискання і разом з тим його використання підвищить ефективність обробки, дозволить відмовитись від складних операцій розмітки. Конструкція пристосування буде досить простою та типовою, тому кінцева вартість його виготовлення буде у значній мірі перекриватися економічним ефектом від скорочення допоміжного та машинного часу, оскільки дозволить обробити необхідну кількість отворів (яка є досить значною) з однієї установки з потрібною точністю міжосьових відстаней, що надалі буде підтверджено відповідними розрахунками.


4.2 Розробка теоретичної схеми базування та затискання на заданій операції


З урахуванням технічних вимог на виготовлення деталі, а також можливості їх реалізації в конструкції пристрою, розробимо теоретичну схему її базування на заданій операції.

Розроблена схема позбавляє заготовку шести ступенів вільності, тобто забезпечує повне її базування. В цьому випадку для базування використовується комплект технологічних баз (установочної, направляючої та опорної):

Установочною базою є площина A, яка несе на собі три опорні точки (1, 2, 3) і позбавляє заготовку трьох ступенів вільності (переміщення вздовж однієї з координатних осей та обертання навколо двох інших).

Напрямною базою є поверхня отвору B, яка містить дві опорні точки (4, 5) і позбавляє тіло двох ступенів вільності (переміщення вздовж однієї з координатних осей та обертання навколо іншої).

Опорна база в даному випадку - це поверхня торця деталі C, яка містить на собі одну опорну точку (6) і позбавляє заготовку одного ступеня вільності (переміщення вздовж однієї з координатних осей).


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"

Рис. 4.2.1. Теоретична схема базування та затискання деталі


4.3 Розрахунок похибок базування, затискання та встановлення заготовки в пристрої. Перевірка умови забезпечення необхідної точності. Висновки


Похибка базування

Для розрахунку похибок базування відповідних розмірів, позначимо їх великими літерами латинського алфавіту A, B, C, D, E та F, вказуючи відповідні допуски на кожен розмір.


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


Похибка базування Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - це різниця граничних відстаней вимірювальної бази відносно встановленого на заданий розмір деталі різального інструмента. Виникає, коли опорна установочна база не суміщена з вимірювальною. Визначаємо похибки базування відповідних розмірів, користуючись [дод. 2, 16].

Похибка базування для розмірів А та В однакова і визначається за формулою:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", де


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - допуск розміру отвору ш85Н7. За ГОСТ 25347-85 граничні відхилення для поля допуску Н7: ш85Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" , тоді:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"(мм);


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - допуск розміру пальця ш85g7. За ГОСТ 25347-85 граничні відхилення для поля допуску g7: ш85Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" , тоді:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"(мм);


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"(мм) - мінімальний зазор посадки ш85Н7/g7;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"= 0,02 мм - ексцентриситет зовнішньої поверхні заготовки відносно отвору.

Отже,


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"(мм)


Для розмірів С, D та F положення вимірювальної бази може змінюватися у межах допуску на розмір В, тому похибка базування обчислюється так:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"(мм)

Для розміру Е положення вимірювальної бази може змінюватися у межах допуску на розмір D, тому похибка базування обчислюється так:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"(мм).


Похибка затискання

Похибка затискання Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" являє собою різницю найбільшої і найменшої проекцій зміщення вимірювальної бази на напрям виконуваного розміру при прикладенні до заготовки сили затискання.

В даному випадку похибка затискання рівна нулю (Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"), оскільки прикладена затискна сила перпендикулярна до усіх витримуваних розмірів.

Похибка положення заготовки в пристрої

Похибка положення заготовки Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", яка викликається неточністю пристрою, визначається похибками при виготовленні і складанні його установочних елементів Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", їх зносом Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" та помилками встановлення пристрою на верстаті Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус".

Складова Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" характеризує неточність положення встановлювальних елементів пристрою. Згідно [§ 2, с.19, 5] при використанні одного пристосування (як в нашому випадку) це - систематична постійна похибка, яка ліквідується налагодженням верстата, тому Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус".

Складову Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" приймемо рівною Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"мм - похибка зносу установочних елементів, яка є функцією часу та залежить від програми випуску. конструкції та розмірів деталі, матеріалу і маси деталі, стану технологічних баз деталі, умов її встановлення і зняття.

Складова Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" виражає похибку встановлення пристосування на столі верстата, обумовлену зміщенням корпусу пристосування на столі верстата. Згідно [§ 2, с.21, 5] приймемо Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" мм.

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" та Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" вважаються випадковими величинами, Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - постійною.

При використанні пристроїв в серійному виробництві (як в нашому випадку) згідно [§ 2, с.22, 5] похибка положення заготовки визначається:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", де


t = 3 - коефіцієнт, що визначає долю можливого браку, %;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"= 1/3 - коефіцієнт для кривої рівної ймовірності;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"= 1/9 - коефіцієнт для кривої Гауса;

Отже, з урахуванням вище наведених коефіцієнтів, похибка положення визначатиметься:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (мм);


Похибка встановлення

Так як Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" являють собою поля розсіювання випадкових величин, що підкоряються закону нормального розподілу, то похибка встановлення Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" як сумарне поле розсіювання виконуваного розміру визначають за формулою:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


Визначимо похибку встановлення для кожного розміру :


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"(мм);

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"(мм);

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"(мм).


Перевірка умови забезпечення необхідної точності обробки. Висновок

Точність обробки забезпечиться лише у тому випадку, якщо похибка базування буде меншою за допуск на відповідний розмір.

Допуски на розміри задані за кресленням:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"мм;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"мм;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"мм (допуск не вказано, отже визначаємо його за 14-м квалітетом)


Порівнюючи знайдені значення похибок встановлення, можна зробити висновок, що для кожного розміру їх значення менше за відповідний допуск. Це свідчить про те, що прийнята конструкція пристрою є задовільною і є доцільним розробляти її далі.


4.4 Розробка загальної схеми взаємодії сил та моментів, що діють на заготовку. Визначення необхідної величини сили затискання


В ході обробки на заданій (свердлувальній) операції на заготовку діють осьові сили та крутні моменти при обробці кожного отвору відповідно. Їх значення були визначені в п. 4.1.6. при знаходженні режимів обробки.

Необхідна величина сили затискання заготовки в пристрої визначається при вирішенні задачі статики на рівновагу твердого тіла, що знаходиться під дією всіх прикладених до нього сил та моментів.

Схему взаємодії сил та моментів складемо для найбільш несприятливого випадку - цекування отвору Ж 30, що знаходиться найдалі від місця прикладення затискної сили. Серед усіх перелічених переходів для цекування крутний момент найбільший. У цьому випадку плече буде найбільшим, а отже момент, який намагатиметься провернути заготовку, також буде найбільшим. Тому шукана сили затискання повинна бути такою, щоб протистояти йому.

Попередньо подамо відомий крутний момент при цекуванні у вигляді добутку сили PZ на половину діаметру оброблюваного отвору (що видно з рисунка):


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


Звідси знайдемо силу PZ, яка намагається провернути заготовку відносно центру базуючого отвору:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (Н)


Проаналізувавши сили, що діють на заготовку, можна зробити висновок, що осьова сила PО діє в одному напрямку із силою затискання Q і намагається притиснути заготовку до столу, а тангенційна сила PZ намагається провернути заготовку відносно осі базуючого отвору.

Тому момент тертя, що створюється на відповідних поверхнях (між шайбою та поверхнею заготовки - поверхня 1, між установочно поверхнею заготовки та опорами - поверхня 2;) повинен перевищувати максимальний момент різання, який створюється силою PZ на величину коефіцієнта запасу затискання.


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"

Рис. 4.5.1. Схема взаємодії сил та моментів, що діють на заготовку


Момент різання від сили PZ :


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (Н∙м),


тут Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" мм (за кресленням) - довжина плеча.

Тоді рівняння взаємодії моментів різання та моментів тертя має вигляд:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", де


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - відповідно моменти тертя на першій і другій поверхнях;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - коефіцієнт запасу затискання.

На поверхні 1 між шайбою та поверхнею заготовки між момент тертя створюється лише силою затискання Q і дорівнює:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус",

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


де Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - приведений радіус тертя на кільцевій поверхні :


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (мм) [див. рис.]


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" = 0,16 - коефіцієнт тертя на поверхні 1 між шайбою та поверхнею заготовки;

На поверхні 2 між шайбою та поверхнею заготовки момент тертя створюється силою затискання Q, до якої додається осьова сила PО :


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус",

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (мм)


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


де Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" = 0,16 - коефіцієнт тертя на поверхні 2 між установочно поверхнею заготовки та опорами;

Формула для визначення моменту тертя між шайбою та поверхнею заготовки враховує лише момент тертя в лівій опорі (за рис.), моментом тертя в правій опорі нехтуємо.

Отже загальне рівняння взаємодії моментів різання та моментів тертя матиме вигляд:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" ,


або


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


Тоді необхідна сила затискання:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


Коефіцієнт запасу затискання розраховується згідно [пр.3, 16] як добуток ряду коефі-цієнтів, що враховують конкретні умови обробки:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус", де


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - коефіцієнт гарантованого запасу затискання;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - коефіцієнт, що враховує підвищення сил різання в залежності від стану шорсткості поверхонь, що обробляються (при чорновій обробці);

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - коефіцієнт, що характеризує підвищення сил різання в результаті затуплення ріжучого інструменту;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - коефіцієнт, що враховує підвищення сил різання при переривчастому різанні (в нашому випадку обробка неперервна);

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - коефіцієнт, що характеризує нестабільність сили затискання в затискному механізмі з ручним приводом;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - коефіцієнт, що характеризує ергономічність ручних затискних механізмів (зручність розташування рукояток та важелів в затискних механізмах з ручним приводом) - в нашому випадку при зручному та малому куті повороту;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" - коефіцієнт, що враховується при наявності крутних моментів - в нашому випадку при встановленні заготовки на опорні пластини.

Отже загальний коефіцієнт запасу:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"


Необхідна сила затискання:


Розробка технологічного процесу
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: